Рішення від 22 липня 2026 р. у справі №175/1484/26 — Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/1484/26

Провадження № 2/192/983/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

23 липня 2026 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Стрельникова О. О.

за участю секретаря судового засідання – Бондаренко В. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-ще Солоне, Дніпровського (колишнього Солонянського) району, Дніпропетровської області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу.

На обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що між ним та відповідачем 28 лютого 2025 року був укладений договір позики 3900 доларів США з терміном остаточного повернення 28 серпня 2025 року.

Позивач надав відповідачу зазначену суму в позику, а відповідач прийняв її, але в повному обсязі не повернув, у зв`язку з чим у відповідача наявна сума боргу перед позивачем в розмірі 2300 доларів США, які позивач просить стягнути з відповідача.

Позивач який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, надав суду клопотання згідно якого просить суд про розгляд справи у його відсутність (а. с. 57, 63 зворот).

Відповідач, який про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в судове засідання не з`явився, будь-якої поважної причини неявки суду не повідомив, відзиву не подав (а. с. 63 зворот).

Суд постановив проводити заочний розгляд справи.

Суд з`ясувавши обставини по справі, дослідивши докази, що маються у справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну, або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору відповідно до ст. 628 ЦК України становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 1046 ЦК України – за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За змістом ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України - позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦПК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір позики від 28 лютого 2025 року про надання останньому в борг 3900 доларів США (а. с. 4-5).

Відповідно до умов договору, підписанням договору позики відповідач підтвердив отримання коштів від позивача. Також згідно умов договору строк повернення позики відповідачем встановлено 28 серпня 2025 року.

Згідно вимоги від 05 вересня 2025 року позивач заявив вимогу відповідачу про повернення залишку боргу в сумі 2300 доларів США (а. с. 6).

Будь-яких відомостей, що відповідач виконав умови договору в повному обсязі або задовольнив письмову вимогу позивача від 05 вересня 2025 року матеріали справи не містять.

Також судом встановлено, що сторони на забезпечення виконання договору позики уклали 28 лютого 2025 року договір застави (транспортного засобу), а саме належного відповідачу автомобілю – RENAULT TRAFIC, номерний знак НОМЕР_1 (а. с. 31-36).

Згідно відповіді №3072744 від 23 липня 2026 року з Єдиного державного реєстру транспортних засобів щодо наявності ТЗ за параметрами власника або ТЗ зазначений транспортний засіб перебуває у власності відповідача станом на 23 липня 2026 року, тобто стягнення на предмет застави не звернено.

Таким чином, аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача за договором позики від 28 лютого 2025 року боргу в розмірі 2300 доларів США є обґрунтованими та у відповідності до ст. 611 ЦК України підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір сплачений ним під час звернення з позовом до суду (а. с. 10, 18).

На підставі викладеного ст.ст. 526-530, 533, 536, 598, 610-615, 624-626, 638-643, 1046, 1049, 1050 ЦК України; керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 259, 263-265, 274, 279, 280 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , який має останнє відоме зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , суму боргу за договором позики від 28 лютого 2025 року – 2300 (дві тисячі триста) доларів США.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн. 20 (двадцять) коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення суду починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 23 липня 2026 року.

Головуючий: суддя Стрельников О. О.