Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №171/1014/26 — Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Справа номер 171/1014/26

Номер провадження 3/171/996/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23.07.26 м.Апостолове

Суддя Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Шкарлат Я.Ю., за участю секретаря судового засідання Бахтіяровій Н.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від ВП № 10 Криворізького районного управління поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

На адресу Апостолівського районного суду Дніпропетровської області надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення від 25.03.2026 року серії ЕРП1 № 624047 вбачається, що 25.03.2026 року о 17 годині 20 хвилин на автодорозі Т0419 водій ОСОБА_1 керував ТЗ з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме поведінка не відповідає дійсності, звужені зіниці очей. Від проходження медичного огляду у встановленому законодавством порядку, відмовився, що зафіксовано на нагрудну бодікамеру 799018. Від керування транспортним засобом в подальшому відсторонений, чим порушив п.2.5.ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що не керував транспортним засобом. Визнав свою вину лише в частині відмови від проходження медичного огляду в закладі охорони здоров`я. Пояснив, що відмовився їхати до медичного закладу, оскільки не хотів залишати свій автомобіль без нагляду, який є єдиним транспортним засобом сім`ї. Зазначив, що він проживає в зоні бойових дій Херсонської області, а попередній автомобіль був знищений. Також пояснив, що нічого не вживав, приймав лише заспокійливі препарати, а в той день прямував до аптеки за лікарськими засобами. Просив суд врахувати наведені обставини при вирішенні справи. Крім того, просив суд у разі прийняття рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу розстрочити його сплату, посилаючись на скрутне матеріальне становище. Зазначив, що є особою з інвалідністю III групи, самостійно виховує сина та не має можливості сплатити суму штрафу одноразово.

Всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінюючи докази з огляду на їх належність, допустимість, достовірність, кожного окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наданих доказів у їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно з ч. 2 ст. 7 та ст. 245 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення.

Згідно зі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими доказами, не може бути беззаперечним, тобто достатнім, доказом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Оцінці підлягає як кожний окремий доказ, так і всі зібрані докази в цілому, на підставі чого суддя повинен зробити обґрунтований висновок про їх належність і допустимість, а також достовірність та достатність фактичних даних, що встановлюються цими доказами, та мають значення для справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доводиться доказами, що містяться в матеріалах справи, зокрема:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 624047 від 25 березня 2026 року, в якому викладені обставини вчинення правопорушення;

- копією постанови серії ЕНА №6905815 від 25.03.2026 року, з якої вбачається, що водій ОСОБА_1 порушив п. 2.1. а ПДР, за що було притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст.126 КУпАП;

-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25.03.2026 року 17 год.40 хв., відповідно до якого ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд в КП «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги «Дніпропетровської обласної ради»;

-інформацією, яка розміщена на DVD-R диску, на якому детально зафіксовано факту керування транспортним засобом та обставини відмови проходження водієм огляду на виявлення стану наркотичного сп`яніння /посилання на вказаний відеозапис міститься в протоколі/.

Відповідно до ст. 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом було досліджено відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції.

На відеозаписі події об`єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні.

Із цього відеозапису видно за яких обставин було зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм поліцейський вбачає ознаки наркотичного сп`яніння та пропонує водієві пройти огляд на виявлення відповідного стану в медичному закладі. ОСОБА_1 пройти огляд на місці відмовився, від керування транспортного засобу відсторонений. Крім того ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції, що вживав лише заспокійливі препарати.

Твердження ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду та спростовується дослідженим судом відеозаписом, на якому зафіксовано, що останній керував транспортним засобом.

Вказані вище докази в своїй сукупності узгоджуються між собою та доповнюють один одного, є належними та допустимими, не викликають сумнівів у своїй об`єктивності, відповідно, беруться судом як докази підтвердження вини вчинення водієм ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення судом з`ясовано, що ОСОБА_1 є винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, правопорушник підлягає адміністративній відповідальності, підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП не встановлено, термін притягнення до адміністративної відповідальності не закінчився.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. Відповідно до ст. 33 КпАП України при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Пом`якшуючих та обтяжуючих обставин, визначених ст.ст. 34, 35 КУпАП, не встановлено. Враховуючи обставини справи, ступінь суспільної небезпеки вчиненого, з метою подальшого запобігання скоєння порушення в майбутньому, вважаю за необхідне застосувати щодо ОСОБА_1 штраф щ позбавленням права керування транспортними засобами, як такого, що буде достатнім для виправлення правопорушника.

Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення та дорівнює 0,2 розміру мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Окрім цього, ОСОБА_1 просив розстрочити штраф, у зв`язку з тим, що сума штрафу є значною, він є інвалідом інвалідністю III групи, самостійно виховує сина ОСОБА_2 та не має можливості сплатити суму штрафу одноразово.

Відповідно до статті 304 КУпАП питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадою особою), який виніс постанову.

Згідно зі статтею 301 КУпАП за наявності обставин, що ускладнюють виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, виправних чи громадських робіт або роблять її виконання неможливим, орган (посадова особа), який виніс постанову, може відстрочити її виконання на строк до одного місяця. Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

Частиною 1 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІІ групи, що підтверджується, копією Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, а також те, що сума штрафу є значною, суд зауважає, що сплата штрафу у визначеному судом розмірі у повному обсязі є обтяжливою для ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що встановлення розстрочення виконання постанови забезпечить дієвість виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення та не буде обтяжливим для особи, яка зобов`язана його сплачувати, при цьому суд вважає, що 10 місяців буде достатнім строком для розстрочення виконання постанови.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про задоволення клопотання про розстрочення та уважає за доцільне розстрочити суму штрафу у розмірі 17000грн з оплатою штрафу рівними частинами по 1700 грн щомісячно протягом десяти місяців, з метою повного виконання рішення суду.

На підставі викладеного, ч. 1 ст. 130 КУпАП, керуючись ст. ст.279, 280, 283, 284 КУпАП, суд ,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01021) в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови – не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу.

Розстрочити штраф, накладений на ОСОБА_1 , в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. на 10 (десять) місяців зі сплатою штрафу рівними частинами щомісяця по 1700 (одна тисяча сімсот) грн., починаючи з дня набрання даною постановою законної сили.

Строк пред`явлення постанови до виконання – три місяці.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови апеляційної скарги до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області.

Повний текст постанови виготовлено 23.07.2026 року.

Суддя Яна Юріївна Шкарлат

Дата документу 23.07.2026