Рішення від 22 липня 2026 р. у справі №460/10825/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 липня 2026 року м. Рівне№460/10825/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинення певних дій.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – Позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі – Відповідач ) в якому Позивач просить суд: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, яка полягає у зарахуванні до загального страхового стажу ОСОБА_1 періодів його роботи з 01.01.2004 по 17.10.2021 без застосування подвійного розміру, що передбачено ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з 19 грудня 2025 року, зарахувавши до загального страхового стажу (з якого обчислюється пенсія) періоди роботи з 01.01.2004 по 17.10.2021 в інфекційному закладі охорони здоров`я у подвійному розмірі відповідно до ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Стислий виклад позиції Позивача.

Позивач зазначає, що отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач зазначає, що звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області із заявою про перерахунок пенсії з проханням зарахувати до стажу період його роботи з 12.07.2021 по 17.10.2021 у інфекційному закладі охорони здоров`я в подвійному розмірі згідно статті 60 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» проте, відповідачем було зараховано у подвійному розмірі період з 12.07.2001 по 31.12.2023. Натомість підстав для зарахування до страхового стажу періодів роботи з 01.01.2004 по 17.10.2021 в подвійному розмірі немає. Позивач вважає такі дії Відповідача протиправними, Просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.

Ухвалою суду від 23.06.2026 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 26.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, з 2020 року призначено пенсію за віком на умовах Закону України Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивач звернувся до Відповідача із заявою щодо проведення перерахунку та виплати пенсії за віком, зарахувавши до загального страхового стажу період роботи із 12.07.2001 по 17.10.2021, в інфекційному закладі охорони здоров`я в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Листом від 28.05.2026 № 14994-12419/Ч-02/8-1700/26 відповідач повідомив, що до страхового стажу позивача у подвійному розмірі, відповідно до ст. 60 Закону України Про пенсійне забезпечення, зараховано періоди роботи з 12.07.2001 по 31.12.2003. Тривалість страхового стажу, врахована для обчислення пенсії за віком, становить 47 років 2 місяці 10 днів (зарахований по 28.02.2025).

Натомість підстав для зарахування до страхового стажу для обчислення пенсії періодів роботи з 01.01.2004 по 17.10.2021 (страховий стаж зараховано по 29.02.2024) в подвійному розмірі немає.

Вважаючи таку відмову у перерахунку пенсії протиправною, а свої права порушеними, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон №1058-IV.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Закон України №1058-IV набрав чинності 1 січня 2004 року. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 за №1788-ХІІ.

Приписами статті 62 Закону №1788-ХІІ встановлено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

З 29.07.1993 діє Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 за №58 (надалі по тексту також - Інструкція №58).

Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника (пункт 1.1 Інструкції №58).

Відповідно до відомостей Трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 працював в інфекційному закладі охорони здоров`я, зокрема:

Запис 12 від 12.07.2001 прийнятий на посаду робітника по обслуговуванню та поточному ремонту будівель та споруд;

Запис 13 від 13.08.2001 переведений на посаду агента по постачанню;

Запис 14 від 01.02.2002 переведений на посаду комірника фтизіопульмонологічного відділення №2 с. Тучин;

Запис 16 від 15.06.2006 переведений на посаду завскладом відділення легеневого та туберкульозу;

Запис 18 від 04.01.2011 переведений на посаду комірника цього ж відділення; Запис 20 від 05.11.2018 переведений на посаду техніка адміністративногосподарського персоналу тимчасово на період відсутності основного працівника;

Запис 21 від 18.12.2018 переведений на посаду техніка адміністративно - господарського персоналу на постійно;

Запис 23 від 17.10.2021 звільнений згідно ст. 38 КЗпП України за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за віком.

Суд зазначає, що трудова книжка містить всі необхідні записи, які засвідчені роботодавцем та дають можливість встановити дату прийняття на роботу, місце роботи, найменування посади та накази, на підставі яких позивач прийнята/переведена на таку посаду (роботу).

Окрім того, факт роботи Позивача, у період з 12.07.2001 по 17.10.2021 в інфекційному закладі охорони здоров`я (обласному протитуберкульозному диспансері) підтверджується уточнюючою довідкою від 26.05.2026 №106-КД, виданою КП «Рівненська обласна інфекційна лікарня» Рівненської обласної ради.

Відповідно до цієї довідки, згідно рішення сесії Рівненської обласної Ради № 1364 від 25.09.2009 з 3 березня 2010 року Рівненський обласний протитуберкульозний диспансер перейменовано в комунальний заклад «Рівненський обласний протитуберкульозний диспансер» Рівненської обласної Ради.

Відповідно до рішення сесії Рівненської обласної Ради № 1462 від 30.08.2019 з 9 січня 2020 року комунальний заклад «Рівненський обласний протитуберкульозний диспансер» Рівненської обласної Ради перейменовано в комунальне підприємство «Рівненський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр» Рівненської обласної ради. Відповідно до рішення Рівненської обласної Ради від 26.04.2024 №887 з 20 травня 2024 року комунальне підприємство «Рівненський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр» Рівненської обласної ради перейменовано на комунальне підприємство «Рівненська обласна інфекційна лікарня» Рівненської обласної ради.

Відповідач не заперечує факт роботи Позивача в протитуберкульозному закладі у спірні періоди.

В силу правового регулювання пункту 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Пільги щодо обчислення стажу роботи в деяких медичних закладах передбачені статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», згідно якої робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Законом, який визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності, спрямованої на подолання туберкульозу, забезпечення медичної допомоги людям, які хворіють на туберкульоз, та рівного доступу до неї, і встановлює права, обов`язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері подолання туберкульозу з урахуванням положень Глобальної стратегії та цілей в галузі профілактики, лікування і боротьби із туберкульозом на період після 2015 року, затвердженої 67-ю сесією Всесвітньої асамблеї охорони здоров`я у травні 2014 року є Закон України «Про подолання туберкульозу в Україні» від 14.07.2023 за №3269-IX (надалі по тексту також Закон №3269-IX).

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Станом на момент трудової діяльності Позивача з 12.07.2001 по 17.10.2021 в КП «Рівненська обласна інфекційна лікарня» Рівненської обласної ради, діяв Закон України «Про протидію захворюванню на туберкульоз» від 05.07.2001 за №2586-ІІІ (надалі по тексту також Закон №2586-ІІІ).

Пунктами 7, 12 частини 1 статті 1 Закону №2586-ІІІ передбачено, що протитуберкульозні заклади - лікувально-профілактичні заклади охорони здоров`я (протитуберкульозні диспансери, лікарні, санаторно-курортні, інші заклади) чи їх структурні підрозділи, в яких надається медична допомога хворим на туберкульоз. Перелік протитуберкульозних закладів затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я; туберкульоз - соціально небезпечна інфекційна хвороба, що викликається мікобактеріями туберкульозу.

Відповідно до пункту 1.1 наказу Міністерства охорони здоров`я України «Про затвердження Переліку протитуберкульозних закладів» за №514 від 16.17.2009 протитуберкульозний диспансер є лікувально-профілактичним закладом.

Згідно наказу Міністерства охорони здоров`я України «Про затвердження Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб» від 19.07.1995 за №133, особливо небезпечною інфекційною хворобою є туберкульоз.

Відповідно до листа-роз`яснення Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров`я України та Пенсійного фонду України від 29.12.2005 за №625/0/15-05/039-6, №10.01.09/2606, №16918/02-20 заклади охорони здоров`я: протитуберкульозні кабінети, психіатричні кабінети, кабінети інфекційних захворювань, психоневрологічні відділення, психіатричні бригади швидкої допомоги відносяться до таких, час роботи в яких зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі.

Отже, Комунальне підприємство «Рівненська обласна інфекційна лікарня» Рівненської обласної ради, як лікарняний заклад призначений для надання лікування інфекційного захворювання, і в розумінні статті 60 Закону №1788-ХІІ є протитуберкульозним закладом для лікування інфекційної хвороби.

Вказані матеріали справи засвідчують період роботи позивача в КП «Рівненська обласна інфекційна лікарня» Рівненської обласної ради з 12.07.2001 по 17.10.2021.

Відповідач у справі не спростував, що КП «Рівненська обласна інфекційна лікарня» Рівненської обласної ради, як лікарняний заклад призначений для надання лікування інфекційного захворювання і в розумінні статті 60 Закону України №1788-ХІІ є закладом для лікування туберкульозної інфекційної хвороби.

Станом на день звернення до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії положення статті 60 Закону №1788-ХІІ в частині, що стосується пільг по обчисленню стажу за роботу з надання психіатричної допомоги, залишилися без змін, отже, норми чинного законодавства, що регулюють питання пенсійного забезпечення, передбачають пільгове (в подвійному розмірі) обчислення страхового стажу за таку роботу

Відповідно до статті 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Отже, відмова відповідача зарахувати до стажу позивача у подвійному розмірі періоди роботи в протитуберкульозному закладі охорони здоров`я не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України та є протиправною.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 27.04.2023 в справі №160/14078/22, від 08.06.2022 в справі №689/1593/16-а, від 08.06.2022 в справі №510/1593/16-а, від 20.04.2022 в справі № 214/3705/17, від 22.12.2021 у справі №688/2916/17, від 27.02.2020 у справі №462/1713/17, від 23.01.2019 у справі №485/103/17 та від 04.12.2019 у справі №689/872/17, які були враховані судом при вирішенні спірних правовідносин.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).

З метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, яка полягає у зарахуванні до загального страхового стажу ОСОБА_1 періодів його роботи з 01.01.2004 по 17.10.2021 без застосування подвійного розміру, що передбачено ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статті 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з 19 грудня 2025 року, зарахувавши до загального страхового стажу (з якого обчислюється пенсія) періоди роботи з 01.01.2004 по 17.10.2021 в інфекційному закладі охорони здоров`я у подвійному розмірі відповідно до ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 23 частини першої статті 4 КАС України, похідна позовна вимога-вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

За правилами частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема: визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Враховуючи попередній висновок суду про протиправність бездіяльності, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав зобов`язати Відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з 19 грудня 2025 року, зарахувавши до загального страхового стажу (з якого обчислюється пенсія) періоди роботи з 01.01.2004 по 17.10.2021 в інфекційному закладі охорони здоров`я у подвійному розмірі відповідно до ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Тому, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваної бездіяльності в порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними дій та зобов`язання Відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з 19 грудня 2025 року, зарахувавши до загального страхового стажу (з якого обчислюється пенсія) періоди роботи з 01.01.2004 по 17.10.2021 в інфекційному закладі охорони здоров`я у подвійному розмірі відповідно до ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Враховуючи положення частини першої статті 139 КАС України, суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На користь Позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1064 грн 96 коп, сплачена відповідно до квитанції від 24.06.2026, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинення певних дій - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, яка полягає у зарахуванні до загального страхового стажу ОСОБА_1 періодів його роботи з 01.01.2004 по 17.10.2021 без застосування подвійного розміру, що передбачено статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з 19 грудня 2025 року, зарахувавши до загального страхового стажу (з якого обчислюється пенсія) періоди роботи з 01.01.2004 по 17.10.2021 в інфекційному закладі охорони здоров`я у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області суму судового збору у розмірі 1064 грн 96 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 23 липня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)

Суддя К.М. Недашківська