Рішення від 21 липня 2026 р. у справі №420/36404/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/36404/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Хлімоненкова М.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України, НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ), НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_6 ), про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України, НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ), НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_6 ), у якому позивач просить суд:

1.Визнати протиправними дії НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) яка полягає у не нарахуванні і не виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 17.10.2016 року та з 18.10.2017 року по 28.02.2018 року із встановленням місяця підвищення грошових доходів (базового місяця) січень 2008 року,

2.Зобов`язати НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 17.10.2016 року та з 18.10.2017 року по 28.02.2018 року із встановленням місяця підвищення грошових доходів (базового місяця) січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44,

3.Визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) яка полягає у не нарахуванні і не виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 18.10.2016 року по 17.10.2017 року із встановленням місяця підвищення грошових доходів (базового місяця) січень 2008 року,

4.Зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 18.10.2016 року по 17.10.2017 року із встановленням місяця підвищення грошових доходів (базового місяця) січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44,

5.Визнати протиправними дії НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) які виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року та з 27.01.2024 року по 21.03.2025 року індексації грошового забезпечення в повному розмірі, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 у фіксованій величині 4463,15 грн на місяць,

6.Зобов`язати НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року та з 27.01.2024 року по 21.03.2025 року в повному розмірі, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 у фіксованій величині 4463,15 грн. на місяць, з урахуванням раніше виплачених сум з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44,

7.Зобов`язати НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - з 01.01.2016 року по день фактичної виплати,

8. Визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) які виразилась у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 року по 26.01.2024 року індексації грошового забезпечення в повному розмірі, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 у фіксованій величині 4463,15 грн. на місяць,

9.Зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 року по 26.01.2024 року в повному розмірі, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 у фіксованій величині 4463,15 грн. на місяць, з урахуванням раніше виплачених сум з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44,

10. Зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - з 18.10.2016 року по день фактичної виплати,

11. Визнати протиправними дії НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_6 ) які виразилась у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 22.03.2025 року по 23.09.2025 року індексації грошового забезпечення в повному розмірі, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 у фіксованій величині 4463,15 грн. на місяць,

9.Зобов`язати НОМЕР_5 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_6 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 22.03.2025 року по 23.09.2025 року в повному розмірі, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 у фіксованій величині 4463,15 грн. на місяць, з урахуванням раніше виплачених сум з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44,

10. Зобов`язати НОМЕР_5 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_6 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - з 22.03.2025 року по день фактичної виплати.

В обґрунтування своїх вимог позивач, посилаючись на положення Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон України №2011-XII), «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХІІ (далі - Закон №1282-ХІІ), Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078) вказує, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці, та проведення якої у зв`язку із зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Однак, в порушення наведених законодавчих актів, в період проходження військової служби у спірні періоди позивачу не виплачувалася індексація грошового забезпечення, що не узгоджується з приписами чинного законодавства.

Зазначає, що за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 він має право на отримання індексації з урахуванням базового місяця - січень 2008 року, оскільки у вказаний період востаннє, посадові оклади військовослужбовців підвищувались у січні 2008 року відповідно до постанови КМУ від 07.11.2007 року №1294.

Наступна зміна окладів була здійснена відповідно до постанови КМУ №103 від 28.02.2018 року лише з 01.03.2018.

При цьому, місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць) для військовослужбовців з огляду на приписи Порядку №1078, є саме місяць підвищення посадових окладів. З урахуванням викладеного, позивач вважає, що відповідач мав здійснити розрахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період служби з 01.01.2016 по 28.02.2018 з визначенням місяця, в якому відбулось підвищення посадових окладів – січень 2008р.

Також, за твердженнями позивача, відповідачами протиправно не нараховувалась та не виплачувалась різниця індексації грошового забезпечення за період з 28.02.2018 по 23.09.2025 у розмірі 4463,15 грн щомісячно, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.

Ухвалою суду від 31.10.2025 відкрито спрощене провадження у справі.

Відповідачі військова частина НОМЕР_4 та військова частина НОМЕР_2 надали відзиви на позовну заяву ОСОБА_1 , в яких заявлені позивачем вимоги не визнали, вважають їх безпідставними та необґрунтованими, просять відмовити у задоволенні позову.

У своїх доводах відповідачі вказують на те, що оскільки позивач звільнявся зі служби з військової частини НОМЕР_6 , то саме указана військова частина під час звільнення мала здійснити з позивачем повний розрахунок належних йому сум, в тому числі індексації.

Крім того, військова частина НОМЕР_2 зазначає, що відповідно до довідки №1367 від 14.11.2025 позивачу нарахована індексація грошового забезпечення з урахуванням базового місяця жовтень 2016, березень 2018, грудень 2023. Вважає, що базовий місяць жовтень 2016, березень 2018, грудень 2023 визначені вірно, адже з 01.12.2015 відповідно до приписів Порядку №1078, на зміну базового місяця для нарахування індексації стало впливати виключно підвищення тарифних ставок (окладів), а не як вважає позивач, що базовий місяць має бути встановлений з 01.01.2008.

Військова частина НОМЕР_2 звертає увагу, що в якості підстави для зміни базового місяця Порядок визначає саме зміну тарифних окладів, що відбулась після набрання чинності новою редакцією пункту 5 Порядку, передбаченою Постановою КМУ від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів». Водночас, з прийняттям Постанови №1013, якою було змінено порядок проведення індексації, тобто з 01.12.2015, i включно до 01.03.2018 (прийняття Постанови №704) посадові оклади військовослужбовців не змінилися. Разом з цим, згідно з указаною Постановою №103 для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 р. відповідно до Порядку проведення індексацій грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078. На думку відповідача, після 01.12.2015 - для новоприйнятих та переведених працівників обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник тобто після прийняття на службу або переміщення по службі має визначатися новий базовий місяць для обрахування індексації після підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Таким чином, базовий місяць для обрахунку індексації грошового забезпечення відповідачем, на його думку, був застосований вірно.

Також, як далі вказує відповідач, оскільки п.3 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-IX зупинена на 2023 рік дія Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", відповідач звільнений від обов`язку нараховувати та виплачувати індексацію грошового забезпечення протягом 2023 року, з 01.01.2024 (дня відновлення виплати індексації) базовим місяцем для обрахунку індексації є грудень 2023 року.

Окремо, військова частина НОМЕР_2 зауважує й про те, що доводи позовної заяви в частині наявності у позивача права на отримання індексації-різниці у розмірі 4463,15 грн щомісячно зводяться лише до того, що підвищення грошового доходу у порівнянні між лютим та березнем 2018 року не відбулось. Водночас, такі не підтверджені позивачем належними доказами. В позовній заяві не вказано, яким чином позивач здійснював таке порівняння, які складові грошового забезпечення враховував, тощо.

Також, як вважає відповідач, не підлягають задоволенню і вимоги позивача про нарахування індексації з урахуванням також компенсації сум податку з доходів фізичних осіб та компенсацію втрат доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення з огляду на їх передчасність.

Військова частина НОМЕР_4 у своїх доводах по суті заявлених вимог позивачем також вказує на те, що з прийняттям у грудні 2015 року Постанови Кабінету Міністрів України №1013 чітко визначено, що для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 р. відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078. До 01.12.2015 базові місяці могли переглядатись не залежно від підвищення виключно посадових окладів, а й внаслідок звичайного зростання грошових доходів населення, в тому числі військовослужбовців, які могли відбуватись за рахунок збільшення інших постійних складових грошового забезпечення, а не виключно посадових окладів. При цьому, під час перегляду відповідного базового місяця розрахунок індексу споживчих цін здійснювався наростаючим підсумком з наступного за базовим місяця до перевищення встановленого пунктом 11 цього Порядку порогу індексації (101 відсоток). Отже, кожне нове визначення базового місяця припиняло правовідносини щодо визначення моменту початку розрахунку індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів. Відповідно, повний перегляд процедури та порядку індексації грошових доходів населення з прив`язкою виключно до факту підвищення посадового окладу, яке відбулось з прийняттям Постанови №1013 та застосування її положень до правовідносин з 01.01.2008 не відповідає принципу правової визначеності. Водночас, індексації ГЗ позивача з урахуванням базового місяця - січня 2016 року не була виплачена у зв`язку із відсутністю відповідних коштів.

Крім того, в/ч НОМЕР_4 наголошує, що позовні вимоги стосовно застосування щомісячної фіксованої індексації ґрунтуються на положеннях Порядку №1078 в редакції, яка не діяла на час виникнення спірних правовідносин. Також звертає увагу, що грошове забезпечення позивача за березень 2018 року збільшилось з урахуванням постійних його складових на 3109,97 грн. (8543,4 грн. - 5433,43 грн.), а не залишилось без змін, як помилково зазначає позивач, а отже сума 4463,15 грн.є повністю необґрунтованою.

Також вказує, що позивач звільнений з військової служби та не отримує грошового забезпечення, а у відповідності до норм ПК України та Порядку № 44, виплата грошової компенсації здійснюється військовослужбовцям одночасно з виплатою їм грошового забезпечення та таке грошове забезпечення повинно бути одержано військовослужбовцями у зв`язку з виконанням ними обов`язків під час проходження служби, тому позивач не має права на виплату грошової компенсації суми податку на доходи фізичних осіб.

Вимоги ж в частині компенсації втрати частини доходів у зв`язку з затримкою їх виплати на думку військової частини НОМЕР_4 є передчасними.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд, з урахуванням ч.4 ст.78 КАС України, встановив наступні обставини.

Позивач – ОСОБА_1 протягом спірного періоду проходив військову службу в органах Держприкордонслужби України, в тому числі, згідно даних його військового квитка та довідки ВЧ НОМЕР_2 :

- з 18.10.2016 по 11.10.2017 та з 28.05.2023 по 27.01.2024 у військовій частині НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ),

- з 01.01.2016 по 17.10.2016, з 18.10.2017 по березень 2023 року, з 28.01.2024 по 21.03.2025 у військовій частині НОМЕР_4 ( НОМЕР_3 прикордонний загін),

- з 22.03.2025 по 23.09.2025 у військовій частині НОМЕР_6 ( НОМЕР_5 прикордонний загін).

Згідно карток особового рахунку, позивачу з січня 2016 року по вересень 2025 під час служби у військових частинах НОМЕР_4 , 9938, 9951 не нараховувалась та не виплачувалась у повному обсязі індексація грошового забезпечення, зокрема відсутні дані про нарахування та виплату поточної індексації з 01.01.2016 по 28.02.2018 та індексації-різниці відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

Інформація про невиплату позивачу за спірні періоди спірних сум індексації також підтверджується листами-відповідями відповідачів на звернення позивача щодо проведення відповідних нарахувань та виплати.

Вважаючи таку поведінку відповідачів у спірних правовідносинах протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

При цьому, позивач вважає, що за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 йому має бути нарахована та виплачена індексацію з урахуванням базового місяця січня 2008 року, а за період з 01.03.2018 по 31.12.2022, з 01.01.2024 по 23.09.2025 індексація-різниця у фіксованій величині у сумі 4463,15 грн щомісячно.

Надаючи правову оцінку доводам сторін, суд виходить з наступного.

Вимогами ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч.2 ст.2 КАС України вимогам.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

За приписами ч.ч.1-3 ст.9 Закону України №2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно зі ст.18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Водночас, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України, умови та порядок проведення індексації грошових доходів населення визначаються Законом України від 03.07.1991 №1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" та постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення".

У силу вимог ч.1 ст.1 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

За правилами ч.1 ст.2 вказаного Закону, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі, оплата праці (грошове забезпечення).

Згідно ч.1 ст.4, ст.6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» в редакції Закону № 911-VIII від 24.12.2015 року, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частинами другою та шостою статті 5 наведеного Закону передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів.

Відповідно до статті 9 Закону України № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, надалі Порядок №1078), який, як визначено у п.1 визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Пунктом 1-1 вказаного Порядку встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

До об`єктів індексації, у розумінні п.2 Порядку № 1078 віднесено грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.

Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У відповідності до п.6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Відтак, індексація грошового забезпечення, є однією з державних гарантій, спрямованою на забезпечення достатнього життєвого рівня населення, яка дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

При цьому, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх роботодавців.

Водночас, реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

За усталеною судовою практикою (зокрема Верховного Суду) застосування законодавства у правовідносинах щодо виплати індексації грошового забезпечення, обмежене фінансування не впливає на право військовослужбовця отримати індексацію грошового забезпечення, у зв`язку із чим відповідні доводи відповідача про відсутність фінансування для виплати індексації судом відхиляються за необґрунтованістю.

Як слідує з матеріалів справи, під час проходження військової служби позивачем у ВЧ НОМЕР_4 та ВЧ НОМЕР_2 у період з січня 2016 по 28.02.2018 позивачу не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення.

Враховуючи те, що Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядком № 1078 чітко визначені правила та порядок проведення індексації грошових доходів населення, який поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, у тому числі і на відповідача, суд вважає, що позивач має право на виплату йому індексації грошового забезпечення за період служби у НОМЕР_7 та НОМЕР_8 з 01.01.2016 по 28.02.2018.

Викладеним спростовуються доводи відповідачів у цій частині.

В контексті оцінки доводів відповідачів суд також зазначає, що реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

За усталеною судовою практикою Верховного Суду застосування законодавства у правовідносинах щодо виплати індексації грошового забезпечення, обмежене фінансування не впливає на право військовослужбовця отримати індексацію грошового забезпечення.

Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 7 серпня 2019 року у справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі №620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.

Що стосується визначення базового місяця для проведення індексації грошового забезпечення позивача за указаний вище період з 01.01.2016 по 28.02.2018, суд виходить з наступного.

Виходячи з приписів п. 5 Порядку № 1078, базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців є місяць у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078, в редакції, яка діяла до 15.12.2015 (до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015), базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення був, в тому числі, місяць зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів.

Водночас, постановою КМ України від 09.12.2015 № 1013 “Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів” (далі - Постанова № 1013) були внесені значні зміни у вищевказаний Порядок, у зв`язку з чим з 15.12.2015 вступили в дію нові правила індексації заробітної плати, які в силу пункту 6 вказаної постанови, застосовуються з 01 грудня 2015 року.

Так, відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013), у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Отже, з 01.12.2015 підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи, а початком відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця.

Нарахування ж індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.

Згідно з п.10-2 Порядку №1078 для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

За вказаного, саме місяць в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців.

Разом з тим, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то базовий період не змінюється, а сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду викладеною у постановах від 19.05.2022 справа № 200/3859/21 та від 23.03.2023 справа № 400/3826/21 та інш.

Суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" (далі - Постанова № 1294), затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців, встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу за військовими (спеціальними) званнями, які визначені Додатком № 24 до Постанови № 1294.

Відповідно до пункту 13 Постанови № 1294 вона набрала чинності з 01.01.2008.

Відтак, за умови підвищення посадового окладу в січні 2008 року останній виступає базовим.

Ця Постанова № 1294 діяла до дня набрання чинності 01.03.2018 постанови Кабміну України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців.

При цьому, з аналізу змісту Постанови №1294 вбачається, що у період її дії з 01.01.2008 до 01.03.2018 посадові оклади військовослужбовців не змінювались.

Лише 01 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, а також нові схеми тарифних розрядів та тарифних коефіцієнтів. Згідно з вказаною Постановою відбулося наступне підвищення посадових окладів військовослужбовців.

Отже, визначення базового місяця залежить тільки виключно від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), яке вперше відбулось у січні 2008 року, - місяці, у якому відбулося збільшення розміру посадового окладу штату на підставі постанови Кабінету Міністрів України “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 07 листопада 2007 року та не змінювалось до набрання чинності (а саме до 01.03.2018р.) постановою КМ України №704 від 30.08.2017р.

З січня 2008 року по лютий 2018 року посадовий оклад позивача не змінювався не підвищувався, та відповідачами такої обставини не спростовано, не доведено іншого.

Відтак, якщо останнє підвищення окладу за посадою позивача у спірний період з 01.01.2016 по 28.02.2018 відбулось у січні 2008 року відповідно до постанови КМУ №1294, то для визначення суми індексації грошового забезпечення військовослужбовцю у цьому періоді має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з січня 2008 року по 28.02.2018 включно, а з 01.03.2018 після прийняття Постанови №704, якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.

Викладені відповідачами доводи у відзивах на позовну заяву із запереченнями щодо задоволення цієї частини вимог позивача спростовуються викладеним вище.

Таким чином, базовими місяцями для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців, повинні бути січень 2008 року та березень 2018 року, водночас всі інші місяці у даному проміжку часу не можуть бути базовими для нарахування індексації, оскільки у проміжку січня 2008 року - березня 2018 року посадові оклади військовослужбовців, з яких вираховується індексація, залишалися незмінними.

З огляду на викладене вище, для визначення суми індексації грошового забезпечення військовослужбовцю має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з січня 2008 року до березня 2018 року, тому для цілей вирішення спору у даній справі, базовим місяцем нарахування індексації за період з 01.01.2016 по 28.02.2018р.- є січень 2008 року.

Між тим, відповідно до встановлених обставин справи, під час розгляду справи відповідачі не надали до суду належних та допустимих доказів, які б доводили нарахування та виплату позивачу у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року включно індексації грошового забезпечення у належному розмірі з урахуванням вірно застосованого базового місяця січня 2008р., що свідчить про обґрунтованість вимоги позивача у цій частині.

Відповідачами у доводах, викладених у відзивах на позовну заяву не спростовано наявності у позивача права на отримання індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, з урахуванням також базового місяця для її обчислення – січня 2008 року.

За вказаного, вимоги позивача в частині протиправного розрахунку індексації його грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця – січень 2008 року підлягають задоволенню.

Стосовно вимог про нарахування індексації-різниці за період з 01.03.2018, суд виходить з такого.

З аналіз приписів Порядок № 1078 слідує, що дійсно, як ґрунтовно вказував відповідач у відзиві на позовну заяву він не містить такого поняття як «фіксована» індексація. Водночас, ним передбачено можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, в тому числі «індексації-різниці», та у спірному випадку саме про такий вид індексації наявний спір.

Так, у відповідності до вимог абзаців 1-6 пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у п.2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Отже, з 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Крім того, враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, суд доходить висновку, що повноваження військової частини щодо виплати цієї суми не є дискреційними.

Окрім того, слід зазначити, що для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи та суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу і встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці його підвищення.

У разі, якщо у місяці підвищення посадового окладу розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення, індексація не нараховується. Якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, індексація у цьому місяці розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Зростання заробітної плати за рахунок інших її складових (без підвищення тарифних ставок (окладів)) не зменшує суму індексації на розмір підвищення заробітної плати. Проте у разі, коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу необхідно враховувати розмір підвищення грошового доходу, що відбувся у зв`язку зі зміною посадових окладів, а також суму індексації у місяці підвищення грошового доходу (у березні 2018 року) з метою порівняння цих величин. Сума індексації у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу з урахуванням положень абзацу четвертого пункту 5 Порядку №1078.

Враховуючи викладене суд звертає увагу, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації - різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Так, для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 суд звертає увагу на висновки викладені в постановах Верховного Суду від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 14.09.2023 у справі №560/3097/22 та враховує, що буквальний спосіб тлумачення вказаних норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити:

розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року (А);

суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);

чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

При цьому, розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації - різниці до чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів) або до дати звільнення зі служби.

Як уже зазначалося, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації - різниці у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Пунктом 1.9 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої Міністра оборони України від 11.06.2008 № 260 (чинної станом на лютий березень 2018 року) передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується за місцем штатної служби в поточному місяці за минулий.

Як вбачається із наявних у справі документів, зокрема з архівної відомості з січня 2018 року по грудень 2018 року, у лютому 2018 року позивачу було нараховане наступне грошове забезпечення (яке підлягає індексації) у наступних розмірах: - оклад за військовим званням 60,00 грн.; - посадовий оклад 740,00 грн.; - надбавка за вислугу років 240,00 грн.; - надбавка за виконання особливо важливих завдань 936,00 грн.; - надбавка за ОУС, пов`язані із ризиком для життя 111,00 грн.; - премія 3256,00 грн.; - винагорода за бойове чергування 37,00 грн.; - додаткова грошова винагорода (ПКМУ 889) 53,43 грн.

В свою чергу, у березні 2018 року позивачу було нараховано грошове забезпечення у таких розмірах: - посадовий оклад 3080,00 грн.; - оклад за військовим званням 950,00 грн.; - надбавка за вислугу років 1612,00 грн.; - премія 2864,40 грн.; - винагорода за бойове чергування 37,00 грн.

З наведеного слідує, що розмір грошового забезпечення позивача за лютий 2018 року, яке підлягає індексації складає 5380,00 грн. (60,00 грн.+740,00 грн.+ 240,00 грн.+ 936,00 грн.+ 111,00 грн.+ 3256,00 грн.+ 37,00 грн.), а за березень 2018 року - 8543,4 (3080,00 грн.+ 950,00 грн.+ 1612,00 грн.+ 2864,40 грн.+ 37,00 грн.).

Отже, грошове забезпечення позивача за березень 2018 року збільшилось з урахуванням постійних його складових на 3109,97 грн. (8543,4 грн. - 5380грн.), а не залишилось без змін, як помилково зазначає позивач.

Перевіряючи обрахунки позивача належних до виплати за спірні періоди йому індексації-різниці, суд зазначає, що суму можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року суд визначає як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100%.

В свою чергу, величина приросту індексу споживчих цін для проведення індексації у березні 2018 року (у разі підвищення посадового окладу у січні 2008 року) становить 253,3%, що підтверджується інформацією Мінсоцполітики.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у березні 2018 р. складав - 1762,00 грн.

Отже, відповідно до абз.5 п.4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018р. помножений на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100, а саме: 1762,00 грн. * 253,30% / 100 = 4463,15 грн.

Суд також враховує, що такий розмір можливої індексації грошового забезпечення - 4463,15 грн., який припадав на місяць підвищення посадових окладів військовослужбовцям (березень 2018) неодноразово досліджувався та встановлювався судами та підтверджується зокрема, постановою Верховного Суду від 14.09.2022р. у справі №420/3121/22, від 07.11.2022 у справі №420/19954/21 та інш.

Виходячи з викладеного, у березні 2018 року сума підвищення доходу не перевищила суму можливої індексації в березні 2018 року - 4463,15 грн, яка склалася у березні 2018 року, що є підставою для нарахування і виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, та для позивача у спірному випадку становить: 1299,75 (4463,15 грн – 3163,40грн), оскільки у березні 2018 року грошове забезпечення позивача порівняно з лютим 2018 року збільшилось на суму, яка є меншою за 4463,15, а саме лише на 3463,40 грн.

Відтак, починаючи з 01.03.2018 позивач мав право на отримання індексації-різниці щомісячно до наступного підвищення доходів або звільнення у розмірі 1299,75 грн.

Разом з цим, як видно з установлених обставин справи позивачу не нараховувалась та не виплачувалась індексація-різниця за період починаючи з 01.03.2018 та відповідачами не вирішувалось питання щодо наявності у позивача права на цей вид індексації за спірний період з 01.03.2018.

За вказаного, суд вбачає обґрунтованими доводи позивача стосовно наявності у нього права на отримання такого виду індексації, починаючи з 01.03.2018 у сумі 1299,75 грн в місяць.

Водночас оскільки, як було зазначено вище, право на отримання індексації різниці у визначеному розмірі позивач має право до наступного підвищення посадового окладу, то після підвищення посадового окладу, підстави для нарахування індексації-різниці мають бути перевірні спочатку.

Так, під час розгляду справи суд встановив, що рішенням Одеського окружного адміністративного суд від 23.04.2026 по справі №420/36394/25, зокрема зобов`язано НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_4 ) виплатити грошове забезпечення ОСОБА_1 (розміри посадового окладу та окладу за військовим званням), матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, за період з 29 січня 2020 року по 10 березня 2023 року, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, у відповідності до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із урахування виплачених сум.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2026 по справі №36394/25 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_6 ), НОМЕР_9 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_10 ), Військової частини НОМЕР_4 про визнання протиправними дій та зобов`язання здійснити перерахунок грошового забезпечення та інших виплат задоволено частково та зокрема зобов`язано НОМЕР_5 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_6 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення, матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за період з 29 січня 2020 року по 20 травня 2023 року, обрахувавши їх з використанням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, у відповідності до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із урахування вже виплачених сум.

Відтак, на виконання вказаного судового рішення (постанови апеляційного суду) у справі №420/36394/25, НОМЕР_5 прикордонним загоном ДПСУ буде проведено перерахунок грошового забезпечення позивача з січня 2020 року, визначеного виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 01 січня календарного року, що є підставою для перегляду розміру індексації-різниці грошового забезпечення.

Відтак, починаючи з 29.01.2020, у зв`язку із перерахунком грошового забезпечення позивача та зміною розміру індексації-різниці, для обрахунку такої не може застосовуватись в якості місяця підвищення – березень 2018 року та сума імовірної індексації, яка склалась у цьому місяці буде іншою, а не 4463,15 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позивач має право на нарахування та виплату індексації-різниці грошового забезпечення в розмірі 1299,75 грн щомісячно за період з 01.03.2018 року по 28.01.2020 року включно.

За періоди починаючи з 29.01.2020 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 23.09.2025 вимоги позивача щодо нарахування та виплати індексації-різниці у фіксованій величині задоволенню не підлягають.

В контексті оцінки доводів відповідачів з того приводу, що позивач звільнявся зі служби з військової частини НОМЕР_6 , а отже саме вона має здійснювати нарахування та виплату індексації позивачу суд звертає увагу, що у період з 18.10.2016 по 11.10.2017 та з 28.05.2023 по 27.01.2024 позивач проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ); з 01.01.2016 по 17.10.2016, з 18.10.2017 по березень 2023 року, з 28.01.2024 по 21.03.2025 - у військовій частині НОМЕР_4 ( НОМЕР_3 прикордонний загін); з 22.03.202 по 23.09.2025 у військовій частині НОМЕР_6 ( НОМЕР_5 прикордонний загін).

Пунктом 2 Постанови №704, яка є чинною з 01 березня 2018 року, установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи) (абзац перший пункту 3 Постанови №704).

Згідно з пунктом 1.3 розділу I «Загальні положення» Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20 травня 2008 року №425 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 червня 2008 року за №537/15228 (далі Інструкція №425), яка була чинною до 10 серпня 2018 року, грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем служби. Не за місцем служби грошове забезпечення виплачується військовослужбовцям:

а) тимчасово прикомандированим на тривалі терміни до інших органів Держприкордонслужби - в органах Держприкордонслужби за місцем прикомандирування, якщо прикомандирування дозволено Головою Державної прикордонної служби України або його першим заступником;

б) які протягом тривалого часу перебувають на лікуванні в лікувальних закладах поза місцем дислокації органу Держприкордонслужби - у цих лікувальних закладах з дозволу начальника фінансово-економічного управління Адміністрації Державної прикордонної служби України;

в) направленим на термін понад три місяці в навчальні заклади Державної прикордонної служби України для навчання, на курси, на навчальні збори і залікові сесії для підготовки та захисту дипломних проектів - за місцем навчання;

г) направленим на термін понад три місяці для навчання у військові навчальні заклади Міністерства оборони України та навчальні заклади інших органів виконавчої влади.

Відповідно до пункту 1.9 розділу I «Загальні положення» Інструкції №425 індексація грошового забезпечення військовослужбовцям здійснюється в порядку та розмірах, установлених законодавством.

Пунктом 3 розділу І «Загальні положення» Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року №558 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 липня 2018 року за №854/32306 (далі Інструкція №558), яка є чинною з 10 серпня 2018 року, передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату.

Індексація грошового забезпечення військовослужбовцям здійснюється в порядку та розмірах, установлених законодавством (пункт 9 розділу І «Загальні положення» Інструкції №558).

Частиною першою статті 9 Закону №1282-XII передбачено, що індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

Посилання відповідачів на телеграму Адміністрації Державної прикордонної служби України від 03 березня 2020 року №Т/116-1743 суд відхиляє, оскільки відповідно до статті 9 Закону №1282-XII, який має вищу юридичну силу у спірних правовідносинах, індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів. Окрім того, така телеграма («розпорядження») не є нормативно-правовим актом, а по суті є пропозицією керівника Адміністрації Державної прикордонної служби України здійснювати виплату індексації грошового забезпечення військовослужбовцям, які звільняються з військової служби.

Разом з цим, військова частина, з якої звільняється військовослужбовець, не може здійснити розрахунок розміру належної до виплати індексації за попереднім місцем проходження служби військовослужбовця.

Суд зазначає, що у постанові від 19.05.2025 по справі №420/20215/23 Верховний Суд дійшов такого висновку:

« 47. Отже, з огляду на наведене Верховний Суд констатує, що оскільки індексації підлягають грошові доходи, які не мають разового характеру, а у спірний період позивачка проходила військову службу та перебувала на грошовому забезпеченні у НОМЕР_1 Прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), висновки суду апеляційної інстанції про те, що стягнення належного грошового забезпечення на користь позивачки має проводитись саме із суб`єкта владних повноважень за останнім місцем служби перед звільненням ( ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_8 ), не можна визнати обґрунтованим.».

З приводу вимоги здійснити нарахування та виплату належних позивачу сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 за № 44 (далі - Порядок №44), цей порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).

Пунктом 2 Порядку № 44 передбачено, що грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Аналіз наведених положень Порядку №44 дає підстави для висновку, що виплата грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримується з грошового забезпечення, здійснюється за умови виплати грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат.

Отже, Порядком № 44 передбачено виплату грошової компенсації лише при виплаті грошового забезпечення, з якого утримуються відповідні податки.

Оскільки виплати спірних сум позивачеві ще не здійснено відповідно і відсутні підстави для зобов`язання нарахування такої компенсації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 28.11.2023 у справі № 420/18163/21.

Тому, суд вбачає підстави для відмови в задоволенні позовних вимог щодо нарахування та виплати позивачу компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44.

Що стосується вимоги позивача про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів, суд зазначає таке.

Згідно ст.1-3 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Статтею 4 вказаного вище закону передбачено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати.

У відповідності до приписів п.2-4 Порядку №159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.

Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).

Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

З огляду на викладене, суд зауважує, що умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів та виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.

У спірному випадку позивачу ще не нарахований та невиплачений дохід у вигляді індексації грошового забезпечення позивача за спірні періоди у частині задоволених позовних вимог, з 01.01.2016 по 28.02.2018 та з 01.03.2018 по 28.01.2020.

Відтак, суд вважає, що позовні вимоги про зобов`язання нарахувати та виплатити на його користь компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати такого грошового забезпечення є передчасними, а тому також не належать задоволенню.

Аналогічні правовідносини, пов`язані з визначенням наявності права на компенсацію у випадках, коли суми пенсії нараховані, але фактично не виплачені, були предметом розгляду Верховного Суду.

Зокрема у постанові від 08 грудня 2025 року у справі № 420/13975/24, аналізуючи положення Закону №2050-III та Порядку №159, Суд зазначив, що компенсація втрати частини доходів є спеціальною державною гарантією, спрямованою на відновлення реальної вартості грошового доходу у разі порушення строків його виплати. Така компенсація: нараховується на суму нарахованого, але не виплаченого доходу; має допоміжний характер відносно основного боргу, оскільки її розмір та існування залежать від суми (і факту) невиплаченого доходу; відповідно до статті 4 Закону №2050-III підлягає виплаті в тому ж місяці, у якому здійснюється фактична виплата заборгованості за відповідний період.

Факт нарахування, але невиплати грошового доходу свідчить про виникнення у позивача матеріального права на компенсацію втрати частини доходів відповідно до Закону №2050-III. Однак саме виникнення такого права не означає його порушення. Відповідно до статті 2 КАС України судовому захисту підлягають лише порушені права чи інтереси, а не ті, порушення яких є лише потенційно можливим у майбутньому.

Законодавець чітко визначив, що обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо виплати компенсації виникає не з моменту нарахування доходу, а з моменту фактичної виплати основної суми заборгованості. Саме тоді орган набуває реальної можливості виконати або не виконати покладений на нього обов`язок щодо виплати компенсації. Відповідно, лише з цього моменту може виникнути порушення права позивача на компенсацію, яке підлягає судовому захисту.

Закон №2050-III не передбачає можливості присудження компенсації наперед, оскільки вона є правовим наслідком уже допущеного прострочення виплати доходу. До здійснення фактичної виплати заборгованості обов`язок щодо компенсації ще не виник, а отже й порушення права позивача не настало. За таких обставин вимога про виплату компенсації є передчасною та не може бути задоволена за відсутності встановленого порушення відповідачем відповідного обов`язку.

Аналогічним чином застосовані норми Закону №2050-ІІІ Верховним Судом і у постанові від 31.03.2026 у справі №420/30633/24, де Верховний Суд, враховуючи підхід викладений, зокрема, у постанові від 08 грудня 2025 року у справі № 420/13975/24, зазначив, що вимога позивача про виплату компенсації втрати частини доходів у теперішній момент є передчасною, що унеможливлює її задоволення через відсутність установленого порушення суб`єктом владних повноважень відповідного обов`язку та зауважив, що встановлені Законом №2050-III умови щодо виплати компенсації є імперативними. Відтак покладання на орган пенсійного фонду обов`язку з нарахування компенсації до моменту фактичного погашення заборгованості не лише суперечило б закону, а й порушувало б установлений державою механізм здійснення виплат у соціальній сфері. В умовах воєнного стану такий підхід є необхідним для дотримання справедливого балансу між інтересами особи та забезпеченням стабільності бюджетної системи країни, що є частиною питання національної безпеки.

При цьому, суд наголошує, що відмова у задоволенні позову з наведених підстав не означає заперечення права позивача на отримання такої компенсації в майбутньому - після фактичної виплати суми основної заборгованості, адже, як уже вказувалось вище, основними умовами для виплати суми компенсації є: "порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи усе викладене вище, детально дослідивши встановлені обставини справи, доводи сторін та надані письмові докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Оскільки позивач в силу приписів ЗУ «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, судові витрати не розподіляються.

На підставі викладеного, керуючись ст.143, 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ), у вигляді відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 17.10.2016 та з 18.10.2017 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення – січень 2008 року.

Зобов`язати НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 17.10.2016 та з 18.10.2017 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення – січень 2008 року.

Визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), у вигляді відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 18.10.2016 по 17.10.2017 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення – січень 2008 року.

Зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 18.10.2016 по 17.10.2017 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення – січень 2008 року.

Визнати протиправними дій НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ), у вигляді відмови нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 28.01.2020 включно, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 у розмірі 1299,75 грн щомісячно.

Зобов`язати НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 28.01.2020 включно індексацію грошового забезпечення, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, виходячи з фіксованої величини 1299,75 грн щомісячно.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_11 адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідачі:

НОМЕР_5 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_6 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_12 , адреса: АДРЕСА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_13 , адреса: АДРЕСА_3 .

НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_14 , адреса: АДРЕСА_4 .

Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА