Постанова від 18 червня 2026 р. у справі №592/13225/24 — Сумський апеляційний суд

Справа №592/13225/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Костенко В. Г.

Номер провадження 33/816/159/26 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.

Категорія 485 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,розглянувши у залі суду в місті Суми справу про порушення митних правил за апеляційною скаргою представника Сумської митниці на постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 лютого 2025 року, якою провадження відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 485 Митного кодексу України закрито, у зв`язку з відсутністю в його діях складу вказаного правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Як зазначено у постанові судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 лютого 2025 року, підставою для складання відносно ОСОБА_1 протоколу про порушення митних правил №0105/80500/24 від 11 липня 2024 року за порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України, стало те, що останній, 12 жовтня 2021 року у відділі митного оформлення «Центральний» митного поста «Суми» Сумської митниці під час митного оформлення товару «Автомобіль легковий, бувший у використанні; марка: HYUNDAI: модель: SANTAFE; номер кузова (VIN): НОМЕР_1 ; календарний рік виготовлення - 2006; модельний рік - 2006, код УКТЗЕД 8703329030» за митною декларацією ІМ40ДЕ № UA805020/2021/010570 вчинив дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, шляхом заявлення в митній декларації неправдивих відомостей щодо істотних умов договору купівлі-продажу транспортного засобу, даних про відправника та/або одержувача, реєстраційних документів на транспортний засіб та неправдивих відомостей щодо його митної вартості.

Постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 лютого 2025 року, провадження відносно ОСОБА_1 за ст.485 МК України було закрито, у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу вказаного правопорушення.

Не погодившись з таким судовим рішенням, вважаючи його незаконним, представник Сумської митниці звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову судді суду першої інстанції, визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України та накласти на нього стягнення в межах санкції вказаної статті.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що при прийнятті даного рішення суддею суду першої інстанції було встановлено, що з митною декларацією декларантом були подані документи на транспортний засіб, у тому числі договір купівлі-продажу від 22 вересня 2021 року, відповідно до якого, громадянин України ОСОБА_1 придбав автомобіль HYUNDAI SANTA FE на території Чеської Республіки за фактурною вартістю товару 22800 CZK. При цьому, суддя дійшов висновку, що митним органом не підтверджено поза розумним сумнівом, що заявлена ОСОБА_1 інформація щодо вартості транспортного засобу та документи, які її підтверджують, є підробленим документом чи документом, одержаним незаконним шляхом, або таким, що містить неправдиві відомості щодо вартості продажу транспортного засобу.

Проте, як вказує апелянт, суддею в повному обсязі не було враховано того, що згідно отриманої відповіді митних органів Чеської Республіки за інформацією Генерального митного директорату Чеської Республіки, фактично транспортний засіб HYUNDAI SANTA НОМЕР_2 було придбано громадянином України ОСОБА_2 12 вересня 2021 року у чеській компанії STEAHLT GROUP PRAHA s.r.o. за ціною 55000 CZK та поставлено на тимчасовий облік реєстраційних органах Чеської Республіки на своє ім`я. Таким чином, з врахуванням вартості вказаного транспортного засобу, експортованого в Україну з території Чеської Республіки, сума несплачених митних платежів у зв`язку із заниженням податкових зобов`язань становить 12 373 грн. 04 коп., з яких ввізне мито – 3866 грн. 57 коп., податок на додану вартість - 8506 грн. 47 коп.

При цьому, як вказує апелянт, з метою з`ясування всіх обставин придбання, переміщення та митного оформлення в Україні зазначеного транспортного засобу громадянину України ОСОБА_1 . Сумською митницею було запропоновано прибути до управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил для дачі пояснень або у разі неможливості прибуття надати письмову інформацію з поставлених питань в термін до 10 липня 2024 року, однак станом на 11 липня 2024 року зазначений громадянин до управління не прибув та відповідну письмову інформацію не надав. Крім того, судом взагалі не було враховано той факт, що ОСОБА_1 не було подано будь - яких сплачених рахунків - банківських платіжних документів, які стосуються оцінюваного транспортного засобу.

Таким чином, на думку апелянта, в матеріалах справи достатньо доказів на підтвердження умислу в діях порушника, який спрямований на досягнення протиправної мети - зменшення розміру сплати митних платежів, а тому, рішення про закриття провадження відносно нього у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України вважати законним та обґрунтованим підстави відсутні.

Про призначення даної справи до апеляційного розгляду представник Сумської митниці, ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Биков Д.О. були повідомлені завчасно у передбачений законом спосіб, однак до апеляційного суду не з`явились.

У поданих до суду заявах про відкладення розгляду справи на іншу дату, представник Сумської митниці Нестеренко С. вказувала на те, що представник Сумської митниці Ворушило М.В., який здійснює представництво інтересів митниці по цій справі, перебуває у відпустці, а захисник Биков Д.О. зазначав про свою зайнятість в іншому кримінальному провадженні.

З огляду як на те, що вказана справ перебуває на розгляді з лютого 2025 року, так і на те, що учасники даного провадження про час, день та місце розгляду даної справи були належним чином повідомленими, зважаючи, що ні представник митниці, ні ОСОБА_1 , ні його захисник не наполягали на здійсненні апеляційного розгляду виключно за їх участі, і така участь останніх не є обов`язковою, враховуючи, також, і принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, з метою розгляду даної справи у розумні строки, апеляційний суд не вбачає підстав для її подальшого відкладення та вважає за можливе здійснити розгляд вказаної апеляційної скарги у відсутність останніх, і у даному випадку їх права на доступ до правосуддя не є порушеними.

А тому, перевіривши матеріали даної справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду.

Згідно зі ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або необережні) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Диспозиція ст. 485 МК України передбачає адміністративну відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Наявність об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення є обов`язковим для кваліфікації конкретного діяння, як адміністративного проступку. Якщо хоча б один з них відсутній або не відповідає вимогам, що передбачені відповідною статтею Глави 68 МК України, вказане діяння не є порушенням митних правил.

Як вбачається з оскарженої постанови, суддя суду першої інстанції з достатньою повнотою дослідив матеріали справи, оцінив всі наявні в справі докази та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.

Так, під час розгляду даної справи в суді першої інстанції, представник митниці у своїх поясненнях зазначав, що надані митним органом докази повністю підтверджують заявлення ОСОБА_1 в митній декларації неправдивих відомостей щодо істотних умов договору купівлі-продажу транспортного засобу, зокрема неправдивих відомостей щодо його митної вартості та просив притягнути останнього до адміністративної відповідальності.

У свою чергу, захисник Биков Д.О. вважав, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України та вказував на те, що останній не подавав митному органу документи для декларації, він особисто не оформляв документи на придбання транспортного засобу за кордоном України та переміщення через державний кордон, надані документи підтверджують придбання та транспортування з-за кордону України транспортного засобу саме для ОСОБА_1 , а за кордоном його інтереси представляв ОСОБА_2 і він же доставляв транспортний засіб. Зазначав, що надані митницею документи не вказують, як здійснювалося декларування за участю ОСОБА_1 і єдиним доказом, який на думку митного органу підтверджує винуватість останнього та яким обґрунтовується наявність в його діях складу інкримінованого правопорушення, є рахунок - фактура 12 вересня 2021 року № 23/21, що отримано митним органом від митних органів іноземних держав на відповідний запит. Проте, у відповіді митних органів Чеської Республіки відсутнє посилання, з якого органу Чеської Республіки було отримано дану інформацію, при цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які запити митного органу Чеської Республіки, що направлялись безпосередньо, ніби-то, продавцю автомобіля - компанії STEAHLT GROUP PRAHA s.r.o. для встановлення дійсних обставин вчинення правопорушення. Крім того, ця відповідь не містить підпису посадової особи митних органів Чеської Республіки, жодних засвідчуваних підписів уповноважених осіб державних органів Чеської Республіки, жодних зауважень, щодо засвідчення такого документу електронним цифровим підписом посадових осіб органів державної влади Чеської Республіки. Крім того захисник зауважував, що у справі відсутні будь-які дані про встановлення компетентними органами Чеської Республіки чи України факту підробки товаросупровідних документів та вважав, що надані Сумської митниці документи іноземною мовою з перекладом на українську мову не можуть бути належним доказом, оскільки неможливо встановити автентичність даного перекладу.

З врахуванням таких пояснень представника Сумської митниці, захисника Бикова Д.О. та досліджених доказів, що наявні у даній справі, суддею суду першої інстанції було встановлено, що 12 жовтня 2021 року ОСОБА_1 через декларанта ФОП ОСОБА_3 до відділу митного оформлення «Центральний» митного поста «Суми» Сумської митниці було подано митну декларацію ІМ40ДЕ № UA805020/2021/010570 за встановленою формою. В декларації ФОП ОСОБА_3 вказала достовірні дані про себе, як декларанта, марку, рік випуску та державний номерний знак автомобіля, який переміщується, отримувача, місце призначення, і ця декларація була прийнята митницею з проставленням відповідного штампу, а транспортний засіб HYUNDAI SANTA FE випущений на митну територію України.

При цьому, судом було встановлено і те, що разом з митною декларацією були подані документи на транспортний засіб, HYUNDAI, модель: SANTAFE; номер кузова (VIN): НОМЕР_1 ; рік випуску – 2006, у тому числі договір купівлі-продажу від 22 вересня 2021 року з перекладом на українську мову, відповідно до якого, громадянин України ОСОБА_1 придбав вказаний автомобіль на території Чеської Республіки за фактурною вартістю товару 22800 CZK у ОСОБА_4 .

З метою встановлення відповідності поданих до митного оформлення документів, Управлінням боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил було ініційовано направлення запиту до митних органів Чеської Республіки і за результатами опрацювання отриманої відповіді митних органів Чеської Республіки, вказаним органом було встановлено, що за інформацією Генерального митного директорату Чеської Республіки фактично транспортний засіб HYUNDAI SANTAFE було придбано 12 вересня 2021 року громадянином України ОСОБА_2 у чеській компанії STEAHLT GROUP PRAHA s.r.o. за ціною 55000 CZK та поставлено на тимчасовий облік у реєстраційних органах Чеської Республіки на своє ім`я. З огляду на вказане, з метою складання управлінням БК та ПМП протоколу про порушення митних правил, було запропоновано, надати інформацію щодо несплачених до державного бюджету митних платежів під час осоромлення вказаного транспортного засобу за митною декларацією від 12 жовтня 2021 року.

При цьому, суддею суду першої інстанції було враховано, що обвинувачення ОСОБА_1 за ст. 485 МК України у складеному відносно нього протоколі №0105/80500/24 від 11 липня 2024 року про порушення митних правил ґрунтується на тому, що декларантом вчинено протиправні дії, спрямовані на зменшення розміру митних платежів, шляхом заявлення в ЕМД неправдивої інформації для визначення митної вартості товару, а саме, відомостей стосовно вартості продажу транспортного засобу, проте, належних та допустимих доказів того, що вказана останнім у декларації інформація щодо вартості вищезазначеного транспортного засобу є недостовірною, договір купівлі-продажу автомобіля від 22 серпня 2021 року є підробленим, одержаний незаконним шляхом або містить неправдиві відомості щодо вартості продажу автомобілем, митним органом надано не було.

Саме за встановлених обставин суддя суду першої інстанції і дійшов висновку, що митним органом жодним чином не доведено факту заявлення ОСОБА_1 в митній декларації неправдивої інформації та закрив провадження відносно останнього на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

З таким висновком судді суду першої інстанції, апеляційний суд погоджується в повному обсязі, та ставити під сумнів його законність та обгрунтованість підстав не вбачає.

При цьому, апеляційний суд зауважує, що об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України полягає саме у заявленні декларантом у митній декларації неправдивих відомостей, чого у даному випадку беззаперечно доведено не було, а виникнення сумнівів щодо цієї обставини у митного органу, за відсутності доказів, які б вказували на те, що договір купівлі-продажу автомобіля від 22 серпня 2021 року, яким підтверджено покупку ОСОБА_1 транспортного засобу за ціною 22800 CZK є сфальсифікованим, не є підставою для кваліфікації дій останнього, як порушення митних правил.

Відповідну правову позицію висловив і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 22 травня 2020 року у справі №751/1477/17.

В апеляційній скарзі не наведено додаткових доводів та не надано належних та допустимих доказів, які б містили фактичні дані, на підставі яких можна було б встановити умисне зазначення ОСОБА_1 неправдивих відомостей при митному декларуванні вказаного вище транспортного засобу, з метою зменшення розміру митних платежів, а те, що останній не з`явився до управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил для дачі пояснень щодо придбання, переміщення та митного оформлення в Україні зазначеного автомобіля жодним чином не вказує на наявність в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

При цьому, апеляційний суд наголошує, що відповідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Основного Закону усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.

Конституційний Суд України зауважує, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу (абз. 1-3 п. 4 рішення ВП КСУ у справі від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019).

Зазначене узгоджується і з правовою позицією ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey). Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Апеляційний суд вважає, що у даному випадку, «поза розумним сумнівом» винуватість ОСОБА_1 у порушенні митних правил доведена не була, рішення суду першої інстанції про відсутність у діях останнього складу інкримінованого адміністративного правопорушення є належним чином обгрунтованим та вмотивованим, і доводами апеляційної скарги правильність такого висновку жодним чином не спростовано.

За таких обставин, всупереч доводів апелянта, апеляційний суд вважає оскаржувану постанову законною, обґрунтованою та вмотивованою, не вбачає підстав для її скасування, а тому, вказане рішення судді суду першої інстанції слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 лютого 2025 року, якою провадження відносно ОСОБА_1 за ст. 485 Митного кодексу України закрито, у зв`язку з відсутністю в його діях складу вказаного правопорушення - залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника Сумської митниці на цю постанову - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.