Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №585/717/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №585/717/26

Номер провадження 22-ц/816/2361/26

Категорія - 21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року м. Суми

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Нестеренка М.В. (суддя-доповідач), суддів: Собини О.І., Сізова Д.В.,

з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

у присутності:

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – адвоката Яцун О.П.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-Схід» на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 19 травня 2026 року, у складі судді Євтюшенкової В.І. (повне рішення складене 19 травня 2026 року),

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-Схід», третя особа Комишанська сільська рада Охтирського району Сумської області, про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками та скасування державної реєстрації права оренди,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

ОСОБА_1 , представництво якої здійснює адвокат Яцун О. П., звернулася до суду з позовом до ТОВ «РАЙЗ-СХІД» про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками та скасування державної реєстрації права оренди.

Позов мотивовано тим, що позивач є власницею двох земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які були передані в оренду ТОВ «Райз-Схід» на підставі договору оренди землі від 30 серпня 2018 року строком до 31 грудня 2025 року.

Позивач зазначала, що наміру продовжувати орендні правовідносини з відповідачем не мала, а після звернення до державного реєстратора дізналася про державну реєстрацію змін до договору оренди, згідно з якими строк його дії продовжено до 31 грудня 2032 року на підставі додаткової угоди від 13 листопада 2020 року.

Посилаючись на те, що зазначену додаткову угоду вона не укладала, не підписувала та не уповноважувала будь-яких осіб на її підписання, позивач вважала, що така угода є неукладеною, а тому після закінчення строку дії договору оренди відповідач користується належними їй земельними ділянками без достатніх правових підстав. У зв`язку з цим державна реєстрація права оренди на підставі спірної додаткової угоди, на думку позивача, порушує її права як власника земельних ділянок.

З огляду на викладене ОСОБА_1 просила: 1) усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,1332 га, кадастровий номер 5924187600:02:002:0056, шляхом її повернення із незаконного користування ТОВ «РАЙЗ-СХІД»; 2) усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,4463 га, кадастровий номер 5924187600:01:001:0091, шляхом її повернення із незаконного користування ТОВ «РАЙЗ-СХІД»; 3) скасувати державну реєстрацію права оренди за ТОВ «РАЙЗ-СХІД» щодо земельної ділянки кадастровий номер 5924187600:02:002:0056; 4) скасувати державну реєстрацію права оренди за ТОВ «РАЙЗ-СХІД» щодо земельної ділянки кадастровий номер 5924187600:01:001:0091; 5) стягнути з відповідача судові витрати.

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 19 травня 2026 року позов задоволено.

Суд першої інстанції усунув перешкоди у користуванні належними позивачу земельними ділянками шляхом їх повернення з незаконного користування відповідача, скасував державну реєстрацію права оренди цих земельних ділянок за ТОВ «Райз-Схід», здійснену на підставі додаткової угоди від 13 листопада 2020 року, а також стягнув з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 5 324,80 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивач є власницею спірних земельних ділянок, які були передані відповідачу в оренду на підставі договору оренди землі від 30 серпня 2018 року строком до 31 грудня 2025 року. Суд установив, що право оренди земельних ділянок було продовжено до 31 грудня 2032 року на підставі додаткової угоди від 13 листопада 2020 року, однак оригінал цієї угоди відсутній, а відповідач не надав належних і допустимих доказів її підписання позивачем. Водночас позивач заперечувала факт укладення та підписання зазначеної додаткової угоди.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не довів наявності волевиявлення позивача на продовження строку оренди земельних ділянок, а тому права та обов`язки сторін за спірною додатковою угодою не виникли. За таких обставин після закінчення строку дії договору оренди відповідач користувався земельними ділянками без достатніх правових підстав, що створювало позивачу перешкоди у здійсненні правомочностей власника.

Виходячи з наведеного, суд визнав належним та ефективним способом захисту порушеного права усунення перешкод у користуванні земельними ділянками шляхом їх повернення власнику та скасування державної реєстрації права оренди, проведеної на підставі додаткової угоди, укладення якої позивачем не підтверджено.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

Не погоджуючись із рішенням суду, ТОВ «Райз-Схід» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції безпідставно прийняв та поклав в основу рішення доказ, поданий позивачем після спливу встановленого процесуальним законом строку, без належного обґрунтування причин його несвоєчасного подання. Крім того, апелянт вважає, що суд вийшов за межі принципу змагальності сторін та надав неправильну оцінку доказам щодо обставин втрати оригіналу додаткової угоди до договору оренди землі.

Також апелянт зазначає, що відсутність оригіналу додаткової угоди сама по собі не свідчить про її неукладеність чи припинення орендних правовідносин, оскільки право оренди було зареєстроване у встановленому законом порядку, а договірні відносини фактично виконувалися сторонами. На думку скаржника, оригінал додаткової угоди був втрачений з незалежних від нього причин унаслідок пошкодження архівних документів під час їх зберігання, а тому висновок суду про відсутність правових підстав для подальшого користування земельними ділянками є помилковим.

Крім цього, апелянт вказує, що сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов додаткової угоди, строк оренди земельних ділянок був продовжений до 31 грудня 2032 року, а державна реєстрація права оренди підтверджує виникнення відповідного речового права, у зв`язку з чим підстав для задоволення позову та скасування державної реєстрації права оренди не було.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача адвокат Яцун О. П. просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зазначає, що суд першої інстанції правомірно долучив до матеріалів справи відповідь Комишанської сільської ради, оскільки цей доказ був поданий під час підготовчого провадження разом із відповідним клопотанням, що відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства. Вважає безпідставними доводи апелянта про те, що відсутність оригіналу додаткової угоди не впливає на чинність орендних правовідносин, оскільки відповідач не довів факту укладення цієї угоди та досягнення сторонами згоди щодо її істотних умов, а також не надав належних і допустимих доказів її підписання позивачем. Зазначає, що державна реєстрація права оренди сама по собі не підтверджує виникнення такого права за відсутності належної правової підстави. Також заперечує проти долучення до матеріалів справи нових доказів, поданих відповідачем в апеляційному суді, посилаючись на відсутність поважних причин їх неподання до суду першої інстанції та на те, що вони не підтверджують передачу на зберігання саме спірної додаткової угоди. Крім того, просить стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції

Паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданий 22.05.2001 року ОСОБА_1 (а.с.6).

Відповідно до Витягу з Реєстру територіальної громади від 25.02.2025 року, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8).

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,1332 га, кадастровий номер: 5924187600:02:002:0056, що розташована на території Погожокриницької сільської ради Роменського району Сумської області, та належить їй на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченим приватним нотаріусом Роменського районного нотаріального округу Білашенко Л.В. 18.09.2013 р., зареєстрованого в реєстрі за №2257 (а.с.9).

Вказане також підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 9632451 від 19.09.2013 року (а.с.10).

Також ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,4463 га, кадастровий номер: 5924187600:01:001:0091, що розташована на території Погожокриницької сільської ради Роменського району Сумської області, та належить їй на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченим приватним нотаріусом Роменського районного нотаріального округу Білашенко Л.В. 18.09.2013 р., зареєстрованого в реєстрі за №2259 (а.с.11).

Вказане також підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 9635918 від 19.09.2013 року (а.с.12).

30 серпня 2018 року між ОСОБА_1 (Орендодавцем) та ТОВ «Райз-Схід» (Орендарем) укладено Договір оренди землі, згідно якого Орендодавець передав Орендарю в строкове платне користування земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,1332 га, кадастровий номер: 5924187600:02:002:0056, та 0,4463 га, кадастровий номер: 5924187600:01:001:0091, що розташовані на території Погожокриницької сільської ради Роменського району Сумської області (а.с.13-15).

Відповідно до пункту 3.1 Договору оренди землі, Договір укладено строком до 31.12.2025 року, сплив якого починається з момент державної реєстрації права оренди в порядку, передбаченому законодавством, але в будь-якому випадку даний договір та право оренди за даним Договором є чинним до моменту закінчення збирання врожаю Орендарем.

Згідно з пунктом 3.2 Договору оренди землі, після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 452497048 від 18.11.2025 року земельна ділянка кадастровий номер 5924187600:02:002:0056 перебуває в оренді на підставі договору оренди землі від 30.08.2018 року, Додаткової угоди від 13.11.2020 року. Дата закінчення Договору оренди землі 31.12.2032 року, з автоматичним продовженням дії договору (а.с.16).

Аналогічні відомості містить Витяг з Державного реєстру речових прав № 442701210 від 09.09.2025 року, сформований Цвик І. В., Комишанська сільська рада, Сумської обл. (а.с.65).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 452500254 від 18.11.2025 року земельна ділянка кадастровий номер 5924187600:01:001:0091 перебуває в оренді на підставі договору оренди землі від 30.08.2018 року, Додаткової угоди від 13.11.2020 року. Дата закінчення Договору оренди землі 31.12.2032 року, з автоматичним продовженням дії договору (а.с.17).

Аналогічні відомості містить Витяг з Державного реєстру речових прав № 442702137 від 09.09.2025 року, сформований Цвик І. В., Комишанська сільська рада, Сумської обл. (а.с.66).

До матеріалів справи представником позивача додано адвокатський запит від 25.11.2025 року та відомості про його направлення до ТОВ «РАЙЗ-СХІД», про надання другого примірника Додаткової угоди б/н від 13.11.2020 року до Договору оренди землі б/н від 30.08.2018 р., надання копії Додаткової угоди б/н від 13.11.2020 року до Договору оренди землі б/н від 30.08.2018 р., укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «РАЙЗ-СХІД» (у разі надання другого примірника Додаткової угоди, даний пункт не підлягає виконанню), надання копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію Додаткової угоди б/н від 13.11.2020 року до Договору оренди землі б/н від 30.08.2018 р., та надання інформації за 2022-2025 роки про розмір нарахованої та виплаченої ОСОБА_1 орендної плати (а.с.18,19).

Листом № 1174 від 01.12.2025 року на адвокатський запит адвокату Яцун О.П., ТОВ «Райз-Схід» повідомило, що другий примірник додаткової угоди б/н від 13.11.2020 року до Договору оренди землі б/н від 30.08.2018 р., укладеного між ТОВ «Райз-Схід» та ОСОБА_1 знаходиться у Орендодавця. Місце зберігання (архів), у якому зберігалися оригінали та копії договорів та додаткових угод, після початку повномасштабного вторгнення російської федерації було знищено, в результаті чого примірник Додаткової угоди б/н від 13.11.2020 до Договору оренди землі б/н від 30.08.2018 р., укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Райз-Схід» не зберігся. За таких обставин надати оригінал та копію Додаткової угоди б/н від 13.11.2020 року до Договору оренди землі б/н від 30.08.2018 р., укладеного між ТОВ «РАЙЗ-СХІД» та ОСОБА_1 не є можливим (а.с.20).

З довідок про доходи вбачається, що ОСОБА_1 за оренду земельної ділянки кадастровий номер 5924187600:02:002:0056 за період 2022-2025 р. виплачено 61404,99 грн. (а.с.21), а за оренду земельної ділянки кадастровий номер 5924187600:01:001:0091 за період 2022-2025 р. виплачено 823,39 грн. (а.с.22).

Представником відповідача до матеріалів справи додано ксерокопію Додаткової угоди б/н до Договору оренди землі № б/н від ______(не зазначено), укладеної 13.11.2020 року між ОСОБА_1 (Орендодавець) та ТОВ «РАЙЗ-СХІД» (Орендар), згідно якої Орендодавець передав Орендарю в строкове платне користування земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,1332 га, кадастровий номер: 5924187600:02:002:0056, та 0,4463 га, кадастровий номер: 5924187600:01:001:0091, що розташовані на території Погожокриницької сільської ради Роменського району Сумської області. Договір укладено строком до 31.12.2032 року (а.с.46-48, 60-62).

Згідно довідок про доходи ОСОБА_1 , ТОВ «Райз-Схід» вказує про заключення договору оренди землі між ТОВ «РАЙЗ-СХІД» та ОСОБА_1 та виплату орендної плати протягом 2018-2025 років (а.с.49,50).

Згідно платіжних інструкцій ТОВ «Райз-Схід» сплатило ОСОБА_1 орендну плату по договору оренди землі: за 2021 рік - 14985,41 грн., за 2022 рік - 14985,41 грн., за 2023 рік - 14884,71 грн., 750,00 грн., 335,56 грн., за 2024 рік - 14985,41 грн., за 2025 рік - 15757,89 грн. (а.с. 51-52).

Згідно Договору № 02-02-22/2 від 02.02.2022 року укладеного під Приватним акціонерним товариством «Компанія «Райз» (Зберігач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Райз-Схід» (Поклажодавець), Зберігач здійснює зберігання документів за наступною адресою: 01014, м. Київ, вул. Катерини Білокур, 5/17 (п.1.3.Договору) (а.с.53, 63).

Згідно повідомлення ПРАТ «Компанія Райз» 01.12.2025 року за вих. №0112/25-01 повідомило ТОВ «Райз-Схід» про те, що отримані згідно Акту прийому-передачі до Договору про надання послуг зберігання № 02-02-22/2 від 02.02.2022 року документи (реєстраційні справи щодо орендних правовідносин із фізичними особами (орендодавцями), зберігалися в офісному приміщенні за адресою: 01014, м. Київ, вул. Катерини Білокур, 5/17. Проте внаслідок аварії трубопроводу, частина документів була підтоплена і пошкоджена та не підлягає ідентифікації. Віднайти серед переданих на зберігання та вцілілих документів оригінал Додаткової угоди б/н від 13.11.2020 року до Договору оренди землі б/н від 30.08.2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «РАЙЗ-СХІД» щодо оренди земельних ділянок з кадастровим номерами 5924187600:01:001:0091, 5924187600:02:002:0056, не вдалось. Ідентифікувати вказаний документ з поміж пошкоджених не представляється можливим (а.с.54, 64).

Згідно відповіді Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області № 02-15/199 від 19.03.2026 року: зміни в речове право - право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5924187600:02:002:0056 на підставі додаткової угоди б/н від 13.11.2020 до договору оренди землі б/н від 30.08.2018, укладеної між ОСОБА_1 та ТОВ «РАЙЗ-СХІД» було внесено на підставі рішення державного реєстратора Комишанської сільської ради Цвик І.В. № 80742427 від 09.09.2025. Державна реєстрація відповідних змін відбулась в день прийняття рішення. Зміни в речове право - право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5924187600:01:001:0091 на підставі додаткової угоди б/н від 13.11.2020 до договору оренди землі б/н від 30.08.2018, укладеної між ОСОБА_1 та ТОВ «РАЙЗ-СХІД», було внесено на підставі рішення державного реєстратора Комишанської сільської ради Цвик І.В. № 80742530 від 09.09.2025. Державна реєстрація відповідних змін відбулась в день прийняття рішення (а.с.114).

З досліджених судом доказів та встановлених на їх підставі обставин вбачається, що між сторонами склалися правовідносини з приводу усунення перешкод у користуванні земельними ділянками та скасування державної реєстрації права оренди.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України).

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

У частині першій статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Правочин за своєю природою є вольовою дією суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє бажання особи набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки.

Згідно з частинами першою, третьою статті 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі є договором, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар - використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У цій справі ОСОБА_1 , яка є власницею спірних земельних ділянок, оспорює факт укладення додаткової угоди від 13 листопада 2020 року до договору оренди землі від 30 серпня 2018 року, укладеного з ТОВ «Райз-Схід», на підставі якої за відповідачем було зареєстровано право оренди спірних земельних ділянок до 31 грудня 2032 року.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку (частина перша статті 16 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований у документі та він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі статтею 654 ЦК України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який змінюється.

Відповідно до пункту 2 додаткової угоди від 13 листопада 2020 року вона набирає чинності з моменту її підписання сторонами та є невід`ємною частиною договору оренди землі.

Отже, для виникнення прав та обов`язків сторін, пов`язаних із продовженням строку дії договору оренди, необхідним є підтвердження факту підписання такої додаткової угоди сторонами.

Матеріалами справи встановлено, що позивач заперечує факт підписання додаткової угоди від 13 листопада 2020 року та посилається на відсутність свого волевиявлення на продовження строку оренди земельних ділянок до 31 грудня 2032 року.

Водночас відповідач не надав суду оригіналу спірної додаткової угоди, посилаючись на його втрату, а відсутність оригіналу документа унеможливила проведення судової почеркознавчої експертизи для перевірки належності підпису позивачу.

Апеляційний суд наголошує, що сам по собі факт втрати документа, незалежно від причин такої втрати, не звільняє сторону від обов`язку довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідач не довів належними та допустимими доказами факт підписання позивачем додаткової угоди від 13 листопада 2020 року та наявність її волевиявлення на продовження строку дії договору оренди земельних ділянок.

Оскільки письмова форма такого правочину передбачає його підписання сторонами, а факт підписання позивачем спірної додаткової угоди не підтверджений належними доказами, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що відповідачем не доведено виникнення у сторін прав та обов`язків, пов`язаних із продовженням строку дії договору оренди земельних ділянок до 31 грудня 2032 року.

Доводи апеляційної скарги про те, що відсутність оригіналу додаткової угоди не свідчить про її неукладеність та не припиняє орендних правовідносин, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц зазначила, що правочин є вольовою дією особи, а права та обов`язки за ним виникають лише за наявності волевиявлення його учасників. Якщо сторона заперечує факт вчинення правочину, а її волевиявлення на його укладення не доведено, права та обов`язки за таким правочином не виникають.

У цій справі відповідач не довів факту укладення сторонами додаткової угоди від 13 листопада 2020 року, тоді як позивач послідовно заперечувала її підписання та наявність наміру продовжити строк оренди земельних ділянок.

Посилання апелянта на те, що договір не може вважатися неукладеним після його виконання сторонами, також є безпідставними.

Велика Палата Верховного Суду у зазначеній постанові вказала, що кваліфікація договору як укладеного можлива за умови встановлення його фактичного виконання обома сторонами, зокрема користування майном орендарем, сплати орендної плати та прийняття такої плати орендодавцем.

Однак матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що після дати, якою датована спірна додаткова угода від 13 листопада 2020 року, позивач вчиняла дії, які свідчили б про погодження продовження строку оренди земельних ділянок до 31 грудня 2032 року.

При цьому суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи відповідача про те, що сплата та одержання ОСОБА_1 орендної плати підтверджують існування між сторонами правовідносин щодо продовження строку оренди земельних ділянок, оскільки сплата таких платежів здійснювалася в межах дії договору оренди землі від 30 серпня 2018 року, факт укладення та чинність якого сторонами не оспорюються. Сам по собі факт отримання позивачем орендної плати за чинним договором оренди не свідчить про наявність її волевиявлення на укладення додаткової угоди від 13 листопада 2020 року та продовження строку оренди земельних ділянок до 31 грудня 2032 року.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав вважати доведеним виникнення між сторонами правовідносин щодо продовження строку дії договору оренди на підставі додаткової угоди від 13 листопада 2020 року.

Доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для скасування державної реєстрації права оренди колегія суддів також відхиляє.

Як установлено судом, державна реєстрація права оренди спірних земельних ділянок на строк до 31 грудня 2032 року була проведена на підставі додаткової угоди від 13 листопада 2020 року до договору оренди землі від 30 серпня 2018 року.

Разом з тим відповідач не довів належними та допустимими доказами факт підписання позивачем зазначеної додаткової угоди та наявність її волевиявлення на продовження строку оренди земельних ділянок.

Сам по собі факт державної реєстрації права оренди не звільняє особу від обов`язку довести існування правової підстави виникнення такого права у разі виникнення спору щодо факту укладення правочину.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що державна реєстрація права оренди, проведена на підставі додаткової угоди, факт укладення якої не доведений, порушує права позивача як власника земельних ділянок на їх вільне володіння, користування та розпорядження.

Оскільки відповідач не довів виникнення права оренди земельних ділянок на новий строк, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про скасування державної реєстрації права оренди як належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача.

Доводи апеляційної скарги про безпідставне прийняття судом першої інстанції доказів, поданих представником позивача разом із клопотанням про їх долучення до матеріалів справи, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Як убачається зі змісту позовної заяви, підставою звернення ОСОБА_1 до суду були обставини щодо відсутності її волевиявлення на укладення додаткової угоди від 13 листопада 2020 року до договору оренди землі від 30 серпня 2018 року, незаконної державної реєстрації права оренди за ТОВ «Райз-Схід» на підставі цієї угоди та подальшого користування відповідачем земельними ділянками після закінчення строку дії договору оренди.

При цьому у позовній заяві позивачем уже були наведені відомості про те, що державна реєстрація права оренди на підставі спірної додаткової угоди була проведена 09 вересня 2025 року державним реєстратором Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області, а також зазначені індексні номери відповідних рішень державного реєстратора, скасування яких просила здійснити сторона позивача.

Подане представником позивача клопотання про долучення доказів містило прохання приєднати до матеріалів справи копію листа Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області від 19 березня 2026 року та копію пояснень ОСОБА_1 від 06 квітня 2026 року.

Лист Комишанської сільської ради від 19 березня 2026 року лише підтверджував уже наведені у позовній заяві відомості щодо проведення державної реєстрації права оренди на підставі додаткової угоди від 13 листопада 2020 року, дати вчинення реєстраційних дій та реквізитів відповідних рішень державного реєстратора, а тому не містив нових обставин, які б виходили за межі первісно заявлених підстав позову.

Щодо пояснень ОСОБА_1 від 06 квітня 2026 року, то наведені в них відомості стосувалися виконання ухвали суду про забезпечення позову та не були покладені судом першої інстанції в основу висновків щодо наявності чи відсутності у відповідача права оренди спірних земельних ділянок.

За таких обставин долучення зазначених документів не призвело до зміни предмета або підстав позову, не змінило предмет доказування у справі та не вплинуло на правильність встановлення судом першої інстанції обставин справи. Відповідач був обізнаний про подання цих доказів, мав реальну процесуальну можливість висловити щодо них свої заперечення, надати власні докази та пояснення, а тому під час розгляду справи було забезпечено дотримання принципів змагальності сторін та процесуальної рівності учасників справи. Отже, саме по собі долучення зазначених документів не може бути підставою для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильне вирішення спору по суті.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, зводяться до незгоди апелянта з наданою судом оцінкою доказів та фактично спрямовані на їх переоцінку.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин, надав належну правову оцінку поданим сторонами доказам та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Порушень норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до статті 376 ЦПК України є підставою для скасування або зміни оскаржуваного рішення, колегією суддів не встановлено.

За таких обставин апеляційна скарга ТОВ «Райз-Схід» задоволенню не підлягає, а рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 19 травня 2026 року підлягає залишенню без змін.

Висновки суду щодо судових витрат

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).

Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених заявником апеляційної скарги у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Представник позивача адвокат Яцун О.П. у відзиві на апеляційну скаргу просила стягнути з відповідача на користь позивача понесені нею витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи апеляційним судом.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

З матеріалів справи установлено, що у суді апеляційної інстанції інтереси позивача представляла адвокат Яцун О.П.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача було надано: 1) копію Договору про надання правової допомоги б/н від 18 листопада 2025 року, відповідно до умов якого за правничу допомогу, передбачену пунктом 1 цього договору Клієнт сплачує послуги адвоката – гонорар, розмір якого визначається за домовленістю сторін. Клієнт здійснює оплату за цим договором у безготівковій формі на розрахунковий рахунок адвоката; 2) копію Акту приймання передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 18 листопада 2025 року, за змістом якого узгоджена вартість наданої адвокатом Яцун О.П. правової допомоги складає 2000 грн. Правова допомога надана у формі складання відзиву на апеляційну скаргу; 2) копію квитанції № 670210011 від 02 липня 2026 року про прийняття адвокатом Яцун О.П. від ОСОБА_1 гонорару у розмірі 2000 грн.

Заявник апеляційної скарги відповідно до частини четвертої, п`ятої статті 137 ЦПК України клопотання про зменшення заявлених до відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу не подав, доводів щодо неспівмірності витрат не заявляв.

У постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 Велика Палата Верховного Суду у пунктах 139-145 дійшла таких правових висновків: «У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям.»

Ураховуючи конкретні обставини справи, апеляційний суд дійшов висновку, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу відповідають критерію розумності їхнього розміру, оскільки у суді апеляційної інстанції представник позивача підготувала відзив на апеляційну скаргу, а також брала участь в судовому засіданні під час апеляційного провадження. За таких обставин колегія суддів вважає обґрунтованим заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції, в сумі 2000 грн.

Керуючись вимогами статей 141, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-Схід» залишити без задоволення, а рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 19 травня 2026 року - без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-Схід» на користь ОСОБА_1 2000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених нею в суді апеляційної інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку. Касаційна скарга на судове рішення подається безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 23 липня 2026 року.

Головуючий - М.В. Нестеренко

Судді: О.І. Собина

Д.В. Сізов