Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №583/833/25 — Сумський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року м.Суми

Справа №583/833/25

Номер провадження 22-ц/816/344/26

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Сізова Д. В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником – адвокатом Цурканом Віктором Івановичем,

на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 09 квітня 2025 року у складі судді Яценко Н.Г., ухваленого в м. Охтирка Сумської області, повне судове рішення складено 11 квітня 2025 року,

в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на повнолітню доньку на період навчання,

в с т а н о в и в :

У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, свої вимоги мотивувала тим, що відповідач є батьком повнолітньої ОСОБА_3 , яка на даний час навчається на денному відділенні Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», контрактна форма навчання, у зв`язку з чим не має можливості забезпечувати себе самостійно, а тому потребує матеріальної допомоги. Всі витрати на утримання доньки позивачка несе одноособово.

Разом з тим, на думку позивачки, відповідач має змогу сплачувати аліменти на утримання своєї повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, тому просила суд стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку, доходу щомісячно на період навчання, але не більше, як до досягнення донькою двадцяти трьох років.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 09 квітня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з указаним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, вподальшому уточнивши свої вимоги, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, що викладені у рішенні суду першої інстанції фактичним обставинам справи, порушення місцевим судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивачки про стягнення аліментів на повнолітню доньку, яка продовжує навчання за період з 24 лютого 2025 року по 13 квітня 2025 року у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку, доходу відповідач на місяць.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову, посилаючись на відсутність у справі доказів спільного проживання позивачки та повнолітньої доньки сторін, при цьому не врахував, що у матеріалах справи наявні достатні докази на підтвердження того, що зареєстроване місце проживання позивачки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 знаходиться за однією адресою.

Зауважує, що навчання доньки сторін на денній формі навчання не спростовує фактичних обставин обрання та реєстрації основним місцем її проживання адресу: АДРЕСА_1 , за місцем реєстрації її матері.

Доказів на спростування вказаних обставин матеріали справи не містять.

Саме позивачка самостійно несе усі витрати на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків.

23 лютого 2026 року до апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відмову від частини вимог апеляційної скарги, мотивована тим, що 14 квітня 2025 року ОСОБА_3 звернулась з позовом до батька ОСОБА_2 про стягнення аліментів на свою користь на час навчання.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 21 травня 2025 року позов ОСОБА_3 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти у розмірі 1/6 частини усіх видів його заробітку, щомісячно на її утримання на весь час навчання, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років, починаючи стягнення з 14 квітня 2025 року.

Ухвалою Сумського апеляційного суду від 11 травня 2026 року клопотання про відмову у задоволенні частини вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 09 квітня 2025 року задоволено. Прийнято відмову позивачки від частини вимог апеляційної скарги – про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на повнолітню доньку, яка продовжує навчання, ОСОБА_5 , з 14 квітня 2025 року.

Відтак перегляд рішення суд здійснюється в частині вимог про стягнення аліментів за період з 24 лютого 2025 року по 13 квітня 2025 року.

В установлений апеляційним судом строк відповідач не подав письмового відзиву на апеляційну скаргу.

За змістом ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 20).

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03 листопада 2017 року змінений розмір аліментів стягуваних з ОСОБА_2 за рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17 травня 2012 року по справі №1813/2634/2012, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення нею повноліття.

ОСОБА_3 досягла повноліття, є студенткою 1 курсу Навчально-наукового інституту архітектури, будівництва та землеустрою Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», освітнього ступеня «бакалавр», форма навчання: денна, контракт. Зарахована на навчання 01 вересня 2024 року наказом № 825-ф від 12 серпня 2024 року, орієнтовний термін закінчення навчання 30 червня 2028 року. Договір про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців у Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» від 12 серпня 2024 року (а.с. 11,16 -17).

На підтвердження витрат на утримання доньки позивачка надала фіскальні чеки та платіжні інструкції.

20 вересня 2024 року придбаний ноутбук ASUS (34988 грн) з сумкою для ноутбука (1129 грн) (а.с. 12).

28 серпня 2024 року внесена оплата за гуртожиток в сумі 3020 грн (а.с. 14 зворот), а 13 січня 2025 року – 3624 грн (а.с. 13).

06 грудня 2024 року ОСОБА_1 внесла оплату за навчання доньки у розмірі 9850 грн (а.с. 14).

Місце проживання ОСОБА_4 зареєстроване разом з позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 19, 21 зворот).

Повнолітня ОСОБА_3 , 2007 року народження, знаходиться на утриманні матері, здобуває освіту за денною формою навчання та не може самостійно заробляти собі на життя, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги.

ОСОБА_2 подав до місцевого суду заяву по часткове визнання позову, в частині стягнення з нього аліментів у розмірі 1/8 заробітку (а.с. 41).

Про наявність обставини, що перешкоджають відповідачу надавати утримання доньці на час її навчання, зокрема про наявність інших утриманців, відповідач в ході судового розгляду, як у місцевому суді, так і в суді апеляційної інстанції не повідомляв.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка не надала доказів на підтвердження того, що повнолітня дочка сторін ОСОБА_6 дійсно проживає разом з нею. Зауважив, що вона продовжує навчання за денною формою навчання Навчально-наукового інституту архітектури, будівництва та землеустрою Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» і не позбавлена права самостійно звернутися з відповідним позовом до суду.

Колегія суддів апеляційного суду не може погодитися з такими висновками місцевого суду з огляду на наступне.

Відповідно до статті 198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Частиною 1 статті 199 СК України передбачено, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчатися, а також той із батьків, з яким вони проживають.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Як передбачено частиною 1 статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Тобто, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Сімейний кодекс України встановлює принцип рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що у матеріалах справи наявні достатні докази проживання ОСОБА_3 разом з матір`ю, а також докази витрат, які несе позивачка у зв`язку із навчанням доньки.

Обставина проживання доньки сторін за адресою проживання позивачки ОСОБА_1 не заперечувалася відповідачем.

З наданих до місцевого суду скріншотів паспортів позивачки ОСОБА_1 та доньки сторін ОСОБА_3 у додатку Дія вбачається, що їх зареєстроване місце проживання знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Тобто висновок суду першої інстанції про відсутність у матеріалах справи доказів проживання повнолітньої доньки сторін разом з матір`ю не відповідає обставинам справи.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до норм СК України батьки мають рівні права та обов`язки щодо своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання та зобов`язані утримувати повнолітніх дітей до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Матеріалами справи не спростовується твердження позивачки про те, що відповідач працевлаштований та спроможний надавати матеріальну допомогу повнолітній дочці.

ОСОБА_2 не заперечував проти сплати аліментів на доньку, частково визнаючи позов ОСОБА_1 .

За встановлених обставин, ураховуючи, що ОСОБА_3 , яка досягла повноліття продовжує навчання за денною формою, з зв`язку з чим позбавлена можливості працевлаштуватися та забезпечувати свої майнові потреби, отже потребує допомоги з боку батьків, відповідач, будучи працевлаштованим має можливість надавати майнове утримання своїй доньці на період її навчання, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на повнолітню доньку ОСОБА_5 у розмірі 1/6 від усіх видів його заробітку та доходів щомісячно, на період навчання доньки, але не більше, як до досягнення нею двадцяти трьох років у межах вимог апеляційної скарги, починаючи з 24 лютого 2025 року по 13 травня 2025 року.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції на підставі п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України належить скасувати з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України, враховуючи, що позивачка звільнена від сплати судового збору, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи у місцевому суді та у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 6 ст. 19, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судове рішення у даній справі, як малозначній, не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 376, 381 - 384, 389, ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником – адвокатом Цурканом Віктором Івановичем, на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 09 квітня 2025 року задовольнити частково.

Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 16 жовтня 2024 року скасувати, ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню доньку на період навчання задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на повнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частки від усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягнення з 24 лютого 2025 року по 13 квітня 2025 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1211 гривень 20 копійок судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 1816 гривень 80 копійок судового збору за апеляційний перегляд рішення суду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: В. І. Криворотенко

Д. В. Сізов