Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №496/2062/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1338/26

Номер справи місцевого суду: 496/2062/26

Головуючий у першій інстанції Пасечник М.Л.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2026 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду Сегеда С.М.,

за участю секретаря Козлової В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у відсутність учасників справи, матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Конєва Лілія Дмитрівна, на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 26 травня 2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Зазначеною постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 40800,00 грн., з позбавленням його права керування транспортними засобами строком на 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу. Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Відповідно до адміністративних матеріалів, 01.03.2026 року о 15:00 год. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «BMW», д.н.з. НОМЕР_1 , в с. Дачне, траса М05, не маючи посвідчення водія відповідної категорії. При цьому протягом року ОСОБА_1 притягався до відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП відповідно до постанови серії ЕНА №5548164 від 22.08.2025 року, чим порушив п.2.1.а. Правил дорожнього руху України (далі – ПДР), за що відповідальність передбачена за ч.2 ст.126 КУпАП.

Зазначені обставини стали підставою для винесення оскаржуваної постанови Біляївського районного суду Одеської області від 26 травня 2026 року про визнання винним і притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП (а.с.38-43).

Не погоджуючись із вказаною вище постановою, 14 червня 2026 року, за допомогою підсистеми (модуля) «Електронний суд», ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Конєва Л.Д., подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП (а.с.49-52).

Також в апеляційній скарзі скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції від 26 травня 2026 року, посилаючись на поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

Вивчивши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, виходячи з наступних підстав.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що про існування постанови Арцизького районного суду Одеської області від 03 грудня 2025 року він дізнався лише 25 травня 2026 року, у зв`язку з чим просить поновити пропущений строк.

21 липня 2026 року, за допомогою підсистеми (модуля) «Електронний суд», від захисника ОСОБА_1 – адвоката Конєвої Л.Д., до Одеського апеляційного суду надійшла заява про розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 та його захисника.

В судове засідання призначене на 22 липня 2026 року об 10 год. 00 хв. ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Конєва Л.Д. не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи (а.с.64, 65), що відповідно не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно ч. 6 ст.294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або у суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

При вирішенні питання про можливість поновлення пропущеного процесуального строку, суд має зважати на причини, які слугували перешкодами у реалізації особою права на апеляційне оскарження.

Поважними причинами слід вважати лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка подала апеляційну скаргу, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Крім того, вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд повинен у сукупності оцінити всі обставини справи, навести мотиви щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та зазначити, з яких підстав подане скаржником клопотання може бути задоволене.

Апеляційний суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Строк на апеляційне оскарження, пропущений із поважних причин, може бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи.

Лише наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що повний текст постанови Біляївського районного суду Одеської області від 26 травня 2026 року надійшов до електронного кабінету ЄСІТС представника ОСОБА_1 – адвоката Конєвої Л.Д. лише 05 червня 2026 року.

З огляду на викладене, зазначені представником скаржника обставини свідчать про те, що строк на апеляційне оскарження був пропущений апелянтом з поважних причин, тому підлягає поновленню.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що апеляційний перегляд судового рішення гарантовано учасникам справи п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 6 Європейської Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі – Конвенція) та практикою Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ).

Щодо суті правопорушення, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.6 Конвенції, ст. 8, 10 Загальної декларації прав людини, ст.6, 19 Конституції України передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Згідно п.2 ч.1 ст.278 КУпАП при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішується питання чи правильно складено протокол та про інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

В силу ст.256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по-батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягується до відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвище, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

На підставі ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

У відповідності до ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, інші матеріали справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що даний протокол та додані до нього матеріали не відповідають вимогам ст.256 КУпАП.

Так, в протоколі про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 №603562 від 01 березня 2026 року зазначено, що 01.03.2026 року о 15:00 год. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «BMW», д.н.з. НОМЕР_1 , в с. Дачне, траса М05, не маючи посвідчення водія відповідної категорії. При цьому протягом року притягався до відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП відповідно до постанови, серії ЕНА №5548164 від 22.08.2025 року, чим порушив п.2.1.а. ПДР.

Таким чином прізвище особи що притягується до адміністративної відповідальності є « ОСОБА_2 ».

Проте прізвище особи що притягується до адміністративної відповідальності, відповідно до копії паспорту (а.с.28), відпускним квитком (а.с.19-звор.), довідками (а.с.20: 28-звор.), витягом із наказу від 01.03.2026 року (а.с.29), які містяться в матеріалах справи, є « ОСОБА_2 ».

В оскаржувані постанові також вказано, що вона постановлена у відношенні ОСОБА_1 , тобто стосовно іншої особи, ніж яка вказана у протоколі про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1, №603562 від 01 березня 2026 року (а.с.1), а також в копії ніким не підписаної і не завіреної постанови, серії ЕНА №5548164 від 22.08.2025 року(а.с.3).

На підставі викладеного апеляційний суд позбавлений можливості дати об`єктивну оцінку скоєному правопорушенню.

Відповідно до положень ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю діях апелянта ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

У зв`язку з тим, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, а також відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, суд приходить до висновку, що провадження у справі необхідно закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.ст. 268, 283, 289, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Конєва Лілія Дмитрівна, про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Біляївського районного суду Одеської області від 26 травня 2026 року задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Біляївського районного суду Одеської області від 26 травня 2026 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Конєва Лілія Дмитрівна, задовольнити.

Постанову Біляївського районного суду Одеської області від 26 травня 2026 року скасувати.

Прийняти постанову, якою провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду С.М. Сегеда