Суд: Одеський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 13 липня 2026 р.
Справа: №522/16811/25
Суддя: Сєвєрова Є. С.
Номер провадження: 33/813/1419/26
Номер справи місцевого суду: 522/16811/25
Головуючий у першій інстанції Коваленко В.М.
Доповідач Сєвєрова Є. С.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.07.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді Сєвєрової Є.С.,
за участю секретаря Малюти Ю.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 17 червня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №386800, 10.07.2025 о 01 годині 30 хвилин в м.Одесі по вул. Генуезькій, 5/2, водій ОСОБА_1 керував електросамокатом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку водій відмовився, від керування транспортним засобом відсторонений, чим порушив п.2.5. Правил дорожнього руху - відмова особи, яка керує ТЗ від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, за що відповідальність передбачена статтею 130 ч.1 КУпАП.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 17.06.2026 ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 ч.1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп.
Не погодившись з вищевказаною постановою суду, 25.06.2026 захисник ОСОБА_1 - адвокат Павленко О.В. подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на її незаконність, просить суд скасувати постанову Приморського районного суду м. Одеси від 17.06.2026 та закрити провадження у справі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що матеріалами справи не доведено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом (електросамокатом). Відеозапис, долучений до матеріалів справи, не містить будь-яких відомостей про те, що ОСОБА_1 керує, чи керував електросамокатом по вул. Генуезькій, буд. 5/2 або біля неї, крім того, на відеозаписі такий електросамокат не зафіксований . Суд першої інстанції у оскаржуваній постанові самостійно змінив час та місце скоєння адміністративного правопорушення. На відеозаписах, долучених до матеріалів справи, факт пропозиції щодо проходження огляду та відмови ОСОБА_1 від проходження огляду відсутні.
Стороною захисту, з метою встановлення обставин справи, був скерований адвокатський запит до ТОВ «Джет Райдс» про відомості щодо маршруту ОСОБА_1 на електросамокаті у м. Одеса 10.07.2025 в період часу 00:00 год. до 03:00 год. із зазначенням прив`язки до місці початку до місця закінчення руху. Відповідно до відповіді ОСОБА_1 використовував електросамокат сервісу Jet 10.07.2025 в період часу 00:56 год. до 00:59 год. з перехрестя вул. Чубаївської/вул. Бригадної до трамвайної зупинки «Аркадія» по вул. Балтиморській. Інших поїздок електросамокатом ОСОБА_1 10.07.2025 в зазначений період часу не здійснював. Вказане, на думку сторони захисту, підтверджує той факт, що відомості у протоколі не відповідають дійсності, оскільки на час складання адміністративного протоколу ОСОБА_1 не керував ТЗ, а отже не є суб`єктом правопорушення.
Суд першої інстанції у своїй постанові посилається на покази свідків, які вони давали в судовому засіданні, проте такі різняться з тими показами, які були відібрані у останніх на місці складання протоколу про адміністративне правопорушення. Крім того, із відеозапису, долученого до матеріалів справи, вбачається, що опитані свідки перебувають у комендантський час на вулиці одягнені у спеціальну форму та мають шеврони «Варта Півдня», тобто відносяться до охорони громадського порядку, та, на думку сторони захисту, діяли спільно з поліцейськими.
В судове засідання 14.07.2026 особа, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисник не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.
Положеннями ст. 268 КУпАП передбачено, що під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. При цьому, згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП, положення ч. 1 ст. 130 КУпАП не входить до переліку правопорушень при розгляді справ про яке передбачена обов`язкова участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Суд вважає, що на стадії апеляційного перегляду оскарженого рішення, судом були створені всі можливі та необхідні умови для реалізації права учасників на доступ до правосуддя. Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
У своїх рішеннях Європейський Суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
З огляду на вищевикладене, апеляційний суд, вважає за можливе розглядати дану справу про адміністративне правопорушення за відсутності сторони захисту, зважаючи на встановлені положеннями ст. 277 КУпАП строки розгляду справ про адміністративні правопорушення.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП зазначається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює самостійний склад, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями), водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
З огляду на визначену ст. 266 КУпАП процедуру особи, які керують транспортними засобами, тощо і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Такий огляд за змістом частини другої вказаної норми, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засобі відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Частиною третьої статті 266 КУпАП визначено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, тощо на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разу незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), згідно якої огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п. 6 Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров`я та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно п. 9 Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а вищезазначені вимоги закону судом першої інстанції виконані в повному обсязі.
Так, суд дійшов вірного висновку про доведеність вчинення останнім інкримінованого йому адміністративного правопорушення, з яким погоджується апеляційний суд, оскільки такий висновок суду об`єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 від 10.07.2025, згідно якого 10.07.2025 о 01 годині 30 хвилин в м.Одесі по вул. Генуезькій, 5/2, водій ОСОБА_1 керував електросамокатом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку водій відмовився, від керування транспортним засобом відсторонений, чим порушив п.2.5. Правил дорожнього руху - відмова особи, яка керує ТЗ від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів (а.с. 1,2);
- довідкою про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, згідно якої, відповідно до звірки з базою ІКС ІПНП «Адмінпрактика», станом на 10.07.2025, ОСОБА_1 протягом року не піддавався адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП (а.с. 5);
- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 6);
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 (а.с. 7);
- письмовими поясненнями ОСОБА_3 (а.с. 8);
- відеозаписом на DVD-R диску(а.с. 11).
Сукупність вищевказаних доказів підтверджують те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом (електросамокатом) та на вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння відмовився від проходження огляду в установленому законом порядку, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Безпідставними є доводи про те, що суд змінив фабулу правопорушення, оскільки в протоколі вказано час та дату вчинення правопорушення 10.07.2025 о 01:30 год., а суд в оскаржуваній постанові зазначив 10.07.2025 о 00:56-00:59 год.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Перевіркою протоколу про адміністративне правопорушення, встановлено, що фабула правопорушення, зазначена у ньому у повній мірі відповідає диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП, яка інкримінується ОСОБА_1 , а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.
Невірне зазначення вказаних даних в фабулі протоколу, суд першої інстанції оцінив як формальні недоліки, які жодним чином не спростовують доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, з чим погоджується і апеляційний суд.
Доводи апеляційної скарги про недоведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом (електросамокатом) є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.
Так, із дослідженого судом апеляційної інстанції відеозапису вбачається, що будь-яких заперечень щодо того, що він керував транспортним засобом, під час оформлення адміністративних матеріалів ОСОБА_1 не висловлював.
Крім того, в матеріалах справи наявна відповідь на адвокатський запит ТОВ «Джет Райдс», відповідно до якої поїздка водія ОСОБА_1 на електросамокаті JET, мала місце 10.07.2025 у місті Одеса орієнтовно в період часу з 00:00 год. до 03:00 і здійснювалась користувачем з електронною адресою - ІНФОРМАЦІЯ_2, початок оренди: 10.07.2025 р. в 00 год. 56 хв. та завершення оренди в 00 год. 59 хв. та відповідно до додатків з програми GPS трекеру початок поїздки ОСОБА_1 відбувся біля перехрестя вулиці Чубаївська та вул.Бригадна та відповідно до даних з тієї ж програми GPS трекеру поїздка завершилась неподалік трамвайної зупинки «Аркадія» по вул.Балтиморській м.Одеси, де його і було зупинено співробітниками поліції, тобто в районі перехрестя з вул. Генуезською.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що на відеозаписі не зафіксований електросамокат, яким нібито керував ОСОБА_1 , апеляційний суд відхиляє, оскільки, з наданого суду відеозапису, а саме фрагментів 01:44:53, 01:50:33, 01:54:26, вбачається, що під час складання протоколу та відібрання пояснень у свідків, біля службового автомобіля працівників поліції знаходиться електросамокат блакитного кольору.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що свідки, залучені співробітниками поліції є учасники громадського формування «Варта Півдня», а тому, на думку сторони захисту, діяли спільно з поліцейськими у день складання протоколу про адміністративне правопорушення, апеляційний суд відхиляє, з огляду на таке.
Відповідно до положень п.6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС №1395 від 07 листопада 2015 року, не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Допитані в суді першої інстанції свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтвердили, що 10.07.2025 близько першої години ночі на перехресті біля входу до Аркадії, на вул. Генуезька, перебували разом із працівниками поліції, несли службу у складі громадського формування «Варта Півдня» та бачили, як ОСОБА_1 пересувався на електросамокаті, від нього відчувався запах алкоголю, у зв`язку з чим було викликано екіпаж УПП. Свідок ОСОБА_2 також підтвердив, що ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан сп`яніння, причини відмови не пояснював. Свідок ОСОБА_3 зазначив, що він був присутнім під час розмови ОСОБА_1 з поліцейськими, під час оформлення протоколу, однак дослівно не слухав та не чув як ОСОБА_1 відмовлявся пройти огляд. На відеозаписі з нагрудник камер поліцейських зафіксовано як о 01.44, поліцейський підходить до двох чоловіків у білих футболках, які стоять біля патрульного автомобіля, один із чоловіків є ОСОБА_4 на вул. Генуезька у м. Одесі. Поруч розташовані два електросамокати з ввімкненими ліхтарями.
Письмові пояснення цих свідків, що знаходяться в матеріалах справи, на які послався суд першої інстанції в постанові, як на доказ вини ОСОБА_1 , є змістовними, оскільки в них відображено обставини справи, підстави для огляду ОСОБА_1 за допомогою технічного засобу, та факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду, крім того такі узгоджуються з іншими процесуальними документами.
Під час розгляду справи, апеляційним судом не здобуто будь-яких даних, які б давали підстави вважати, що вказані свідки були упередженими, крім того, законодавство України не забороняє залучати членів громадських формувань в якості свідків.
З часу вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та по теперішній час, сторона захисту не зверталися зі скаргами щодо незаконності дій поліцейських при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Тобто незаконність дій інспекторів не встановлена будь-яким судовим рішенням або висновком компетентного органу.
За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.
Інші доводи апеляційної скарги, якими апелянт обґрунтовує необхідність закриття провадження у справі, були предметом оцінки суду першої інстанції та не знаходять свого підтвердження в ході апеляційного перегляду, і не спростовують факту порушення ОСОБА_1 п. 2.5. ПДР, що доведено сукупністю належних та допустимих доказів, наявних у матеріалах справи.
Отже, дослідивши вищенаведені докази у своїй сукупності, апеляційний суд вважає, що вони є логічними, послідовними та взаємоузгодженими і поза розумним сумнівом підтверджують факт порушення ОСОБА_1 п.2.5 ПДР, а відтак вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які знаходяться в матеріалах справи та спростовують доводи апелянта.
За таких обставин, підстав для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст.ст. 7, 294 КУпАП, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 17 червня 2026 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя
Одеського апеляційного суду Є.С. Сєвєрова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua