Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №945/553/26 — Миколаївський апеляційний суд

23.07.26

33/812/314/26

Справа №945/553/26

Провадження № 33/812/314/26

Категорія: ч.2 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23 липня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого судді – Базовкіної Т.М.,

із секретарем судового засідання Чистою В.В.,

за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Ільїна О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Ільїна Олександра Валерійовича, про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, яку ухвалив суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Войнарівський М.М. у приміщенні цього ж суду 04 червня 2026 року, якою ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 34000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки без вилучення транспортного засобу,

у с т а н о в и в :

Постановою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 04 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки без вилучення транспортного засобу.

03 липня 2026 р. захисник ОСОБА_1 – адвокат Ільїн О.В. подав апеляційну скаргу на вказану постанову суду першої інстанції та клопотання про поновлення строку на її.

Мотивуючи клопотання про поновлення строку, скаржник зазначає, що 18 червня 2026 р. ОСОБА_1 у мобільний застосунок «Дія» надійшла оскаржувана постанова. При цьому, копію зазначеної постанови ОСОБА_1 не отримував, про винесення постанови й існування судової справи не знав та дізнався про неї лише 18 червня 2026 року, того ж дня звернувся до Адвокатського об`єднання «Астрея-груп» та уклав договір про надання правничої допомоги, 19 червня 2026 р. адвокат Ільїн О.В. подав клопотання до Миколаївського районного суду Миколаївської області, а 23 червня 2026 р. після належного ознайомлення з текстом оскаржуваної постанови, матеріалами справи та оцінкою наявних доказів адвокат розпочав підготовку апеляційної скарги, вживаючи всіх необхідних заходів для ефективного захисту прав та законних інтересів апелянта.

У судове засідання суду апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник адвокат Ільїн О.В. не з`явилися, останній надав суду заяву про розгляд справи за відсутності його та ОСОБА_1 .

Враховуючи наведені обставини щодо повідомлення учасників провадження про день, час та місце судового засідання, зміст заяви захисника, з урахуванням положень частини 1 статті 268, частин 5, 6 статті 294 КУпАП, достатність у справі матеріалів для її розгляду, апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність учасників провадження.

Вивчивши матеріали справи в межах доводів клопотання про поновлення строку, перевіривши доводи, які містить клопотання про поновлення строку, апеляційний суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приписи КУпАП про процесуальні строки регламентують їх тривалість, порядок обчислення та наслідки закінчення цих строків.

Зокрема відповідно до положень цього кодексу строки встановлюються і поновлюються. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення. При визначенні початку обчислення строку важливо точно знати момент, з якого починається його перебіг.

Сам строк звернення до апеляційного суду - це проміжок часу з дня винесення судом першої інстанції постанови у справі про адміністративні правопорушення, протягом якого особа має право звернутися до суду з апеляційною скаргою.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Аналіз правил, визначених статтею 294 КУпАП, дає підстави для висновку, що перебіг строку на апеляційне оскарження постанови починається саме з дня винесення судом першої інстанції постанови.

Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників судочинства про адміністративні правопорушення та своєчасного виконання ними передбачених КУпАП певних процесуальних дій. Інститут строків в процесі розгляду справ про адміністративні правопорушення сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх прав та обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого учасник справи може оскаржити рішення про накладення на нього адміністративного стягнення; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду в порядку апеляційного перегляду постанови суду першої інстанції, постанова набирає чинності та пред`являється державою в особі її компетентних органів до виконання. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Чинні норми КУпАП стосовно права на оскарження постанови судді місцевого суду у справі про адміністративні правопорушення забезпечують за аналогією з правом на доступ до суду, закріпленим у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, законну мету і не порушують саму сутність цього права.

Вирішуючи питання про поновлення строку, суд виходить з того, що поняття поважності причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану постанову винесено 04 червня 2026 р. без участі ОСОБА_1 , докази направлення судових повісток для повідомлення апелянта про розгляд справи в матеріалах справи також відсутні. Як вбачається з матеріалів справи, телефонограму про виклик до суду не прийняла особа, що притягується до адміністративної відповідальності, оскільки оператором сотової мережі було повідомлено про те, що номер не обслуговується(а.с.19).

Копія вказаної постанови надсилалась на адресу реєстрації місця проживання апелянта 08 червня 2026 р. (а.с.36), проте відомості про її отримання ОСОБА_1 матеріали справи не містять. Водночас, в матеріалах справи міститься заява захисника останнього – адвоката Ільїна О.В. від 19 червня 2026 р. про ознайомлення з матеріалами справи, зняття фотокопій та прохання надати йому копію відеозапису, який міститься в матеріалах справи.

Статтею 129 Конституції України основною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції є складовою конституційного права особи на судовий захист. Перегляд судових рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.

Враховуючи конкретні обставини справи, відсутність у справі доказів виконання судом вимог частини 1 статті 285 КУпАП щодо вручення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, копії постанови, незначний за тривалістю період пропску строку на подання апеляційної скарги та з метою забезпечення права ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем, на доступ до суду, апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови суду апелянтом пропущений з поважних причин та підлягає поновленню.

На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Клопотання захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Ільїна Олександра Валерійовича про поновлення строку задовольнити.

Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Миколаївського районного суду Миколаївської області від 04 червня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 34000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки без вилучення транспортного засобу.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Миколаївського апеляційного суду Т.М. Базовкіна