Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №732/950/26 — Городнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 732/950/26

провадження № 3/732/557/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2026 м. Городня

Суддя Городнянського районного суду Чернігівської області Бойко А. О., перевіривши матеріали справи, що надійшли з відділення поліції №3 (м. Городня) Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адреса: АДРЕСА_1 ,

за ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

У С Т А Н О В И Л А:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 046920 від 10.06.2026 установлено, що 10 червня 2026 року близько 18 год 00 хв, у АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив сварку, в ході якої висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чим був завдана шкода психологічному здоров`ю ОСОБА_2 .

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином. Поштове відправлення із судовою повісткою про виклик в судове засідання повернуте без вручення адресату ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю останнього за вказаною адресою.

Стаття 268 КУпАП передбачає можливість розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали, суддя дійшла висновку, що справа підлягає поверненню для належного оформлення.

Частиною 3 статті 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дії вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою або другої цієї статті - вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, або вчинення вказаних діянь, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Диспозицією частини 3 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства.

Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення дії ОСОБА_1 кваліфіковані як вчинення сварки з ОСОБА_2 , в результаті якої завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої, при цьому у протоколі не зазначено факт вчинення саме домашнього насильства. Крім цього, до матеріалів справи не додано доказів, що ОСОБА_1 та потерпіла ОСОБА_2 є особами, що підпадають під дію ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Слід зауважити, що ОСОБА_1 інкримінується повторність вчинення правопорушення, натомість до матеріалів справи не додані докази повторності вчинення правопорушення, а саме доказів притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП.

Долучена до матеріалів справи постанова Городнянського районного суду Чернігівської області від 11.08.2025 (справа №732/873/25) не може слугувати належним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, оскільки по вказаній постанові він притягувався за вчинення правопорушення, яке мало місце 08.06.2026, а згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №046920 від 10.06.2026 ОСОБА_1 інкримінується правопорушення, яке мало місце – 10.06.2026, тобто з моменту вчинення попереднього правопорушення вже пройшов однорічний строк.

Згідно із ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, в даному випадку органи Національної поліції.

Пунктом 24 постанови № 14 Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 передбачено наступне: «Визнати правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення».

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що вище наведені недоліки оформлення протоколу про адміністративне правопорушення перешкоджають можливості повно та об`єктивно з`ясувати всі фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи про адміністративне правопорушення, та, відповідно вирішити питання щодо наявності чи відсутності події та складу правопорушення в діях особи, відносно якої складений протокол, вважаю за необхідне повернути матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 для належного оформлення

На підставі викладеного, керуючись ст. 256 КУпАП,

П О С Т А Н О В И Л А:

Повернути справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП ОСОБА_1 для належного оформлення до відділення поліції № 3 (м. Городня) Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя А. О. Бойко