Суд: Конотопський міськрайонний суд Сумської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 22 липня 2026 р.
Справа: №577/2339/26
Суддя: Потій Н. В.
Справа № 577/2339/26
Провадження № 2/577/1458/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 липня 2026 року м.Конотоп
Конотопський міськрайонний суд Сумської області
у складі головуючого судді Потій Н.В.,
за участю секретаря Волошко І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Конотоп Сумської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 5969,05 грн,
В С Т А Н О В И В:
І. Стислий виклад позиції сторін.
ТОВ «КОШЕЛЬОК» звернулося до суду із заявою в якій просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №3589004281-407678 від 25.07.2021 в розмірі 5969,05 грн., судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що 25.07.2021 між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №3589004281-407678 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Відповідач зобов`язалась повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Договір між сторонами укладено відповідно до ст.207, 639 ЦК України та із застосуванням норм Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронний цифровий підпис», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про споживче кредитування», Правил надання позики на умовах фінансового кредиту ТОВ «Кошельок». На виконання умов укладеного договору, ТОВ «Кошельок» перерахувало ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 2500 грн., на картку, яку відповідач вказала при укладенні договору №4149499143221172. Строком на 14 днів. Дисконтна відсоткова ставка становить 0,01% на добу. Базова процентна ставка становить 2,2% на добу за продовжений строк користування кредитом.
Відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором №3589004281-407678 від 25.07.2021 належним чином не виконала, а лише частково сплатила кошти в сумі 500 грн. Станом на дату звернення до суду з позовом у неї виникла заборгованість в розмірі 5969,05 грн., яка складається з 2003 грн. - заборгованість за сумою кредиту; 3966,05 грн. - заборгованістю за відсотками за користування кредитом.
Відзив на позов не надано.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду від 27.05.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача ТОВ «КОШЕЛЬОК» будучи належним чином повідомленим, до суду не з`явився, у п.6,7 прохальної частини позову прохав розгляд справи проводити у його відсутності, позов підтримує і просить його задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Представник відповідач ОСОБА_1 – адвокат Юсан І.О., в судове засідання не з`явилася. Надала заяву про проведення розгляду справи в її відсутність, позовні вимоги визнає, просить зменшити витрати на правничу допомогу, оскільки вважає, що вони завищені.(а.с.41)
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
25 липня 2021 року між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №3232618341-400477 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. За цим договором товариство зобов`язується надати позичальнику кредит у сумі 2500 грн. на засадах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим договором. 1.2. Тип кредиту – споживчий кредит. 1.3. Загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним. 1.3.2. Проценти за користування кредитом: 0 грн., які нараховуються за ставкою 0.01% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. 1.3.3. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 2.00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. 1.3.3.1. Дисконтна процентна ставка за користування кредитом становить 0.01 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом на строк Лояльного періоду. 1.4. Тип процентної ставки - фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.3.4., 3.5., 3.6. цього Договору (а.с.12 на звороті-17).
25 липня 2021 року ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту (а.с.11-12).
З додатку №1 до договору №3589004281-407678 від 25.07.2021 вбачається графік платежів, де сукупна вартість кредиту за дисконтною ставкою складає 0.14% від суми кредиту (у процентному вираженні) або три гривні 50 коп. (у грошовому вираженні) та включає в себе: 1) проценти за користування кредитом у розмірі 0.01% від суми кредиту (у процентному вираженні) або 0,25 грн. (у грошовому виразі); 2) суму кредиту у розмірі 2500 грн. (у грошовому вираженні). У випадку надання кредиту не в день укладення договору, термін платежу автоматично зміщується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання кредиту, та є першим днем користування кредитом починаючи з дати отримання кредиту позичальником. У разі користування кредитом понад строк, вказании? в п. 1.2 договору, до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою, в порядку передбаченому договором. Плата за користування кредитом (проценти) становить 4% річних від суми кредиту за кожен день користування кредитом, що становить 3,50 грн (а.с.11).
Згідно розрахунку заборгованості за Договором №3589004281-407678 від 25.07.2021 заборгованість ОСОБА_1 становить 5969,05 грн., яка складається з 2003 грн заборгованості за сумою кредиту; 3966,05 грн заборгованості за відсотками за користування кредитом (а.с.9 -10).
З повідомлення ТОВ «ТАС ЛІНК» вбачається, що 25.07.2021 об 11:20 год. було проведено успішне зарахування на картку № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 2500,00 гривень. Відповідно до договору №3589004281-407678 від 25.07.2021 (а.с.10 на звороті).
Згідно довідки АТ КБ «Приват Банк» від 09.06.2026 на ім`я ОСОБА_2 в банку емітовано картку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ). Додано виписку по рахунку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) за період з 24.07.2021 – 26.07.2021 (а.с.35-36).
ІV. Норми права.
За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України, яка в силу ч.2 ст.1054 ЦК Українизастосовується до правовідносин у сфері кредитування, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
V. Оцінка суду.
Суд оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо вважає, що існують підстави для задоволення позову. Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання не виконала, у передбачений в договорі строк грошові кошти не повернула. Заборгованість за кредитним договором №3589004281-407678 від 25.07.2021 не сплачувалася. Розмір суми заборгованості підтверджується умовами укладеного договору і визнається відповідачем.
За таких обставин, з ОСОБА_1 підлягає стягненню 5969,05 грн. заборгованості за кредитним договором на користь позивача, який отримав право вимоги за кредитним договором.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
VІ. Процесуальні витрати.
Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд керується наступним.
Згідно із ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем ТОВ «КОШЕЛЬОК» при зверненні до суду був сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн (а.с. 8).
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК з відповідача слід стягнути на користь позивача 2662,40 грн. судового збору
Згідно із ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Ч.2 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем наданий договір про правничу допомогу від 12.02.2025, укладений між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та адвокатським бюро «Герман Гурський та партнери», додаток до договору про правничу допомогу від 12.02.2025, згідно якого підтверджується, що бюро «Герман Гурський та партнери», надало ТОВ «КОШЕЛЬОК» наступні послуги: по боржнику ОСОБА_1 , а саме: оформлення документів щодо надання правничої допомоги – 1000 грн., збір та аналіз доказів, формування правової позиції, визначення підсудності справи та платіжних реквізитів для сплати судового збору – 2000 грн., складання позовної заяви – 4000 грн., формування додатків до позовної заяви – 2000 грн., відправка позову стороні до суду – 1000 грн. (а.с.19,20)
Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Суд також враховує правовий висновок у постанові від 22.03.2023 у справі № 758/6113/19, в якій Верховний Суд зазначив, «що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України.
При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини третьої статті 137 ЦПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини третьої статті 141 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).
Враховуючи положення пункту 2 частини третьої статті 141 ЦПК України та правові висновки щодо застосування цієї норми, які викладені у постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 758/6113/19, з огляду на критерії обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, незначну складність справи, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, та обсяг необхідних адвокатом послуг, час, витрачений адвокатом на надання послуг, суд доходить висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн. за складання позовної заяви у малозначному спорі не є співмірним, розумним та необхідним у межах розгляду цієї справи. Тому, суд з огляду на критерій обґрунтованості та пропорційності до предмета спору вважає, що витрати на правничу допомогу мають бути відшкодовані у розмірі 3000 грн.
Керуючись ст. 10, 12,13, 18, 81, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, -
У Х В А Л И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 5969,05 грн. - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» заборгованість за кредитним договором №3589004281-407678 від 25.07.2021 в розмірі 5969,05 грн, 2662,40 грн судового збору, сплаченого при зверненні до суду з позовом в розмірі та 3000 грн. витрат на правничу допомогу, а всього на загальну суму 11631,45 грн. (одинадцять тисяч шістсот тридцять одна грн. 45 коп).
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» (Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Антонова,8а. Банківські реквізити: отримувач: ТОВ «КОШЕЛЬОК», код ЄДРПОУ:40842831, код банку – 339500, назва банку – АТ «ТАСКОМБАНК», номер рахунку НОМЕР_4 ).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Суддя Н. В. Потій
Оригінал: reyestr.court.gov.ua