Рішення від 16 липня 2026 р. у справі №160/8456/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 рокуСправа №160/8456/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Державної казначейської служби України, в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо не здійснення перерахування грошових коштів ОСОБА_1 в сумі 549 318,64 грн згідно виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 160/5624/22 у трьохмісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, відповідно до Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” від 05.06.2012 № 4901-VI;

зобов`язати Державну казначейську службу України здійснити перерахування грошових коштів ОСОБА_1 в сумі 549 318,64 грн згідно виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 160/5624/22.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що зміст спірних правовідносин, які склались у цій справі зводяться до тривалого невиконання судового рішення у справі №160/5624/22, яке зумовлено невиплатою коштів у розмірі 549 318,64 грн. належних позивачу, які Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нараховано внаслідок перерахунку пенсії на підставі виконавчого листа, однак не погашено відповідачем.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 року відкрито провадження у справі №160/8456/26, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

За ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Державна казначейська служба України у відзиві на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на таке.

Згідно з пунктом 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку, зокрема, здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.

Діяльність Казначейства як державного органу не є автономною (самостійною), оскільки вона спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів (пункт 1 Положення № 215).

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), згідно з абзацом другим пункту 1 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (далі – Положення № 375), є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що, зокрема, забезпечує формування та реалізує державну фінансову, бюджетну політику, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства, казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Казначейство, виконуючи рішення судів, керується винятково актами законодавства України (зокрема, затвердженим Кабінетом Міністрів України Порядком № 845) та не має повноважень щодо здійснення списання коштів Державного бюджету понад обсяг призначень, визначений Верховною Радою України, та/або всупереч передбаченій законом черговості погашення заборгованості.

Попри регулярне надсилання Казначейством листів до Мінфіну на виконання пункту 49 Порядку № 845, питання щодо передбачення у державному бюджеті достатніх асигнувань для погашення заборгованості за бюджетною програмою КПКВК 3504040 наразі не вирішено.

Казначейство відповідно до наданих повноважень не має права законодавчої ініціативи та не має можливості встановлювати або змінювати бюджетні призначення.

У відповіді на відзив ОСОБА_1 зазначає, що доводи відповідача про те, що ним надано належні докази про направлення до Міністерства фінансів України листів із пропозиціями щодо необхідності внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України” у частині збільшення видатків на виконання бюджетної програми КПКВК 3504040, стосуються інших періодів і не є належним доказом своєчасного, протягом 10-денного терміну з дня надходження виконавчого листа на ім`я позивача, надання відповідачем пропозицій Мінфіну щодо необхідності внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України”.

Це визначено приписами пункту 49 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (Порядок № 845), а саме, у разі коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктами 47 і 50 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України.

Вказана вимога відповідачем не виконана.

Крім того, пунктом 48 Порядку № 845 передбачено, що для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.

Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей.

Ухвалою суду від 15.06.2026 продовжено строк розгляду справи №160/8456/26 на розумний строк, достатній для всебічного та повного розгляду справи.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Позивач – ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області і отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2022 у справі № 160/5624/22 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року, без обмеження її максимальним розміром, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90 % сум грошового забезпечення, з урахуванням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року за №160/20601/21, з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснено перерахунок пенсії позивачу. Заборгованість перед позивачем склала 549 318,64 грн .

Вказана заборгованість Головним управлінням Пенсійного фонду України позивачу не виплачена.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2025 у справі № 160/5624/22 , змінено спосіб і порядок виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2022 року у справі №160/5624/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 заборгованості з виплати пенсії у розмірі 549318,64 гривень за період з 01.12.2019 року по 31.08.2022 року в зв`язку з перерахунком пенсії з 01 квітня 2019 року без обмеження її максимальним розміром, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90 % сум грошового забезпечення, з урахуванням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року за №160/20601/21.

03.11.2025 за заявою позивача в Державній казначейській службі України був облікований виконавчий лист Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 160/5624/22 про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України на користь позивача заборгованість в сумі 549318,64 гривень.

Станом на дату подання цього позову вказана заборгованість з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відповідачем не стягнута.

01.03.2026 позивач звернувся із запитом і заявою до Державної казначейської служби України с проханням надати інформацію про стан виплати заборгованості за рішенням суду.

Листом №5-12-12/5739 від 03.03.2026 Державна казначейська служба України стосовно черговості виконання виконавчого документу по справі №160/5624/22 повідомила, що за бюджетною програмою «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» по першій черзі заборгованості з 03.11.2025 обліковується виконавчий лист Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/5624/22 про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 заборгованості в сумі 549318,64 грн. Станом на 03.03.2026 номер у черзі зазначеного виконавчого листа - 8722. Сума коштів за судовими рішеннями, які надійшли та зареєстровані раніше виконавчого листа у справі №160/5624/22 становить 689,45 млн. гривень.

Бездіяльність відповідача з перерахування грошових коштів відповідно виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду, позивач вважає протиправною, у зв`язку з чим звернувся з позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VІІІ (із змінами), рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Стаття 25 Бюджетного кодексу України передбачає, що Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

За приписами підпункту 1 пункту 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання.

Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», та особливості їх виконання встановлює Закон України від 05 червня 2012 року №4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (Закон №4901- VI).

Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган (ч.1 ст. 2 Закону №4901-VI).

Відповідно до положень ст.3 Закону №4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначає Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 (Порядок № 845).

За визначенням у п. 2 Порядку № 845, безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Відповідно до п. 3 Порядку № 845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Пунктом 6 Порядку № 845 передбачено, у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв`язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім`я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення); оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).

Механізм безспірного списання коштів з рахунків боржника становлено пунктами 24-34 Порядку №845.

Так, відповідно до пунктів 24, 25 вказаного Порядку стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку. Безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

Пунктом 26 Порядку визначено, що безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).

За п.28 Порядку № 845, орган Казначейства не пізніше двох робочих днів з наступного робочого дня після надходження виконавчого документа на підставі документів, поданих стягувачем, визначає коди класифікації видатків бюджету і рахунки, з яких проводиться безспірне списання коштів.

З дня визначення кодів класифікації видатків бюджету та рахунків орган Казначейства повідомляє боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, про здійснення безспірного списання коштів з рахунків боржника та не проводить платежі, крім платежів, які визначені у пункті 25 цього Порядку.

У повідомленні зазначаються строк подання боржником або бюджетною установою, що здійснює централізоване обслуговування боржника, інформації, пов`язаної з виконанням рішення про стягнення коштів, який не може перевищувати п`яти робочих днів з дати надходження повідомлення, та відомості про непроведення органом Казначейства платежів за платіжними дорученнями боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника.

Пунктом 31 Порядку № 845 передбачено, що у разі коли за визначеними органом Казначейства кодами класифікації видатків бюджету, за якими здійснюється безспірне списання коштів, відсутні відкриті асигнування (кошти на рахунках) або до кінця бюджетного періоду їх недостатньо для виконання судового рішення, орган Казначейства надсилає боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, вимогу щодо необхідності вжиття заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення.

Разом з тим, згідно з пунктами 47, 48 Порядку № 845 безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих: 1) органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника; 2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей.

Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.

Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей за наявності відповідних бюджетних асигнувань для здійснення безспірного списання коштів.

Відповідно до п. 49 Порядку № 845 у разі коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктами 47 і 50 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України. Казначейство відкладає безспірне списання коштів державного бюджету та поновлює його з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України. Казначейство зберігає виконавчі документи до виконання їх у повному обсязі.

З вищенаведених вимог вбачається, що при виконанні рішень суду, за якими боржником є держава, Державна казначейська служба обмежена відповідними бюджетними призначеннями державного органу та коштами, передбаченими програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» (далі КПКВК 3504040).

Оскільки у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не має відкритих рахунків в органах Казначейства, на яких можуть обліковуватись кошти безпосередньо цього органу та з яких можливо здійснити безспірне списання коштів, наданий позивачем оригінал виконавчого листа, якому присвоєна 1-ша черговість заборгованості, обліковується у Головному управлінні за бюджетною програмою КПКВК 3504040.

Казначейство діє відповідно до повноважень та компетенції, визначених, зокрема, Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (Положення № 215).

Згідно п. 4 Положення № 215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку, зокрема, здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.

За п. 1 Положення № 215 діяльність Казначейства як державного органу не є автономною (самостійною), оскільки вона спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів.

Абзац 2 п. 48 Порядку № 845 визначає, що перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей за наявності відповідних бюджетних асигнувань для здійснення безспірного списання коштів.

Строки перерахування коштів перериваються на період усунення обставин, визначених у пунктах 11, 13 та 49 цього Порядку (абзац 4 п. 48 Порядку № 845).

Як зазначено вище пункт 49 Порядку № 845 передбачає, що коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України.

На підтвердження здійснених Казначейством передбачених законодавством заходів, спрямованих на реальне виконання рішення суду на користь позивача, відповідачем надано листи Казначейства та отримані відповіді Мінфіну за період з листопада 2025 по квітень 2026 року із пропозиціями щодо необхідності передбачення у Законі про Державний бюджет України достатнього обсягу коштів за КПКВК 3504040.

Отже, Законом України про Державний бюджет України на 2026 рік (як і відповідними законами на попередні роки) не встановлено бюджетних призначень, достатніх для безспірного списання коштів державного бюджету за КПКВК 3504040 на виконання рішень суду.

Суд звертає увагу на те, що у відповідних правовідносинах Казначейство є винятково виконавцем судових рішень та має можливість самостійного списання коштів з державного бюджету лише у тому розмірі, в якому вони передбачені Верховною Радою України у законі про Державний бюджет України.

Тобто, наявні у справі докази в повній мірі підтверджують, що судове рішення, ухвалене на користь позивача, не виконано у зв`язку з недостатнім бюджетним фінансуванням таких витрат, а не внаслідок бездіяльності посадових осіб ДКС.

Відтак, невиконання вищевказаного виконавчого листа №420/4969/21 пов`язано не з бездіяльністю відповідача, а з огляду на відсутність належного асигнування відповідної бюджетної програми, що не належить до компетенції відповідача.

Суд зазначає, що питання черговості виконання рішень про стягнення коштів з державного бюджету врегульовані виключно Порядком №845, який є спеціальним нормативно-правовим актом у сфері казначейського виконання судових рішень.

Положення зазначеного Порядку містять імперативні приписи щодо здійснення безспірного списання коштів виключно у порядку черговості надходження виконавчих документів (п. 3 Порядку № 845), без встановлення будь-яких винятків щодо пріоритету для окремих категорій стягувачів.

Відповідач, приймаючи заяву позивача та здійснюючи відповідні заходи, діяв у межах наданих йому повноважень та відповідно до вимог Порядку №845, будь - яких порушень, бездіяльності чи невиконання відповідачем вимог законодавства судом не встановлено.

Така позиція суду узгоджується також з позицією Верховного Суду у постанові від 24.10.2024 у справі № 120/4764/21-а, у постанові від 07.03.2025 у справі № 560/3831/19.

Верховний Суд у постанові від 07.03.2025 у справі № 560/3831/19 зауважує, що під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень необхідно розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) в неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного/несвоєчасного виконання обов`язкових дій/ухвалення рішень або невиконання їх узагалі. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків.

Крім того, суд зазначає, що оскільки рішення щодо визнання неправомірними дій чи бездіяльності Казначейства не приймалося, то відсутні будь-які законні підстави для зобов`язання Казначейства вчинити певні дії на користь позивача.

Держказначейство не є ані органом примусового виконання судових рішень, ані учасником, зокрема, стороною виконавчого провадження, і відповідно не здійснює заходів з примусового виконання рішень у порядку, визначеному Законом № 1404-VIIІ, а є встановленою Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05 червня 2012 року № 4901-VI та Порядком № 845 особою, що, зокрема, здійснює безспірне списання коштів за рішеннями судів про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 р. у справі № 905/2087/17.

Таким чином, оскільки вимоги позивача пред`явлені до органу, який не є безпосереднім боржником у спірних правовідносинах, враховуючи наявність спеціальної процедури виконання вже існуючих судових рішень та відсутність належного асигнування відповідної бюджетної програми, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 241, 243, 244-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона