Суд: Вінницький окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 22 липня 2026 р.
Справа: №120/15527/25
Суддя: Дончик Віталій Володимирович
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
23 липня 2026 р. Справа № 120/15527/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії
в с т а н о в и в :
05.11.2025 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправною бездіяльністю відповідача, щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 з військового обліку.
Ухвалою суду від 10.11.2025 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
18.11.2025 року на виконання вимог ухвали суду позивач подав заяву на усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 21.11.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 262 КАС України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
30.12.2025 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначає, що позивач проігнорував необхідність особистого прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 для оформлення виключення з військового обліку військовозобов`язаних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, згідно вимог та в порядку визначеному чинним законодавством.
При цьому, вказав, що з 25.08.2023 року набрав чинності наказ Міністра оборони України №490 від 18.08.2023 року "Про затвердження Змін до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройний Силах України", яким визначено необхідність затвердження постанов ВЛК ТЦК та СП про непридатність військовозобов`язаних до військової служби ВЛК регіону, оскільки на даний час порядок проходження медичного огляду при ВЛК ТЦК та СП та оформлення висновків ВКЛ регулюється саме наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року №402, а тому у відповідача відсутні правові підстави для проведення процедури виключення позивача з військового обліку військовозобов`язаних, відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та проставлення відповідних відміток у його військово-обліковому документі.
З огляду на викладене, представник відповідача вважає, що підстави для задоволення даного адміністративного позову відсутні.
02.01.2026 року представник позивача подав відповідь на відзив, у якій зазначив, що вважає доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву необґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
05.01.2026 року представником позивача подано клопотання про долучення додаткових доказів.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступне.
ОСОБА_1 перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 .
08.07.2022 року за розпорядженням командира Військової частини НОМЕР_1 гарнізонною військово-лікарською комісією при Військовій частині НОМЕР_1 проведено медичний огляд ОСОБА_1 , за результатами огляду позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 75-а, 39-а графи ІІ Розкладу хвороб, що підтверджується свідоцтвом про хворобу №99 від 08.07.2022 року.
08.07.2022 року позивача виключено з військового обліку військовозобов`язаних, як визнаного ВЛК непридатним до військової служби, з виключенням з військового обліку на підставі ст. 75-а, 39-а графи ІІ Розкладу хвороб, Наказу МОУ №402 від 14.08.2008 року, про що в його військовому квитку № НОМЕР_2 зроблено відповідну відмітку та скріплено гербовою печаткою.
28.07.2022 року згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_3 №73-РС, ОСОБА_1 звільнений з військової служби у відставку відповідно до пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" за підпунктом "б" за станом здоров`я на підставі висновку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.
31.07.2022 року наказом командира Військової частини НОМЕР_1 №171 позивача виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Згідно відомостей в системі "Резерв +" від 11.08.2025 року, позивач є військовозобов`язаним та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У зв`язку з чим позивач звернувся до Міністерства оборони України зі зверненням про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про непридатність ОСОБА_1 до військової служби та виключення з військового обліку, вказане звернення було перенаправлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому підпорядковується ІНФОРМАЦІЯ_1 .
30.08.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 листом №952/8/16110 повідомив, що позивачу необхідно особисто прибути до ТЦК та СП для проходження медичного огляду з метою поновлення висновку ВЛК для подальшого затвердження ВЛК регіону з порядку, визначеному Положенням №402.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у невнесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про непридатність до військової служби та виключення з військового обліку військовозобов`язаних, позивач звернувся до суду з цим позов.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України (далі - Закон №2232-XII).
Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Частиною 1 статті 2 Закону №2232-XII встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави є військовозобов`язаними (частина 9 статті 1 Закону №2232-XII).
Згідно з частиною 10 статті 1 Закону №2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 37 Закону №2232-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які визнані непридатними до військової служби.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487, визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).
Відповідно до п. 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначені в Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" від 16.03.2017 року №1951-VIII (далі - Закон №1951-VIII).
Статтею 1 Закону №1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Згідно зі статті 2 Закону №1951-VІІІ основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.
Положеннями пункту 1, 2 статті 3 Закону №1951-VІІІ визначено, що основними засадами ведення Реєстру є: обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Відповідно до частини 5 статті 5 Закону №1951-VІІІ органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України (ч. 8 ст. 5 Закону №1951-VІІІ).
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (ч. 9 ст. 5 Закону №1951-VІІІ).
Отже, з наведених вище норм слідує, що у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов`язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України. Органи адміністрування Реєстру, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зобов`язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі і інформацію про проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи), а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни.
В той же час, суд звертає увагу, що Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затверджено наказом Міністра оборони України 14.08.2008 року №402 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 року №1109/15800 (далі - Положення №402, тут і надалі в редакції до 25.08.2023 року, тобто в редакції, що діяла на дату проходження позивачем медичного огляду 08.07.2022 року).
Так, згідно із пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.
Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.
До позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК високомобільних десантних військ; ВЛК військових комісаріатів; ВЛК територіального центру комплектування (далі - ВЛК ТЦК); ВЛК цивільного лікувального закладу з правами госпітальної ВЛК (підпункт 2.6.1 пункту 2.6 глави 2 розділу I Положення №402).
Пунктом 2.10.1 пункту 2.10 глави 2 розділу I Положення №402 встановлено, що ВЛК військового комісаріату створюється у районному (міському) військовому комісаріаті в установленому законодавством порядку за узгодженням із заінтересованими органами.
Медичний огляд проводиться військово-лікарською комісією з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).
Згідно з пунктом 1.2 глави 1 розділу II Положення №402, постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Питання медичного огляду військовозобов`язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період регламентує глава 3 розділу II Положення №402.
Відповідно до абзацу першого пункту 3.2 глави 3 розділу II Положення №402 військовозобов`язані, залежно від категорії запасу, військово-облікової спеціальності та призначення, підлягають повторному огляду ВЛК військових комісаріатів. Крім того, офіцери запасу підлягають повторному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу ВЛК військових комісаріатів - у разі зміни призначення.
За змістом пункту 3.3 глави 3 розділу II Положення №402 військовозобов`язані, визнані непридатними до військової служби, повторно оглядаються ВЛК військових комісаріатів за місцем проживання після обов`язкового обстеження у спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах. Медичний огляд цієї категорії громадян проводиться за графою ІІ Розкладу хвороб, а тих, які мають офіцерське звання, - за графою ІІІ цього Розкладу хвороб.
Відповідно до пункту 3.8. глави 3 розділу II Положення №402 після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов`язаного одну із таких постанов:
"Придатний до військової служби";
"Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)";
"Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку".
Главою 22 розділу II регламентується порядок оформлення постанов ВЛК.
Відповідно до пункту 22.1. глави 22 розділу II дані про тих, хто пройшов медичний огляд (прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, військове звання, військова частина, місяць та рік призову на військову службу тощо), діагноз та постанова ВЛК про ступінь придатності до військової служби та про причинний зв`язок записуються в Книгу протоколів засідань ВЛК (ЛЛК).
Крім того, діагноз та постанови ВЛК записуються:
а) на військовослужбовців - у медичну книжку, за необхідності - у довідку ВЛК;
в) на військовозобов`язаних, резервістів - у Картку амбулаторного обстеження та медичного огляду, а зміст постанови комісії, крім того, - у військовий квиток та облікову картку. На офіцерів запасу, визнаних ВЛК непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, а також на військовозобов`язаних, резервістів, які знаходяться на зборах та визнані непридатними до подальшого проходження зборів, складається Свідоцтво про хворобу;
ґ) на членів сімей військовослужбовців - у довідку ВЛК або Свідоцтво про хворобу.
Згідно пункту 22.2. глави 22 розділу II книга протоколів засідань військово-лікарської комісії ведеться у всіх ВЛК секретарями цих комісій. Протоколи засідань ВЛК підписуються головою, членами комісії (не менше двох), які брали участь у засіданні, та секретарем комісії у день засідання комісії.
Один примірник Свідоцтва про хворобу (довідки ВЛК) зберігається як додаток до книги протоколів. У книгу протоколів, у додатковий примірник експертного документа та в історію хвороби записується дата та зміст постанови штатної ВЛК.
Штатні ВЛК ведуть книгу протоколів тільки на осіб, які пройшли медичний огляд безпосередньо в цих комісіях, та алфавітний облік розглянутих протягом року свідоцтв про хворобу (довідок ВЛК).
У штатних ВЛК протоколом є також бланк свідоцтва про хворобу, довідки, надіслані для затвердження (контролю) або перегляду постанов, коли текст остаточної постанови підписується головою, членами комісії (не менше двох), які брали участь у засіданні, і секретарем. Особлива думка голови або членів комісії записується на примірнику свідоцтва про хворобу (довідки) або на окремому аркуші, який додається до цього свідоцтва про хворобу (довідки ВЛК).
Відповідно до пункту 22.5 глави 22 розділу II свідоцтво про хворобу у воєнний час складається:
на всіх військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
У всіх інших випадках у особливий період постанова ВЛК оформляється довідкою ВЛК.
Відповідно до пункту 22.6. глави 22 розділу II Свідоцтво про хворобу підлягає розгляду, а постанова ВЛК - затвердженню:
б) у воєнний час:
на генералів (адміралів), а також на всіх осіб, які оглянуті у ГВМКЦ, - ЦВЛК, на всіх військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів - ВЛК регіону, евакуаційного пункту (місцевого евакуаційного пункту, госпітальної бази).
Пунктом 22.7 глави 22 розділу II визначено, що постанова ВЛК про придатність військовослужбовця (військовозобов`язаного, резервіста) до військової служби оформлюється довідкою ВЛК, затвердженню штатною ВЛК не підлягає.
Згідно пункту 22.9 глави 22 розділу II у воєнний час свідоцтво про хворобу, довідка ВЛК на всіх оглянутих осіб складається у двох примірниках.
Отже, виходячи з вимог вказаних пунктів глави 22 розділу ІІ Положення №402 (як на час проходження позивачем ВЛК, так і на даний час) підставою для виключення з військового обліку за станом здоров`я військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби є оформлення свідоцтв про хворобу з наступним їх направленням на затвердження до ВЛК регіону для встановлення остаточного рішення.
Судом встановлено, що 08.07.2022 року гарнізонною військово-лікарською комісією при Військовій частині НОМЕР_1 видано свідоцтвом про хворобу №99 від 08.07.2022 року, зі змісту якого вбачається, що позивач на підставі ст. 75-а, 39-а графи ІІ Розкладу хвороб визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
08.07.2022 року військового квитка № НОМЕР_2 внесено запис про виключення позивача з військового обліку військовозобов`язаних на підставі ст. 75-а, 39-а графи ІІ Розкладу хвороб, Наказу Міністра оборони України №402 від 14.08.2008 року.
Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до норм Положення №402 у воєнний час щодо військовозобов`язаних, яких визнано непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, ВЛК зобов`язана оформити саме свідоцтво про хворобу.
Таке свідоцтво підлягає обов`язковому направленню для затвердження до ВЛК регіону, яка приймає остаточне рішення щодо придатності особи до військової служби.
В той же час, суд зауважує, що Положення №402 не покладає на військовозобов`язаного обов`язку контролювати правильність оформлення документів ВЛК, визначати їх вид (довідка чи свідоцтво про хворобу) або забезпечувати проходження процедур затвердження.
З огляду на викладене, суд вважає, що ризик помилки або недотримання процедури з боку ВЛК не може бути перекладений на позивача, який є стороннім до внутрішніх процедур оформлення та затвердження медичних висновків.
Поряд з цим, слід вказати, що з аналізу глави 22 розділу II Положення №402 вбачається, що обов`язок оформити свідоцтво про хворобу у випадку визнання військовозобов`язаного непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку та забезпечення його розгляду та направлення на затвердження до ВЛК регіону покладається виключно на відповідну військово-лікарську комісію, яка здійснила медичний огляд і прийняла первинну постанову.
Саме цей орган є суб`єктом владних повноважень, відповідальним за повноту та правильність оформлення результатів ВЛК та дотримання процедури їх подальшого затвердження, у тому числі визначення форми відповідного експертного документа та дотримання процедури його подальшого направлення на затвердження до ВЛК регіону у випадках, прямо передбачених Положенням №402.
Суд вважає, що невиконання або неналежне виконання зазначених процедурних дій є порушенням встановленого законом порядку діяльності суб`єкта владних повноважень і свідчить про внутрішню дефектність адміністративної процедури, яка не може виходити за межі владних правовідносин та впливати на права й обов`язки особи, яка не є учасником організації такої процедури.
Таким чином, недотримання внутрішньої процедури оформлення та затвердження висновку ВЛК покладається виключно на суб`єкта владних повноважень і не може мати правові наслідки для позивача.
Враховуючи, що уповноваженим органом внесено до військового квитка позивача відмітку про виключення його з військового обліку та засвідчено гербовою печаткою, зазначений запис є офіційним підтвердженням прийнятого індивідуального адміністративного рішення та породжує для позивача правові наслідки у вигляді припинення статусу військовозобов`язаного.
З огляду на викладене, обов`язок забезпечення повноти, актуальності та внесення відомостей до Єдиного державного реєстру покладено на відповідний територіальний центр комплектування як суб`єкта владних повноважень, бездіяльність щодо невиконання цього обов`язку є протиправною та підлягає усуненню шляхом внесення до реєстру відомостей про виключення позивача з військового обліку.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.
Враховуючи відсутність судових витрат, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
в и р і ш и в:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у невнесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних.
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних, відповідно до Свідоцтва про хворобу №99 від 08.07.2022 року.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 );
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).
Суддя Дончик Віталій Володимирович
Оригінал: reyestr.court.gov.ua