Рішення від 13 липня 2026 р. у справі №902/546/26 — Господарський суд Вінницької області

Суд: Господарський суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Господарське

Категорія: пов’язані з діяльністю органів управління товариства

Дата: 13 липня 2026 р.

Справа: №902/546/26

Суддя: Матвійчук В.В.

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

___________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" липня 2026 р. Cправа № 902/546/26

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука В.В., за участю секретаря судового засідання Ткача Д.В., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: громадянина ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "СБ ЗАХИСТ" (вул. Київська, буд. 4, оф. 221, м. Вінниця, 21009)

про визнання припиненими трудових відносин та повноважень керівника

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Вінницької області через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла позовна заява № б/н від 22.04.2026 (вх. № 602/26 від 23.04.2026) громадянина ОСОБА_1 з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "СБ ЗАХИСТ" про визнання припиненими трудових відносин та повноважень керівника.

У поданій позовній заяві позивач просить суд визнати припиненими з 15.04.2026 трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "СБ ЗАХИСТ" у зв`язку зі звільненням за власним бажанням відповідно до статті 38 Кодексу законів про працю України, а також визнати припиненими з 15.04.2026 повноваження ОСОБА_1 як директора Товариства з обмеженою відповідальністю "СБ ЗАХИСТ".

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2026, вказану позовну заяву розподілено судді Матвійчуку В.В.

Суд за вказаним позовом відкрив провадження у справі № 902/546/26 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 19.05.2026, про що 27.04.2026 постановив відповідну ухвалу.

Однак призначене на 19.05.2026 підготовче судове засідання не відбулося у зв`язку з оголошенням масштабної повітряної тривоги, у зв`язку з цим ухвалою суду від 21.05.2026 учасників справи повідомлено про призначення підготовчого судового засідання на 16.06.2026.

Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито дану стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 14.07.2026, про що 16.06.2026 постановлено відповідну ухвалу.

На визначений час у судове засідання 16.06.2026 повідомлені належним чином сторони не з`явилися, у зв`язку з чим фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 (Закон України від 17.07.1997 № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України"). Роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010). До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами.

Будь-яких письмових заяв і клопотань щодо відкладення розгляду справи на день розгляду справи від відповідача до суду не надійшло.

Поряд з цим слід зазначити, що положеннями ст. 178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням неявки представників сторін суд зважає на положення ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В порядку ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

У судовому засіданні 14.07.2026 прийнято судове рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 16 лютого 2018 року проведено державну реєстрацію юридичної особи – Товариства з обмеженою відповідальністю "СБ ЗАХИСТ", про що до зазначеного Реєстру внесено запис № 10651020000026748.

Рішенням єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "СБ ЗАХИСТ" № 1 від 08 вересня 2022 року затверджено Статут Товариства у новій редакції.

Відповідно до пункту 1.2 Статуту Товариство є юридичною особою за законодавством України та набуває права юридичної особи з часу його державної реєстрації.

Згідно із п. 5.1 Статуту управління Товариством здійснюється на основі права Учасників на господарське використання свого майна.

У пункті 5.2 Статуту визначено, що органами управління Товариства є: 1) Загальні збори Учасників; 2) Директор.

Умовами пункту 5.4 Статуту передбачено, що діяльність Товариства направляється і координується Загальними зборами Учасників, які є вищим органом управління Товариства.

Кожен Учасник Товариства має право бути присутнім на Загальних зборах Учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного Загальних зборів учасників.

Кожен Учасник Товариства на Загальних зборах Учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у Статутному капіталі Товариства.

Відповідно до пункту 5.7 Статуту Загальні збори Учасників скликаються у таких випадках: з ініціативи Директора Товариства; на вимогу Учасника або Учасників Товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками Статутного капіталу Товариства.

Пунктом 5.8 Статуту визначено порядок скликання Загальних зборів учасників Товариства.

Положеннями підпункту 5.8.1 Статуту встановлено, що Загальні збори учасників скликаються Директором Товариства.

Відповідно до підпункту 5.8.2 Статуту Директор Товариства скликає Загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному Учаснику Товариства.

Згідно із підпунктом 5.8.3 Статуту Директор Товариства зобов`язаний повідомити Учасників Товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення Загальних зборів Учасників.

Підпунктом 5.8.4 Статуту передбачено, що повідомлення про скликання Загальних зборів Учасників надсилається поштовим відправленням з описом вкладення.

Відповідно до підпункту 5.8.5 Статуту у повідомленні про Загальні збори Учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до Статуту Товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.

Підпунктом 5.8.6 Статуту визначено, що Директор Товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного Загальних зборів Учасників.

Загальні збори Учасників проводяться за місцезнаходженням Товариства, якщо інше не встановлено Загальними зборами Учасників. Проведення Загальних зборів за межами території України допускається лише за одностайною письмовою згодою всіх Учасників Товариства (пп. 5.9.6 п. 5.9 Статуту).

Згідно із наказом ТОВ "СБ ЗАХИСТ" № 9-К від 12.09.2022 ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків директора Товариства з 12 вересня 2022 року на підставі рішення Загальних зборів учасників, з посадовим окладом відповідно до штатного розпису.

Підставою для видання зазначеного наказу визначено рішення засновника № 2 від 09.09.2022.

13.09.2022 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис № 1001741070006016694 про зміну інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою.

Цього ж дня до зазначеного Реєстру внесено запис № 1001747770007016694 про виправлення помилки.

10.03.2026 ОСОБА_1 звернувся до Загальних зборів учасників ТОВ "СБ ЗАХИСТ" та учасника Товариства ОСОБА_2 із заявою про звільнення з посади директора ТОВ "СБ ЗАХИСТ" за власним бажанням.

У поданій заяві ОСОБА_1 , посилаючись на положення статті 38 Кодексу законів про працю України та статті 43 Конституції України, повідомив про прийняте ним рішення щодо розірвання трудового договору та припинення трудових відносин із ТОВ "СБ ЗАХИСТ" з 14.04.2026.

Одночасно у заяві зазначено про припинення з 14.04.2026 виконання ним повноважень директора Товариства, відкликання права підпису у банківських та інших установах, а також припинення відповідальності за здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ "СБ ЗАХИСТ".

У зв`язку із зазначеним ОСОБА_1 просив Загальні збори учасників ТОВ "СБ ЗАХИСТ" прийняти рішення про його звільнення з посади директора Товариства та вирішити питання щодо призначення особи, уповноваженої на здійснення управління Товариством.

Цього ж дня ОСОБА_1 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" направлено ТОВ "СБ ЗАХИСТ" та учаснику Товариства ОСОБА_2 повідомлення про проведення позачергових Загальних зборів учасників Товариства, призначених на 14.04.2026 о 10:00 годині за адресою: Україна, 21009, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Київська, буд. 4, оф. 221.

До порядку денного зазначених зборів було включено питання щодо звільнення директора ТОВ "СБ ЗАХИСТ" ОСОБА_1 за власним бажанням, призначення нового директора (або особи, яка тимчасово виконуватиме його обов`язки), а також надання повноважень для здійснення державної реєстрації відповідних змін у відомостях про Товариство. Учаснику також було запропоновано взяти участь у зборах дистанційно шляхом відеоконференції або надати письмову позицію через підсистему "Електронний суд".

14.04.2026 ОСОБА_1 складено акт про неможливість проведення позачергових Загальних зборів учасників ТОВ "СБ ЗАХИСТ" у зв`язку з неявкою учасника Товариства ОСОБА_2 .

Позивач зазначає, що внаслідок невчинення відповідачем дій, спрямованих на розгляд питання щодо його звільнення з посади директора ТОВ "СБ ЗАХИСТ" та припинення трудових відносин, було порушено його права, що стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка на її думку порушує її права й охоронювані законом інтереси.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20 зазначила, що позовні вимоги про визнання трудових правовідносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових правовідносин та/або правовідносин представництва у такому спорі спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством.

За загальним правилом створення (обрання) виконавчого органу товариства відбувається за рішенням загальних зборів учасників або в окремих випадках - наглядової ради товариства. Це рішення породжує між особами, яких воно стосується, корпоративні відносини, у яких обрана особа наділяється повноваженнями з управління.

Ці корпоративні відносини також є підставою для виникнення відносин представництва товариства перед третіми особами, а також трудових відносин, що регулюються законодавством про працю, та виникають у зв`язку з укладенням в установленому порядку з одноосібним виконавчим органом (членом колегіального виконавчого органу) трудового договору (контракту).

Водночас в обох випадках - коли особу обрано до складу виконавчого органу (між товариством та особою встановлені відносини управління товариством) та укладено трудовий договір (встановлені трудові відносини) і коли існують тільки відносини з управління товариством без укладення трудового договору - саме відносини з управління товариством, у яких директору надані відповідні повноваження, за здійснення яких він несе встановлену законом відповідальність, становлять основу відносин між товариством та цією особою.

З матеріалів справи вбачається, що наказом ТОВ "СБ ЗАХИСТ" № 9-К від 12.09.2022 ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків директора Товариства з 12 вересня 2022 року на підставі рішення Загальних зборів учасників Товариства із встановленням посадового окладу відповідно до штатного розпису.

Підставою для видання зазначеного наказу визначено рішення засновника № 2 від 09.09.2022. Разом із тим матеріали справи не містять доказів укладення між сторонами трудового договору (контракту) відповідно до вимог частини дванадцятої статті 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Водночас відсутність у матеріалах справи трудового договору (контракту) сама по собі не свідчить про відсутність трудових правовідносин. Видання наказу про призначення позивача директором, фактичний допуск до виконання обов`язків керівника Товариства, встановлення посадового окладу, а також відсутність заперечень відповідача щодо виконання позивачем функцій директора підтверджують, що між сторонами виникли трудові правовідносини.

За приписами частини першої статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції інших органів товариства законом або статутом товариства.

До компетенції загальних зборів учасників належать, зокрема, обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства, прийняття інших рішень, віднесених законом до компетенції загальних зборів учасників (ч. 1, 2 ст. 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Відповідно до статті 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства. Учасники товариства, що володіють не менш як десятьма відсотками голосів, можуть вимагати скликання загальних зборів. Якщо вимога учасників про скликання загальних зборів не виконана, ці учасники мають право самі скликати загальні збори.

Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень (ч. 1-3 ст. 99 ЦК України).

Частиною 13 статті 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визначено, що повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов`язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.

Загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також з ініціативи виконавчого органу товариства (п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Порядок скликання загальних зборів учасників товариства визначено статтею 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", частина перша якої передбачає, що загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників.

Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін. Виконавчий орган товариства зобов`язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства (ч. 2-5, 11 ст. 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

У постанові від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що директор для припинення своїх повноважень як одноосібного виконавчого органу за своєю ініціативою мав скликати загальні збори учасників товариства (пункт 1 частини першої, частина сьома статті 31 Закону № 2275-VIII) з включенням до порядку денного питання про припинення своїх повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків (частина тринадцята статті 39 Закону № 2275-VIII), оскільки вирішення цього питання належить до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства (частина перша статті 99 ЦК України, пункт 7 частини другої статті 30 Закону № 2275-VIII, підпункт "є" пункту 8.5 Статуту). При цьому директор мав дотриматись вимог статті 32 Закону № 2275-VIII та Статуту щодо порядку скликання загальних зборів учасників товариства, зокрема: не пізніше, ніж за 30 днів до початку зборів шляхом надсилання поштовим відправленням з описом вкладення повідомити кожного з учасників товариства про порядок денний, дату, час і місце їх проведення, а також надати учасникам можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного, і забезпечити належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства в робочий час.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" направив ТОВ "СБ ЗАХИСТ" та учаснику Товариства ОСОБА_2 повідомлення про проведення позачергових Загальних зборів учасників Товариства, призначених на 14.04.2026 о 10:00 год. за адресою: Україна, 21009, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Київська, буд. 4, оф. 221.

До порядку денного зазначених зборів було включено питання про припинення повноважень директора ТОВ "СБ ЗАХИСТ" ОСОБА_1 за власним бажанням, призначення нового директора (або особи, яка тимчасово виконуватиме його обов`язки), а також надання повноважень для здійснення державної реєстрації відповідних змін до відомостей про Товариство. Крім того, учаснику було запропоновано взяти участь у загальних зборах дистанційно шляхом відеоконференції або надати свою письмову позицію через підсистему ЄСІТС "Електронний суд".

Разом із тим суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" повідомлення про скликання загальних зборів учасників надсилається поштовим відправленням з описом вкладення, якщо інший спосіб повідомлення не встановлений статутом товариства.

Аналогічний порядок повідомлення визначений і підпунктами 5.8.2-5.8.4 Статуту ТОВ "СБ ЗАХИСТ", відповідно до яких директор скликає загальні збори шляхом надсилання повідомлення кожному учаснику, яке надсилається саме поштовим відправленням з описом вкладення не менше ніж за 30 днів до запланованої дати їх проведення.

Матеріали справи не містять доказів затвердження іншої редакції Статуту Товариства, якою було б передбачено альтернативний спосіб повідомлення учасників про проведення загальних зборів, зокрема шляхом використання підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" або інших електронних засобів зв`язку.

Відтак саме по собі направлення повідомлення через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" не може вважатися належним виконанням вимог статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та положень Статуту Товариства щодо порядку скликання загальних зборів учасників, оскільки позивачем не доведено, що такий спосіб повідомлення був передбачений Статутом або погоджений учасниками Товариства.

За таких обставин суд доходить висновку, що позивачем не дотримано встановленого законом та Статутом порядку скликання загальних зборів учасників Товариства, що виключає можливість вважати виконаним передбачений законодавством алгоритм реалізації директором права на припинення своїх повноважень шляхом ініціювання розгляду відповідного питання загальними зборами учасників.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно із положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні судом була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.

Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, з наведених вище мотивів.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із відмовою в задоволенні позову витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви залишаються за позивачем.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

В позові відмовити.

Судові витрати громадянина ОСОБА_1 у справі № 902/546/26 залишити за позивачем.

Примірник повного судового рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів в ЄСІТС.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено 23 липня 2026 р.

Суддя Василь МАТВІЙЧУК

віддрук. прим.:

1 - до справи

Оригінал: reyestr.court.gov.ua