Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №904/2332/25 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2026 м. Дніпро Справа № 904/2332/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді: Андрейчука Л.В. (доповідач),

суддів: Віннікова С.В., Висоцького А.М.,

секретар судового засідання: Мошинець Ю.О.,

Представники сторін:

прокурор: Кочнєва В.С.;

від відповідача-1: Сова Ю.В.;

від відповідача-2: Акулов Є.В.;

від відповідача-3: Акулов Є.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2026 (суддя Мілєва І.В.)

у справі № 904/2332/25

за позовом Криворізької східної окружної прокуратури, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг в інтересах держави

до відповідачів:

1. Криворізької міської ради, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «АС-Трейд КР», Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг

3. Фізичної особи-підприємця Присяжнюка Віктора Юрійовича, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг

про зобов`язання вчинити певні дії, скасування державної реєстрації, визнання незаконним рішення, визнання недійсним договору оренди,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

Криворізька східна окружна прокуратура Дніпропетровської області звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом в інтересах держави до Криворізької міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «АС-Трейд КР» та Фізичної особи-підприємця Присяжнюка Віктора Юрійовича про зобов`язання вчинити певні дії, скасування державної реєстрації, визнання незаконним рішення та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

З урахуванням уточненої позовної заяви прокурор просив суд:

- скасувати державну реєстрацію права довірчої власності Фізичної особи-підприємця Присяжнюка Віктора Юрійовича на об`єкт нерухомого майна - будівлю магазину продовольчих та непродовольчих товарів загальною площею 77,1 кв. м, яка складається з будівлі магазину продовольчих та непродовольчих товарів літера «А», площею 46,7 кв. м, та будівлі магазину продовольчих та непродовольчих товарів літера «Б», площею 30,4 кв. м, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Лісового, буд. 22д, проведену 21.11.2024 приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Рисіною С.В. за номером запису про право власності 57672452, шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 349693512110;

- визнати незаконним та скасувати рішення Криворізької міської ради № 2106 від 28.07.2023 в частині затвердження Товариству з обмеженою відповідальністю «АС-Трейд КР» проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:633:0177, площею 0,0260 га, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Лісового, буд. 22д, та надання її в оренду з можливістю поновлення договору оренди з урахуванням вимог статті 126-1 Земельного кодексу України;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 2023529 від 30.08.2023, укладений між Криворізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «АС-Трейд КР» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:633:0177, площею 0,0260 га;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «АС-Трейд КР» та Фізичну особу-підприємця Присяжнюка Віктора Юрійовича усунути перешкоди територіальній громаді міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради у праві користування та розпорядження земельною ділянкою, розташованою за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Лісового, буд. 22д, загальною площею 0,0260 га, кадастровий номер 1211000000:03:633:0177, та повернути земельну ділянку шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва - будівлі магазину продовольчих та непродовольчих товарів загальною площею 77,1 кв. м, яка складається з будівлі магазину продовольчих та непродовольчих товарів літера «А», площею 46,7 кв. м, та будівлі магазину продовольчих та непродовольчих товарів літера «Б», площею 30,4 кв. м.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що спірний об`єкт нерухомого майна фактично збудований на земельній ділянці комунальної власності, яка первісно надавалась не для капітального будівництва, а для розміщення тимчасової споруди, а подальша державна реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна, рішення Криворізької міської ради про передачу земельної ділянки в оренду та договір оренди земельної ділянки, на думку прокурора, є похідними від первісного незаконного оформлення права на самочинно збудований об`єкт.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2026 у справі № 904/2332/25 у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі. Витрати зі сплати судового збору покладено на прокурора. Також суд першої інстанції скасував заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.05.2025, з моменту набрання судовим рішенням законної сили.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АС-Трейд КР» є добросовісним набувачем спірного майна, а знесення самочинного будівництва є крайньою мірою впливу та можливе лише за умови використання всіх передбачених законодавством заходів реагування і притягнення винної особи до відповідальності.

Суд першої інстанції зазначив, що до матеріалів справи не надано доказів неможливості перебудови спірного об`єкта або доказів відмови особи, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.

Щодо вимоги про скасування державної реєстрації права довірчої власності місцевий господарський суд зазначив, що довірчу власність за договором від 21.11.2024 припинено у зв`язку з повним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «АС-Трейд КР» основного зобов`язання, тоді як відомості щодо припинення довірчої власності не внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з огляду на дію заборони, встановленої ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.05.2025 про забезпечення позову.

Відмовляючи у задоволенні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Криворізької міської ради № 2106 від 28.07.2023, суд першої інстанції виходив з того, що таке рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом укладення відповідного договору оренди земельної ділянки, а тому його скасування не є ефективним способом захисту.

У задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки суд першої інстанції відмовив, зокрема, з огляду на пред`явлення позову до неналежного відповідача, оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:03:633:0177 є комунальною власністю, а право розпорядження нею належить територіальній громаді міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради, яка, за висновком суду, у даному спорі мала б виступати позивачем, а не відповідачем.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись із рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2026 у справі № 904/2332/25, Дніпропетровська обласна прокуратура звернулась до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2026 у справі № 904/2332/25 та ухвалити нове рішення, яким позовну заяву прокурора задовольнити в повному обсязі.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, прокурор зазначає, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2026 ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема положень Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, а також з порушенням норм процесуального права, що, на думку скаржника, призвело до неправильного вирішення спору та порушення охоронюваних законом інтересів держави у сфері земельних відносин.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, які мають значення для справи, не надав належної оцінки доказам, поданим прокурором, та залишив поза увагою обставини, які, на переконання скаржника, свідчать про самочинне будівництво спірного об`єкта, безпідставну державну реєстрацію речових прав на нього та подальше оформлення права користування земельною ділянкою комунальної власності поза конкурентною процедурою.

Прокурор зазначає, що первісно рішенням Криворізької міської ради № 1944 від 24.04.2013 ТОВ «Мережа Напівфабрикатів КР» було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки під тимчасовою спорудою торговельного павільйону, на яку поширювалося право сервітуту. На підставі цього рішення між Криворізькою міською радою та ТОВ «Мережа Напівфабрикатів КР» укладено договір особистого сервітуту № 12013118 від 28.10.2013 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:633:0137 площею 0,0056 га для розміщення тимчасового об`єкта для здійснення підприємницької діяльності.

На думку скаржника, зазначений договір особистого сервітуту не надавав права на будівництво нерухомого майна, а тому здійснення реконструкції тимчасової споруди під магазин продовольчих та непродовольчих товарів свідчить про використання земельної ділянки не за тим правовим режимом, для якого вона була надана.

Прокурор посилається на те, що декларація про готовність об`єкта до експлуатації № ДП 142140710043 від 12.03.2014 містила недостовірні відомості. Зокрема, у декларації було зазначено адресу об`єкта - вул. Лісового, буд. 22д, хоча, за доводами апелянта, така адреса була присвоєна лише 16.04.2014, тобто після реєстрації декларації. Крім того, у декларації як документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою, було зазначено договір оренди, тоді як фактично існував договір особистого сервітуту, який не передбачав права забудови.

Скаржник зазначає, що саме на підставі цієї декларації 25.04.2014 було вперше зареєстровано право власності за ТОВ «Мережа Напівфабрикатів КР» на будівлю магазину продовольчих та непродовольчих товарів загальною площею 43,8 кв. м, розташовану за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Лісового, буд. 22д. На думку прокурора, така реєстрація створила видимість правомірного набуття права власності на об`єкт, який фактично був збудований на земельній ділянці, не відведеній для цієї мети.

Апелянт також звертає увагу на те, що відповідно до листа Державної інспекції архітектури та містобудування України № 7254/03/13-24 від 19.11.2024 декларація про готовність об`єкта до експлуатації № ДП 142140710043 була скасована 18.08.2017, що, на переконання прокурора, додатково підтверджує подання недостовірних даних та самочинний характер спірного будівництва.

Прокурор зазначає, що у подальшому спірний об`єкт неодноразово відчужувався та переходив від ТОВ «Мережа Напівфабрикатів КР» до ТОВ «Преміум Бізнес Груп», а згодом - до ТОВ «АС-Трейд КР» на підставі акта приймання-передачі майна до статутного капіталу від 20.05.2019. За доводами апелянта, подальші переходи права власності не усувають первісного порушення, пов`язаного із самочинним будівництвом та безпідставною державною реєстрацією права власності на об`єкт.

Окремо скаржник наголошує, що після набуття ТОВ «АС-Трейд КР» права власності на спірний об`єкт Криворізька міська рада надала товариству в оренду земельну ділянку без проведення земельних торгів. Зокрема, рішенням Криворізької міської ради № 4685 від 22.04.2020 товариству було надано земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:633:0177 площею 0,0084 га, а в подальшому рішенням № 2106 від 28.07.2023 - земельну ділянку з тим самим кадастровим номером, але вже площею 0,0260 га.

На думку прокурора, передача земельної ділянки в оренду у неконкурентний спосіб на підставі зареєстрованого права власності на самочинно збудований об`єкт не може легітимізувати таке будівництво. Скаржник вважає, що застосування абзацу другого частини другої статті 134 Земельного кодексу України можливе лише щодо об`єктів нерухомого майна, право власності на які набуте правомірно, а не щодо самочинного будівництва.

Прокурор також звертає увагу на те, що площа земельної ділянки, переданої в оренду ТОВ «АС-Трейд КР», істотно перевищує площу забудови спірного об`єкта, що, на думку апелянта, не було належним чином обґрунтовано Криворізькою міською радою та свідчить про порушення принципів раціонального і законного розпорядження землями комунальної власності.

Апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції про добросовісність ТОВ «АС-Трейд КР» як набувача спірного майна. За доводами прокурора, товариство мало реальну можливість перевірити правовий статус об`єкта нерухомості, підстави його створення та правовий режим земельної ділянки під ним. Наявність у Державному реєстрі речових прав запису про право власності сама по собі, на думку скаржника, не свідчить про добросовісність набуття права на об`єкт, якщо такий об`єкт має ознаки самочинного будівництва.

Прокурор вважає, що попередні та нинішні набувачі спірного об`єкта не могли не бути обізнаними про відсутність у первісного власника належно оформленого права на забудову земельної ділянки. Також апелянт посилається на те, що ФОП Присяжнюк В.Ю. є засновником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «АС-Трейд КР», а тому володів спірним майном опосередковано через товариство.

Окремо прокурор зазначає, що укладення договору про встановлення довірчої власності від 21.11.2024 між ТОВ «АС-Трейд КР» та ОСОБА_1 свідчить, на думку скаржника, про створення штучних перешкод для виконання можливого судового рішення щодо знесення самочинно збудованого майна. Апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції про неефективність вимоги щодо скасування державної реєстрації права довірчої власності, оскільки на момент звернення з позовом саме Присяжнюк В.Ю. був довірчим власником спірного об`єкта.

Прокурор вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою та можливе лише після використання всіх заходів реагування органів державного архітектурно-будівельного контролю, притягнення винної особи до відповідальності, доведення неможливості перебудови об`єкта або відмови особи від такої перебудови.

На переконання апелянта, у випадку якщо об`єкт нерухомого майна збудований на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, або без належного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, положення статті 376 Цивільного кодексу України не ставлять можливість знесення такого об`єкта у залежність від попереднього вирішення питання щодо його перебудови. У такому випадку, за доводами прокурора, правове значення має позиція власника або користувача земельної ділянки, а також факт порушення його прав.

Скаржник зазначає, що відсутність приписів, протоколів або інших документів реагування органів державного архітектурно-будівельного контролю не може свідчити про передчасність звернення прокурора до суду, оскільки власник земельної ділянки має самостійний речово-правовий спосіб захисту, передбачений статтею 376 Цивільного кодексу України та статтею 152 Земельного кодексу України.

Прокурор не погоджується з висновком суду першої інстанції про неефективність вимоги щодо визнання незаконним та скасування рішення Криворізької міської ради № 2106 від 28.07.2023. На думку скаржника, зазначене рішення є адміністративним актом у сфері земельних відносин, який став підставою для виникнення речового права оренди земельної ділянки, а тому відповідно до статті 17-2 Земельного кодексу України не втрачає чинності після державної реєстрації відповідного речового права і продовжує діяти протягом усього часу існування такого права.

Апелянт вважає, що вимоги про визнання незаконним рішення Криворізької міської ради, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку шляхом знесення самочинного будівництва є елементами єдиного юридичного механізму захисту, спрямованого на реальне відновлення порушених інтересів держави та територіальної громади.

Прокурор також не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Криворізька міська рада мала б виступати позивачем у цій справі. За доводами скаржника, саме Криворізька міська рада прийняла оскаржуване рішення та уклала спірний договір оренди, тобто є учасником спірних правовідносин і суб`єктом, чиї дії, на думку прокурора, спричинили порушення інтересів держави та територіальної громади. Тому, на переконання апелянта, така рада не може ефективно захищати відповідний інтерес як позивач.

Скаржник зазначає, що залучення Криворізької міської ради до участі у справі як співвідповідача узгоджується з тим, що вона є стороною оспорюваного договору оренди, а у разі заявлення вимоги про визнання правочину недійсним позов має бути пред`явлений до сторін такого правочину.

Щодо вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № 2023529 від 30.08.2023 прокурор зазначає, що такий договір укладений на підставі незаконного рішення Криворізької міської ради, без дотримання конкурентних засад, за відсутності передбачених законом підстав для передачі земельної ділянки без земельних торгів та без належного обґрунтування площі земельної ділянки. З огляду на це скаржник вважає, що договір оренди суперечить інтересам держави і суспільства та підлягає визнанню недійсним на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України.

Також апелянт посилається на статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та зазначає, що втручання у право особи на мирне володіння майном може бути виправданим, якщо воно ґрунтується на законі, переслідує легітимну мету та є пропорційним. На думку прокурора, у цій справі знесення самочинно збудованого об`єкта та припинення незаконного користування земельною ділянкою спрямовані на захист публічного інтересу, відновлення законності у сфері земельних відносин та забезпечення прав територіальної громади.

Крім того, прокурор вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема статей 73, 76– 79, 86, 236 Господарського процесуального кодексу України. На думку скаржника, місцевий господарський суд не дослідив належним чином докази у їх сукупності, не застосував стандарт вірогідності доказів, не надав оцінки всім доводам прокурора та не здійснив належної правової кваліфікації спірних правовідносин.

З огляду на викладене прокурор вважає, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2026 у справі № 904/2332/25 є незаконним та необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Узагальнення доводів та заперечень інших учасників справи.

Криворізька міська рада подала відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечила проти її задоволення та просила рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2026 у справі № 904/2332/25 залишити без змін, а апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури - без задоволення.

Криворізька міська рада вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим і таким, що ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідач-1 зазначає, що відповідно до положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Земельного кодексу України саме міські ради є представницькими органами місцевого самоврядування, які від імені та в інтересах відповідних територіальних громад здійснюють повноваження щодо володіння, користування та розпорядження землями комунальної власності.

Криворізька міська рада посилається на те, що вирішення питань регулювання земельних відносин належить до виключної компетенції міських рад, а тому прийняття рішення щодо затвердження проєкту землеустрою та надання земельної ділянки в оренду належало до її визначених законом повноважень.

На думку Криворізької міської ради, оскаржуване рішення ради було прийняте правомочним органом у межах наданих законом повноважень, а укладення договору оренди земельної ділянки стало реалізацією відповідного рішення органу місцевого самоврядування.

Відповідач-1 також зазначає, що за змістом статей 116, 124 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права користування земельними ділянками державної або комунальної власності за рішенням відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Водночас, на переконання Криворізької міської ради, у разі наявності зареєстрованого права власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, питання передачі такої земельної ділянки у користування власнику майна має вирішуватися з урахуванням принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній об`єкта нерухомості.

Криворізька міська рада не погоджується з доводами прокурора про незаконність передачі земельної ділянки в оренду ТОВ «АС-Трейд КР» без проведення земельних торгів, оскільки право власності товариства на об`єкт нерухомого майна було зареєстровано у встановленому законом порядку, а тому надання земельної ділянки в оренду власнику такого об`єкта, на думку відповідача-1, відповідало положенням земельного та цивільного законодавства.

Окремо Криворізька міська рада наголошує на неправильному визначенні прокурором її процесуального статусу у справі. Відповідач-1 зазначає, що земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:03:633:0177 є земельною ділянкою комунальної власності, а повноваження щодо розпорядження нею здійснює територіальна громада міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради.

З огляду на те, що прокурор просить усунути перешкоди саме територіальній громаді міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради у користуванні та розпорядженні спірною земельною ділянкою, відповідач-1 вважає, що Криворізька міська рада не може бути належним відповідачем у такому спорі, а мала б виступати суб`єктом, в інтересах якого заявлено відповідні вимоги.

Криворізька міська рада вказує, що прокурор фактично просить повернути земельну ділянку територіальній громаді в особі Криворізької міської ради, проте одночасно визначає цю ж міську раду відповідачем у справі, що, на думку відповідача-1, свідчить про внутрішню суперечливість обраної прокурором процесуальної конструкції.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АС-Трейд КР» також подало відзив на апеляційну скаргу, у якому просило долучити відзив до матеріалів справи, апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2026 у справі № 904/2332/25 - без змін.

ТОВ «АС-Трейд КР» вважає рішення суду першої інстанції обґрунтованим, оскільки судом, на думку відповідача-2, всебічно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а висновки суду відповідають фактичним обставинам та наявним у матеріалах справи доказам.

Відповідач-2 посилається на необхідність застосування до спірних правовідносин останніх правових висновків Великої Палати Верховного Суду, зокрема викладених у постановах від 17.12.2025 у справі № 908/2388/21 та від 04.03.2026 у справі № 922/5241/21. На думку товариства, зазначені правові позиції є релевантними для цієї справи, оскільки стосуються належного відповідача, ефективного способу захисту, повноважень прокурора на представництво інтересів держави або територіальної громади, а також правових наслідків оскарження рішення органу місцевого самоврядування, яке вже реалізоване шляхом укладення договору.

ТОВ «АС-Трейд КР» зазначає, що у подібних правовідносинах вимога про знесення майна, яке власник земельної ділянки вважає самочинним будівництвом, має негаторний характер, а відповідачем за такою вимогою має бути особа, яка на момент звернення до суду чинить перешкоди власнику земельної ділянки у користуванні та розпорядженні нею.

Водночас відповідач-2 вказує, що у цій справі прокурор не визначив Криворізьку міську раду як позивача або суб`єкта, в інтересах якого заявлено позов, а визначив її відповідачем, хоча саме їй, відповідно до змісту позовних вимог, має бути повернута земельна ділянка. На думку товариства, така процесуальна модель не відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду та свідчить про неналежне визначення складу учасників справи.

ТОВ «АС-Трейд КР» також заперечує наявність у прокурора належних підстав для представництва інтересів держави у цій справі. Відповідач-2 зазначає, що прокурор фактично обґрунтовує позов необхідністю захисту інтересів територіальної громади міста Кривого Рогу, однак не навів належного обґрунтування того, чому саме інтерес держави, а не інтерес територіальної громади, є предметом захисту у цій справі.

Крім того, товариство посилається на те, що прокурор не довів неможливості або неналежності здійснення Криворізькою міською радою захисту відповідного інтересу самостійно, не навів доказів того, що рада не може або не бажає звернутися до суду, а також не підтвердив дотримання порядку, який передує зверненню прокурора до суду в інтересах держави.

Відповідач-2 вважає безпідставними доводи апеляційної скарги щодо незаконності набуття ним права власності на спірний об`єкт нерухомого майна. Товариство зазначає, що підставою для державної реєстрації права власності на нерухоме майно за ТОВ «АС-Трейд КР» був акт приймання-передачі майна до статутного капіталу товариства від 20.05.2019, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом та зареєстрований у відповідному реєстрі.

ТОВ «АС-Трейд КР» наголошує, що право власності та інші речові права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації, а зареєстроване право власності є чинним доти, доки воно не припинене або не скасоване у встановленому законом порядку. На думку відповідача-2, прокурор не довів, що товариство набуло майно недобросовісно або було причетне до створення обставин, які прокурор кваліфікує як самочинне будівництво.

Товариство зазначає, що воно не здійснювало будівництва спірного об`єкта, набуло майно за правочином, який не визнано недійсним, а тому доводи прокурора про самочинне будівництво та недобросовісність ТОВ «АС-Трейд КР» ґрунтуються, на думку відповідача-2, на припущеннях і не підтверджені належними доказами.

Відповідач-2 також звертає увагу на те, що наявність у ТОВ «АС-Трейд КР» зареєстрованого права власності на нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці, зумовлювала необхідність оформлення права користування земельною ділянкою під таким об`єктом. Товариство вважає, що Криворізька міська рада не мала правових підстав відмовити йому в оформленні права користування земельною ділянкою або передавати таку земельну ділянку іншій особі через земельні торги, оскільки це порушило б принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній об`єкта нерухомості.

ТОВ «АС-Трейд КР» не погоджується з доводами прокурора про незаконність договору оренди земельної ділянки. На думку товариства, укладення договору оренди було наслідком реалізації рішення Криворізької міської ради, прийнятого в межах її повноважень, а сам договір відповідає вимогам земельного законодавства.

Відповідач-2 також вважає, що вимога прокурора про визнання незаконним та скасування рішення Криворізької міської ради є неефективним способом захисту, оскільки це рішення вже реалізоване шляхом укладення договору оренди земельної ділянки, а його скасування саме по собі не призведе до реального відновлення порушеного права.

Окремо ТОВ «АС-Трейд КР» посилається на принцип пропорційності втручання у право приватної власності. На думку товариства, знесення об`єкта нерухомого майна, право власності на який було зареєстровано у встановленому законом порядку та набуте товариством добросовісно, поклало б на нього індивідуальний і надмірний тягар та призвело б до непропорційного втручання у його майнові права.

Відповідач-2 також заперечує доводи апеляційної скарги про недослідження судом першої інстанції доказів. Товариство вважає, що місцевий господарський суд надав належну оцінку доказам у їх сукупності, дослідив усі істотні обставини справи та дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову.

Фізична особа-підприємець Присяжнюк Віктор Юрійович подав відзив на апеляційну скаргу, у якому також просив долучити відзив до матеріалів справи, апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2026 - без змін.

ФОП Присяжнюк В.Ю. вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а вимоги апеляційної скарги - необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідач-3, як і ТОВ «АС-Трейд КР», посилається на необхідність врахування правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 17.12.2025 у справі № 908/2388/21, щодо належного відповідача за вимогою про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва.

ФОП Присяжнюк В.Ю. зазначає, що вимога про знесення самочинного будівництва має бути звернена до особи, яка на момент звернення з позовом чинить перешкоди власнику земельної ділянки, а також що власником земельної ділянки комунальної власності та суб`єктом, який здійснює повноваження щодо її розпорядження, є територіальна громада в особі Криворізької міської ради.

Відповідач-3 підтримує доводи про неправильне визначення прокурором процесуального статусу Криворізької міської ради, оскільки, за змістом позовних вимог, саме Криворізька міська рада є органом, в інтересах якого фактично має бути відновлено право користування та розпорядження земельною ділянкою.

Основним самостійним доводом ФОП Присяжнюка В.Ю. є заперечення проти звернення позову саме до нього як до фізичної особи-підприємця. Відповідач-3 зазначає, що прокурор помилково стверджує про відчуження спірного майна на користь ФОП Присяжнюка В.Ю., оскільки договори довірчої власності були укладені між ТОВ «АС-Трейд КР» та громадянином України ОСОБА_1 .

ФОП Присяжнюк В.Ю. наголошує, що відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав власником спірного нерухомого майна є фізична особа Присяжнюк Віктор Юрійович, а не Фізична особа-підприємець Присяжнюк В.Ю.

На думку відповідача-3, наявність у фізичної особи статусу підприємця не означає, що всі правовідносини за її участю є господарськими або що майно, набуте фізичною особою, автоматично належить їй як суб`єкту підприємницької діяльності. У зв`язку з цим ФОП Присяжнюк В.Ю. вважає, що позовні вимоги до нього заявлені до неналежного відповідача.

Відповідач-3 також зазначає, що договори довірчої власності не могли укладатися ФОП Присяжнюком В.Ю., а спірне майно не може використовуватися у його господарській діяльності, оскільки це, на думку відповідача-3, суперечило б правовій природі та умовам договорів довірчої власності.

ФОП Присяжнюк В.Ю. вважає, що твердження прокурора про перехід спірного майна саме до ФОП Присяжнюка В.Ю. не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються договорами довірчої власності, договором позики та витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Крім того, відповідач-3 зазначає, що за таких обставин вимога про скасування державної реєстрації права довірчої власності, заявлена саме до ФОП Присяжнюка В.Ю., є необґрунтованою та не може бути задоволена в обраній прокурором процесуальній конструкції.

З урахуванням викладеного Криворізька міська рада, ТОВ «АС-Трейд КР» та ФОП Присяжнюк В.Ю. вважають, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, а підстави для скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2026 у справі № 904/2332/25 відсутні.

Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2026 для розгляду справи № 904/2332/25 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Андрейчука Л.В. (доповідач), суддів - Віннікова С.В., Висоцького А.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2026 у справі № 904/2332/25, витребувано справу № 904/2332/25 у Господарського суду Дніпропетровської області та призначено її розгляд у судовому засіданні на 08.07.2026.

18.06.2026 через підсистему «Електронний суд» від Криворізької міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач-1 просив залишити рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2026 у справі № 904/2332/25 без змін, а апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури без задоволення.

19.06.2026 на адресу Центрального апеляційного господарського суду на виконання ухвали від 11.06.2026 надійшли матеріали справи № 904/2332/25.

23.06.2026 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «АС-Трейд КР» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач-2 просив долучити відзив до матеріалів справи, апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2026 у справі № 904/2332/25 без змін.

23.06.2026 через підсистему «Електронний суд» від Фізичної особи-підприємця Присяжнюка Віктора Юрійовича надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач-3 також просив долучити відзив до матеріалів справи, апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2026 у справі № 904/2332/25 без змін.

02.07.2026 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «АС-Трейд КР» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. У поданому клопотанні відповідач-2 зазначив, що представник Товариства з обмеженою відповідальністю «АС-Трейд КР» та Фізичної особи-підприємця Присяжнюка Віктора Юрійовича — адвокат Акулов Євген Валерійович не має можливості взяти участь у судовому засіданні, призначеному на 08.07.2026 о 10:00 год., у зв`язку з перебуванням у відрядженні у місті Києві з 08.07.2026 по 10.07.2026. На підтвердження зазначених обставин до клопотання додано, зокрема, наказ про відрядження.

06.07.2026 через підсистему «Електронний суд» від Криворізької міської ради надійшла заява про участь представника відповідача-1 - Сови Юлії Вячеславівни у судовому засіданні, призначеному на 08.07.2026 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та електронного цифрового підпису.

08.07.2026 через підсистему «Електронний суд» від Криворізької східної окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «АС-Трейд КР» на апеляційну скаргу. У поданій відповіді прокурор заперечив проти доводів відповідача-2, зокрема щодо застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду у справах № 908/2388/21 та № 922/5241/21, належності обраного способу захисту, правових підстав представництва прокурором інтересів держави, визначення належних відповідачів, правомірності заявлення вимог до ТОВ «АС-Трейд КР» та ФОП Присяжнюка В.Ю., а також щодо законності рішення Криворізької міської ради № 2106 від 28.07.2023 і договору оренди земельної ділянки № 2023529 від 30.08.2023.

08.07.2026 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «АС-Трейд КР» надійшли заперечення на відповідь прокуратури на відзив. У поданих запереченнях відповідач-2 просив відмовити у долученні до матеріалів справи відповіді Криворізької східної окружної прокуратури на відзив ТОВ «АС-Трейд КР», посилаючись на те, що Господарський процесуальний кодекс України та ухвала суду апеляційної інстанції про відкриття апеляційного провадження не передбачають подання такого процесуального документа як відповідь на відзив на апеляційну скаргу.

З метою забезпечення права учасника справи на участь у судовому засіданні та за наявності технічної можливості судом забезпечено участь представника Криворізької міської ради — Сови Юлії Вячеславівни у судовому засіданні 08.07.2026 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У судовому засіданні 08.07.2026 колегія суддів поставила на обговорення питання щодо можливості продовження апеляційного розгляду справи або відкладення судового засідання з урахуванням поданого Товариством з обмеженою відповідальністю «АС-Трейд КР» клопотання про відкладення розгляду справи, неявки представників відповідачів-2, 3, а також надходження безпосередньо перед судовим засіданням додаткових процесуальних документів — відповіді прокуратури на відзив ТОВ «АС-Трейд КР» та заперечень відповідача-2 на зазначену відповідь.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.07.2026 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «АС-Трейд КР» про відкладення розгляду справи № 904/2332/25 задоволено. Розгляд апеляційної скарги Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2026 у справі № 904/2332/25 відкладено до 22.07.2026.

20.07.2026 через підсистему «Електронний суд» від Дніпропетровської обласної прокуратури надійшли письмові пояснення щодо заперечень Товариства з обмеженою відповідальністю «АС-Трейд КР» на відповідь прокуратури на відзив.

У поданих поясненнях прокурор зазначив, що відповідь на відзив за своїм змістом містить пояснення, міркування та аргументи щодо заперечень, наведених відповідачем-2 у відзиві на апеляційну скаргу. Посилаючись на положення статей 13, 42, 166, 251 та 270 Господарського процесуального кодексу України, прокурор вказав, що ухвалою суду апеляційної інстанції від 11.06.2026 строк для подання відповіді на відзив не встановлювався, а право прокуратури на надання пояснень щодо доводів інших учасників справи судом не обмежувалося.

З огляду на це прокурор просив розцінити подану відповідь на відзив як письмові пояснення щодо доводів, викладених відповідачем-2 у відзиві на апеляційну скаргу, а не як додаткові пояснення чи доповнення до апеляційної скарги, та врахувати їх під час апеляційного перегляду справи.

21.07.2026 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «АС-Трейд КР» надійшло клопотання про долучення доказів, у якому відповідач-2 просив відмовити у долученні до матеріалів справи відповіді прокуратури на відзив ТОВ «АС-Трейд КР» та письмових пояснень від 20.07.2026, а також долучити постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.06.2026 у справі № 509/4257/18.

Розглянувши у судовому засіданні 22.07.2026 заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю «АС-Трейд КР» від 08.07.2026, письмові пояснення Дніпропетровської обласної прокуратури від 20.07.2026 та клопотання ТОВ «АС-Трейд КР» від 21.07.2026, колегія суддів зазначає таке.

Господарський процесуальний кодекс України не передбачає в апеляційному провадженні окремої заяви по суті справи у формі відповіді на відзив на апеляційну скаргу. Водночас назва поданого учасником документа сама по собі не визначає його процесуальної природи; вирішальним є його зміст.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право надавати суду пояснення, наводити доводи і міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, а також заперечувати проти доводів інших учасників справи. За частиною п`ятою статті 161 цього Кодексу суд може дозволити подання додаткових пояснень щодо окремого питання, якщо визнає це необхідним.

Поданий прокурором 08.07.2026 документ не містить нових вимог апеляційної скарги, не змінює і не доповнює підстав її подання та не розширює меж апеляційного перегляду. За змістом він є поясненнями і запереченнями скаржника щодо доводів, наведених відповідачем-2 у відзиві на апеляційну скаргу.

ТОВ «АС-Трейд КР» було ознайомлене з цим документом та реалізувало право на заперечення, подавши їх 08.07.2026, а надалі — клопотання від 21.07.2026. Тому врахування пояснень прокурора виключно в межах первісних доводів і вимог апеляційної скарги не порушує принципів змагальності, рівності учасників справи та правової визначеності.

За таких обставин колегія суддів дозволяє подання і враховує документ прокуратури від 08.07.2026 як письмові пояснення щодо відзиву відповідача-2, а письмові пояснення від 20.07.2026 — як пояснення з процесуального питання щодо можливості врахування цього документа. У відповідній частині клопотання ТОВ «АС-Трейд КР» від 21.07.2026 задоволенню не підлягає.

Щодо постанови Верховного Суду від 10.06.2026 у справі № 509/4257/18 колегія суддів зазначає, що судове рішення не є доказом обставин цієї справи у розумінні статті 73 Господарського процесуального кодексу України, однак наведені в ньому висновки щодо застосування норм права підлягають врахуванню відповідно до частини четвертої статті 236 цього Кодексу. Тому копія зазначеної постанови долучається до матеріалів справи, а її правове значення оцінюється нижче разом з доводами щодо підстав представництва прокурором інтересів держави.

Таким чином, клопотання ТОВ «АС-Трейд КР» від 21.07.2026 підлягає частковому задоволенню: постанова Верховного Суду від 10.06.2026 у справі № 509/4257/18 долучається до матеріалів справи та враховується як джерело правової позиції; у решті вимог клопотання слід відмовити.

За результатами апеляційного перегляду у судовому засіданні 22.07.2026 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Встановлені судом обставини справи.

Матеріалами справи встановлено, що рішенням Криворізької міської ради № 1944 від 24.04.2013 Товариству з обмеженою відповідальністю «Мережа Напівфабрикатів КР» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж частин земельних ділянок під тимчасовими спорудами торговельних павільйонів, на які поширюється право сервітуту. Відповідно до додатку до зазначеного рішення тимчасовий об`єкт знаходився за адресою: вул. Лісового, біля буд. 22а у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу; площа земельної ділянки становила 56 кв. м, площа забудови однієї споруди - 30 кв. м.

На підставі вказаного рішення 28.10.2013 між Криворізькою міською радою як розпорядником та ТОВ «Мережа Напівфабрикатів КР» як сервітуарієм укладено договір особистого сервітуту № 12013118, відповідно до якого розпорядник встановив межі зони дії особистого сервітуту щодо частини земельної ділянки житлової та громадської забудови, а сервітуарій розміщував у цих межах торговельний павільйон. Частина земельної ділянки, щодо якої встановлено особистий сервітут, розташована за адресою: вул. Лісового, біля будинку 22а у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу, її площа становила 0,0056 га, кадастровий номер 1211000000:03:633:0137.

Пунктом 2.2 договору особистого сервітуту № 12013118 від 28.10.2013 передбачено, що на земельній ділянці, щодо якої встановлюється особистий сервітут, відсутні будинки, будівлі, споруди та інші об`єкти. Отже, первісно земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:03:633:0137 передавалась не для будівництва об`єкта нерухомого майна, а для розміщення тимчасового об`єкта для здійснення підприємницької діяльності.

У подальшому Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області 12.03.2014 за № ДП 142140710043 зареєстровано декларацію ТОВ «Мережа Напівфабрикатів КР» про готовність об`єкта до експлуатації за адресою: вул. Лісового, буд. 22д, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, код 1230.1, категорія складності - II, вид будівництва - реконструкція торговельного павільйону під магазин продовольчих та непродовольчих товарів.

У декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ДП 142140710043 від 12.03.2014 зазначено, що ТОВ «Мережа Напівфабрикатів КР» проведено реконструкцію торговельного павільйону під магазин продовольчих та непродовольчих товарів за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Лісового, буд. 22д. Водночас відповідно до рішення Довгинцівської районної в місті ради № 216 присвоєння поштової адреси відбулося 16.04.2014, тобто після реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Також у пункті 11-1 зазначеної декларації як документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою, зазначено договір оренди від 11.12.2013 № 93816412110 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:633:0137. Разом з тим із матеріалів справи вбачається, що між Криворізькою міською радою та ТОВ «Мережа Напівфабрикатів КР» щодо цієї земельної ділянки було укладено договір особистого сервітуту № 12013118 від 28.10.2013 для розміщення тимчасового об`єкта за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Лісового, біля будинку 22а у Довгинцівському районі.

На підставі вказаної декларації державним реєстратором Реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції Молчановим С.О. 25.04.2014 вперше здійснено державну реєстрацію права власності за ТОВ «Мережа Напівфабрикатів КР» на об`єкт нерухомого майна - будівлю продовольчих та непродовольчих товарів А-1 загальною площею 43,8 кв. м, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Лісового, буд. 22д, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 349693512110, номер відомостей про речове право 5503281. Також видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САЕ № 994563 за індексним № 21070632 від 29.04.2014.

Водночас у матеріалах справи містяться відомості, що електронна копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 21070632 від 29.04.2014 у реєстраційній справі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 349693512110 відсутня.

Відповідно до листа Державної інспекції архітектури та містобудування України № 7254/03/13-24 від 19.11.2024, за результатами перевірки відомостей, які містяться в архівній складовій частині Реєстру будівельної діяльності, встановлено, що декларація № ДП 142140710043 про готовність об`єкта до експлуатації щодо реконструкції торговельного павільйону під магазин продовольчих та непродовольчих товарів за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Лісового, 22д, була скасована 18.08.2017.

Зазначені обставини покладені прокурором в основу доводів про те, що первісна державна реєстрація права власності на спірний об`єкт нерухомого майна була здійснена на підставі декларації, яка містила спірні відомості щодо адреси об`єкта та правового режиму користування земельною ділянкою. Оцінка правового значення цих обставин надається судом апеляційної інстанції у розділі щодо оцінки аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Надалі, відповідно до договору купівлі-продажу будівлі від 06.05.2014, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Рисіною С.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 1386, ТОВ «Мережа Напівфабрикатів КР» передало у власність ТОВ «Преміум Бізнес Груп» будівлю магазину продовольчих та непродовольчих товарів А-1 загальною площею 43,8 кв. м, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Лісового, буд. 22д.

Пунктом 1.3 зазначеного договору купівлі-продажу передбачено, що згідно зі статтею 377 Цивільного кодексу України до покупця переходить право користування земельною ділянкою, на якій розміщений предмет договору, загальною площею 0,0056 га, кадастровий номер 1211000000:03:633:0137, відповідно до договору особистого строкового сервітуту № 12013118 від 28.10.2013, укладеного між Криворізькою міською радою та ТОВ «Мережа Напівфабрикатів КР».

Рішенням Криворізької міської ради № 3762 від 24.06.2015, розглянувши звернення ТОВ «Мережа Напівфабрикатів КР» та враховуючи акти приймання-передачі (повернення) земельних ділянок, вирішено припинити право комунальної власності територіальної громади м. Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:633:0137 для подальшого закриття в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно розділів на зазначений об`єкт.

У подальшому відповідно до акта приймання-передачі майна до статутного капіталу від 20.05.2019, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рисіною С.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 1432, 1433, ТОВ «Преміум Бізнес Груп» передало у власність ТОВ «АС-Трейд КР» будівлю магазину продовольчих та непродовольчих товарів А-1 загальною площею 43,8 кв. м, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Лісового, буд. 22д, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 349693512110. Державна реєстрація права власності за ТОВ «АС-Трейд КР» проведена 21.05.2019, номер відомостей про речове право - 31700534.

Після набуття права власності на зазначений об`єкт нерухомого майна ТОВ «АС-Трейд КР» звернулося до Криворізької міської ради з питання оформлення права користування земельною ділянкою під належним йому об`єктом нерухомого майна.

Рішенням Криворізької міської ради № 4685 від 22.04.2020 ТОВ «АС-Трейд КР» затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:633:0177 площею 0,0084 га на вул. Лісового, 22д у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу за цільовим призначенням - землі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, код 03.07, для розміщення будівлі магазину продовольчих та непродовольчих товарів.

Цим же рішенням Криворізька міська рада надала ТОВ «АС-Трейд КР» із земель комунальної власності в оренду строком до 10.09.2020 земельну ділянку житлової та громадської забудови площею 0,0084 га на вул. Лісового, 22д у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу, кадастровий номер 1211000000:03:633:0177, для розміщення будівлі магазину продовольчих та непродовольчих товарів.

26.05.2020 між Криворізькою міською радою як орендодавцем та ТОВ «АС-Трейд КР» як орендарем укладено договір оренди земельної ділянки № 2020287, відповідно до якого орендодавець на підставі рішення Криворізької міської ради № 4685 від 22.04.2020 надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку житлової та громадської забудови за цільовим призначенням - землі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, код 03.07, площею 0,0084 га, кадастровий номер 1211000000:03:633:0177, розташовану на вул. Лісового, 22д у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу. Договір укладено строком до 10.09.2020.

Таким чином, станом на 2020 рік право власності на спірний об`єкт нерухомого майна було зареєстровано за ТОВ «АС-Трейд КР», а право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:03:633:0177 оформлено шляхом укладення договору оренди земельної ділянки з Криворізькою міською радою.

Надалі рішенням Криворізької міської ради № 5054 від 23.09.2020 ТОВ «АС-Трейд КР» поновлено договори оренди земельних ділянок, у тому числі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:633:0177 площею 0,0084 га, розташованої по вул. Лісового, 22д у м. Кривому Розі. На виконання зазначеного рішення 22.10.2020 між Криворізькою міською радою та ТОВ «АС-Трейд КР» укладено договір оренди земельної ділянки № 2020539 строком на 5 років, тобто до 22.10.2025.

08.08.2022 проведено державну реєстрацію зміни характеристик належної ТОВ «АС-Трейд КР» будівлі магазину літ. «А» зі збільшенням її загальної площі з 43,8 кв. м до 46,7 кв. м. Підставами реєстрації зазначено технічний паспорт ТІ01:5717-4555-9694-7066 від 19.07.2022 та декларацію про готовність об`єкта до експлуатації № ДП101220720838 від 01.08.2022; номер відомостей про речове право — 47564844.

31.08.2022 Відділом з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради зареєстровано декларацію № ДП101220819183 про готовність до експлуатації об`єкта з незначними наслідками (СС1), у якій вид будівництва визначено як нове будівництво будівлі магазину продовольчих та непродовольчих товарів за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Лісового, 22д. 05.09.2022 проведено державну реєстрацію за ТОВ «АС-Трейд КР» будівель магазину загальною площею 77,1 кв. м, що складаються з будівлі літ. «А» площею 46,7 кв. м та будівлі літ. «Б» площею 30,4 кв. м, на підставі технічного паспорта ТІ01:6873-0906-8206-2080 від 31.08.2022 та зазначеної декларації; номер відомостей про речове право — 47785313.

Після цього рішенням Криворізької міської ради № 1853 від 24.03.2023 ТОВ «АС-Трейд КР» надано згоду на поділ раніше сформованої земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 1211000000:03:633:0177 площею 0,0084 га по вул. Лісового, 22д у м. Кривому Розі та розроблення технічної документації із землеустрою щодо її поділу.

Відповідно до рішення Криворізької міської ради № 1925 від 28.04.2023, розглянувши звернення ТОВ «АС-Трейд КР», міська рада вирішила припинити шляхом розірвання діючий договір оренди щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:633:0177 площею 0,0084 га. 05.05.2023 між Криворізькою міською радою та ТОВ «АС-Трейд КР» укладено угоду № 42023023 про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки № 2020539 від 22.10.2020 та акт приймання-передачі (повернення) земельної ділянки.

Рішенням Криворізької міської ради № 2106 від 28.07.2023 ТОВ «АС-Трейд КР» затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:633:0177 площею 0,0260 га по вул. Лісового, 22д у м. Кривому Розі, зареєстровано за Криворізькою міською територіальною громадою право комунальної власності на зазначену земельну ділянку та надано її ТОВ «АС-Трейд КР» в оренду для розміщення існуючої будівлі магазину продовольчих та непродовольчих товарів.

30.08.2023 між Криворізькою міською радою як орендодавцем та ТОВ «АС-Трейд КР» як орендарем укладено договір оренди земельної ділянки № 2023529. Відповідно до умов цього договору орендодавець на підставі рішення Криворізької міської ради № 2106 від 28.07.2023 надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку житлової та громадської забудови за цільовим призначенням - землі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, код 03.07, площею 0,0260 га, кадастровий номер 1211000000:03:633:0177, розташовану на вул. Лісового, 22д у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу, для розміщення існуючих будівель магазинів продовольчих та непродовольчих товарів літ. «А» і літ. «Б».

Строк дії договору оренди земельної ділянки № 2023529 від 30.08.2023 визначено на 5 років, тобто до 30.08.2028.

Таким чином, після первісного оформлення права користування земельною ділянкою площею 0,0084 га у 2020 році, у 2023 році відбулося припинення попереднього договору оренди та оформлення нового права оренди щодо земельної ділянки з тим самим кадастровим номером, але вже площею 0,0260 га. Саме рішення Криворізької міської ради № 2106 від 28.07.2023 та договір оренди земельної ділянки № 2023529 від 30.08.2023 є предметом оскарження у цій справі в частині заявлених прокурором вимог про визнання рішення незаконним і скасування його в частині та визнання договору оренди недійсним.

Прокурор у цій справі пов`язує незаконність зазначених актів із тим, що земельну ділянку передано ТОВ «АС-Трейд КР» у користування без проведення земельних торгів на підставі наявності зареєстрованого права власності на об`єкт нерухомого майна, який, на думку прокурора, має ознаки самочинного будівництва. Водночас відповідачі заперечують проти таких доводів, посилаючись на чинність зареєстрованого права власності ТОВ «АС-Трейд КР» на об`єкт нерухомого майна та необхідність оформлення права користування земельною ділянкою під таким об`єктом.

Матеріалами справи встановлено, що 21.11.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АС-Трейд КР» та ОСОБА_1 укладено договір про встановлення довірчої власності на спірний об`єкт нерухомого майна - будівлю магазину продовольчих та непродовольчих товарів загальною площею 77,1 кв. м, яка складається з будівлі магазину продовольчих та непродовольчих товарів літера «А», площею 46,7 кв. м, та будівлі магазину продовольчих та непродовольчих товарів літера «Б», площею 30,4 кв. м, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Лісового, буд. 22д, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 349693512110.

Зазначений договір про встановлення довірчої власності укладено з метою забезпечення виконання зобов`язання за договором позики. За умовами договору довірчий засновник передає майно довірчому власнику на праві довірчої власності для забезпечення виконання основного зобов`язання, а довірчий власник набуває право довірчої власності на майно у межах та на умовах, визначених договором.

На підставі договору про встановлення довірчої власності 21.11.2024 приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Рисіною С.В. проведено державну реєстрацію права довірчої власності ОСОБА_1 на спірний об`єкт нерухомого майна, номер запису про право власності - 57672452. Саме ця державна реєстрація права довірчої власності є предметом однієї із заявлених прокурором позовних вимог.

Пунктом 13 договору про встановлення довірчої власності передбачено, що протягом п`яти робочих днів з дня припинення, у тому числі у зв`язку з повним виконанням, основного зобов`язання довірчий власник зобов`язаний передати право власності на об`єкт довірчої власності довірчому засновнику.

Пунктом 16 договору передбачено, що договір про встановлення довірчої власності набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення, а його дія припиняється у разі виконання довірчим засновником усіх умов договору позики, передбаченого пунктом 1 цього договору, умов договору про встановлення довірчої власності та переходу права власності на об`єкти довірчої власності до довірчого засновника. У разі невиконання відповідного зобов`язання передбачено перехід права власності на об`єкти довірчої власності до покупця.

Судом встановлено, що довірча власність за договором про встановлення довірчої власності від 21.11.2024 є припиненою у зв`язку з повним виконанням ТОВ «АС-Трейд КР» основного зобов`язання. Відповідно, за висновком місцевого господарського суду, припинення довірчої власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Водночас відомості про припинення права довірчої власності не були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у зв`язку з дією заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.05.2025.

Зазначеною ухвалою заяву Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області про забезпечення позову було задоволено частково та заборонено ТОВ «АС-Трейд КР», Фізичній особі-підприємцю Присяжнюку Віктору Юрійовичу та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно та державним кадастровим реєстраторам, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, передачі в оренду, здійснення поділу, об`єднання та інших реєстраційних дій щодо спірного нерухомого майна.

Таким чином, на момент звернення прокурора з позовом у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містився запис про право довірчої власності ОСОБА_1 на спірний об`єкт нерухомого майна. Водночас у ході розгляду справи відповідачі посилалися на те, що основне зобов`язання, забезпечене довірчою власністю, виконано, а тому довірча власність припинилась, однак відповідні реєстраційні зміни не були внесені саме через дію заборони, встановленої ухвалою про забезпечення позову.

При цьому ФОП Присяжнюк В.Ю. у відзиві на апеляційну скаргу окремо наголошував, що договори довірчої власності укладались між ТОВ «АС-Трейд КР» та громадянином України ОСОБА_1 , а не Фізичною особою-підприємцем Присяжнюком В.Ю. За доводами відповідача-3, відповідно до Державного реєстру речових прав власником нерухомого майна є фізична особа ОСОБА_1 , а не ФОП Присяжнюк В.Ю.

Прокурор, навпаки, зазначав, що на момент подання позову довірчим власником спірного об`єкта був саме ОСОБА_1 , який набув відповідні права та обов`язки щодо майна, а також посилався на те, що ОСОБА_1 є засновником та кінцевим бенефіціаром ТОВ «АС-Трейд КР». Оцінка правового значення цих обставин для визначення належного відповідача та ефективності обраного способу захисту буде надана судом апеляційної інстанції у відповідному розділі постанови.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї.

За змістом статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статей 13, 74, 76– 79, 86 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, що входять до предмета доказування; суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням на підставі їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження.

Таким чином, в межах апеляційного перегляду колегія суддів має перевірити не лише формальну наявність наведених прокурором порушень, а й те, чи є такі порушення юридично значущими для заявленого способу захисту, чи правильно прокурором визначено суб`єктний склад спору, чи є обрані позовні вимоги ефективними та чи спростовують доводи апеляційної скарги кінцевий висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга прокурора фактично побудована на декількох взаємопов`язаних групах доводів: самочинний характер первісного будівництва; недостовірність відомостей у декларації про готовність об`єкта до експлуатації; незаконність первісної та подальших державних реєстрацій речових прав; неправомірність передачі земельної ділянки в оренду без земельних торгів; помилковість висновків суду першої інстанції щодо добросовісності ТОВ «АС-Трейд КР»; необхідність скасування рішення Криворізької міської ради, визнання недійсним договору оренди, скасування довірчої власності та знесення спірного об`єкта.

Водночас сам факт наявності у прокурора доводів щодо можливих порушень під час первісного оформлення об`єкта нерухомого майна не звільняє суд від обов`язку перевірити, чи може заявлений позов у запропонованій прокурором процесуальній конструкції привести до реального, належного та ефективного відновлення того права або інтересу, на захист якого він поданий.

У цьому зв`язку колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, відмовляючи у задоволенні позову, поклав в основу рішення декілька самостійних мотивів, зокрема: добросовісність ТОВ «АС-Трейд КР» як набувача майна; недоведеність передумов для знесення об`єкта; припинення довірчої власності у зв`язку з виконанням основного зобов`язання; неефективність вимоги про скасування рішення Криворізької міської ради, яке реалізоване шляхом укладення договору; а також пред`явлення вимог у частині договору оренди за неналежної процесуальної конструкції, оскільки Криворізька міська рада у спірних правовідносинах фактично є органом, в інтересах якого заявлено вимогу про повернення земельної ділянки.

Перевіряючи ці висновки, суд апеляційної інстанції виходить з того, що окремі мотиви рішення суду першої інстанції потребують уточнення з урахуванням останніх правових висновків Великої Палати Верховного Суду щодо самочинного будівництва, належного відповідача та ефективного способу захисту. Водночас саме по собі уточнення мотивів не є підставою для скасування рішення, якщо кінцевий висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову є правильним.

Щодо підстав представництва прокурором інтересів держави та процесуального статусу Криворізької міської ради.

За змістом частини третьої статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів держави має виключний і субсидіарний характер. Суд у кожній справі повинен з`ясувати, який саме публічний інтерес захищається, чи існує компетентний орган, а також у якому процесуальному статусі цей орган має брати участь у справі.

У постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що прокурор не є альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінює компетентний орган лише за наявності передбачених законом підстав. У постанові від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 Велика Палата водночас розмежувала випадки представництва прокурором інтересів держави в особі компетентного органу та звернення прокурора як самостійного позивача, зокрема коли відповідний орган є учасником спірних правовідносин і саме його рішення чи дії визначені джерелом порушення публічного інтересу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.03.2026 у справі № 922/5241/21 звернула увагу, що коли прокурор захищає виключно майновий інтерес територіальної громади, така громада в особі відповідного органу місцевого самоврядування є позивачем, навіть якщо прокурор вважає дії цього органу незаконними. Натомість визначення органу місцевого самоврядування відповідачем можливе за умови належного обґрунтування окремого інтересу держави, який виходить за межі інтересу громади як власника майна.

У цій справі прокурор посилається не лише на необхідність повернення земельної ділянки територіальній громаді, а й на порушення публічного порядку розпорядження землями комунальної власності, конкурентних засад набуття права користування землею, містобудівних вимог і правил державної реєстрації речових прав. Криворізьку міську раду визначено відповідачем, оскільки саме вона прийняла оскаржуване рішення і є стороною спірного договору оренди.

За таких обставин формальне визначення Криворізької міської ради відповідачем не може бути самостійною та достатньою підставою для відмови у всіх позовних вимогах. Належність процесуального статусу ради та ефективність кожної вимоги підлягають оцінці окремо з урахуванням її змісту: вимога про недійсність договору має бути звернена до сторін правочину, тоді як вимога про усунення перешкод має бути спрямована до особи, яка фактично чинить такі перешкоди.

Постанова Верховного Суду від 10.06.2026 у справі № 509/4257/18, долучена за клопотанням ТОВ «АС-Трейд КР», не дає підстав для іншого висновку. У тій справі прокурор звернувся в інтересах держави в особі конкретно визначених державних органів, а суди не перевірили, чи звертався він до цих органів до подання позову та чи надавав їм можливість самостійно відреагувати на порушення.

Натомість у справі, що переглядається, прокурор звернувся як самостійний позивач, а Криворізьку міську раду визначив відповідачем як орган, рішення та правочин якого оспорюються. Саме по собі посилання на постанову у справі № 509/4257/18 не доводить недодержання прокурором процедури, передбаченої статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», у фактично інших процесуальних правовідносинах і не є підставою для залишення позову без розгляду.

Разом із тим наведене не означає автоматичної обґрунтованості позову. Колегія суддів перевіряє по суті, чи доведені порушення, на які посилається прокурор, та чи можуть заявлені вимоги забезпечити належний захист відповідного публічного інтересу.

Щодо договору особистого сервітуту, декларації 2014 року та доводів про самочинне будівництво.

Матеріалами справи підтверджено, що у 2013 році земельна ділянка площею 0,0056 га з кадастровим номером 1211000000:03:633:0137 була надана ТОВ «Мережа Напівфабрикатів КР» на умовах особистого сервітуту для розміщення тимчасового торговельного павільйону. Умови сервітуту не передбачали капітального будівництва або перетворення тимчасової споруди на об`єкт нерухомого майна.

Тому довід прокурора про те, що договір особистого сервітуту № 12013118 від 28.10.2013 сам по собі не надавав права на капітальну забудову, є обґрунтованим.

Також матеріалами справи підтверджено розбіжності у декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ДП 142140710043 від 12.03.2014: адреса «вул. Лісового, 22д» була присвоєна пізніше, а як документ на землю зазначено договір оренди, хоча фактично було укладено договір особистого сервітуту. Декларацію 2014 року скасовано 18.08.2017.

Відповідно до частини першої статті 376 Цивільного кодексу України будівля є самочинним будівництвом, зокрема, якщо її збудовано на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи. Отже, відсутність належного права на забудову є самостійною підставою для кваліфікації об`єкта як самочинного будівництва і не вимагає обов`язкового доведення неможливості його перебудови.

Колегія суддів враховує довід апелянта про те, що залежність знесення від попереднього використання всіх заходів архітектурно-будівельного контролю та доведення неможливості перебудови не може однаково застосовуватися до всіх підстав самочинного будівництва, передбачених частиною першою статті 376 Цивільного кодексу України. Водночас цей довід не є достатнім для задоволення позову, оскільки прокурор повинен довести самочинний характер саме того об`єкта і в тому обсязі, щодо якого заявлено вимогу про знесення.

Водночас предметом вимоги про знесення у цій справі є не первісна будівля площею 43,8 кв. м, право на яку зареєстровано у 2014 році, а нинішній об`єкт загальною площею 77,1 кв. м, що складається з будівель літ. «А» площею 46,7 кв. м та літ. «Б» площею 30,4 кв. м.

Матеріалами справи встановлено, що у 2022 році оформлення нинішнього об`єкта відбувалося у два етапи: 08.08.2022 площу будівлі літ. «А» збільшено з 43,8 кв. м до 46,7 кв. м на підставі технічного паспорта від 19.07.2022 та декларації № ДП101220720838 від 01.08.2022; 05.09.2022 зареєстровано об`єкт загальною площею 77,1 кв. м у складі будівель літ. «А» площею 46,7 кв. м і літ. «Б» площею 30,4 кв. м на підставі технічного паспорта від 31.08.2022 та декларації № ДП101220819183 від 31.08.2022 щодо нового будівництва будівлі магазину.

Наведені прокурором порушення, пов`язані з декларацією 2014 року, безпосередньо стосуються первісної будівлі літ. «А» площею 43,8 кв. м. Водночас прокурор не надав доказів скасування, визнання недійсними чи недостовірності декларацій № ДП101220720838 від 01.08.2022 та № ДП101220819183 від 31.08.2022, а також не спростував документів, на підставі яких оформлено збільшення площі будівлі літ. «А» і нове будівництво будівлі літ. «Б».

У матеріалах справи відсутній технічний висновок, експертне дослідження чи інший належний доказ, який визначав би, які саме конструктивні елементи нинішньої будівлі літ. «А» площею 46,7 кв. м відповідають первісній будівлі площею 43,8 кв. м, які елементи створені у 2022 році, а також підтверджував би самочинний характер окремої будівлі літ. «Б» площею 30,4 кв. м.

Скасування декларації 2014 року та недоліки первісного землекористування мають істотне значення для оцінки походження первісної будівлі літ. «А». Однак самі по собі ці обставини не доводять самочинність усього нинішнього об`єкта площею 77,1 кв. м, до складу якого входять змінена будівля літ. «А» та окрема будівля літ. «Б», оформлені на підставі документів 2022 року.

За стандартом вірогідності доказів прокурор повинен був довести не лише наявність порушень під час оформлення первісної будівлі, а й самочинний характер кожної складової нинішнього об`єкта, знесення якого він вимагає, та належно індивідуалізувати ту частину об`єкта, до якої можуть стосуватися встановлені порушення. Таких доказів у достатньому обсязі не подано.

Таким чином, доводи про договір особистого сервітуту, недостовірні відомості в декларації 2014 року та її подальше скасування не є достатніми для висновку про самочинність усього об`єкта, що існував на час звернення з позовом.

Щодо державної реєстрації права власності та добросовісності ТОВ «АС-Трейд КР».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22 зазначила, що державна реєстрація права власності не легалізує самочинне будівництво та не змінює його правового режиму. У разі доведення самочинності належним способом захисту права власника землі є вимога про знесення, а не ізольоване скасування запису про право власності.

З цієї причини відсутність позовних вимог про визнання недійсними всіх попередніх правочинів або скасування кожного запису про право власності не є самостійною перешкодою для розгляду належно заявленої вимоги про знесення. Так само добросовісність останнього набувача не перетворює самочинне будівництво на законний об`єкт.

Водночас зазначені правові висновки застосовуються лише після встановлення судом того, що конкретний об`єкт, який існує на час розгляду справи, є самочинним будівництвом. У цій справі така передумова щодо всього об`єкта площею 77,1 кв. м належними доказами не підтверджена.

Тому колегія суддів не покладає в основу відмови в позові саму лише добросовісність ТОВ «АС-Трейд КР» або чинність реєстраційного запису. Визначальним є те, що прокурор не довів самочинний характер нинішнього об`єкта в заявленому обсязі та не спростував правове значення документів, на підставі яких у 2022 році зареєстровано зміну його характеристик.

Посилання прокурора на пов`язаність ОСОБА_1 з ТОВ «АС-Трейд КР» не замінює доказування технічних і юридичних ознак самочинності нинішнього об`єкта. Обставина корпоративної пов`язаності може враховуватися під час оцінки поведінки учасників, але не доводить сама по собі незаконність будівництва або недійсність правочинів.

Щодо рішення Криворізької міської ради № 2106 від 28.07.2023, передачі земельної ділянки без торгів та площі земельної ділянки.

За абзацом другим частини другої статті 134 Земельного кодексу України земельні торги не проводяться, зокрема, у разі розташування на земельній ділянці об`єкта нерухомого майна, що перебуває у власності фізичної або юридичної особи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.07.2022 у справі № 923/196/20 виходила з того, що формальна державна реєстрація права на самочинно збудований об`єкт не може використовуватися як підстава для одержання землі поза конкурентною процедурою. Таким чином, виняток із земельних торгів не застосовується, якщо самочинний характер відповідного об`єкта належно встановлений.

На час прийняття рішення № 2106 від 28.07.2023 за ТОВ «АС-Трейд КР» було зареєстровано право на будівлі магазинів літ. «А» і «Б» загальною площею 77,1 кв. м. Збільшення площі будівлі літ. «А» та нове будівництво будівлі літ. «Б» оформлено у 2022 році на підставі двох технічних паспортів і двох декларацій про готовність об`єктів до експлуатації. Прокурор не довів самочинності всього цього об`єкта та не спростував правового значення документів 2022 року.

За таких обставин відсутні достатні підстави вважати, що Криворізька міська рада на момент прийняття рішення була зобов`язана не враховувати зареєстроване право на об`єкт та проводити земельні торги.

Довід прокурора про надмірність площі земельної ділянки також не підтверджений належними доказами. Площа землі для обслуговування будівлі не обмежується площею її забудови та може охоплювати під`їзди, проходи, протипожежні розриви, благоустрій та інші функціонально необхідні частини.

Прокурор не подав висновку землевпорядної, будівельно-технічної або іншої експертизи, не спростував проєкт землеустрою і не довів, яка саме площа є об`єктивно необхідною для обслуговування будівель літ. «А» і «Б». Саме математичне порівняння 0,0260 га із площею забудови 77,1 кв. м не встановлює порушення земельного законодавства.

Посилання апелянта на статтю 17-2 Земельного кодексу України є необґрунтованим. Цю статтю включено до Кодексу Законом України від 08.10.2024 № 3993-IX, який набрав чинності 08.11.2024, тобто після прийняття Криворізькою міською радою рішення № 2106 від 28.07.2023 та укладення договору оренди від 30.08.2023. Вона визначає особливості адміністративного провадження у сфері земельних відносин і не встановлює правила про продовження дії реалізованого ненормативного акта протягом усього строку речового права. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 18.03.2026 у справі № 902/101/25 також зазначив, що положення статті 17-2 Земельного кодексу України не мають зворотної дії та не застосовуються до рішень органів місцевого самоврядування, прийнятих до набрання ними чинності.

Рішення № 2106 від 28.07.2023 було реалізоване укладенням договору оренди від 30.08.2023 і державною реєстрацією права оренди. За усталеним підходом Великої Палати Верховного Суду, зокрема викладеним у постанові від 16.07.2025 у справі № 910/2389/23, ізольоване скасування виконаного ненормативного акта не відновлює порушене право, якщо правові наслідки виникли на підставі укладеного договору.

Прокурор одночасно оспорює договір оренди, тому вимога щодо рішення ради не може бути відхилена лише через факт його виконання. Проте за відсутності доведеного порушення статті 134 Земельного кодексу України та недоведеності надмірності площі земельної ділянки підстав для задоволення цієї вимоги немає.

Щодо визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № 2023529 від 30.08.2023.

Відповідно до статей 203, 215 Цивільного кодексу України для визнання правочину недійсним необхідно встановити конкретне порушення вимог закону, яке існувало на момент його вчинення.

Прокурор пов`язує недійсність договору оренди з незаконністю передачі землі без торгів, самочинністю розташованого на ній об`єкта та необґрунтованістю площі ділянки.

Однак, як установлено вище, на момент укладення договору існувало зареєстроване право ТОВ «АС-Трейд КР» на будівлі літ. «А» і «Б», оформлення характеристик яких завершено у 2022 році на підставі окремих технічних паспортів і декларацій; самочинність усього нинішнього об`єкта не доведена; належні докази надмірності площі земельної ділянки відсутні.

Тому прокурор не довів, що на 30.08.2023 не існувало передбаченого частиною другою статті 134 Земельного кодексу України винятку із земельних торгів або що зміст договору безпосередньо суперечив імперативним нормам закону.

Сам факт скасування декларації 2014 року не є достатнім для автоматичного висновку про недійсність договору оренди 2023 року, оскільки предметом оренди є земельна ділянка під будівлями з іншими зареєстрованими характеристиками, оформленими у 2022 році на підставі окремих декларацій, правове значення яких прокурором не спростовано.

Надходження орендної плати до місцевого бюджету саме по собі не легалізує незаконний договір, однак за відсутності доведених підстав недійсності суд не має правових підстав припиняти чинне орендне правовідношення.

Таким чином, кінцевий висновок суду першої інстанції про відмову у визнанні недійсним договору оренди є правильним, хоча визначальним мотивом є недоведеність передбачених статтями 203, 215 Цивільного кодексу України підстав недійсності, а не формальне визначення Криворізької міської ради відповідачем.

Щодо скасування державної реєстрації права довірчої власності.

Матеріалами справи встановлено, що право довірчої власності ОСОБА_1 виникло 21.11.2024 як спосіб забезпечення зобов`язання за договором позики. Основне зобов`язання виконане, у зв`язку з чим довірча власність припинилася відповідно до умов договору.

Відомості про припинення довірчої власності не внесено до Державного реєстру речових прав через заборону на реєстраційні дії, встановлену ухвалою про забезпечення позову. Тобто розбіжність між фактичним припиненням забезпечувального права і даними реєстру виникла внаслідок процесуальної заборони, а не через продовження матеріально-правових підстав довірчої власності.

Скасування запису про право довірчої власності у заявлений прокурором спосіб не вирішує юридичної долі будівель і земельної ділянки та не є необхідним для усунення перешкод у користуванні землею. Після припинення дії заборони відповідні реєстраційні дії можуть бути проведені на підставі документів про виконання забезпеченого зобов`язання.

Довід відповідача-3 про те, що договір укладено ОСОБА_1 як фізичною особою, а не як фізичною особою-підприємцем, сам по собі не є визначальним, оскільки набуття статусу підприємця не створює нової фізичної особи. Водночас ця обставина додатково підтверджує неточність формулювання позовної вимоги щодо суб`єкта зареєстрованого права.

Таким чином, відмова у задоволенні вимоги про скасування державної реєстрації права довірчої власності є правильною з огляду на припинення забезпечувального права та неефективність заявленого способу захисту.

Щодо усунення перешкод шляхом знесення об`єкта нерухомого майна.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22 визначила вимогу власника земельної ділянки про знесення самочинно збудованого майна належним способом захисту. У постанові від 17.12.2025 у справі № 908/2388/21 Велика Палата уточнила, що належним відповідачем за такою вимогою є особа, яка на час звернення до суду чинить перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, зокрема останній набувач об`єкта.

З огляду на ці висновки відсутність окремої вимоги про скасування права власності не перешкоджає розгляду вимоги про знесення, а покладення обов`язку на останнього набувача не залежить від того, чи був він первісним забудовником.

У цій справі прокурор заявив вимогу про знесення до ТОВ «АС-Трейд КР» і ОСОБА_1 , тобто до осіб, з якими пов`язане володіння спірним об`єктом на час звернення з позовом. Тому відмова у знесенні не може обґрунтовуватися лише тим, що відповідачі не були первісними забудовниками або що прокурор не оскаржив усі попередні правочини.

Так само відсутність приписів органів архітектурно-будівельного контролю та недоведення неможливості перебудови не є універсальними передумовами для знесення об`єкта, збудованого на земельній ділянці, не відведеній для цієї мети.

Водночас для задоволення вимоги про знесення прокурор повинен довести, що саме об`єкт, який існує на час розгляду справи і знесення якого вимагається, є самочинним будівництвом, а його існування становить триваючу неправомірну перешкоду у здійсненні прав на земельну ділянку.

Ці передумови у справі не доведені. Докази прокурора стосуються передусім первісної будівлі літ. «А» площею 43,8 кв. м і декларації 2014 року, тоді як предметом знесення є об`єкт площею 77,1 кв. м, що включає змінену у 2022 році будівлю літ. «А» площею 46,7 кв. м та новозбудовану будівлю літ. «Б» площею 30,4 кв. м. Належними доказами не визначено межі частини будівлі літ. «А», до якої можуть стосуватися первісні порушення, і не доведено незаконність будівництва будівлі літ. «Б».

Крім того, на час звернення з позовом земельна ділянка перебувала в оренді ТОВ «АС-Трейд КР» на підставі чинного договору до 30.08.2028. Оскільки підстави недійсності цього договору не доведені, саме існування будівель на орендованій для їх розміщення земельній ділянці не може вважатися доведеною неправомірною перешкодою лише на підставі дефектів декларації 2014 року.

Тому доводи апеляційної скарги не підтверджують наявності всіх юридичних і фактичних передумов для знесення всього об`єкта у заявленому прокурором обсязі.

Щодо доводів про порушення норм процесуального права та неналежну оцінку доказів.

Прокурор посилається на порушення статей 73, 76– 79, 86, 236 Господарського процесуального кодексу України та стверджує, що суд першої інстанції не оцінив докази у сукупності.

Суд апеляційної інстанції повторно дослідив правовий режим первісної земельної ділянки, договір особистого сервітуту, декларацію 2014 року та відомості про її скасування, документи про переходи права власності, технічний паспорт і декларацію 2022 року, рішення міської ради 2020 і 2023 років, договори оренди та документи щодо довірчої власності.

Наведені докази підтверджують наявність істотних питань до первісного оформлення об`єкта у 2014 році. Проте вони не доводять самочинний характер усього нинішнього об`єкта площею 77,1 кв. м, незаконність документів 2022 року, відсутність підстав для застосування винятку із земельних торгів у 2023 році або надмірність площі земельної ділянки.

Тому незгода апелянта з оцінкою доказів не свідчить про наявність передбачених статтею 277 Господарського процесуального кодексу України підстав для скасування рішення.

Підсумовуючи, колегія суддів виходить із такого:

по-перше, постанова Верховного Суду від 10.06.2026 у справі № 509/4257/18 врахована, однак її фактичні та процесуальні обставини не є тотожними цій справі і вона не доводить порушення прокурором статті 23 Закону України «Про прокуратуру»;

по-друге, договір особистого сервітуту не надавав права на капітальну забудову, а декларація 2014 року містила розбіжності та була скасована, проте ці обставини стосуються первісного об`єкта площею 43,8 кв. м;

по-третє, предметом знесення є нинішній об`єкт площею 77,1 кв. м, що складається зі зміненої у 2022 році будівлі літ. «А» площею 46,7 кв. м та новозбудованої будівлі літ. «Б» площею 30,4 кв. м; самочинність усього цього об`єкта належними доказами не доведена;

по-четверте, державна реєстрація не легалізує самочинне будівництво, а добросовісність набувача не є вирішальною для негаторної вимоги, однак ці положення не усувають обов`язку довести самочинність конкретного нинішнього об`єкта;

по-п`яте, прокурор не довів, що станом на 2023 рік не існувало підстав для передачі земельної ділянки без торгів власнику розташованого на ній зареєстрованого об`єкта, а також не довів надмірності площі земельної ділянки;

по-шосте, передбачені статтями 203, 215 Цивільного кодексу України підстави недійсності договору оренди на момент його укладення не підтверджені;

по-сьоме, довірча власність припинилася у зв`язку з виконанням забезпеченого зобов`язання, а вимога про скасування її державної реєстрації не є ефективною для вирішення спору щодо землі та будівель;

по-восьме, вимога про знесення заявлена до осіб, пов`язаних із нинішнім володінням об`єктом, однак прокурор не довів самочинність усього об`єкта та наявність триваючої неправомірної перешкоди за чинного договору оренди.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного кінцевого висновку про відмову в задоволенні позову. Наведені апелянтом зауваження щодо умов застосування заходів архітектурно-будівельного контролю, значення добросовісності набувача та процесуального статусу міської ради не спростовують самостійних і достатніх підстав для відмови у заявлених вимогах, установлених судом апеляційної інстанції під час перегляду справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності результату вирішення спору та не дають підстав для скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2026.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі «Руїз Торіха проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до принципу належного здійснення правосуддя судові рішення повинні достатньою мірою містити мотиви, на яких вони ґрунтуються. Водночас пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не може тлумачитися як такий, що вимагає від судів детальної відповіді на кожен аргумент сторін.

Також у рішенні у справі «Проніна проти України» Європейський суд з прав людини наголосив, що межі обов`язку суду щодо мотивування рішення можуть бути різними залежно від характеру рішення та мають визначатися з урахуванням обставин конкретної справи.

У справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що хоча суди зобов`язані обґрунтовувати свої рішення, це не означає необхідності надання детальної відповіді на кожен довід сторони; достатнім є те, щоб із рішення було зрозуміло, що суд розглянув основні питання, які мали значення для вирішення спору.

З огляду на наведені підходи колегія суддів зазначає, що під час апеляційного перегляду надано оцінку всім істотним доводам апеляційної скарги, запереченням відповідачів, письмовим поясненням прокуратури, а також правовим висновкам, на які учасники справи посилалися у поданих заявах і клопотаннях.

Визначальним для вирішення спору є те, що докази прокурора стосуються передусім первісної будівлі літ. «А» площею 43,8 кв. м та декларації про готовність об`єкта до експлуатації 2014 року, тоді як предметом вимоги про знесення є нинішній об`єкт загальною площею 77,1 кв. м, до складу якого входять змінена у 2022 році будівля літ. «А» площею 46,7 кв. м і новозбудована будівля літ. «Б» площею 30,4 кв. м. Належними доказами не індивідуалізовано частину будівлі літ. «А», до якої стосуються первісні порушення, не доведено самочинний характер будівлі літ. «Б» та не спростовано правове значення документів 2022 року.

Прокурор також не довів відсутності передбачених законом підстав для передачі земельної ділянки в оренду без земельних торгів у 2023 році, надмірності площі земельної ділянки, наявності визначених статтями 203, 215 Цивільного кодексу України підстав недійсності договору оренди, а також ефективності вимоги про скасування державної реєстрації припиненого права довірчої власності.

Постанова Верховного Суду від 10.06.2026 у справі № 509/4257/18 врахована судом апеляційної інстанції, однак встановлені у ній процесуальні обставини не є подібними до обставин цієї справи та не підтверджують порушення прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру».

Зауваження апелянта щодо окремих мотивів рішення суду першої інстанції, зокрема стосовно універсальної необхідності попереднього застосування заходів архітектурно-будівельного контролю та значення добросовісності набувача, враховані колегією суддів під час надання власної правової оцінки. Водночас вони не спростовують правильності кінцевого висновку про відсутність підстав для задоволення позову і не свідчать про таке порушення норм матеріального чи процесуального права, яке відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу — без задоволення. Згідно зі статтею 276 цього Кодексу апеляційна скарга залишається без задоволення, а судове рішення — без змін, якщо суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують правильності результату вирішення спору, а підстави для скасування або зміни рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2026 у справі № 904/2332/25 відсутні, апеляційна скарга Дніпропетровської обласної прокуратури підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення — без змін.

Судові витрати.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони залежно від результатів розгляду справи, а судовий збір, пов`язаний з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покладається на сторону, апеляційну скаргу якої залишено без задоволення.

Оскільки за результатами апеляційного перегляду колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Дніпропетровської обласної прокуратури та залишення без змін рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2026 у справі № 904/2332/25, судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76– 79, 86, 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281– 284, 287, 288 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2026 у справі № 904/2332/25 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2026 у справі № 904/2332/25 залишити без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена та підписана 23.07.2026.

Головуючий суддя Л.В. Андрейчук

Суддя С.В. Вінніков

Суддя А.М. Висоцький