Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №904/6487/25 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2026 м.Дніпро Справа № 904/6487/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Золотарьової Я.С. (доповідач),

суддів: Мартинюка С.В., Фещенко Ю.В.,

секретар судового засідання: Янкіна Г.Д.

представники учасників провадження:

від скаржника: Кізленко В.А.

від боржника: не з`явився

від кредиторів: не з`явився

розглянув матеріали апеляційної скарги AMS Ameropa Marketing and Sales AG на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2026 (суддя Первушин Ю.Ю. повний текст якої підписаний 15.05.2026) за результатами розгляду заяви про грошові вимоги AMS Ameropa Marketing and Sales AG до боржника та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2026 за підсумками попереднього судового засідання у справі про банкрутство в частині грошових вимог AMS Ameropa Marketing and Sales AG (суддя Примак С.А., повний текст якої підписаний 05.06.2026)

у справі № 904/6487/25

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансліт", м. Дніпро

до боржника Акціонерного товариства "Дніпроазот", м. Кам`янське

про визнання банкрутом

Кредитори:

1. ТОВ «Укртрансліт»

2. АТ «Полтаваобленерго»

3. АТ «Нікопольський завод феросплавів»

4. ТОВ «ЗЕ.ТЕК»

5. ТОВ «Навчально-консультаційний центр Експерт-20»

6. ТОВ «Хім-Еко»

7. ПрАТ «Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат»

8. АТ «Кременчуцький сталеливарний завод»

9. ТОВ «Охорона-Дніпро»

10. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

11. ОСОБА_1

12. ОСОБА_2

13. ТОВ «Укренерго-Трейд»

14. ОСОБА_3

15. ТОВ «Юридична компанія "Тезіс"»

16. ТОВ «Металургійна транспортна компанія»

17. ТОВ «Полтаваенергозбут»

18. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області

19. ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Дніпровської філії

20. КП ДОР «Аульський водовід»

21. ТОВ «Центр інвестиційного консалтингу»

22. АТ «Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз"»

23. ТОВ «Бі Ті Солюшинс»

24. ОСОБА_4

25. ДПЗД «Укрінтеренерго»

26. АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі»

27. ОСОБА_5

28. ОСОБА_6

29. ОСОБА_7

30. AMS Ameropa Marketing and Sales AG

31. ОСОБА_8

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртрансліт" звернулось 17.11.2025 до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства "Дніпроазот".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2025 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансліт" про відкриття провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства "Дніпроазот" , призначено підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2025 відкрито провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства "Дніпроазот". Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансліт" в розмірі 24 224, 00 грн - витрати з оплати судового збору (1 черга задоволення), 72000,00 грн - витрати з оплати авансування винагороди арбітражному керуючому (1 черга задоволення), 97 590 251,99 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (4 черга задоволення). Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів. Розпорядником майна призначеног арбітражного керуючого Вернигору Володимира Петровича.

23.12.2025 на офіційному веб-порталі судової влади України оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі банкрутство Акціонерного товариства "Дніпроазот" за №78014.

27.01.2026 від AMS Ameropa Marketing and Sales AG надійшла заява про визнання кредиторських вимог до боржника Акціонерного товариства "Дніпроазот" в загальній сумі 272 423 052,64 грн та судовий збір у сумі 6 656,00 грн.

Заява обґрунтована тим, що між сторонами 16.12.2021 було підписано два контракти (№ 155400 та № 155401) на купівлю карбаміду гранульованого на умовах попередньої оплати. Кредитор перерахував боржнику грошові кошти, а саме: 25 000 000 дол. США за контрактом № 155400; 5 000 000 дол. США за контрактом № 155401. Боржник поставив товар лише частково.

Заявник посилається на офіційне листування, у якому АТ «ДніпроАЗОТ» підтвердило заборгованість. У листі від 11.01.2023 боржник підтвердив чинність зобов`язань щодо відвантаження товару. У листі від 26.03.2024 боржник офіційно підтвердив, що залишок сплачених Кредитором коштів, які не були забезпечені товаром, становить 4 886 731,20 дол. США.

Згідно з пунктами 30 обох контрактів, до регулювання правовідносин застосовується право Англії та Уельсу. Спираючись на юридичний висновок, Кредитор нарахував 9,75% річних за прострочення виконання зобов`язань. Сума відсотків склала 1 411 747,32 дол. США. Заявник зазначає, що ці вимоги є саме відсотками, а не неустойкою (пенею чи штрафом).

Загальна сума вимог у доларах США становить 6 298 478,52 (основний борг + відсотки). Відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства, сума була конвертована у гривню за курсом НБУ на день подачі заяви (21.01.2026), що становив 43,2522 грн/дол. США, і склала 272 423 052,64 грн.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2026 визнано грошові вимоги AMS Ameropa Marketing and Sales AG (108 Rebgasse, Біннінген, Швейцарія, СН-4102, EHRAID 347297, UID CHE-378724433) до Акціонерного товариства “Дніпроазот” (51909, місто Кам`янське, вулиця С.Х. Горобця, будинок 1, код ЄДРПОУ 05761620) частково 6656,00 грн. – судовий збір за подання заяви про грошові вимоги до боржника (1 черга задоволення); основний борг 211 361 875,21 грн (4 черга задоволення). Грошові вимоги в частині 61 061 177,44 грн нарахованих кредитором відсотків за невиконання грошового зобов`язання відхилено.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2026 завершено попереднє судове засідання у справі про банкрутство Акціонерного товариства "Дніпроазот". За підсумками попереднього судового засідання, господарський суд вирішив, внести до реєстру вимог кредиторів розглянуті Господарським судом Дніпропетровської області в справі №904/6487/25 вимоги кредиторів до Акціонерного товариства "Дніпроазот".

Щодо скаржника було визнано його кредиторські вимоги у розмірі 6656,00 грн - судовий збір за подання заяви про грошові вимоги до боржника (1 черга задоволення); основний борг 211361875,21 грн (4 черга задоволення).

Мотиви ухвал суду від 15.05.2026 та 05.06.2026, які стосуються кредиторських вимог AMS Ameropa Marketing and Sales AG, які були відхилені судом та які відповідно є предметом апеляційного перегляду зводяться до такого.

Суд встановив, що кредитор належним чином виконав свої грошові зобов`язання, перерахувавши передплату за карбамід, проте боржник поставив товар лише частково. Залишок боргу, підтверджений листами самого боржника, склав 4 886 731,20 доларів США.

Оскільки сторони обрали регулюючим правом право Англії та Уельсу, суд застосував доктрину «фрустрації договору» (frustration). Згідно з нею, у разі неможливості виконання зобов`язань договірні відносини припиняються, а сторона, що не отримала виконання, має право на повернення коштів (реституцію).

Відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, суму було перераховано в гривні за курсом НБУ на дату подання заяви, що склало 211 361 875,21 грн. Ця частина вимог визнана судом як обґрунтована.

Щодо відмови у визнанні нарахованих відсотків, суд зазначив таке.

У текстах контрактів № 15400 та № 15401 сторони не передбачили нарахування неустойки, пені або відсотків на випадок неповернення коштів.

Спираючись на юридичні висновки експерта (солісітора Франчески Каппа), суд встановив, що в англійському праві повноваження на присудження відсотків (зокрема за статтею 49 Закону про арбітраж 1996 року) мають переважно процесуально-правовий характер. Експерт зазначила, що присудження відсотків є дискреційним повноваженням суду або трибуналу, а не автоматичним матеріальним правом.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про міжнародне приватне право», відсилання до іноземного права стосується лише його матеріальних норм. Процесуальне законодавство іншої держави (яким суд визнав норми про нарахування відсотків) в українському суді не застосовується.

Суд вирішив, що оскільки право на відсотки за англійським правом реалізується через процесуальні інструменти суду, а в самому контракті таких умов немає, підстав для їх визнання в межах процедури банкрутства за українським законодавством немає.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з рішенням суду, через систему "Електронний суд" AMS Ameropa Marketing and Sales AG звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:

- скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2026 у справі №904/6487/25 в частині часткового визнання грошових вимог AMS Ameropa Marketing and Sales AG до АТ "Дніпроазот";

- прийняти нову ухвалу, якою визнати грошові вимоги AMS Ameropa Marketing and Sales AG до АТ "Дніпроазот" повністю, а саме 6 656,00 грн - судовий збір за подання заяви про грошові вимоги до боржника (1 черга задоволення); основний борг 272 423 052,64 грн (4 черга задоволення);

- скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2026 у справі №904/6487/25 в частині внесення до реєстру вимог кредиторів вимоги кредиторів АТ "Дніпроазот" вимоги AMS Ameropa Marketing and Sales AG у розмірі 6 656,00 грн - судовий збір за подання заяви про грошові вимоги до боржника (1 черга задоволення); основний борг 211 361 875,21 грн (4 черга задоволення);

- прийняти нову ухвалу, якою внести до реєстру вимог кредиторів вимоги кредиторів АТ "Дніпроазот" вимоги AMS Ameropa Marketing and Sales AG у розмірі 6 656,00 грн - судовий збір за подання заяви про грошові вимоги до боржника (1 черга задоволення); основний борг 272 423 052,64 грн (4 черга задоволення).

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо відмови у визнанні частини грошових вимог у розмірі 61 061 177,44 грн, які є нарахованими відсотками за прострочення зобов`язань.

Апелянт стверджує, що суд першої інстанції помилково визнав нарахування відсотків згідно з англійським правом (яке є правом контракту) суто процесуальною нормою. Посилаючись на Висновок експерта від 12 червня 2026 року, апелянт наголошує, що право вимагати відсотки як частину відшкодування збитків за загальним англійським правом є матеріальним правом позивача (lex causae), а не процесуальним.

Скаржник вважає помилковим висновок суду про те, що стаття 49 Закону Англії «Про арбітраж» 1996 року є процесуальною лише тому, що вона наділяє суд повноваженнями щодо присудження відсотків. Апелянт зазначає, що визначальною є суть норми, а не суб`єкт, який її застосовує, і за своєю природою це норма матеріального права, оскільки вона встановлює підстави та розмір відповідальності.

Суд не врахував, що в англосаксонській системі права судді займаються правотворчістю, тому законодавство, яке регулює діяльність суду, може одночасно містити як матеріальні, так і процесуальні норми.

Апелянт посилається на ст.ст. 536 та 693 Цивільного кодексу України, які також передбачають нарахування відсотків за користування чужими коштами (зокрема, на суму попередньої оплати) і є нормами матеріального права. Скаржник підкреслює, що правова природа нарахування відсотків за неправомірне користування коштами в обох юрисдикціях є матеріальною.

Скаржник посилається на практику Верховного Суду України, згідно з якою зміст іноземного права має встановлюватися судом ex officio із залученням експертів, а норми, що визначають коло осіб та розмір відповідальності, належать до матеріального права.

На підставі цих аргументів апелянт просить скасувати ухвали від 15.05.2026 та 05.06.2026 у відповідних частинах та повністю визнати грошові вимоги до боржника, включаючи суму основного боргу з урахуванням відсотків у розмірі 272 423 052,64 грн.

Узагальнення доводів та заперечень інших учасників справи

Боржник не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.06.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді – Золотарьової Я.С. (доповідач), суддів – Мартинюка С.В., Фещенко Ю.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.06.2026 апеляційну скаргу AMS Ameropa Marketing and Sales AG на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2026 за результатами розгляду заяви про грошові вимоги AMS Ameropa Marketing and Sales AG до боржника та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2026 за підсумками попереднього судового засідання у справі про банкрутство в частині грошових вимог AMS Ameropa Marketing and Sales AG у справі № 904/6487/25 залишено без руху. Апелянту надано 5 днів з дня отримання ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме:

- надати докази сплати судового збору у розмірі 7987, 20 грн

- надати докази направлення скарги і доданих до неї документів кредиторам.

22.06.2026 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків з доказами направлення скарги і доданих до неї документів кредиторам та заява з доказами сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.06.2026 відкрито апеляційне провадження. Призначено судове засідання на 14.07.2026. Витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи (оскарження) №904/6487/25 необхідні для розгляду апеляційної скарги.

29.06.2026 матеріали справи №904/6487/25 надійшли до суду апеляційної інстанції.

У судове засідання 14.07.2026 представники кредиторів та боржника не з`явились, були належним чином повідомлені про розгляд справи.

В судовому засіданні 14.07.2026 заслухано представника скаржника та Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у справі.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені апеляційним судом

Заявник надав до матеріалів справи копію витягу з торгового реєстру контону Базель-Ланд від 18.02.2026 (з перекладом на українську мову) на підтвердження того, що компанія AMS Ameropa Marketing and Sales AG є діючою юридичною особою.

16.12.2021 між Боржником та Кредитором підписано контракт №155400 відповідно до умов якого Боржник продав, а Кредитор купив карбамід гранульований марки Б (ДСТУ 7312:2013) в кількості 30 000 тон на умовах попередньої оплати.

За Контрактом 155400 Боржник виставив Кредитору рахунок на оплату в розмірі 28 050 000,00 дол. США. В межах цього рахунку Кредитор перерахував Боржнику 25 000 000, 00 дол. США., що підтверджується банківськими документами, доданими до заяви кредитора.

Розділом 8 контракту №155400 передбачено період постачання. Строк відвантаження товару з порту - грудень 2021 - перша половина січня 2022, повна партія повинна бути готова до відвантаження 20-30 грудня 2021.

Розділом 11 контракту №155400 передбачено умову про передплату товару на підставі рахунку, складської розписки виробника, складської розписки терміналу. Графік оплат має бути узгоджений Сторонами в міру надходження карбаміду на термінал ТИС, порт Південний. Сторонами визначено банківські реквізити для оплати.

Відповідно до умов п. 12 контракту №155400 передбачено, що контракт набирає чинності з моменту підписання та діє до 30.06.2022.

Загальні умови контракту №155400, встановлені пунктом 13, передбачають, що сторони усвідомлюють, що поставки за цим контрактом можуть бути схильними до перебоїв у виробництві, транспортних потоках і фрахтуванні судів через події, пов`язаних з пандемією коронавірусу. У такому разі зобов`язання щодо постачання повинні бути припинені, і сторони повинні взаємно узгодити найкращий спосіб продовження роботи (тобто відстрочки, часткові поставки, анулювання чи інші рішення). Покупець матиме право розірвати договір без будь-якої відповідальності перед жодною зі сторін.

В подальшому сторони уклали шість додаткових угод до контракту № 155400.

Додатковою угодою №6 від 01 червня 2022 до контракту № 155400, крім іншого, сторони подовжили строк дії до 31.12.2022.

16.12.2021 між Боржником та Кредитором підписано контракт № 155401 відповідно до умов якого Боржник продав, а Кредитор купив карбамід гранульований марки Б (ДСТУ 7312:2013) в кількості 20 000 тон на умовах попередньої оплати.

За Контрактом 155401 Боржник виставив Кредитору рахунок на оплату в розмірі 18 700 000,00 дол. США В межах цього рахунку Кредитор перерахував Боржнику 5 000 000, 00 дол. США., що підтверджується банківськими документами, доданими до заяви кредитора.

Розділом 8 контракту №155401 передбачено період постачання. Строк відвантаження товару з порту - перша половина січня 2022, повна партія повинна бути готова до відвантаження 10-15 грудня 2022.

Розділом 11 контракту №155401 передбачено умову про передплату товару на підставі рахунку, складської розписки виробника, складської розписки терміналу. Графік оплат має бути узгоджений Сторонами в міру надходження карбаміду на термінал ТИС, порт Південний. Сторонами визначено банківські реквізити для оплати.

Відповідно до умов п. 12 контракту №155401 передбачено, що контракт набирає чинності з моменту підписання та діє до 30.06.2022.

Загальні умови контракту №155401, встановлені пунктом 13, передбачають, що сторони усвідомлюють, що поставки за цим контрактом можуть бути схильними до перебоїв у виробництві, транспортних потоках і фрахтуванні судів через події, пов`язаних з пандемією коронавірусу. У такому разі зобов`язання щодо постачання повинні бути припинені, і сторони повинні взаємно узгодити найкращий спосіб продовження роботи (тобто відстрочки, часткові поставки, анулювання чи інші рішення). Покупець матиме право розірвати договір без будь-якої відповідальності перед жодною зі сторін.

В подальшому сторони уклали три додаткові угоди до контракту №155401.

Додатковою угодою №3 від 12 червня 2022 до контракту №155401, крім іншого, сторони подовжили період відвантаження до червня - початку липня 2022.

На виконання умов, зазначених вище контрактів, Боржник здійснив поставку товару за контрактами лише частково, що підтверджується доданими до матеріалів справи доказами та не спростовується боржником.

Листом №37/01-6 від 11.01.2023 Боржник повідомив, що він підтверджує чинність зобов`язань стосовно забезпечення відвантаження по карбаміду по контрактам №№ 155400 та 155401 на загальну суму 4 886 731,20 доларів США. Цим же листом зобов`язувався поставити Кредитору карбамін на зазначену суму.

Листом №316/01-6 від 26.03.2024 Боржник підтвердив, що залишок коштів, сплачених Кредитором становить 4 886 731,20 доларів США та зобов`язався постачати Заявнику карбамід відповідно до зазначеної суми, як тільки АТ “ДніпроАЗОТ” відновить виробництво.

Боржник свої зобов`язання за контрактами №№ 155400 та 155401 не виконав (карбамід на загальну суму 4 886 731,20 доларів США не поставлений Кредитору).

Судом встановлено, що контракти було укладено шляхом направлення електронних листів та обміном копій із відображенням підписів та печаток.

Пунктом 30 контракту №№ 155400 та 155401 сторони погодили, що регулюючим правом договору є матеріальне право Англії та Уельсу. Конвенція Організації Об`єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (КМКПТ) не застосовується до цього контракту.

Посилаючись на юридичний висновок, кредитор, згідно положень прав Англії та Уельсу нарахував відсоток (9,75% річних за період 2023, 2024 повні роки та з 01.01.2025 по 17.12.2025 роки, разом 1082 дні) за прострочення виконання зобов`язань боржником в сумі 1411747,32 доларів США, що за курсом долару США до гривні за курсом НБУ станом на 21.1.2026 43,25522.

На підтвердження наведених заявником правових підстав для нарахування відсотків, представник AMS Ameropa Marketing and Sales AG подав до суду правові висновки фахівця в галузі права Англії та Уельсу від 21.01.26, 06.02.26, 15.03.26, 30.0326 юридичного консультанту кредитора солістера Вищих судів Англії та Уельсу Франчески Каппи.

Сертифікат на право практики за 2025/2026 рік відповідно до Закону про солісіторів 1974 року за змістом якого визначено, що Франческа Каппа має право здійснювати діяльність як солісітор SPA №576374. Щорічний сертифікат на право практики - дата набрання чинності: 01/11/2025, закінчення дії: 31.10.2026.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм

За загальним правилом розгляд грошових вимог кредитора-нерезидента здійснюється згідно з процесуальними правилами КУзПБ та ГПК України.

Водночас у цій справі кредитор, який звернувся з грошовими вимогами до боржника є нерезидентом. Контракти, укладені між кредитором та боржником, на підставі яких між сторонами виникли правовідносини передбачають, що регулюючим правом договору є матеріальне право Англії та Уельсу.

Скаржник вважає помилковим висновок суду про те, що стаття 49 Закону Англії «Про арбітраж» 1996 року не може бути застосована у цій справі.

Так, відповідно до статті 49 Закону Англії «Про арбітраж» 1996 року:

(1) Сторони є вільними домовитися щодо повноважень арбітражного трибуналу в частині присудження процентів.

(2) Якщо сторони не домовилися інакше, застосовуються такі положення.

(3) Арбітражний трибунал може присуджувати прості або складні проценти, починаючи з тих дат, за такими ставками та з такою періодичністю нарахування, які він вважає справедливими у конкретних обставинах справи, а саме:

(а) на всю частину будь-якої суми, присудженої трибуналом, за будь-який період до дати винесення рішення;

(b) на всю або частину будь-якої суми, заявленої в арбітражі та непогашеної на момент початку арбітражного провадження, але сплаченої до винесення рішення - за будь-який період до дати сплати.

(4) Трибунал може присуджувати прості або складні проценти від дати рішення (або будь-якої пізнішої дати) до моменту фактичної сплати - за ставками та з періодичністю нарахування, які він вважає справедливими, - на несплачену частину будь-якої присудженої суми (включно з процентами, присудженими згідно з підпунктом (3), а також будь-якими сумами щодо витрат.

(5) Посилання в цьому розділі на суму, присуджену трибуналом, включає суму, що підлягає сплаті внаслідок декларативного рішення трибуналу.

(6) Зазначені вище положення не обмежують будь-які інші повноваження трибуналу щодо присудження процентів.

Регламент Лондонського міжнародного арбітражного суду (редакція 2020 року) стаття 26. Рішення (Award(s)) визначає:

26.4 Якщо сторони не домовилися інакше, Арбітражний трибунал може постановити, що буд-яка сторона повинна сплатити прості або складні проценти на будь-яку присуджену суму за ставками, які Арбітражний трибунал визнає належними (не будучи пов`язаним ставками процентів, що застосовуються державними судами або будь-яким іншим правовим органом), за будь-який період, який Арбітражний трибунал вважає відповідним, але не пізніше дати виконання рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 ГПК України суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Визначаючи матеріальне право якої держави підлягає застосуванню в зобов`язальних правовідносинах між резидентом України (боржником) та нерезидентом України (кредитором), судам необхідно керуватися приписами Закону України "Про міжнародне приватне право" № 2709-IV, яким встановлено порядок урегулювання приватноправових відносин суб`єктів, які хоча б через один із своїх елементів пов`язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок.

Закон №2709-IV застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом: 1) визначення застосовуваного права; 2) процесуальна правоздатність і дієздатність іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб; 3) підсудність судам України справ з іноземним елементом; 4) виконання судових доручень; 5) визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів.

У випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин (стаття 5 Закону №2709-IV).

Порядок встановлення змісту норм права іноземної держави врегульовано статтею 8 Закону №2709-IV та передбачає наступне. При застосуванні права іноземної держави суд чи інший орган встановлює зміст його норм згідно з їх офіційним тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі. З метою встановлення змісту норм права іноземної держави суд чи інший орган може звернутися в установленому законом порядку до Міністерства юстиції України чи інших компетентних органів та установ в Україні чи за кордоном або залучити експертів. Особи, які беруть участь у справі, мають право подавати документи, що підтверджують зміст норм права іноземної держави, на які вони посилаються в обґрунтуванні своїх вимог або заперечень, іншим чином сприяти суду чи іншому органу у встановленні змісту цих норм. Якщо зміст норм права іноземної держави в розумні строки не встановлений, незважаючи на вжиті згідно з цією статтею заходи, застосовується право України.

При цьому за загальними принципами міжнародного приватного права компетентний суд при розгляді справи застосовує процесуальне законодавство своєї держави, відсилання колізійної норми до права іноземної держави вважається відсиланням саме до норм матеріального, а не процесуального права.

Так у частині першій статті 9 Закону України “Про міжнародне приватне право” закріплюється, що будь-яке відсилання до права іноземної держави має розглядатися як відсилання до норм матеріального права, яке регулює відповідні правовідносини, виключаючи застосування його колізійних норм, якщо інше не встановлено законом.

Відмова в застосуванні права іноземної держави не може ґрунтуватися лише на відмінності правової, політичної або економічної системи відповідної іноземної держави від правової, політичної або економічної системи України (частина 2 статті 12 Закону №2709-IV).

Встановлення змісту норм іноземного права, що підлягають застосуванню до правовідносин з іноземним елементом, є обов`язком суду, який розглядає справу, в силу закону та здійснюється ex officio, тоді як учасники справи, які зацікавлені у застосуванні судом норм права відповідної іноземної держави, мають право сприяти суду у вжитті заходів щодо встановлення змісту норм іноземного права шляхом подання до суду документів, що підтверджують зміст таких норм, на які вони посилаються на обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Для реалізації цього обов`язку суд використовує такі способи здобуття інформації про іноземне право: 1) власне з`ясування змісту іноземного права суддею, у провадженні якого є справа; 2) використання експертних висновків; 3) дипломатичний порядок отримання такої інформації; 4) офіційний запит через Міністерство юстиції України; 5) отримання довідок через систему правової допомоги; 6) обмін правовою інформацією; 7) безпосередні зносини судів різних держав та з іншими компетентними органами; 8) встановлення іноземного права сторонами тощо.

Аналогічні правові висновки викладено в Постанові КЦС ВС від 19.05.2021 у справі №501/1350/17 (№ в ЄДРСР 97174814 та Постанові КЦС ВС від 16.09.2020 у справі №642/3886/18 (№ в ЄДРСР 91818613).

З метою визначення допустимих способів здобуття судом інформації щодо змісту норм права Англії та Уельсу, які регулюють спірні правовідносини, необхідно з`ясувати, що є джерелами права у цій державі. Так, Англія є країною загального права та відноситься до англосаксонської системи права. Джерелами права в Англії є закони (статути), судові прецеденти та правові звичаї. Цивільне право в Англії не кодифіковане, а є так званим “писаним”, “статутним” правом, коли закони та підзаконні акти відходять на другий план у порівнянні із прецедентним правом, яке базується на судових рішеннях (прецедентах).

При застосуванні національними судами України права Англії та Уельсу допустимими інструментами встановлення дійсного змісту правового інституту компенсації за невиконання грошового зобов`язання є насамперед судові рішення (прецеденти), правові звичаї, правова доктрина відповідної держави та норми кодифікованого законодавства, яке регулює окремі питання, зокрема про позовну давність. Зміст таких норм підлягає встановленню судами ex officio шляхом вжиття заходів, передбачених частинами першою, другою статті 8 Закону №2709-IV, із залученням експертів та аналізу їх висновків у галузі права Англії та Уельсу.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону №2709-IV суд вправі залучити експертів при з`ясуванні змісту норм іноземної держави, а в силу пункту 2 частини першої статті 108 ГПК України учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо змісту матеріальних норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі.

Отже, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що висновок експерта є допустимим способом здобуття судом інформації про іноземні норми, які застосовуються до правовідносин з іноземним елементом.

Водночас, суд не має право перекладати свої повноваження щодо дослідження документальних доказів обґрунтованості спірних вимог на іншу особу (експерта).

Апеляційний суд також приймає до уваги висновки експерта щодо змісту норм права Англії та Уельсу, застосування його колізійних норм, визначення експертом норм матеріального та процесуального права, але не приймає до уваги висновки експерта з приводу суті справи.

В обґрунтування заявлених грошових вимог кредитор надав до матеріалів справи висновки які містять таку інформацію (з врахуванням меж апеляційного перегляду)

Юридичний висновок Франческа Каппа від 21.01.2026 в пункті 5 зазначає, що Лондонський міжнародний арбітражний суд має законодавчо закріплені повноваження згідно з розділом 49 Закону Сполученого Королівства "Про арбітраж" 1996 року присуджувати проценти за основними сумами, присудженими позивачем у разі відсутності договірних положень про проценти.

У п. 6 Висновку зазначено, що Регламент Лондонського міжнародного арбітражного суду (редакція 2020 року) також прямо надає трибуналу право присуджувати проценти (ст. 26)

У п. 7 цього Висновку зроблено такий висновок: отже, відповідаючи на питання про те, чи може з позивача у Лондонському арбітражі бути стягнено проценти за відсутності прямої договірної умови, слід зазначити, що відповідь є ствердною - так, може, якщо тільки сторони не погодилися у чіткій та однозначній формі, що у разі порушення або прострочення проценти не нараховуються.

З приводу підстав нарахування відсотків юридичний висновок від 30.03.2026 містить наступні роз`яснення:

"16. На відміну від юрисдикцій континентального права (де, наскільки мені відомо, право на нарахування відсотків зазвичай є питанням матеріального права), в англійському праві присудження відсотків має переважно процесуально-правовий характер. Повноваження судів Англії та Уельсу або арбітражних трибуналів із місцем арбітражу в Англії та Уельсі щодо присудження відсотків ґрунтуються на відповідних статутах (актах Парламенту), а саме: статті 49 Закону про арбітраж 1996 року у випадку арбітражу, та статті 35А Закону про вищі суди 1981 року або статті 69 Закону про суди графств 1984 року (залежно від юрисдикції суду) у випадку судового розгляду. Я також аналізувала судову практику, яка визначає підхід англійських судів та трибуналів до здійснення ними відповідних дискреційних повноважень, причому в цій сфері існує значний обсяг усталених роз`яснень у прецедентному праві.

17. Також слід зазначити, що сторони прямо обрали англійське право як право, що регулює Договори, а також арбітраж із місцем проведення в Лондоні, який, відповідно, підпадає під дію процесуального права Англії та Уельсу і Закону про арбітраж 1996 року (який передбачає повноваження щодо присудження відсотків незалежно від того, чи містять Договори прямі договірні положення про нарахування відсотків)."

Відповідно до пункту 8 Висновку Франческа Каппа від 15.06.2026 відсотки можуть присуджуватися щодо договірних збитків, боргів та грошових відшкодувань на підставі дискреційних повноважень англійських судів та арбітражних трибуналів. Відповідною підставою для такого присудження відсотків є стаття 35А Закону про вищі суди 1981 року або стаття 69 Закону про окружні суди 1984 року, залежно від суду, в якому розглядається справа, а також стаття 49 Закону про арбітраж 1996 року у випадку позовів в арбітражі.

Окрім цих передбачених законом прав, хотів би додати що, в принципі, існує окрема та додаткова підстава за загальним правом для стягнення збитків за невиплату боргу, яка ґрунтується на Sempra Metals Ltd (раніше Metallgesellschaft Ltd) проти Inland Revenue Commissioners [2007] UKHL 34 , що значно розширило можливість стягнення відсотків як відшкодування збитків порівняно з тим, що існувало в англійському загальному праві з часу справи Палати лордів London Chatham & Dover Railway Co o South Eastern Railway Co. [1893] AC 429. Це право вимагати відсотки як частину відшкодування збитків є матеріальним правом за англійським правом, а не процесуальним (пункт 9 Висновку Франческа Каппа від 15.06.2026).

У пункті 15 Висновку від 15.06.2026 вказано: дійсно, слід зазначити, що дискреційне присудження відсотків є резервним повноваженням, яке зазвичай застосовується лише у разі відсутності інших законодавчих або договірних підстав для присудження відсотків. У разі наявності матеріального права на відсотки за загальним правом (наприклад, відшкодування збитків, як обговорювалося вище) або за принципом справедливості, або іншого матеріального законодавчого права на відсотки, суд або арбітражний суд не матиме потреби використовувати свої дискреційні повноваження.

У пункті 36 Висновку Франческа Каппа від 15.06.2026 зазначено, що за визначенням, право загального права на стягнення відсотків як відшкодування збитків с матеріальним правом за англійським правом. Для уточнення:

а. це окроме право за загальним англійським правом, що є частиною англійського lex causae;

b. мої попередні коментарі щодо дискреційних законодавчих повноважень присуджувати відсотки для досягнення справедливого результату залишаються в силі, і ніщо в цій Консультативній записці не повинно тлумачитися як таке, що суперечить будь-чому з тих попередніх порад щодо відсотків.

Апеляційний суд вивчивши вищенаведені Висновки, які містяться у цій справі та надані кредитором, а також зміст ст. 49 Закону Англії про арбітраж, ст. 26 Регламенту Лондонського міжнародного арбітражного суду (редакція 2020 року) вказує на таке.

З матеріалів справи вбачається, що умовами контрактів №15400 та №15401 сторони не визначили умов про нарахування неустойки за невиконання обв`язку з поставки товару та не визначили компенсаційні виплати на випадок неповернення коштів - відсотки тощо.

У наведених Висновках не міститься однозначного твердження, що український господарський суд може перебрати на себе дискреційні повноваження, передбачені статтею 49 Закону Англії про арбітраж. Експерт наголошує, що ст. 49 Закону Англії про арбітраж надає саме арбітражному трибуналу повноваження присуджувати відсотки, які він вважає справедливими.

При цьому у Висновках розрізняється право на відсотки як «матеріальне право на збитки» (common law damages) та право суду/трибуналу на «дискреційне присудження» за статутом.

Експерт зазначає, що в англійських судах аналогічні повноваження надаються іншими актами (наприклад, ст. 35А Закону про вищі суди 1981 року), а ст. 49 Закону Англії про арбітраж стосується саме арбітражу.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що у Висновках експерт вказує про те, що само по собі право на відсотки є матеріальним, з чим апеляційний суд погоджується. Водночас, це не є спірним питанням, оскільки й за нормами українського законодавства, саме по собі право на відсотки є матеріальним. Водночас у цій справі питання полягає не у самій правовій природі такого права, а у тім, чи є норми, які регулюють порядок реалізації такого права, у разі, якщо сторони не передбачили відсотки у контракті, також матеріальними, а не процесуальними нормами.

Так, з наданих Висновків вбачається, що англійське право передбачає, що сторони можуть домовитись про нарахування відсотків у контракті (п. 7 Висновку від 21 січня 2026, де вказано про те, що стягнення процентів може бути прямою договірною умовою). Або сторони у контракті можуть передати це повноваження до трибуналу, як це вбачається зі змісту (1) ст. 49 Закону Англії про арбітраж, де зазначено, що сторони є вільними домовитися щодо повноважень арбітражного трибуналу в частині присудження відсотків.

На підставі аналізу Висновків, апеляційний суд зазначає, що право на отримання відсотків за своєю суттю є матеріальним (оскільки це компенсація збитків).

Водночас стаття 49 Закону про арбітраж - це процесуальний інструмент, правова природа якого (матеріальна чи процесуальна) в самій Англії досі чітко не визначена для міжнародних спорів.

Експерт у Висновках не дає прямої відповіді про те, чи має право господарський суд в Україні реалізувати дискреційні повноваження, керуючись ст. 49 Закону про арбітраж. У Висновках лише стверджується, що кредитор має матеріальне право на відсотки за «загальним правом» (common law), а ст. 49 - це один із законодавчих способів реалізації такого права в арбітражі.

Оскільки в Україні розглядається справа про банкрутство, провадження у якій (процедура) здійснюється на підставі Кодексу України з процедур банкрутства та Господарського процесуального кодексу України, а господарський суд не є арбітражем, то на думку апеляційного суду в такій процедурі банкрутства неможливо реалізувати процедуру, передбачену ст. 49 Закону про арбітраж шляхом самостійного визначення українським судом відсоткової ставки (яку експерт називає дискреційною).

На користь того, що вказана ст. 49 Закону про арбітраж є процесуальною, вказує також те, що для судів Англії встановлено іншу процедуру присудження відсотків, яка визначається іншими законами (стаття 35А Закону про вищі суди 1981 року, стаття 69 Закону про окружні суди 1984 року), про що також вказано у п. 8 Висновку від 15.06.2026.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування іноземних норм права процесуально-правового характеру для розгляду заяви про визнання грошових вимог AMS Ameropa Marketing and Sales AG та відсутність підстав для визнання грошових вимог в частині нарахованих кредитом 9,75 відсотків річних (61 061 177,44 грн) за прострочення зобов`язань боржником.

На підставі викладеного, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що грошові вимоги AMS Ameropa Marketing and Sales AG (108 Rebgasse, Біннінген, Швейцарія, СН-4102, EHRAID 347297, UID CHE-378724433) слід визнати частково та відповідно до положень статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства внести до реєстру вимог кредиторів 6 656,00 грн - судовий збір за подання заяви про грошові вимоги до боржника (1 черга задоволення); основний борг в розмірі 211 361 875,21 грн (4 черга задоволення) із правом вирішального голосу на зборах/комітеті кредиторів.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що розглядаючи справу, суд першої інстанції дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, правильно застосував норми процесуального права, що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвал суду від 15.05.2026 та 05.06.2026 - без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу компанії AMS Ameropa Marketing and Sales AG (АМС Амеропа Маркетінг енд Сейлс АГ) на ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2026 та від 05.06.2026 у справі № 904/6487/25 - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2026 у справі № 904/6487/25 в частині відхилення грошових вимог щодо нарахування відсотків у сумі 61 061 177, 44 грн - залишити без змін.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2026 у справі № 904/6487/25 - залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги на ухвали суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови виготовлено і підписано 23.07.2026.

Головуючий суддя Я.С. Золотарьова

Суддя С.В. Мартинюк

Суддя Ю.В. Фещенко