Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №902/1800/25 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року Справа № 902/1800/25

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Мамченко Ю.А., суддя Хабарова М.В. , суддя Кульчій І.М.

без повідомлення учасників справи, відповідно до частини 10 статті 271 ГПК України

за апеляційною скаргою відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Бершадський риборозплідник" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 28.04.2026 (повну ухвалу складено 06.05.2026) у справі № 902/1800/25 (суддя Нешик О.С.)

за позовом керівника Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Бершадської міської ради

до Сільськогосподарського ТОВ "Бершадський риборозплідник"

про визнання недійсними договорів оренди землі та зобов`язання повернути земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 28.04.2026 Господарський суд Вінницької області постановив зупинити провадження у справі № 902/1800/25 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 915/268/24 та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого перегляду.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що у справі №915/268/24 Велика Палата Верховного Суду здійснює перегляд судових рішень у подібних правовідносинах щодо визначення правового статусу гідротехнічних споруд та належного способу судового захисту. Суд зазначив, що правові висновки, які будуть сформульовані Великою Палатою Верховного Суду, матимуть значення для правильного вирішення цього спору. Посилаючись на пункт 7 частини першої статті 228 та пункт 11 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження. З огляду на необхідність забезпечення єдності судової практики суд задовольнив клопотання прокурора про зупинення провадження у справі.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, відповідач Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Бершадський риборозплідник" звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Одночасно у апеляційній скарзі скаржник просить здійснити розгляд апеляційної скарги в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Обґрунтування необхідності розгляду апеляційної скарги в судовому засіданні з повідомленням учасників справи у скарзі відсутнє.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, що місцевий господарський суд неправильно застосував положення п.7 ч.1 ст.228 ГПК України, оскільки зупинення провадження з цієї підстави є правом, а не обов`язком суду, яке може бути реалізоване лише за умови встановлення подібності правовідносин та здійснення перегляду іншої справи Великою Палатою Верховного Суду. При цьому, на думку апелянта, місцевий господарський суд не здійснив оцінки правовідносин у справах №902/1800/25 та №915/268/24 за критерієм їх подібності та не навів належного обґрунтування того, яким чином результати перегляду справи №915/268/24 вплинуть на вирішення цього спору.

Скаржник вказує, що предметом спору у справі №915/268/24 є питання виникнення права приватної власності на гідротехнічні споруди, допустимості їх окремої державної реєстрації, можливості їх приватизації та визначення належного способу судового захисту у разі протиправного набуття такого майна. Натомість у справі №902/1800/25 предметом спору є законність укладення договорів оренди земельних ділянок водного фонду в комплексі з розташованими на них водними об`єктами без проведення земельних торгів та застосування положень статті 51 Водного кодексу України і статей 124, 134 Земельного кодексу України. Апелянт наголошує, що спір у цій справі не стосується визначення правового статусу гідротехнічних споруд, набуття права власності на них чи вибору способу судового захисту, оскільки гідротехнічні споруди перебувають у користуванні відповідача на підставі договору оренди державного майна №2178-НМ від 18.10.2021, який є чинним та не є предметом оскарження.

Крім того, апелянт зазначає, що правовідносини у зазначених справах не є подібними ані за предметом спору, ані за підставами позову, ані за характером правового регулювання, що виключає можливість застосування п.7 ч.1 ст.228 ГПК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2026 визначено колегію суддів для розгляду справи №902/1800/25 у складі: головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.05.2026 відкрито апеляційне провадження за скаргою відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Бершадський риборозплідник" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 28.04.2026 у справі №902/1800/25 та повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до табелю обліку робочого часу КП "Діловодство спеціалізованого суду" головуючий суддя Маціщук А.В. у період 22.06.2026 - 29.06.2026 тимчасово непрацездатна, а у період з 30.06.2026 по 17.07.2026 перебуває у відпустці, суддя Філіпова Т.Л. у період 29.06.2026-24.07.2026 перебуває у відпустці, суддя Бучинська Г.Б. у період 24.06.2026 - 17.07.2026 перебуває у відпустці.

З метою недопущення порушення процесуальних строків та відповідно до статті 32 ГПК України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п.8.4 та 8.7 Засад використання автоматизованої системи документообігу Північно-західного апеляційного господарського суду, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №902/1800/25.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.06.2026 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Мамченко Ю.А., суддя Хабарова М.В., суддя Кульчій І.М.

Ухвалою від 01.07.2026 прийнято до провадження справу №902/1800/25 у складі колегії суддів: головуючий суддя Мамченко Ю.А., суддя Хабарова М.В., суддя Кульчій І.М. Розгляд апеляційної скарги ухвалено проводити без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши матеріали справи, доводи в обґрунтування апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст.269 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, до Господарського суду Вінницької області звернувся прокурор в інтересах держави в особі Бершадської міської ради про визнання недійсними укладених між сторонами договорів оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом від 31.12.2024 та зобов`язання відповідача повернути земельні ділянки з кадастровими номерами 0520480900:03:005:0003 та 0520480900:03:003:0005.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор зазначає, що на підставі рішення 56 сесії Бершадської міської ради 8 скликання "Про передачу в оренду земельних ділянок водного фонду" №1623 від 12.12.2024 Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Бершадський риборозплідник" передано в оренду дві земельні ділянки із земель водного фонду з кадастровими номерами 0520480900:03:005:0003 та 0520480900:03:003:0005 із цільовим призначенням - для рибогосподарських потреб (код 10.07) в комплексі з розташованими на них водними об`єктами без проведення аукціону (земельних торгів). На переданих в оренду земельних ділянках в комплексі з розташованими на них водними об`єктами є гідротехнічні споруди, які також перебувають в користуванні відповідача на підставі договору оренди №2178-НМ від 19.10.2021.

Прокурор вважає, що гідротехнічні споруди перебувають у власності держави, а тому орган місцевого самоврядування як розпорядник комунальним майном не наділений будь-якими повноваженнями щодо розпорядження землями державної власності під такими спорудами. Водночас, гідротехнічна споруда не ототожнюється з самим водним об`єктом, призначеним для риборозведення, а є лише інженерною спорудою на такому об`єкті, яка використовується для управління водами та для запобігання їх шкідливій дії; а тому приналежна гідроспоруда повинна слідувати за головною річчю (водним об`єктом), а не навпаки. За вказаних обставин, на думку прокуратури, дві земельні ділянки водного фонду з кадастровими номерами 0520480900:03:005:0003 та 0520480900:03:003:0005 у комплексі з розташованими на них водними об`єктами передані в оренду з порушенням вимог ст.51 ВК України та ст.124, 134 ЗК України.

Ухвалою суду від 05.01.2026 відкрито провадження в справі №902/1800/25, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

27.04.2026 прокурор подав до суду першої інстанції клопотання, в якому просив зупинити провадження в справі №902/1800/25 до завершення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №915/268/24 та оприлюднення у встановленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого перегляду.

В обґрунтування заявленого клопотання прокурор пояснив, що Велика Палата Верховного Суду переглядає судове рішення в справі №915/268/24 з подібними як і у справі №902/1800/25 правовідносинами, зокрема на предмет правової кваліфікації статусу гідротехнічної споруди як об`єкта цивільного обороту (в контексті того, чи є вона самостійним об`єктом нерухомого майна, чи приналежністю до головної речі - водного об`єкта в цілому), а тому правові висновки, що будуть зроблені Великою Палатою Верховного Суду, матимуть значення для правильного вирішення цієї справи.

Представник відповідача заперечив в судовому засіданні щодо задоволення заявленого прокурором клопотання.

Як зазначалося вище, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 28.04.2026 провадження в справі №902/1800/25 зупинене до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №915/268/24 та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого перегляду.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити наступне.

Зупинення провадження у справі це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, та чим обумовлюється неможливість розгляду спору.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Пов`язаність справ, полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.227 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Таким чином, насамперед, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Предметом апеляційного оскарження є ухвала Господарського суду Вінницької області від 28.04.2026 про зупинення провадження у даній справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №915/268/24.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд має право за заявою учасника справи або з власної ініціативи зупинити провадження у справі у разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою або Великою Палатою Верховного Суду.

З аналізу наведеної норми вбачається, що її застосування можливе за наявності сукупності таких умов:

- у провадженні суду перебуває справа, вирішення якої пов`язане із застосуванням певних норм матеріального права;

- в іншій справі, яка перебуває на розгляді суду касаційної інстанції, здійснюється перегляд судового рішення у правовідносинах, що є подібними за своїм змістом, предметом та правовим регулюванням;

- перегляд такої справи здійснюється саме палатою, об`єднаною палатою або Великою Палатою Верховного Суду, тобто судовим органом, уповноваженим формувати єдину правозастосовну практику;

- правова позиція, яка буде сформована за результатами такого перегляду, може мати визначальний вплив на правильне вирішення спору у цій справі.

Під подібними правовідносинами у розумінні наведеної норми слід розуміти такі правовідносини, які характеризуються тотожністю або істотною схожістю юридично значущих обставин, однаковим предметом спору та застосуванням одних і тих самих норм матеріального права, що потребують єдиного підходу до їх тлумачення та застосування.

Перегляд судового рішення у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою або Великою Палатою Верховного Суду має на меті забезпечення сталості та єдності судової практики, а також формування обов`язкових для врахування судами правових висновків щодо застосування норм права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що подальший розгляд цієї справи без урахування правової позиції, яка буде сформована за результатами Великою Палатою Верховного Суду в іншій справі, може призвести до ухвалення судового рішення, що не відповідатиме принципу правової визначеності та єдності судової практики.

Зупиняючи провадження у справі №902/180/25 місцевий господарський суд виходив із того, що правова позиція, яка має бути сформована Великою Палатою Верховного Суду у справі №915/268/24, може мати визначальний вплив на правильне вирішення цього спору. Зокрема, йдеться про питання визначення правового статусу гідротехнічних споруд та застосування належного та ефективного способу захисту у спірних правовідносинах, що є ключовим для прийняття законного та обґрунтованого рішення у даній справі.

Проте, судова колегія вважає за необхідне відзначити, що такий висновок суду першої інстанції є помилковим, оскільки предметом спору у даній справі є право оренди земельних ділянок водного фонду комунальної форми власності з кадастровими номерами 0520480900:03:005:0003 та 0520480900:03:003:0005 у комплексі з розташованими на них водними об`єктами.

Підставами позову у справі №902/1800/25 є порушення, на думку прокурора, вимог ст.51 ВК України та ст.124, 134 ЗК України при передачі в оренду земельних ділянок водного фонду в комплексі з розташованими на них водними об`єктами без проведення аукціону (земельних торгів).

Водночас у провадженні Великої Палати Верховного Суду перебуває справа №915/268/24, у якій вирішуються питання, пов`язані з визначенням правового статусу гідротехнічних споруд та застосуванням належного і ефективного способу судового захисту у відповідних правовідносинах.

Предметом спору у справі №915/268/24 є право приватної власності на гідротехнічну споруду дамби ставки.

Підстави позову у справі №915/268/24 визначені положення частини другої статті 4 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», статей 1, 14 Закону України «Про аквакультуру», статей 4, 5 Водного кодексу України (далі - ВК України ), статей 58 Земельного кодексу України , 59 , 83 , 84 (далі - ЗК України), статей 16, 21, 181, 183, 186, 187, 188, 190, 203, 215, 316, 391 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та статей 23 , 131-1 Закону України «Про прокуратуру», згідно яких прокурор вказує, що в силу положень чинного законодавства гідротехнічні споруди не підлягають приватизації. При цьому належним способом захисту порушених інтересів держави Прокурор вважає звернення з негаторним позовом.

У справі №915/268/24 заявлено вимоги про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсними результатів електронного аукціону, визнання недійсним договору купівлі-продажу та повернення у власність ради гідротехнічної споруди дамби, натомість у справі №902/1800/25 позовні вимоги стосуються визнання недійсними укладених між сторонами договорів оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом від 31.12.2024 та зобов`язання відповідача повернути земельні ділянки з кадастровими номерами 0520480900:03:005:0003 та 0520480900:03:003:0005.

Проаналізувавши наведені структурні складові позову у двох справах, колегія суддів зазначає, що правовідносини у справі, яка переглядається Великою Палатою, не є подібними до правовідносин у цій справі, оскільки предмет спору відрізняється за своїм змістом, об`єктом та правовим регулюванням. У даній справі спір стосується земельної ділянки та законності набуття на неї права оренди, тоді як у справі №915/268/24 досліджуються питання правового статусу гідротехнічних споруд як окремих об`єктів цивільних прав.

Крім того, зазначені справи ґрунтуються на різних фактичних обставинах та різному правовому регулюванні спірних правовідносин.

Колегія суддів виходить з того, що визначення правового статусу гідротехнічних споруд не є таким, що безпосередньо впливає на встановлення правового режиму спірної земельної ділянки у цій справі, а відтак відсутній прямий зв`язок між результатом розгляду справи № 915/268/24 та можливістю вирішення даного спору по суті.

Аналогічний підхід висловлено у практиці Верховного Суду, відповідно до якої зупинення провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України є можливим лише за умови, якщо:

- правовідносини у справах є подібними;

- та існує об`єктивна неможливість вирішення спору без урахування правової позиції, яка формується судом касаційної інстанції.

Зокрема, у своїх рішеннях Верховний Суд неодноразово наголошував, що сама по собі наявність у провадженні іншої справи у касаційній інстанції не є безумовною підставою для зупинення провадження; суд повинен встановити, що правовий висновок у такій справі матиме вирішальне значення для розгляду конкретного спору.

Колегія суддів також враховує, що передача відповідачу в оренду нерухомого майна гідротехнічних споруд, які розташовані на спірних земельних ділянках, відбулась на підставі договору оренди №2178-НМ нерухомого майна, що належить до державної власності від 18.10.2021, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях, ДП «Укрриба» та СТОВ «Бершадський риборозплідник».

Вказаний договір укладений у відповідності до закону, є чинним, ніким не оспорюваним, в тому числі не є предметом спору у справі №902/1800/25.

Таким чином, спір у справі №902/1800/25 не стосується визначення правового статусу гідротехнічних споруд та застосуванням належного і ефективного способу судового захисту у відповідних правовідносинах

Отже, відсутність подібності правовідносин та недоведеність впливу результатів перегляду справи №915/268/24 на вирішення цього спору виключають можливість застосування пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин колегія суддів доходить висновку про безпідставність зупинення провадження у справі судом першої інстанції.

Крім того, у постановах Верховний Суд виходить з того, що зупинення провадження у справі з підстав перегляду судового рішення у подібних правовідносинах є процесуальним правом суду, яке застосовується виключно за наявності об`єктивної необхідності, зокрема тоді, коли правова позиція, що формується судом касаційної інстанції, матиме визначальний вплив на вирішення конкретного спору.

Такі ж висновки щодо умов можливої реалізації зазначеного права на зупинення з даної підстави викладені у постановах Верховного Суду від 31.01.2022 у справі №910/22748/16, від 05.07.2022 у справі №910/6807/21, від 05.09.2022 у справі №904/5835/19.

Верховний Суд виходив з того, що така підстава для зупинення провадження у справі (пункт 7 частини першої статті 228 ГПК України) застосовується у тому разі, коли на розгляді перебуває справа, за наслідками перегляду якої Велика Палата Верховного Суду, об`єднана палата або палата, висловиться, а відтак у судовому рішенні міститиметься правовий висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати, і вказана норма є застосовчою і у даній справі.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що сама по собі наявність у провадженні суду касаційної інстанції іншої справи не є достатньою підставою для зупинення провадження. Обов`язковою умовою для застосування пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України є встановлення подібності правовідносин у справах, яка передбачає тотожність або істотну схожість предмета спору, підстав позову, фактичних обставин та правового регулювання.

Крім того, у правових висновках Великої Палати Верховного Суду підкреслено, що метою зупинення провадження є забезпечення єдності судової практики у подібних правовідносинах, а не формальне очікування рішення у будь-якій іншій справі, яка перебуває на розгляді суду касаційної інстанції.

Також Верховний Суд зазначає, що для зупинення провадження суд має встановити наявність прямого та безпосереднього зв`язку між предметом спору у справі, що розглядається, та правовими питаннями, які є предметом перегляду в іншій справі, а також обґрунтувати неможливість ухвалення рішення без урахування правової позиції, що формується.

Таким чином, виходячи із наведених правових підходів, відсутність подібності правовідносин та недоведеність впливу результатів розгляду іншої справи на вирішення конкретного спору виключає можливість застосування положень пункту 7 частини першої статті 228 Господарсько-процесуального кодексу України.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.229 ГПК України провадження у справі зупиняється, зокрема у випадку, встановленому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Відтак, правові підстави для зупинення провадження у справі №902/1800/25, що встановлені п.7 ч.1 ст.228 ГПК України відсутні.

Вказаний висновок суду відповідає висновкам Верховного Суду, які викладено у його постановах від 22.10.2024 у справі № 911/1683/23 та від 28.05.2025 у справі № 619/766/18.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з п.4 ч.1 ст.280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За змістом ч.3 ст.271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвали про зупинення провадження у справі справа передається на розгляд суду першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів господарського суду апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала скасуванню, а матеріали справи направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом апеляційної скарги, має бути здійснено, виходячи зі змісту норм статті 129 ГПК України, за результатами розгляду справи по суті згідно із загальними правилами вказаної статті.

Керуючись ст.ст. 255, 269, 270, 271, 275, 277, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Бершадський риборозплідник" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 28.04.2026 (повну ухвалу складено 06.05.2026) у справі №902/1800/25 - задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 28.04.2026 у справі №902/1800/25 - скасувати.

Справу №902/1800/25 передати для продовження розгляду до Господарського суду Вінницької області.

Доручити Господарському суду Вінницької області здійснити розподіл судового збору за подання апеляційної скарги відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Бершадський риборозплідник", згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню згідно зі ст. 255, п. 2 ч. 1 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "23" липня 2026 р.

Головуючий суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Хабарова М.В.

Суддя Кульчій І.М.