Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №927/1238/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2026 р. Справа№ 927/1238/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Барсук М.А.

Пономаренка Є.Ю.

без участі представників сторін, у спрощеному провадженні у відповідності до вимог ст. 247 Господарського процесуального кодексу України розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ВІАННА ГРУПП"

на рішення господарського суду Чернігівської області від 18.02.2026

у справі №927/1238/25 (суддя Моцьор В.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдінг"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ВІАННА ГРУПП"

про стягнення 393 653, 03 грн,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2023 року до господарського суду Чернігівської області 26.12.2025 року через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до товариства з обмеженою відповідальністю "ВІАННА ГРУПП" про стягнення заборгованості за договором № 8639-ТКЕ(24)-24 від 18.09.2024 про постачання природного газу в сумі 393 653, 03 грн з яких: 333 410, 37 грн сума основного боргу, 50 310, 58 грн пеня, 4 924, 54 грн 3% річних та 5 007, 54 грн інфляційні втрати.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 18.02.2026 позов задоволено повністю.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "ВІАННА ГРУПП" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдінг" 333 410, 37 грн - суми основного боргу, 50 310, 58 грн - пені, 4 924, 54 грн - 3% річних, 5 007, 54 грн - інфляційні втрати та судовий збір в сумі 4 723, 84 грн.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що підтверджено часткову оплату відповідачем вартості поставленого позивачем товару на суму 930 579, 83 грн. (а.с.21), отже заборгованість відповідача становить 333 410, 37 грн., зазначена сума не спростована відповідачем, доказів оплати заборгованості, на момент винесення рішення судом першої інстанції, відповідач не надав. Також, оскільки відповідачем несвоєчасно були виконані зобов`язання щодо оплати за отриманий товар, стягнув на підставі ст.625 УК України 3 відсотка річних та втрати від інфляції, та у відповідності до п. 7.2 договору поставки штрафні санкції у вигляді пені.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "ВІАННА ГРУПП" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: рішення господарського суду Чернігівської області від 18.02.2026 по справі №927/1238/25 в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 333 410, 37 грн скасувати, закривши провадження в цій частині позовних вимог; рішення господарського суду Чернігівської області від 18.02.2026 по справі №927/1238/25 в частині стягнення штрафних санкцій 50 310, 58 грн - пені, 4 924, 54 грн - 3% річних, 5 007, 54 грн змінити, задовольнивши клопотання апелянта та зменшити суми до стягнення по штрафним санкціям в розмірі 1 грн по пені, 4 924, 54 грн - 3% річних, 5 007, 54 грн - інфляційних втрат; провести розподіл судових витрат відповідно до положень ЦПК України.

До апеляційної скарги, відповідач додав клопотання про зменшення заявленої до стягнення заборгованості в частині нарахованих штрафних санкцій.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що сума боргу в розмірі 333 410,37 грн. на момент звернення позивача до суду була відсутня. Згідно платіжної інструкції №1276 від 09.12.2025 відповідачем було сплачено суму боргу в розмірі 333 410,37 грн. до звернення позивача до суду з позовними вимогами (26.12.2025).Окрім того, апелянтом додано клопотання про зменшення розміру пені, яке обґрунтовано недобросовісною поведінкою позивача, оскільки останній підтримав позовні вимоги станом на дату ухвалення рішення , знаючи по відсутність заборгованості по основному боргу.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2026 апеляційну скаргу у справі №927/1238/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя (суддя-доповідач), судді: Кропивна Л.В., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2026 прийнято до розгляду апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ВІАННА ГРУПП" та ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін. Витребувано у господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/1238/25.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2026 враховуючи рішення Вищої ради правосуддя від 07.05.2026 про відсторонення від здійснення правосуддя судді Кропивної Л.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, справу №927/1238/25 передано на повторний автоматизований розподіл.

20.03.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Зазначив, що під час розгляду справи, відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, як і не надав будь яких доказів у справі про сплату основного боргу. Окрім того, клопотання про зменшення штрафних санкцій до суду першої інстанції надано не було, отже відповідач несе ризики настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням ним процесуальних дій. При цьому зазначив, що добровільна оплата відповідачем заборгованості за спожитий газ не може бути підставою для скасування обґрунтованого рішення суду першої інстанції та закриття провадження в частині стягнення основного боргу. В даному випадку рішення вважається виконаним в частині оплати заборгованості за спожитий газ.

23.03.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 927/1238/25.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2026, справу №927/1238/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Руденко М.А., судді: Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2026 прийнято апеляційну скаргу до провадження у визначеному складі колегії суддів.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та товариством з обмеженою відповідальністю «Віанні Групп» 18.09.2024 укладено договір №8639-ТКЕ(24)-24 про постачання природного газу (далі - договір) (а.с.12).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов`язується поставити споживачу, який є виробником теплової енергії в розумінні підпункту 1 пункту 4 положення, природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Згідно з п. 2.1. договору постачальник передає споживачу на умовах цього Договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з жовтня 2024 року по 30 квітня 2025 (включно), в кількості 60, 06900 тис.куб.м, в тому числі по місяцях (тис.куб.м):

жовтень 2024 - 2,00000,

листопад 2024 - 9,30000,

грудень 2024 - 12,20000,

січень 2025 - 12,50000,

лютий 2025 - 12,00000,

березень - 11,00000

квітень - 1,06900.

Відповідно до п. 2.4. договору перегляд та коригування замовлених споживачем обсягів природного газу за цим договором може відбуватися шляхом підписання сторонами додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду, з урахуванням умов підпунктів 2.2.2 та 2.2.3 договору.

Споживач зобов`язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів.

Так, відповідно до п. 3.1. договору постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи.

Право власності на природній газ переходить від постачальника до споживача в момент передачі природного газу. Після переходу права власності на природній газ Споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природній газ.

Згідно з п. 3.5. договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Відповідно до підпункту 3.5.1 пункту 3.5 договору, споживач зобов`язується надати постачальнику не пізніше 7 (сьомого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, по два примірники актів приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (надалі також - акти), підписані уповноваженим представником споживача, а саме: акт на Обсяг І (фіксований), акт на Обсяг ІІІ (фіксований) та акт на Обсяг ІІ. В актах зазначаються фактичні обсяги використання природного газу, які визначаються з урахуванням вимог пункту 2.1, підпунктів 2.2.3 та 3.5.2 цього договору, їх ціна (визначається відповідно до розділу 4 цього договору) та вартість.

Підпунктом 3.5.2. пункту 3.5. договору передбачено, що сумарні обсяги за всіма складеними за розрахунковий/звітний період актами мають відповідати обсягам за даними остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі оператора ГТС за цей період.

Якщо споживач в будь-якому місяці постачання природного газу з 01.09.2024 по 30.04.2025 використав обсяг І (фіксований) та обсяг ІІІ (фіксований), зазначені в рядку "Всього" таблиці пункту 2.1 цього договору, тоді обсяги природного газу використані споживачем:

- для потреб виробництва теплової енергії для надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води населенню та/або постачання теплової енергії як товарної продукції для зазначених потреб;

- для виробництва теплової енергії для надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води бюджетним установам/організаціям та релігійним організаціям, закладам охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо), закладам охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), підприємствам, установам та організаціям, що перебувають в управлінні Державного управління справами, та/або постачання теплової енергії як товарної продукції для зазначених потреб,

Постачальник оформлює документально, як Обсяг ІІ.

Відповідно до підпункту 3.5.3. пункту 3.5. договору 3.5.3 якщо споживач до 12-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, не надав Постачальнику документи, зазначені в підпункті 3.5.1 цього договору або сумарні обсяги за актами не відповідають даним остаточної алокації, сторони оформлюють весь фактично використаний споживачем природний газ (за даними остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС у звітному періоді) як Обсяг ІІ.

Згідно з підпунктом 3.5.4. пункту 3.5. договору, постачальник протягом 3 (трьох) робочих днів з дати одержання актів зобов`язується повернути Споживачу по одному примірнику оригіналів актів, підписаних уповноваженим представником постачальника або надає обґрунтовану відмову від підписання акту.

Після підписання Сторонами актів приймання-передачі, замовлені обсяги природного газу за договором вважаються скоригованими.

На виконання умов договору, позивачем та відповідачем складено та підписано акти приймання - передачі природного газу за період з жовтня 2024 по квітень 2025.

Відповідно до пункту 4.1 договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином:

" 4.1.1. Ціна обсягів газу, визначених в пункті 2.1 цього Договору як Обсяг І (фіксований) за 1000 куб. м газу без ПДВ - 6 183,33 грн, крім того ПДВ за ставкою 20%, всього з ПДВ - 7 420,00 грн;

крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ 20% - 27,315 грн, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб. м.

Всього ціна газу для Обсягу І (фіксований) за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 7 583,89 грн.

4.1.2. Ціна природного газу для Обсягу ІІ визначається щомісяця для виробника теплової енергії за такою формулою:

Р = Pueex х k1 х k2,

де Р - ціна природного газу для виробника теплової енергії;

Pueex - середньозважена ціна, що склалася на ресурс місяця, що передує місяцю постачання природного газу та склалася за результатами електронних біржових торгів на товарній біржі "Українська енергетична біржа" за всіма договорами, умовами оплати та базисами (в газотранспортній системі, газосховищах), та за всіма стандартизованими продуктами за напрямком "Природний газ", за період з 1 по 20 (включно) числа місяця за всі торгові дні місяця, з урахуванням податку на додану вартість, у гривнях за 1000 куб. метрів газу;

k1 - коригуючий коефіцієнт, що враховує вартість грошей у часі за обліковою ставкою Національного банку, діючою на день розрахунку коригуючого коефіцієнта, та середнім очікуванням прострочення оплати виробників теплової енергії на рівні 80 календарних днів, за лінійними розрахунками;

k2 - коригуючий коефіцієнт, націнка постачальника природного газу, що становить 1,050.

Якщо протягом поточного місяця постачання природного газу не здійснювались електронні біржові торги на товарній біржі "Українська енергетична біржа" за всіма договорами, умовами оплати та базисами (в газотранспортній системі, газосховищах), ціна залишається на рівні попереднього місяця, розрахована згідно з наведеною формулою.

Крім того податок на додану вартість за ставкою 20%,

При цьому, тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ 20% - 27,315 грн, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб. м.

Постачальник щомісячно розміщує інформацію щодо зміни ціни газу за Обсягом ІІ на офіційному сайті Постачальника naftogaztrading.com.ua або відповідна інформація надсилається Постачальником Споживачу листом на електронну адресу Споживача, вказану у розділі 14 "Адреси та реквізити Сторін" цього Договору. Така ціна є обов`язковою для застосування Сторонами з 1 (першого) числа місяця, на який вона розрахована та не потребує окремого оформлення додатковою угодою. Сторони домовились, що ціна природного газу Обсягу ІІ буде вказана при документальному оформленні Обсягу ІІ у відповідному акті приймання передачі газу.

Сторони підтверджують, що цілком погоджуються з порядком визначення та зміни ціни Обсягу II, зазначеним в даному пункті Договору. При цьому, Споживач вважається повідомленим про зміну ціни Обсягу II з моменту здійснення публікації відповідної інформації на офіційному сайті Постачальника naftogaztrading.com.ua або з моменту відправлення відповідного повідомлення Постачальником на електронну адресу Споживача, зазначену у розділі 14 даного Договору.

4.1.3. Ціна обсягів газу, визначених в пункті 2.1 цього Договору як Обсяг ІІІ (фіксований) за 1000 куб. м газу без ПДВ - 13 658,33 грн, крім того ПДВ за ставкою 20%, всього з ПДВ - 16 390,00 грн;

Крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ 20% - 27,315 грн, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб. м.

Всього ціна газу для Обсягу ІІІ (фіксований) за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16 553,89 грн.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що Споживач здійснює розрахунок за придбанні обсяги природного газу в наступному порядку:

- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту/актів приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту/актів приймання-передачі природний газ - до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому Споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

У разі відсутності акта/актів приймання - передачі, фактична вартість переданого Споживачу природного газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.3.3 пункту 3.5 цього договору.

Згідно з пунктом 7.2. договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 та/або строків оплати згідно з пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

У разі наявності у виробника теплової енергії невідшкодованої заборгованості з різниці в тарифах, розрахованої та узгодженої відповідно до законодавства України, на суму заборгованості за природний газ, що еквівалентна сумі заборгованості з різниці в тарифах на відповідну дату, неустойка (штрафи, пені), інфляційні нарахування, проценти річних постачальником не нараховуються.

Сторони узгодили також, що даний Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності) або з дати накладення уповноваженим представником однієї зі Сторони останнього у часі кваліфікованого електронного підпису/удосконаленого електронного підпису, та діє до " 30" квітня 2025 р. включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою Сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору.

Постачання природного газу, згідно даного Договору Споживачу здійснюється з врахуванням умов пунктів 2.1, 3.3, 5.2 цього Договору (п. 13.1. Договору).

На виконання умов договору позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 1 263 990,20 грн, в доказ чого надав акти приймання-передачі природного газу, а саме:

акт приймання-передачі природного газу від 31.10.2024 (за жовтень 2024 року) на суму 56 852 грн (а.с.25);

акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2024 (за листопад 2024 року) на суму 180 154, 30 грн (а.с. 25 зворот);

акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2024 (за грудень 2024 року) на суму 218 983, 75 грн (а.с.26);

акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2025 (за січень 2025 року) на суму 217 833, 28 грн (а.с. 26 зворот);

акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2025 (за лютий 2025 року) на суму 256 756, 50 грн (а.с.27);

акти приймання-передачі природного газу від 31.03.2025 (за березень 2025 року) на суму 126 301, 67 грн та суму 80 015, 22 грн (а.с. 27 зворот, 28);

акт приймання-передачі природного газу від 30.04.2025 (за квітень 2025 року) на суму 127 093, 48 грн (а.с.28 зворот);

Відповідач частково оплатив вартість отриманого природного газу в сумі 930 579,83 грн. (а.с.21).

З урахуванням проведених відповідачем оплат заборгованість останнього за даними позивача за отриманий природний газ становить 333 410, 37 грн.

Позивач звернувся з позовними вимогами за захистом своїх порушених прав у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договору по оплаті вартості природного газу в розмірі 333 410,37 грн, а також у зв`язку з порушення строків оплати просив стягнути 50 310,58 грн пені, 4 924,54 грн 3% річних за період прострочення з 16.05.2024 по 14.06.2024, інфляційних нарахувань 5 007,54 грн (з урахуванням строків виконання зобов`язань по оплаті вартості природного газу по кожному з актів окремо та часткових оплат).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що матеріалами справи належним чином підтверджено наявність заборгованості по оплаті за поставлений природний газ та у зв`язку з несвоєчасною оплатою стягнув штрафні санкції у вигляді пені та на підставі ст. 625 ЦК України три відсотки річних та інфляційні втрати.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Відповідно до положень статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що сторони відповідно до статті 6 цього Кодексу є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Суд при вирішенні спору враховує, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами про договір поставки (купівлю-продаж).

Згідно зі статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві ціну проданого товару.

У відповідності до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Як свідчать матеріали справи та було встановлено судом першої інстанції, на виконання умов договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято за період з жовтня 2024 року по квітень 2025 року природний газ на загальну суму 1 263 990, 20 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, які підписані сторонами без зауважень і заперечень та скріплені печатками. (а.с.25-28)

Матеріалами справи належним чином підтверджено часткову оплату відповідачем вартість поставленого позивачем товару на суму 930 579, 83 грн. (а.с.21), отже заборгованість відповідача становить 333 410, 37 грн., зазначена сума не спростована відповідачем, доказів оплати заборгованості, на момент винесення рішення судом першої інстанції, відповідач не надав.

Частиною 1 ст. 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Зважаючи на зазначене та дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач здійснив оплату вартості поставленого газу не у повному обсязі, в матеріалах справи на період розгляду судом першої інстанції були відсутні докази сплати 333 410, 37 грн боргу.

Окрім того, у зв`язку з порушенням відповідачем строків оплати поставленого природного газу позивачем пред`явлено до стягнення 50 310, 58 грн пені за загальний період з 17.12.2024 по 31.10.2025 , 4 924, 54 грн 3% річних за загальний період з 17.12.2024 по 31.10.2025, 5 007,54 грн інфляційних нарахувань загальний період з січня 2025 по жовтень 2025 (з урахуванням строків виконання зобов`язань по оплаті вартості природного газу по кожному з актів окремо та часткових оплат).

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з пунктом 7.2. договору сторонами погоджено, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 та/або строків оплати згідно з пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Крім того відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, за змістом наведених норм закону нарахування інфляційних втрат та 3 % річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення виконання зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.10.2023 у справі № 904/4334/22.

Колегія суддів перевіривши розрахунок пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, погоджується з висновком суду першої інстанції, що останні позивачем розраховані арифметично вірно, нараховані правомірно відповідно до умов договору з урахуванням строків виконання зобов`язань по оплаті вартості природного газу по кожному з актів окремо і часткових оплат та вимог законодавства, тому підлягають стягненню у заявлених позивачем сумах, зокрема, 50 310,58 грн пені, 4 924,54 грн 3% річних за загальний період з 17.12.2024 по 31.10.2025 та 5 007,54 грн інфляційних нарахувань за загальний період з січня 2025 по жовтень 2025.

Окрім того, матеріали справи свідчать, що відповідачем не було подано до суду першої інстанції будь-яких клопотань про зменшення штрафних санкцій чи заперечень стосовно їх нарахувань.

Стосовно доводів апеляційної скарги, що сума боргу в розмірі 333 410,37 грн. на момент звернення позивача з позовом, була погашена, згідно платіжної інструкції №1276 від 09.12.2025 відповідачем було сплачено суму боргу в розмірі 333 410,37 грн. до звернення позивача до суду з позовними вимогами (26.12.2025), колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 3 статті 269 ГПК України передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Прийняття судом апеляційної інстанції додатково поданих доказів без урахування наведених вище критеріїв матиме наслідком порушення приписів ст. 269 ГПК України, тож суд апеляційної інстанції досліджує нові докази, якщо вони існували на час розгляду справи судом першої інстанції та якщо визнає, що вони не могли бути надані суду першої інстанції у виняткових випадках.

Враховуючи викладене, колегія суддів звертає увагу на те, що апелянтом вказані доказ надано на стадії апеляційного перегляду на дату прийняття оспореного рішення такого доказу суд першої інстанції в своєму розпорядження не мав.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Апелянтом не було наведено належних та допустимих доказів, неможливості подання додаткових доказів під час розгляду справи в суді першої інстанції до винесення рішення.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає, що відповідач був повідомлений належним чином про розгляд справи в суді першої інстанції, що підтверджено доказами направлення позовної заяви разом з додатками 25.12.2025 о 15:04 (квитанція №5474576 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС, ТОВ «Віанна Групп») (а.с.29), а також направлення ухвали господарського суду Чернігівської області від 30.12.2025 про відкриття провадження у справі №927/1238/25 до електронного кабінету ТОВ «Віанна Групп», відповідно до довідки 30.12.2025 о 13:34. (а.с.35).

При зверненні до суду апеляційної інстанції відповідач надав нові докази, які не досліджувались судом першої інстанції під час розгляду справи, відповідного клопотання про долучення доказів, яке б містило обґрунтування неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від відповідача також у матеріалах апеляційної скарги відсутнє.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові 24.07.2024 справа № 646/857/18 (провадження № 61-5330св24) зазначає, що застосуванню норм матеріального права передує встановлення обставин у справі та підтвердження їх відповідними доказами. Суд апеляційної інстанції має право досліджувати нові докази, якщо неподання таких доказів до суду першої інстанції зумовлене поважними причинами (поважність причин повинен довести заявник, який подає такі докази). Вказане положення закріплене законодавцем з метою забезпечення змагальності процесу в суді першої інстанції, де сторони повинні надати всі наявні в них докази, і недопущення зловживання стороною своїми правами.

Учасники справи зобов`язані подавати всі наявні в них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Процесуальний закон надає детальну регламентацію строків подання доказів, що об`єктивно мінімізує можливі випадки зловживання правами у сфері доказування.

За таких обставин, відповідач не довів, із належним посиланням на відповідні докази, неможливості подання цих доказів до суду першої інстанції з причин, які б об`єктивно не залежали від нього, оскільки усі зазначені відомості були в його розпорядженні на момент розгляду справи судом першої інстанції, що унеможливлює визнання причин їх неподання поважними.

Враховуючи наведене, судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги надані відповідачем додаткові докази, оскільки ним не наведено обґрунтувань винятковості випадку та причин, що об`єктивно не залежали від нього для сформування та надання таких доказів суду першої інстанції під час розгляду справи.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідним зазначити на те, що сплата основної суми боргу в розмірі 333 410,37 грн., згідно платіжної інструкції №1276 від 09.12.2025 повинна бути врахована сторонами під час виконання судового рішення.

Стосовно поданого до суду апеляційної інстанції, відповідачем клопотання про зменшення розміру пені, яке обґрунтовано недобросовісною поведінкою позивача, що підтримав позовні вимоги станом на дату ухвалення рішення, знаючи по відсутність заборгованості, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до п.3 ст. 83 ГПК України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного Кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У відповідача було право надання до суду першої інстанції додаткових доказів, які б підтверджували сплату основної заборгованості, однак своїм правом останній належним чином не скористався. Таким чином не можна дійти до висновку, що неврахування погашення суми основного боргу при винесенні рішення відбулось виключно з вини позивача

При цьому колегія суддів зазначає що штрафні санкції розраховані за період з 17.12.2024 по 31.10.2025, а погашення основного боргу відбулось 09.12.2025 року, тобто пеня судом першої інстанції стягнута виключно за період прострочення виконання основного грошового зобов`язання, що передбачено п. п.7.2 договору постачання природного газу від 18 вересня 2024 року, до повного погашення основного боргу.

Відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2, 13 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Отже змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Водночас, відповідачем не надано жодних доказів на спростування доводів позивача та підтверджених матеріалами справи обставин.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Відповідно до ст. ст. 73,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду Чернігівської області від 18.02.2026 року у справі № 927/1238/25, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ВІАННА ГРУПП" на рішення господарського суду Чернігівської області від 18.02.2026 у справі №927/1238/25 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Чернігівської області від 18.02.2026 у справі №927/1238/25 залишити без змін.

Матеріали справи № 927/1238/25 повернути до місцевого господарського суду .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287,288 ГПК України.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Барсук

Є.Ю. Пономаренко