Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №910/16418/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2026 р. Справа№ 910/16418/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Сковородіної О.М.

Коробенка Г.П.

секретар судового засідання: Гріщенко А.О.

за участі представників сторін: відповідно до протоколу судового засідання від 22.07.2026

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2026

у справі №910/16418/25 (суддя Пукас А.Ю.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі»

про стягнення 112 402 453,18 грн

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. короткий зміст позовних вимог

До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі за текстом - ПрАТ «НЕК «Укренерго», Позивач) з позовом до Приватного акціонерного товариства «Дтек Київські електромережі» (далі за текстом - ПрАТ «Дтек Київські електромережі», Відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 60 653 982, 28 грн за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2024 № 0539-02041-ПП, нарахованих 3 % річних - 417 149, 06 грн та інфляційних втрат - 97 356, 27 грн.

У подальшому, Позивачем збільшено розмір позовних вимог до суми основного боргу - 111 591 571, 27 грн, 3 % річних - 713 525, 64 грн та інфляційних втрат - 97 356, 27 грн.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначає, що Відповідач з порушенням виконує грошове зобов`язання за надані йому послуги у зв`язку з чим у нього утворився борг, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

29.05.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Відповідача про закриття провадження у справі в частині суми основного боргу та заява про відстрочення виконання рішення суду.

1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2026 у справі №910/16418/25 провадження у справі в частині вимог Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на стягнення суми основного боргу в розмірі 111 591 571, 27 грн закрито, позов Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» - задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Дтек Київські електромережі» на користь Приватного акціонерного товариств «Національна енергетична компанія «Укренерго» 97 356, 27 грн інфляційних втрат, 713 187, 48 грн 3 % річних та 9 726,52 грн судового збору. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Заяву Приватного акціонерного товариства «Дтек Київські електромережі» про відстрочення виконання рішення суду - задоволено. Відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2026 у справі № 910/16418/25 до 03.06.2027.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що Відповідачем порушено умови Договору в частині обов`язку здійснення оплати за надані Позивачем послуги у зв`язку з чим нарахування 3 % річних та інфляційних втрат здійснено правомірно в силу чого позов підлягає частковому задоволення, враховуючи здійснені Відповідачем оплати та перерахунок 3 % річних.

1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2026 у справі №910/16418/25 в частині задоволення заяви ПАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» про відстрочку його виконання та в цій частині ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2026 у справі №910/16418/25.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2026 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Алданова С.О.

19.06.2026 суддя Північного апеляційного господарського суду Корсак В.А. заявив самовідвід від розгляду апеляційної скарги у справі №910/16418/25.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2026 заяву про самовідвід судді Корсака В.А. від розгляду справи №910/16418/25 задоволено та передано матеріали справи на повторний автоматизований розподіл відповідно до ст. 32 ГПК України.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2026 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Коробенко Г.П., Скрипка І.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2026 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/16418/25 та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2026 у справі до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/16418/25.

02.07.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/16418/25.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2026 відкрито апеляційне провадження у справі №910/16418/25 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2026 та призначено до розгляду на 22.07.2026.

16.07.2026 через систему «Електронний суд» від Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Розпорядженням керівника апарату суду від 22.07.2026 у зв`язку зі перебуванням судді Скрипки І.М., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.22., 2.3.43. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/16418/25.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2026 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Коробенко Г.П., Сковородіна О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2026 прийнято до провадження справу №910/16418/25 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Коробенко Г.П., Сковородіна О.М., розгляд якої здійснювати 22.07.2026.

2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення в частині задоволення заяви про відстрочення виконання рішення, суд: не з`ясував обставини, що мають значення для справи, зокрема можливість виконання рішення та відсутність суттєвих ускладнень, які б вимагали відстрочення на визначений судом період; визнав встановленими обставини, що не були доведені (Відповідач не надав жодних доказів на підтвердження своєї заяви); зробив у рішенні висновки, що не відповідають обставинам справи (нібито «мають місце обставини, які ускладнюють виконання судового рішення», і «відстрочення рішення суду не порушить прав стягувача»); ухвалено рішення з посиланням на обставини, які взагалі не є підставою для розстрочення виконання рішення згідно зі ст.331 ГПК України («факт часткового виконання рішення»), тобто порушено норми процесуального права.

За доводами позивача, відстрочення виконання судового рішення у даній справі порушує баланс інтересів сторін на користь Відповідача, що загрожує виконанню функцій Позивача як оператора системи передачі, поглиблює кризу неплатежів на ринку, тягне зростання заборгованості і стягнення з Позивача його кредиторами боргів, штрафних санкцій та інших нарахувань.

2.3. узагальнені доводи та заперечення іншого учасника справи

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач зазначив, що надаючи відстрочку, місцевий суд визнав достатніми обставини, у яких опинився відповідач, які істотно ускладнюють виконання рішення.

Відповідач звертає увагу суду на загальновідомий факт, що ворогом з території російської федерації постійно здійснюються обстріли енергетичної інфраструктури України, що в силу приписів ч. 3 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України не потребує доказування.

Крім того, відповідач наголошує, що фактично основне зобов`язання перед позивачем є виконаним, а отже, відстрочення виконання рішення суду ніяким чином не призведе до втрат позивача від знецінення грошових коштів.

Відповідач просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

2.4. явка в судове засідання

У судове засідання 22.07.2026 з`явився представник відповідача, заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні.

Представник Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про розгляд справи в суді апеляційної інстанції був повідомлений належним чином та завчасно, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою про доставку ухвали суду до його електронного кабінету системи «Електронний суд».

Згідно з ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Судом враховано, що у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

Оскільки явка учасників апеляційного провадження в судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, суд апеляційної інстанції вбачає за можливе розглядати дану апеляційну скаргу за відсутності представника позивача, що не з`явився, за наявними у справі матеріалами.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.

3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини

З матеріалів справи вбачається, що ПрАТ «Дтек Київські електромережі» подав НЕК «Укренерго» заяву-приєднання від 03.11.2023 до договору про надання послуг з передачі електричної енергії, у якій надано письмову згоду на приєднання до умов договору.

Позивач листом № 01/60219 від 09.11.2023 повідомив Відповідача про приєднання останнього до умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії; вказано ідентифікатор договору № 0539-02041-ПП; дата акцептування 01.01.2024.

Таким чином, між Позивачем (Користувач) і Відповідачем (оператор системи передач - ОСП) укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії 01.01.2024 з ідентифікатором № 0539-02041-ПП (далі за текстом - договір).

Наказом № 625 від 06.08.2025 затверджено нову редакцію Договору.

Відповідно до пункту 1.1 Договору він є публічним договором приєднання, який встановлює порядок і умови надання послуг з передачі електричної енергії користувачам системи передачі (далі Користувач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Користувача до умов цього договору згідно з заявою-приєднанням, що є додатком 1 до цього договору.

Відповідно до пункту 2.1 Договору за цим договором ОСП безперервно надає послугу з передачі електричної енергії (далі - послуга), а Користувач зобов`язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору. Послуга, яка надається за цим договором згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016:2010), має код: 35.12.

Згідно з пунктом 5.1 Договору для розрахунків за цим договором використовується плановий і фактичний обсяги послуги.

Відповідно до пункту 4.1 Договору планова та/або фактична вартість послуги визначається на підставі діючого на момент надання послуги тарифу з передачі електричної енергії та/або ставки плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.

Відповідно до пункту 6.1 Договору розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць.

Згідно з пунктом 6.2 Договору Користувач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із такою системою платежів і розрахунків:

1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;

2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;

3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.

Плановий обсяг послуги, що використовується для розрахунку планової вартості послуги, визначається на підставі даних АКО за кожну декаду розрахункового періоду.

Відповідно до пункту 6.4 Договору Користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів приймання-передачі послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.

Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти приймання-передачі послуги направляються користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).

Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Системі управління ринком, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.

Оплату вартості послуги після коригування обсягів та вартості послуг користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі послуги (включно) або акт приймання-передачі послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).

Акти приймання-передачі послуги та акти коригування до актів приймання-передачі послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає користувачу два примірники акта приймання-передачі послуги та/або акта коригування до актів приймання-передачі послуги в паперовій формі, підписані власноручним підписом зі свого боку. Користувач здійснює підписання актів приймання-передачі послуги та актів коригування до актів приймання-передачі послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання Користувачем.

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем через систему електронного документообігу направлено Відповідачу:

Акт приймання - передачі від 31.10.2025 № ПРА-0013713 на суму 47 032 256 грн з ПДВ;

Акт приймання - передачі від 30.11.2025 № ПРА-0014405 на суму 35 798 784,84 грн з ПДВ;

Акт приймання - передачі від 31.12.2025 № ПРА-0015077 на суму 44 834 080, 66 грн;

Акт приймання - передачі від 31.01.2026 № ПРА-0015783 на суму 50 758 455, 42 грн;

Акт коригування: від 03.09.2025 № ПРА_К-0011514 до Акту від 30.06.2025 № ПРА-0011207 на суму 2 171 949,73 грн з ПДВ; від 03.10.2025 № ПРА_К-0011891 до Акту від 31.07.2025 № ПРА-0011821 на суму 219 321,31 грн з ПДВ; від 13.11.2025 ПРА_К-0012798 до Акту від 31.08.2025 № ПРА-0012444 на суму 366 586,81 грн з ПДВ; від 09.12.2025 № ПРА_К-0013264 до Акту від 30.09.2025 № ПРА-0013073 на суму - 518 395,43 грн з ПДВ; від 02.09.2025 № ПРА_К-0011212 до Акту від 31.01.2025 № ПРА-0008324 (з урахуванням акту коригування від 01.04.2025 № ПРА_К-0009271) на суму 54 954,86 грн з ПДВ; від 06.10.2025 № ПРА_К-0012142 до Акту від 28.02.2025 № ПРА-0008876 (з урахуванням акту коригування від 07.05.2025 № ПРА_К-0009667) на суму 100 217,93 грн з ПДВ; від 04.11.2025 № ПРА_К-0012573 до Акту від 31.03.2025 № ПРА-0009441 (з урахуванням акту коригування від 06.06.2025 № ПРА_К-0009986) на суму 31 504,72 грн з ПДВ; від 04.12.2025 № ПРА_К-0013058 до Акту від 30.04.2025 № ПРА-0010008 на суму 30 111, 92 грн з ПДВ; від 25.12.2025 № ПРА_К-0013376 до Акту від 31.05.2025 № ПРА-0010612 на суму 198 460, 19 грн; від 02.01.2026 № ПРА_К-0013499 до Акту від 31.10.2025 № ПРА-0013713 на суму 290 695, 26 грн з ПДВ;

Суд зазначає, що вказані вище акти підписані електронними підписами сторін без зауважень та претензій, в силу чого у Відповідача виник обов`язок з проведення остаточного розрахунку.

Спір виник внаслідок того, що Відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за Договором в частині оплати наданих послуг в обсягах згідно зазначених вище актів належним чином не здійснив, у зв`язку з чим у Відповідача виникла заборгованість у розмірі 111 591 571, 27 грн (з урахування збільшення позовних вимог).

З матеріалів справи вбачається, що в ході розгляду справи Відповідачем сплачено основний борг в розмірі 111 591 571, 27 грн згідно наступних платіжних інструкцій: № 4362224 від 08.01.2026 на суму 23 329 593, 24 грн; № 4371912 від 19.01.2026 на суму 31 504, 72 грн; № 4371913 від 19.01.2026 на суму 366 586, 81 грн; № 4371910 від 19.01.2026 на суму 8 645 908, 12 грн; № 4371911 від 19.01.2026 на суму 14 285 593, 59 грн; № 4381863 від 28.01.2026 на суму 30 111, 92 грн; № 4381862 від 28.01.2026 на суму 198 460, 19 грн; № 4381864 від 28.01.2026 на суму 1 587 829, 89 грн; № 4386003 від 30.01.2026 на суму 21 513 191, 25 грн; № 4413800 від 20.02.2026 на суму 35 839 417, 01 грн; № 4510506 від 08.04.2026 на суму 46 957, 88 грн; № 4510508 від 08.04.2026 на суму 290 695, 26 грн; № 4510507 від 08.04.2026 на суму 16 641 543, 20 грн; № 4510351 від 17.04.2026 на суму 16 979 196, 34 грн; № 4531459 від 28.04.2026 на суму 13 979 196, 33 грн; № 4536166 від 30.04.2026 на суму 3 000 000 грн.

Факт зазначеної оплати Відповідачем визнається в силу чого останній просить суд закрити провадження у справі в цій частині з підстав відсутності предмету позову.

З огляду на допущені Відповідачем порушення строків оплати наданих Позивачем послуг, останнім здійснено нарахування 3 % річних та інфляційних втрат згідно наданого суду розрахунку.

Заперечення Відповідача ґрунтуються на відсутності доказів виникнення у нього обов`язку з оплати за Договором в межах спірного періоду, а надані розрахунки не є належними в розумінні того, що з них не можна встановити періоди нарахування, суми нарахувань, а відтак і відсутня можливість вставлення правомірності заявлених позовних вимог.

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Приймаючи до уваги умови укладеного між сторонами Договору в частині строку виконання зобов`язання Відповідача перед Позивачем з оплати послуги з передачі електричної енергії (як за планові так і фактичні обсяги послуг) за спірні періоди станом на час розгляду справи такий строк є таким, що настав згідно визначених Позивачем у розрахунку дат, в силу чого вимоги зі сплати суми основного боргу у заявленому розмірі є обґрунтованими.

Суд першої інстанції зазначив, що враховуючи здійснені Відповідачем оплати в рахунок погашення боргу в межах спірного періоду (жовтень - листопад 2025, січень 2026, коригування за березень 2025, серпень 2025, жовтень 2025) провадження у справі в межах суми основного боргу - 111 591 571, 27 грн підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України з огляду на відсутність предмету спору в цій частині.

В частині наданих Позивачем доказів направлення актів та рахунків за Договором, суд вказав, що такі докази є належними та достатніми, при тому, що Відповідачем не спростовано останні, а натомість вчинялися та вчиняються дії щодо визнання факту отримання підстав для здійснення оплати, що тим самим спростовує позицію останнього.

Матеріалами справи підтверджується те, що Відповідач, в порушення умов Договору, у визначені строки оплату за надані послуги не проводив, а отже є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Оскільки укладеним між сторонами договором визначений саме такий порядок розрахунків за надану послугу, як оплата планових платежів та оплата за актом приймання-передачі послуги, то невиконання або неналежне виконання користувачем як зобов`язання з оплати планового обсягу на умовах попередньої оплати, так і зобов`язання з оплати фактичного обсягу послуги, отриманої за розрахунковий місяць, є порушенням виконання грошового зобов`язання і передбачає застосування правових наслідків порушення зобов`язання та настання відповідальності за порушення грошового зобов`язання, зокрема, згідно з нормами статтей 611, 625 Цивільного кодексу України.

Подібна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21 та постановах Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 904/5899/21, від 24.11.2022 у справі № 927/713/21, від 23.11.2023 у справі № 925/654/22, від 13.03.2024 у справі № 904/5899/21.

Щодо наданих Позивачем розрахунків 3 % річних та інфляційних втрат суд зазначив, що останні є належними доказами нарахування заявлених до стягнення сум, містять періоди за які нараховано 3 % річних та інфляційні втрати та суми, на які такі нарахування здійснено, а тому заперечення відповідача в цій частині відхилено як такі, що не спростовують здійснені судом висновки та законність заявлених вимог.

Перевіривши розрахунки Позивача 3 % річних та інфляційних втрат, суд першої інстанції встановив їх обґрунтованість та правомірність, окрім нарахування 3 % річних за період квітень та травень 2025. Позивачем здійснено нарахування 3 % річних з 16.01.2026 по 16.02.2026, в той час як оплата за ці місяці зарахована 30.01.2026 у зв`язку з чим правомірним, на переконання суду, буде нарахування 3 % за період 16.01.2026-29.01.2026, що відповідно становить 34, 65 грн та 228, 37 грн, в силу чого загальна сума 3 % річних, яка підлягає стягненню з Відповідача є 713 187, 48 грн.

За висновком суду першої інстанції, сума інфляційних втрат розрахована Позивачем правильно.

Таким чином, за сукупністю наданих сторонами доказів та встановлених судом обставин, суд першої інстанції дійшов вмотивованого висновку, що Відповідачем порушено умови Договору в частині обов`язку здійснення оплати за надані Позивачем послуги, у зв`язку з чим нарахування 3 % річних та інфляційних втрат здійснено правомірно, а тому позов підлягає частковому задоволенню, враховуючи здійснені Відповідачем оплати та перерахунок 3 % річних.

Наведені вище висновки суду першої інстанції на стадії апеляційного перегляду оскаржуваного рішення сторонами справи не оспорюються.

3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції, а також посилання на норми права

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши заяву відповідача про відстрочення виконання рішення суду, суд першої інстанції дійшов висновку щодо необхідності її задоволення.

Доводи апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» зводяться до незгоди позивача із рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2026 в частині відстрочення його виконання.

Перевіривши матеріали справи та оцінивши аргументи сторін в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

В обґрунтування поданої заяви про відстрочення виконання рішення суду Відповідач зазначає, що суму основного боргу, заявленого в межах даного спору в повному обсязі сплачено.

Також, у якості підстави, що унеможливлює одночасне виконання рішення, Відповідач посилається на введення указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 воєнного стану, який триває дотепер.

Починаючи з 24.02.2022, по території України здійснюються систематичні ракетні обстріли, систематичними також є оголошення сигналів повітряної тривоги.

Відповідач звертає увагу суду на загальновідомий факт, що ворогом з території російської федерації постійно здійснюються обстріли енергетичної інфраструктури України, що має негативний вплив на діяльність Позивача та необхідності відновлення ресурсів.

Відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» є оператором системи розподілу (ОСР) та діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затвердженою Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 13.11.2018 р. № 1411 зі змінами, внесеними постановою НКРЕКП від 13.10.2021 № 1755.

Згідно Додатку до вказаної постанови НКРЕКП місцем провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» є територія м. Києва в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата, а також частково визначена територія Київської області. На території міста Києва ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» є власником та експлуатує абсолютну більшість електричних мереж у межах міста.

Основним джерелом доходів Відповідача - є кошти, які надходять на поточні рахунки ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», які споживачі електричної енергії вносять як плату за отримані послуги з розподілу електричної енергії.

Відповідач є критично важливим та стратегічним підприємством в Київському регіоні, зокрема в столиці України - місті Києві, а саме оператором системи розподілу електроенергії (Постанова НКРЕКП від 13.11.2018 № 1411) та є підприємством паливно-енергетичного комплексу, критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення столичного регіону в особливий період (Наказ Міністерства енергетики України від 24.03.2023 № 107 «Про визначення підприємств паливно-енергетичного комплексу критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (Протокол № 2)»). Наказ Міністерства енергетики України від 24.03.2023 № 107 не скасований та не втратив чинність. Першочерговим завданням ПРАТ «ДТЕК Київські електромережі» є забезпечення безперебійного електрозабезпечення міста Києва, тому відновлення енергетичної інфраструктури є пріоритетом серед інших зобов`язань Відповідача.

Відтак, кошти, які отримує Відповідач під час здійснення своєї господарської діяльності, а також накопичені резерви, що мають цільове призначення, скеровуються в першу чергу на відновлення, ремонт та обслуговування електричних мереж розподілу електричної енергії.

Негайне виконання рішення матиме наслідком арешт рахунків Відповідача, що в свою чергу може створити загрозу настання негативних невідворотних наслідків для енергозабезпечення столиці України та Київського регіону, зокрема:

- неможливості оперативного відновлення пошкоджених мереж через відсутність обігових коштів для закупівлі обладнання для заміни і ремонту пошкодженого електрообладнання;

- перебоїв з виїздом аварійних бригад для відновлення пошкоджених, в т.ч. ракетними обстрілами мереж та об`єктів енергетики;

- зрив діяльності компанії по плановому та аварійному ремонтах трансформаторних підстанцій, кабельних ліній електропередач;

- нестабільне електрозабезпечення або повна його відсутність найголовніших органів державної влади та управління усіх ланок та рівнів, через триваючу військову агресію російської федерації та постійні обстріли.

Зазначене у своїй сукупності, на переконання Відповідача, є підставою для відстрочення виконання рішення суду.

Заперечення Позивача по суті відстрочення виконання рішення суду зводяться до відсутності виняткових обставин, достатніх та необхідних для задоволення заяви Відповідача.

Позивач звертає увагу суду, що НЕК «Укренерго» є державним стратегічним підприємством від якого залежить стале функціонування електроенергетичної галузі та електроенергетичної національної безпеки в цілому. Крім того, в умовах воєнного стану НЕК «Укренерго» несе значні витрати на відновлювальний ремонт пошкоджених електричних мереж, електропідстанцій та інших об`єктів енергетичної інфраструктури в межах всієї України внаслідок щоденних терористичних атак з боку російської федерації.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Частинами 1, 2 статті 18 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Статтею 326 ГПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з частиною 1 статті 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Частинами 1, 3, 4 та 5 статті 331 ГПК України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Суд наголошує, що відстрочення виконання рішення суду є таким законодавчо врегульованим механізмом відтермінування поновлення порушеного права стягувача, який ґрунтується на об`єктивних, виняткових обставинах, застосування яких не призводить до шкоди сутності права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Судом враховано, що саме обов`язковою умовою надання відстрочення виконання судового рішення є наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання такого рішення, які заявник повинен довести відповідно до статті 74 ГПК України, а визначені частиною 4 статті 331 ГПК України фактори також мають враховуватися судом.

Додатково суд звертає увагу сторін на те, що положеннями статті 331 ГПК України не містить конкретного переліку обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Під час розв`язання питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд має свободу розсуду при врахуванні майнових інтересів сторін, їхнього фінансового стану, ступеня вини кожної сторони у виникненні спору, наявності надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інших обставин.

Дана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 у справі № 2а25767/10/0570.

З огляду на викладене Відповідачем обґрунтування підстав для відстрочення виконання рішення суду, суд першої інстанції дійшов висновку щодо необхідності задоволення такої заяви в силу існування виняткових обставин (зокрема статусу критично важливого та стратегічного підприємства) та застосування визначеною статтею 331 ГПК України процедури відстрочення виконання судового рішення про стягнення коштів за неналежне виконання Договору.

З вказаним висновком погоджується судова колегія апеляційного господарського суду, оскільки надання відстрочки виконання рішення суду в даному випадку сприятиме належному виконанню Відповідачем своїх наявних зобов`язань, можливості запланувати та здійснити відповідні витрати, а отже належним чином виконати рішення суду у справі та, як наслідок, буде сприяти захисту інтересів обох сторін та переслідує мету недопущення значного погіршення економічної ситуації боржника.

При цьому, судова колегія враховує, що в межах даної справи відповідачем виконано свої зобов`язання щодо сплати суми основного боргу, у зв`язку з чим провадження у справі в частині вимог Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на стягнення суми основного боргу в розмірі 111 591 571, 27 грн - закрито, а також присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 97 356 грн 27 коп. інфляційних втрат, 713 187грн 48 коп 3 % річних та витрати по сплаті судового збору.

Водночас, суд наголошує, що передбачена процесуальним законом можливість відстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов`язань та виконання безспірних вимог стягувача, проте, надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін, а саме: для боржника - загроза неможливості подальшого виконання своїх зобов`язань та припинення своєї господарської діяльності, а для стягувача - загроза можливості неотримання одразу протягом тривалого часу присудженої до стягнення суми коштів внаслідок переходу боржника у стан неплатоспроможності.

Дослідження питання наявності чи то відсутності вини відповідача задля вирішення обґрунтованості заяви про відстрочення, на переконання суду, має бути, однак не може слугувати обов`язковим елементом, оскільки остання вже врахована судом у відповідних судових рішеннях при вирішенні спору по суті спору, що відповідно унеможливлює її спростування, оскільки може привезти до переоцінки встановлених судом обставин, що в даному випадку є недопустимим.

Відстрочка виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора, що можливе у випадку банкрутства боржника. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.2018 року у справі № 920/199/16, у постановах Вищого господарського суду України від 26.04.2017 року у справі № 917/747/16 та від 16.11.2016 року у справі № 921/830/15-г/16.

3.3. оцінка аргументів сторін

Доводи відповідача про те, що відстрочення виконання судового рішення у даній справі порушує баланс інтересів сторін, що загрожує виконанню функцій Позивача як оператора системи передачі колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки разом з цим, судом взято до уваги, що відповідач також є оператором системи розподілу електроенергії та є підприємством паливно-енергетичного комплексу, критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення столичного регіону в особливий період відповідно до Наказу Міністерства енергетики України від 24.03.2023 № 107 «Про визначення підприємств паливно-енергетичного комплексу критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (Протокол № 2)».

Наведене у своїй сукупності свідчить про врахування судом першої інстанції інтересів обох учасників справи при вирішенні питання про відстрочення виконання рішення суду в даній справі.

Усі інші аргументи апелянта судом враховано, однак судова колегія визнає їх необґрунтованими та вважає, що судом першої інстанції було ретельно досліджено матеріали справи, детально та належним чином мотивовано висновки суду, правильно застосовано норми матеріального права та не допущено порушень норм процесуального права, а твердження апелянта в частині висновків суду про задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду не спростовують наведених вище висновків суду та не можуть бути достатньою підставою для скасування рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

Вмотивовані висновки суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог сторонами на стадії апеляційного перегляду не оспорюються.

Здійснивши перегляд оскаржуваного рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви Приватного акціонерного товариства «Дтек Київські електромережі» про відстрочення виконання рішення суду та відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2026 у справі № 910/16418/25 до 03.06.2027.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Право на доступ до правосуддя є одним з основоположних прав людини, воно закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Дослідивши укладений між сторонами Договір, суд дійшов висновку, що останній є договором надання послуг.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частина 1 статті 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому він зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

5. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду в частині висновків щодо відстрочення виконання рішення прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати у відповідній частині не вбачається.

Рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2026 у справі № 910/16418/25 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2026 у справі № 910/16418/25 задоволенню не підлягає.

6. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2026 у справі №910/16418/25 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2026 у справі № 910/16418/25 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/16418/25 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст складено 22.07.2026.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді О.М. Сковородіна

Г.П. Коробенко