Рішення від 22 липня 2026 р. у справі №521/1923/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 521/1923/26

Провадження № 2/522/6073/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

23 липня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі головуючої – судді Косіциної В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Одеського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором комплектного банківського обслуговування фізичних осіб, -

ВСТАНОВИВ:

04 березня 2026 року Приморського районного суду м. Одеси за підсудністю надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Одеського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, у якій позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 48 954,76 гривень та здійснити розподіл судових витрат.

За результатами автоматизованого розподілу справа була передана на розгляд судді Косіциній В.В.

05 березня 2026 року ухвалою суду позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Встановлено, що справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачам надано 15-ти денний термін з моменту отримання копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали суду від 05 березня 2026 року було направлено за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_2 листом із рекомендованим повідомленням про вручення, який повернувся до суду із відміткою: «одержувач відсутній за вказаною адресою».

Копію ухвали суду від 05 березня 2026 року ОСОБА_1 було доставлено до її електронного кабінету 08.03.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.

10 березня 2026 року від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, у якому позивач просив витребувати:

- у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу – Ланіної Вікторії Іванівни належним чином засвідчену копію спадкової справи, заведеної щодо майна померлого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- у Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради відомості про зареєстрованих та проживаючих осіб разом із ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 станом на 23 вересня 2022 року.

17 березня 2026 року від позивача надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

06 квітня 2026 року ухвалою суду у задоволенні клопотання про призначення справи до розгляду з повідомленням сторін – відмовлено. Клопотання про витребування доказів – задоволено.

10 та 15 квітня 2026 року від Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради надійшли дві тотожні відповіді щодо витребуваною судом інформацію в ухвалі від 06.04.2026.

06 травня 2026 року від приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу – Ланіної Вікторії Іванівни надійшла, витребувана судом в ухвалі від 06.04.2026, засвідчена копія спадкової справи.

Будь яких інших заяв або клопотань від учасників справи – не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України, разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи те, що відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, заяв про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження або спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін – не подавав, про відкриття провадження повідомлявся належним чином а також те, що позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд, керуючись положеннями ст.. 280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити у справі заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказах.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

18 листопада 2020 року між АТ «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ №10015/0571 філії – Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_3 було підписано заяву №94803716/181120 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу, за якими банк зобов`язався відкрити ОСОБА_3 рахунок № НОМЕР_1 в гривні та надати клієнту платіжну картку «Моя картка» MasterCard Debit World PayPass та ПІН-конверт до ней (за наявності).

Відповідно до пункту 3.1. заяви від 18.11.2020 №94803716/181120 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу, шляхом підписання цієї заяви про приєднання до договору, клієнт беззастережно приєднається до договору в редакції, яка на день підписання цієї Заяви про приєднання розміщена на інтернет-сторінці банку та укладає з банком договір, складовою частиною якого є умови договору банківського рахунку, договору банківського вкладу, кредитного договору, умови надання інших послуг та підтверджує своє ознайомлення з умовами договору.

У постанові КЦС ВС від 30.08.2023 у справі № 753/20537/18 зазначено, що виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідачі відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 554/4300/16-ц що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. ВС підкреслив, що пунктом 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Згідно постанови КЦС ВС від 30.08.2023 у справі № 753/20537/18, банківська виписка з особового рахунку клієнта банку може слугувати документом, який підтверджує проведення банком касових операцій, за умови зазначення в ній інформації про проведення банком таких операцій, сум і дат операцій та заповнення обов`язкових реквізитів.

Згідно копії виписки по рахункам виконавця від 02.02.2026 за період з 18.11.2020 по 22.09.2022, AT «ОЩАДБАНК» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме - надав ОСОБА_3 можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором.

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Ч. 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 своєчасно не повернув грошові кошти для погашення заборгованості за договором, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов договору, а також статей 509, 526, 1054 ЦК України, він зобов`язання за вказаним договором - не виконав.

ОСОБА_3 своєчасно не повернув Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору. Внаслідок викладеного, станом на день звернення до суду у за його рахунком виникла заборгованість.

Згідно копії наданого банком розрахунку заборгованості за основним боргом, процентами, комісією, пенею, 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання станом на 02.02.2026 у ОСОБА_3 наявна заборгованість у розмірі 48 954,76 гривень, що складається з:

- заборгованості за основним боргом (кредитом) – 44 746,33 гривень;

- заборгованості по процентам за користування кредитом – 4 206,27 гривень;

- заборгованості за 3% річних по процентам за користування кредитом – 2,16 гривень.

Будь яких доказів, які б підтверджували погашення заборгованості ОСОБА_3 – до суду не надходило.

Відповідного до наявного в матеріалах справи повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 26.09.2022 №00036967324 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що також підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .

26 вересня 2022 року від ОСОБА_1 на адресу приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Ланіної Вікторії Іванівні надійшла заява про прийняття спадщини.

Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 26.09.2020 №70139616 відбулася реєстрація спадкової справи, щодо ОСОБА_3 .

Також листом від 26.09.2022 №508/02-14 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ланіною Вікторією Іванівною було повідомлено спадкоємців ОСОБА_3 про відкриття спадщини.

27 липня 2023 року від ОСОБА_2 на адресу приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Ланіної Вікторії Іванівні надійшла заява про видачу свідоцтва, у якій заявниця зазначала, що відповідно до п. 3 ст. 1268 ЦК України вона автоматично прийняла спадщину шляхом постійного проживання з спадкодавцем на момент його смерті.

Згідно відповіді від Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради від 10.04.2026 №555ел/01-09, ОСОБА_2 зареєстрована за адресою спадкодавця: АДРЕСА_1 з 10.09.2015.

31 липня 2023 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ланіною Вікторією Іванівною було видано довідку №821/01-16, у якій зазначалось, що ОСОБА_2 є спадкоємцем за законом після померлого ОСОБА_3 .

08 листопада 2023 року АТ «ОЩАДБАНК» стало відомо про смерть ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно листа відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі від 26.10.2023 №15820/24.23-18.

У зв`язку з наявною заборгованістю за договором, представником АТ «ОЩАДБАНК» на адресу Приморської державної нотаріальної контори м. Одеси направлено заяву кредитора від 14.11.2023 №55/5-08/79981/2023.

20 листопада 2023 року на адресу приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Ланіної Вікторії Іванівні надійшов лист №3220С/01-16 Приморської державної нотаріальної контори у місті Одесі, яким було надано заяву кредитора від 14.11.2023 №55/5-8/79981/2023.

14 грудня 2023 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ланіною Вікторією Іванівною було надіслано ОСОБА_2 та ОСОБА_1 повідомлення про отримання заяви-претензії від АТ «ОЩАДБАНК».

Згідно ст. 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

За приписами ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язаннями у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця, таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржника за зобов`язанням.

Порядок пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців і порядок їх задоволення регулюються нормами ст. ст. 1281, 1282 ЦК України.

У зв`язку зі смертю боржника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статей 1281, 1282 ЦК України щодо строків пред`явлення кредитором вимог до спадкоємців і порядку задоволення цих вимог кредитора.

Відповідно до статті 1281 ЦК України, кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частиною другою та третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Зазначений правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України у справі №676/1958/16-ц.

Згідно ч. 1 ст. 1282 ЦК України, кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Окрім цього, відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В п. 32 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних прав від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», роз`яснено, що при вирішенні спорів щодо виконання зобов`язань за кредитним договором у випадку смерті боржника/позичальника за наявності поручителя чи спадкоємців суди мають враховувати, що з урахуванням положення статті 1282 ЦК спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Аналіз зазначеного законодавства дає підстави для висновку, що спадкоємці боржника за кредитним зобов`язанням зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину, у випадку пред`явлення у передбачений законом строк кредитором вимог до спадкоємців, що прийняли спадщину.

Тому, враховуючи те, що ОСОБА_3 спадкоємцями якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належним чином зобов`язання за кредитним договором – не виконав, в результаті чого утворилася заборгованість у розмірі 48 954,76 гривень, беручи до уваги те, що вказаний розмір заборгованість є вмотивованим та відповідає умовам договору, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача, шляхом стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Одеського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України» заборгованості ОСОБА_3 в рівних частках, а саме по 24 477,38 гривень (48 954,76 / 2) з кожної.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідачів суму сплаченого судового збору за подання позовної заяви, розмір якого становить 3 328,00 гривень, а також судовий збір за заявою про забезпечення доказів у розмірі 1 514,00 гривень.

Згідно платіжної інструкції від 04.02.2026 №597, АТ «ОЩАДБАНК» сплатило 3 328,00 гривень в якості судового збору.

Будь-які інші платіжні інструкції на суму 1 514,00 гривень, які б підтверджували понесення позивачем відповідних витрат, у матеріалах справи відсутні.

Окрім того, суд звертає увагу, що у самій позовній заяві позивач зазначає, що заява про забезпечення доказів розглядалася в межах справи №521/17968/25. Отже, питання щодо забезпечення доказів у межах цієї справи №521/1923/26 судом не вирішувалося, відповідні процесуальні дії не здійснювалися.

За таких обставин понесені позивачем витрати, пов`язані із поданням та розглядом заяви про забезпечення доказів в іншій судовій справі, не можуть бути віднесені до судових витрат у справі №521/1923/26, а тому вимоги про їх стягнення з відповідачів задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі, вимога позивача про стягнення суми сплаченого судового збору – підлягає задоволенню. А отже з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає стягненню суму судового збору в рівних частках, а саме по 1 664,00 гривень (3 328,00 / 2) з кожної.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 133, 141, ч.4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, 258-259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Одеського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором комплектного банківського обслуговування фізичних осіб - задовольнити.

Стягнути з відповідача – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Одеського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України», м. Одеса, вул. Базарна, буд. 17, ЄДРПОУ – 09328601, заборгованість за договором комплектного банківського обслуговування фізичних осіб у розмірі 24 477 (двадцять чотири тисячі чотириста сімдесят сім) гривень 38 (тридцять вісім) копійок.

Стягнути з відповідача – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Одеського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України», м. Одеса, вул. Базарна, буд. 17, ЄДРПОУ – 09328601, суму сплаченого судового збору у розмірі 1 664 (одна тисяча шістсот шістдесят чотири) гривні 00 (нуль) копійок.

Стягнути з відповідача – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Одеського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України», м. Одеса, вул. Базарна, буд. 17, ЄДРПОУ – 09328601, заборгованість за договором комплектного банківського обслуговування фізичних осіб у розмірі 24 477 (двадцять чотири тисячі чотириста сімдесят сім) гривень 38 (тридцять вісім) копійок.

Стягнути з відповідача – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Одеського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України», м. Одеса, вул. Базарна, буд. 17, ЄДРПОУ – 09328601, суму сплаченого судового збору у розмірі 1 664 (одна тисяча шістсот шістдесят чотири) гривні 00 (нуль) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вказаний строк може бути поновлений судом за заявою відповідача, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.

Текст рішення складено та підписано 23 липня 2026 року.

Суддя Косіцина В.В.