Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №521/7801/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа 521/7801/26

Номер провадження 3/521/2782/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді – Кузьменко Н.Л.,

з секретарем – Табарчук Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі матеріали справ, що надійшли з Відділу поліції №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одруженого, працюючого в ТОВ «Одеський хлібозавод №4» на посаді водія, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №180349 від 09.05.2026 року, вбачається, що 27.04.2026 року гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство економічного та психологічного характеру відносно своєї дружини гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме умисно вигнав останню з місця мешкання, обмежив доступ до житла, чим порушив діюче законодавство України.

Дії ОСОБА_1 співробітниками поліції кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Судом встановлено, що обставини правопорушення, що ставляться особі у провину, відповідають територіальній юрисдикції Хаджибейського районного суду м. Одеси.

Особа, яка притягається до відповідальності та його захисник, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, проте у судове засідання не прибули, однак від адвоката Мороз А.А. надійшли письмові пояснення по справі, згідно яких, зокрема, вона вважає, що 27.04.2026 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 лише була відсутня атмосфера взаєморозуміння, мав місце конфлікт, проте не кожен конфлікт є домашнім насильством. На думку захисника, протокол не містить відомостей про спричинення ОСОБА_5 шкоди психічному здоров`я внаслідок дій ОСОБА_1 та на її думку в протоколі не зазначено усі ознаки об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Свідки при складані протоколу не залучались та відсутні, відеозапис, на якому були б зафіксовані події, про які зазначено в протоколі, в матеріалах справи відсутні. Враховуючи зазначене та те, що ОСОБА_1 позитивно характеризується, захисник просить суд провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення, а також просить здійснювати розгляд справи без їх участі.

Від імені потерпілої ОСОБА_2 до суду надійшли також письмові пояснення, згідно яких вбачається, що 29.04.2026 року вона звернулась із заявою до чергової частини ВП № 1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області в якій просила прийняти міри відносно свого чоловіка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який 27.04.2026 року приблизно о 15:00 годин перебуваючи за місцем їх спільного мешкання: АДРЕСА_1 , вчинив з нею сварку через відсутність у неї постійного місця роботи, чим на її думку завдав їй психологічне та економічне насилля. За наслідками її заяви було складено протокол про адміністративне правопорушення стосовно її чоловіка ОСОБА_1 . Також в поясненнях зазначено, що у своїй заяві від 29.04.2026 року, при надані пояснень до чергової частини ВП № 1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, через перенесений стрес після сварки з чоловіком, вона знаходилася в дуже емоційному стані та надала пояснення представнику поліції можливо з перебільшенням. На теперішній час між нею та чоловіком ОСОБА_1 нормальні відносини, вони проживають разом, ведуть спільний побут, разом займаються вихованням спільних дітей, тощо. Жодних претензій до чоловіка ОСОБА_1 вона не має. Просить закрити провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази, та надавши їм оцінку, суд приходить до наступного.

За ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280 КУпАП України завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Так, згідно ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №180349 від 09.05.2026 року ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме ставиться у провину вчинення психолоічгного та економічного насильства.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для складання протоколу слугувало звернення гр. ОСОБА_2 , а саме зі змісту її заяви №13681, що була зареєстрована у відповідному територіальному підрозділі поліції 29 квітня 2026 року, вбачається, що ОСОБА_2 , будучи попередженою про відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення, просила прийняти міри правового характеру відносно свого чоловіка ОСОБА_1 , котрий 27.04.2026 року приблизно о 16:00 годин вигнав її з помешкання через те, що вона тимчасово не працює через резенцію лівої печені (зроблена 08.04.26) з малолітньою донькою, старшого сина теж погрожував вигнати.

Під час розгляду справи встановлено, що складений протокол про адміністративне правопорушення містить у собі суть адміністративного правопорушення, опис встановлених обставин із зазначенням конкретних дій ОСОБА_1 , за що передбачена відповідальність згідно з ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Будь-яких недоліків, які не дозволяють суду об`єктивно розглянути справу, протокол не містить та протокол узгоджується з іншими матеріалами справи, що до нього долучені співробітниками поліції. Протокол містить підпис особи, у відношенні якої він складений, а також містить пояснення такої особи, а саме особою зазначено, що «більше порушувати не буду, прошу винести усне попередження».

Ознайомившись зі змістом пояснень сторони захисту та потерпілої суд вважає необхідним зазначити, що КУпАП не передбачає закриття провадження у справі у зв`язку з примирення сторін. Адміністративні правопорушення за ст. 173-2 КУпАП щодо домашнього насильства носять публічний характер, тому справа розглядається незалежно від бажання кривдника чи заяви потерпілої особи про примирення, більш того відмова від претензій не зупиняє розгляд справи.

Доводи сторони захисту, зазначені в письмових поясненнях захисника, про те, що 27.04.2026 року між подружжям відбувся виключно конфлікт, який носив взаємний характер та не мав ознаки домашнього насильства, на переконання суду, лише частково знайшли свого підтвердження.

Так, по-перше, згідно протоколу, ОСОБА_1 ставиться у провину не лише вчинення насильства психологічного характеру, а ще й економічного, яке виражалось в тимчасовому позбавленні потерпілої особи доступу до спільного житла.

Обставини того, що ОСОБА_1 внаслідок конфлікту тимчасово обмежив ОСОБА_2 доступ до помешкання, не заперечувались сторонами у своїх поясненнях та знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, зокрема в письмових поясненнях самого ОСОБА_1 , де останній вказав, що в ході конфлікту з жінкою він вигнав її до матері.

Тобто суд погоджується з тим, що сама сварка між подружжям не свідчить про домашнє насильство будь-якої зі сторін по відношенню одна до одної, проте активні дії, що вже відбулись внаслідок такої сварки, які у даному випадку виразились у тимчасовому позбавлені особи доступу до спільного житла, свідчать про наявність ознак домашнього насильства економічного характеру.

Обмеження доступу до користування спільним майном, навіть тимчасове,є прямою ознакою економічного насильства, яке згідно із законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначається як умисне позбавлення житла.

Доводи сторони захисту щодо відсутності свідків правопорушення та відеозапису суд не приймає до уваги, оскільки домашнє насильство може доводитися будь-якими допустимими доказами, і закон не містить вимоги доведення його спеціально визначеними засобами доказування.

Отже, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та узгоджуються з наявними в матеріалах справи документами.

Крім того, беручи до уваги відомості, які потерпіла ОСОБА_2 зазначила у своїй заяві та своїх письмових поясненнях, поданих безпосередньо до суду, суд дійшов до висновку, що дії, пов`язані з тимчасовим позбавлення доступу до житла, могли спричинити потерпілій емоційну невпевненість та нездатність захистити себе та законні права та інтереси.

Враховуючи примітку ст. 22 КУпАП щодо правопорушень, передбачених ст. 173-2 КУпАП, те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд, приймаючи також до уваги особу правопорушника, відомості про нього та відсутність даних про притягнення його до адміністративної відповідальності за будь-які інші правопорушення, позицію потерпілої, дійшов до висновку, що до ОСОБА_1 можливо застосувати адміністративне стягнення в мінімальних межах, встановлених, санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли. Документів про наявність у ОСОБА_1 пільг для звільнення від сплати судового збору матеріали справи не містять, тому, відповідно до статті 40-1 КУпАП, з особи слід стягнути судовий збір у провадженні.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності сплачує судовий збір за ставкою 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 9-11, 173-2, 221, 252, 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання захисника особи, яка притягується до відповідальності – адвоката Мороз А.А. про закриття провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП – відмовити.

В задоволенні клопотання потерпілої ОСОБА_2 про закриття провадження у справі у зв`язку з примирення та відсутності будь-яких претензій – відмовити.

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Н.Л. Кузьменко