Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №946/5281/26 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/5281/26 Провадження № 3/946/1308/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Пащенко Т.П., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Ізмаїльського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Одеській області, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючого ФОП, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративне правопорушення, –

ВСТАНОВИВ:

Згідно матеріалів справи 30.06.2026 року о 13 год. 10 хв. ФОП « ОСОБА_1 » у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_2 , здійснювала продаж підакцизних товарів (цигарки, пиво, слабоалкогольні напої) без отримання ліцензії на за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Згідно ч.1 ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, заяв чи клопотань по справі суду не надала.

Оскільки є дані про своєчасне сповіщення притягуваної ОСОБА_1 про місце і час розгляду справи і від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у відповідності до ч. 1 ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу у її відсутності.

Дослідивши матеріали справи та відеозапис, проаналізувавши чинне законодавство України, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.

Положеннями ст. 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.

Диспозиція ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачає відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, полягає у провадженні господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Об`єктом цього правопорушення законодавець визначає суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 2, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини в сфері господарської діяльності», під господарською діяльністю слід розуміти діяльність фізичних і юридичних осіб, пов`язану з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт чи наданням послуг з метою одержання прибутку (комерційна господарська діяльність) або без такої мети (некомерційна господарська діяльність). Підприємницька діяльність є одним із видів господарської діяльності, обов`язкові ознаки якої - безпосередність, систематичність її здійснення з метою отримання прибутку.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність без державної реєстрації як суб`єкта господарювання.

Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 вона не встигла оформити відповідні документи, а саме, ліцензії на продаж алкоголю та тютюну, зобов`язалася в найкоротший термін оформити всі потрібні документи, вказала, що необхідні документи знаходяться в стадії оформлення та будуть готові з дня на день. Свою вину визнала.

Також, матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність без одержання ліцензії на провадження виду господарської діяльності – торгівля алкогольними напоями.

Крім того, матеріалами справи доведено, що господарська діяльність, яка здійснюється ОСОБА_1 без державної реєстрації як суб`єкта господарювання та без одержання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, має систематичність (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) та здійснення такої діяльності на власний ризик з метою одержання прибутку.

Вищевикладене свідчить про грубе порушення ОСОБА_1 законодавства України, яке регулює провадження господарської діяльності, зокрема в частині державної реєстрації як суб`єкта господарювання та одержання ліцензії на провадження виду господарської діяльності.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що своїми діями ОСОБА_1 порушила Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст.164 КУпАП – провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення суд враховує обставини, згідно ст.ст. 34, 35 КУпАП, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, з урахуванням чого застосовує адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з конфіскацією вилученого у ОСОБА_1 : 8 пачок цигарок «Winston », 3 пачки цигарок «Marlboro», 6 пачок цигарок «Lucky Strike», 3 пачки цигарок «LD», 6 пачки цигарок «Monte Carlo», 4 пачки цигарок «LМ», 9 пачок цигарок «Rothmans», 4 пачки «Прима», 8 банок 0,5 літ слабоалкогольного напою «King’s Bridge», 2 банки слабоалкогольного напою «REVO», 5 банок пива 0,5 літ. «Львівське», 12 пляшок пива 0,5 літ. «Діжка».

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст. ст. 164, 251, 283 КУпАП, –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17 000 (сімнадцять) тисяч гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп., зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.

Конфіскувати в дохід держави вилучене у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №179496 від 30 червня 2026 року, додатку до протоколу до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №179496 від 30 червня 2026 року, а саме: 8 пачок цигарок «Winston », 3 пачки цигарок «Marlboro», 6 пачок цигарок «Lucky Strike», 3 пачки цигарок «LD», 6 пачки цигарок «Monte Carlo», 4 пачки цигарок «LМ», 9 пачок цигарок «Rothmans», 4 пачки «Прима», 8 банок 0,5 літ слабоалкогольного напою «King’s Bridge», 2 банки слабоалкогольного напою «REVO», 5 банок пива 0,5 літ. «Львівське», 12 пляшок пива 0,5 літ. «Діжка».

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова про накладення адміністративного стягнення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.

Суддя: Т.П.Пащенко