Суд: Інгульський районний суд міста Миколаєва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 22 липня 2026 р.
Справа: №489/4048/26
Суддя: Микульшина Г. А.
Справа № 489/4048/26
Провадження № 2/489/2518/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
23 липня 2026 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Микульшиної Г.А.,
із секретарем судового засідання Бородіною В.Ю.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив.
В травні 2026 року АТ «Кредобанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № CL-324755 в розмірі 147 799,02 грн. та судового збору в сумі 3 328,00 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 16.07.2021 ОСОБА_1 уклала з АТ «Кредобанк» кредитний договір № CL-324755. Згідно умов договору позивач зобов`язався надати відповідачу кредит в сумі 126 000,00 грн., а відповідач зобов`язалась повернути кредит в порядку та на умовах, що визначені договором, виплачувати проценти за користування кредитом та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором. Однак, станом на 20.04.2026 відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконувала, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 147 799,02 грн., з яких: 118 355,73 грн. – прострочена заборгованість за основним боргом, 29 443,29 грн. – прострочена заборгованість по процентам.
Посилаючись на викладені обставини, АТ «Кредобанк» звернулось із даним позовом до суду.
Відповідно до ухвали Інгульського районного суду м. Миколаєва від 11.05.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
В судове засідання представник позивача АТ «Кредобанк» не з`явився, повідомлений судом про розгляд справи належним чином. У позовній заяві просив про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась. Повідомлення відповідача про розгляд справи здійснювалось судом шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі та доданих до неї документів, а також додатково шляхом направлення смс-повідомлення на номер телефону, зазначений в позовній заяві, яке було доставлено 11.05.2026 о 15:36 год. Направлена на її адресу судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв`язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судове засідання.
Відповідач причини своєї неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву не надала.
За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
16.07.2021 між ОСОБА_1 та АТ «Кредобанк» було укладено кредитний договір № CL-324755, відповідно до умов якого позичальник отримала кредит в сумі 126 000,00 грн. строком на 60 місяців терміном до 15.07.2026 зі сплатою відсотків за його користування в розмірі 29,90 % річних (а.с. 4-11).
19.10.2022, 13.09.2023, 30.10.2024 між ОСОБА_1 та АТ «Кредобанк» було укладено додаткові до договори до кредитного договору № CL-324755, відповідно умов яких сторонами було погоджено зміни строку та порядку погашення позичальником заборгованості за кредитним договором, згідно яких остаточно встановлено термін повернення кредиту до 15.07.2029 (а.с. 15-24).
Факт отримання відповідачем ОСОБА_1 грошових коштів підтверджується меморіальними ордерами, а також випискою з особового рахунку за період з 16.07.2021 по 20.04.2026 (а.с. 32-54).
Відповідач порушила строки та порядок погашення заборгованості за кредитним договором, внаслідок чого станом на 20.04.2026 утворилась заборгованість в сумі 147 799,02 грн., з яких: 118 355,73 грн. – прострочена заборгованість за основним боргом, 29 443,29 грн. – прострочена заборгованість по процентам (а.с. 31).
У справі, що розглядається, предметом розгляду є правовідносини сторін, що склалися у зв`язку з укладенням кредитного договору. Вищенаведене свідчить про належне укладення між відповідачем та кредитором кредитного договору, умови якого кредитодавцем були виконані. Відповідач свої зобов`язанні за цим договором щодо повернення кредитних коштів не виконав.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Положеннями статей 1048, 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ст. 1050 ЦК України).
Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
В силу ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Аналізуючи наведені вище норми матеріального права та надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що між сторонами в справі було укладено кредитний договір у встановленій законом формі, з визначенням усіх істотних умов.
АТ «Кредобанк» виконало свої зобов`язання за кредитним договором, надавши ОСОБА_1 кредит. Натомість відповідач свої зобов`язання за вказаним договором порушила, кредитні кошти у встановлені строки не повернула.
Враховуючи вищенаведене та виходячи з закріпленого у ст. 13 ЦПК України принципу диспозитивності, відповідно до якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК випадках, суд дійшов до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Кредобанк» заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 147 799,02 грн.
Згідно із ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки позовні вимоги задоволено судом в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 328,00 грн.
Керуючись ст. ст. 141, 247, 259, 263-265, 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд –
вирішив:
Позов Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором № CL-324755 від 16.07.2021 станом на 20.04.2026 в розмірі 147 799,02 грн. (сто сорок сім тисяч сімсот дев`яносто дев`ять гривень 02 копійки), з яких: 118 355,73 грн. – прострочена заборгованість за основним боргом, 29 443,29 грн. – прострочена заборгованість за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» судовий збір у розмірі 3 328,00 грн. (три тисячі триста двадцять вісім гривень 00 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/
позивач: Акціонерне товариство «Кредобанк», ЄДРПОУ 09807862, адреса: м. Львів, вул. Сахарова, 78;
відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 23.07.2026.
Суддя Г.А. Микульшина
Оригінал: reyestr.court.gov.ua