Рішення від 22 липня 2026 р. у справі №491/105/26 — Ананьївський районний суд Одеської області

Справа №491/105/26

Провадження № 2/491/375/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

23 липня 2026 року Ананьївський районний суд Одеської області

в складі головуючого судді - Желяскова О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Білоус А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьїв Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

17 лютого 2026 року до Ананьївського районного суду Одеської області засобами поштового зв`язку надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бойко Олександр Олександрович, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони по справі з 30 вересня 2017 року перебувають у шлюбі, який зареєстровано Ананьївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про що складено відповідний актовий запис № 75. Подружжя має двох спільних неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з позивачем. Як зазначає позивач, протягом останнього року стосунки з чоловіком розладились, зникло взаєморозуміння і взаємоповага, увесь цей період кожен з подружжя живе окремим життям та своїми інтересами. Фактично сім`я припинила своє існування. Сторони сімейного життя не ведуть, шлюбних стосунків не підтримують. За викладених підстав примирення та збереження шлюбу між сторонами неможливе. Крім того, перебування у шлюбі суперечить інтересам позивача розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та у соціальному відношенні здоровим і нормальним шляхом в умовах свободи та гідності. Після розірвання шлюбу позивач просить залишити їй прізвище « ОСОБА_5 ».

Ухвалою Ананьївського районного суду Одеської області від 23 лютого 2026 року відкрито провадження у справі, прийнято рішення про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та встановлено відповідачеві строк для подання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 178 ЦПК України (а.с.15).

Протокольною ухвалою Ананьївського районного суду Одеської області від 19 березня 2026 року задоволено клопотання представника відповідача – адвоката Юраш І.О. - судове засідання по справі відкладено та призначено на 30 березня 2026 року (а.с.26).

Ухвалою Ананьївського районного суду Одеської області від 30 березня 2026 року задоволено клопотання представника відповідача – адвоката Юраш І.О. - надано сторонам по справі строк на примирення тривалістю три місяці, терміном до 30 червня 2026 року (а.с.34-35).

Ухвалою Ананьївського районного суду Одеської області від 30 червня 2026 року поновлено провадження у справі та призначено судове засідання (а.с.41).

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не прибула. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлена у відповідності до вимог статті 128 ЦПК України. Це підтверджує трекінг «Укрпошта», згідно якого поштове відправлення повернуто відправнику, оскільки адреса (одержувач) відсутній за вказаною адресою (а.с.48). Натомість представник позивача - адвокат Бойко О.О., повноваження якого посвідчуються ордером на надання правничої допомоги серії ВН № 1670115 від 19 березня 2026 року (а.с.23), через канцелярію суду надав клопотання, в якому просить розглянути справу без участі позивача та її представника. Позовні вимоги підтримуються в повному обсязі стороною позивача, на розірванні шлюбу наполягають. Одночасно просять врахувати, що справа перебуває на розгляді тривалий час, відповідач навмисно затягує розгляд справи, чим порушуються прав позивача (а.с.47).

Відповідно до частини третьої статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання на розгляд справи не прибув, причини неприбуття невідомі. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у відповідності до вимог статті 128 ЦПК України. Це підтверджує рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (зворотне) (а.с.44).

22 липня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача – адвоката Юраш І.О., повноваження якої посвідчуються ордером на надання правничої допомоги серії ВН № 1676408 від 17 березня 2026 року (а.с.21), надійшло клопотання, в якому просить відкласти судове засідання, призначене на 23 липня 2026 року, зв`язку з тим, що в рамках кримінального провадження по справі, що знаходиться в Жашківському районному суді Черкаської області, знаходиться клопотання ОСОБА_6 про скасування арешту майна по справі № 693/1457 /25, де вона є представником ОСОБА_6 (а.с.45-46).

Вирішуючи питання щодо можливості розгляду даної справи у відсутність її учасників за встановлених вище обставин, суд виходить з наступного.

Відповідач своїм процесуальним правом, передбаченим ЦПК України не скористався - в установлений строк ним не було подано до суду відзив на позовну заяву, тому відповідно до вимог частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Крім того, відповідач та його представник не були позбавлені права приймати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду у відповідності до статті 212 ЦПК України. Таким правом сторона відповідача не скористалася та причин щодо неможливості взяття участі в режимі відеоконференції не навела. Так як участь представника в іншому кримінальному провадженні за часом призначення пізніше часу розгляду даної справи.

Такі дії сторони відповідача призводять до затягування розгляду справи по суті, тому їх неявка у судове засідання судом визнається неповажною.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд в постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, усвідомленість учасників справи про її розгляд, створення судом під час розгляду цієї справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників.

Суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність учасників справи, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, явка яких не визнавалась судом обов`язковою.

Враховуючи викладене, положення частини третьої статті 223 ЦПК України, наявність відомостей про належне повідомлення учасників справи про дату, час та місце слухання справи, клопотання представника позивача про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності учасників справи.

У відповідності до частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З наведених вище обставин встановлено, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, при цьому в судове засідання не прибув без повідомлення причин неприбуття, що відповідає передумовам заочного розгляду справи, передбаченим пунктами 1, 2 частини першої статті 280 ЦПК України.

Також встановлено, що відповідач, у встановлений для нього судом строк, відзив на позовну заяву не подав, в матеріалах справи відсутні заперечення сторони позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає передумовам заочного розгляду справи, передбаченим пунктами 3, 4 частини першої статті 280 ЦПК України.

Враховуючи викладене, суд вважає що існують визначені частиною першою статті 280 ЦПК України підстави та умови для здійснення заочного розгляду справи, про що у відповідності до положень частини першої статті 281 ЦПК України без оформлення окремого документа із занесенням до протоколу судового засідання судом постановлено відповідну ухвалу

Дослідивши і оцінивши письмові матеріали справи, суд доходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачем у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; уродженка с. Гандрабури Ананьївського району Одеської області; паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 03 листопада 2017 року органом видачі 5123; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 (а.с.4-5).

Відповідачем у справі є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; уродженець с. Ананьїв 1 дільниця Ананьївського району Одеської області; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 (а.с.6, 14).

Встановлено, що 30 вересня 2017 року позивач та відповідач уклали шлюб, який зареєстрований Ананьївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про що складено відповідний актовий запис № 75, що підтверджується наявним в матеріалах справи оригіналом свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , виданого 30 вересня 2017 року Ананьївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області(а.с.6).

Сторони мають спільних неповнолітніх дітей:

- доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується ксерокопією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого 31 травня 2018 року Подільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області (а.с.7);

- сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується ксерокопією свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , виданого 25 листопада 2022 року Ананьївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с.8).

Статтею 51 Конституції України та статтею 24 СК України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, положення статті 51 Конституції України та статті 24 СК України відповідають Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, відповідно до статті 12 зазначеної Конвенції, чоловік і жінка, що досягли шлюбного віку, мають право на шлюб і створення сім`ї згідно з національними законами, які регулюють здійснення цього права. Крім того, статтею 5 Протоколу № 7 зазначеної конвенції встановлено, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Аналогічні положення містить стаття 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (стаття 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

З роз`яснень Пленуму Верховного Суду України у пункті 10 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, що проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Згідно з частиною другою статті 18, статтею 51, частиною третьою статті 56, частиною першою статті 110 СК України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред`явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним з подружжя.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до частини третьої статті 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги статті 110 Сімейного Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно статті 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно частини другої статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно частини третьої статті 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Задовольняючи позовну заяву про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення позивача про розірвання шлюбу є виваженим та свідомим, причини з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї стали неможливими, поновлювати сімейно-шлюбні відносини позивач наміру не має.

Крім того, суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено в нормах Сімейного кодексу України, тому позовна заява підлягає задоволенню.

Таким чином, суд приймаючи до уваги те, що позивач та відповідач не підтримують шлюбних стосунків, та те що їх шлюб носить лише формальний характер, вважає можливим шлюб між ними розірвати.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, а позивачем було сплачено судовий збір за подання позовної заяви про розірвання шлюбу в розмірі 1 331 гривня 20 коп. (а.с.1), суд вважає за необхідне судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору, покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 76-81, 89, 141, 264, 279-283 ЦПК України, статтями 112-115 СК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; уродженцем с. Ананьїв 1 дільниця Ананьївського району Одеської області; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; уродженкою с. Гандрабури Ананьївського району Одеської області; паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 03 листопада 2017 року органом видачі 5123; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , який зареєстрований 30 вересня 2017 року Ананьївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 75, - розірвати.

Після розірвання шлюбу позивачу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_5 ».

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; уродженця с.Ананьїв 1 дільниця Ананьївського району Одеської області; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; уродженки с. Гандрабури Ананьївського району Одеської області; паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 03 листопада 2017 року органом видачі 5123; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 коп., сплачений нею за подачу позовної заяви до суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін та інших учасників справи на виконання пункту 4 частини п`ятої статті 265 ЦПК України:

позивач: представник позивача - адвокат:Мирза Тетяна Михайлівна; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ОСОБА_7 , адреса розташування робочого місця: АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7

відповідач: представник відповідача - адвокат:Мирза Ігор Вікторович; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_5 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ОСОБА_8 , адреса розташування робочого місця: АДРЕСА_6 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_8

Відповідно до статті 283 ЦПК України копію заочного рішення надіслати учасникам справи в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

У відповідності до положень частин четвертої та п`ятої статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є 23 липня 2026 року, тобто дата складання повного судового рішення.

Суддя О.О. Желясков

Рішення суду набрало законної сили «_____» __________________20_____ року.

Оригінал рішення суду знаходиться в матеріалах цивільної справи № 491/105/26 Ананьївського районного суду Одеської області.