Рішення від 21 липня 2026 р. у справі №472/53/26 — Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/53/26

Провадження №2/472/282/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2026 року с-ще Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Тустановського А.О.,

за участю секретаря Маслюк А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Веселинове Миколаївської області матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділ в натурі (на місцевості) частки із земельних ділянок, які є спільною частковою власністю,

ВСТАНОВИВ:

21 січня 2026 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про виділ в натурі (на місцевості) частки із земельних ділянок, які є спільною частковою власністю.

Позовні вимоги представник позивачів ОСОБА_4 обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер спадкодавець ОСОБА_5 , після смерті якого відкрилась спадщина на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6.6322га кадастровий номер 4821785000:05:000:0299, що розташована в межах території Ставківської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області.

На випадок смерті померлим було складено заповіт 24.01.2017 року, зареєстрований у реєстрі за № 3, яким зробив розпорядження: земельну ділянку розміром 6.6322 га, що розташована на території Ставківської сільської ради, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва заповів позивачам – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та відповідачу ОСОБА_3 у рівних 1/3 частках.

03.07.2019 року позивачами було отримано Свідоцтво про право власності за заповітом та право приватної спільної часткової власності було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 03.07.2019 року приватним нотаріусом Веселинівського районного нотаріального округу.

Позивачі бажають виділити їм частки у земельних ділянках, але відповідачем не оформлено право власності на його частку. Відсутність можливості виділити належні їм частки в успадкованій земельній ділянці порушує право позивачів вільно користуватися, володіти та розпорядитися своїм майном.

Просить суд виділити у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2.2108 га з межами 644.50м х 34.31м х 644.49м х 34.30м зазначену у Схемі розподілу як земельна ділянка № НОМЕР_1 за схемою поділу земельної ділянки площею 6.6322га кадастровий номер 4821785000:05:000:0299 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Веселинівської селищної ради Вознесенського району (Ставківської сільської ради Веселинівського району) Миколаївської області та виділити у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2.2107 га з межами 644.49м х 34.30м х 644.49м х 34.31м зазначену у Схемі розподілу як земельна ділянка № НОМЕР_2 за схемою поділу земельної ділянки площею 6.6322га кадастровий номер 4821785000:05:000:0299 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Веселинівської селищної ради Вознесенського району (Ставківської сільської ради Веселинівського району) Миколаївської області.

Ухвалою від 11 лютого 2026 року провадження по справі було відкрито та призначено підготовче судове засідання.

21 квітня 2026 року ухвалою суду було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та представник позивачів ОСОБА_4 не з`явилися, але до суду надійшла заява про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують повністю та просять суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, але до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає повністю.

В зв`язку з неявкою всіх учасників справи, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер спадкодавець ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 від 22.08.2017 року (а.с.9).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6.6322га кадастровий номер 4821785000:05:000:0299, що розташована в межах території Ставківської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області .

На випадок смерті померлим було складено заповіт 24.01.2017 року, зареєстрований у реєстрі за № 3, яким зробив розпорядження: земельну ділянку розміром 6.6322 га, що розташована на території Ставківської сільської ради, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва заповів позивачам – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та відповідачу ОСОБА_3 у рівних 1/3 частках, що міститься в матеріалах спадкової справи № 183/2017.

03.07.2019 року позивачами було отримано Свідоцтво про право власності за заповітом та право приватної спільної часткової власності було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 03.07.2019 року приватним нотаріусом Веселинівського районного нотаріального округу, що підтверджується Витягами про реєстрацію в Спадковому реєстрі та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 172510723 від 03.07.2019 року (а.с. 10-13).

Так, згідно з положеннями Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч. 1 ст. 1220 ЦК України).

При цьому, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, що передбачено ст.1218 ЦК України.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі (ч. 2 ст. 1278 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (ч. 1 ст. 356 ЦК України).

Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою (ч. ч. 1-3 ст. 358 ЦК України).

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється (ч.ч. 1-2 ст. 367 ЦК України).

Аналогічно, згідно з ч.1 ст. 86 ЗК України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Відповідно до ч.ч. 1,3,4 ст. 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації.

Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в своїй постанові від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» (п.п. «е» п. 18) у випадках, передбачених статтями 86-89 ЗК, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, яка перебуває в спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, у разі недосягнення згоди - за рішенням суду. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки зі складу земельної ділянки (у тому числі й разом з іншими учасниками, які цього вимагають) або виплати рештою учасників грошової компенсації за цю частку при неможливості її виділення та отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру його частки.

В матеріалах справи наявний План розподілу земельної ділянки кадастровий номер 4821785000:05:000:0299 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6.6322 га, розробленим приватним підприємством «Коренковська», поділ земельної ділянки на три земельні ділянки можливий за одним варіантом:

-Ділянка № 1 власник ОСОБА_1 (1/3 частки) площею 2.2108 га з межами 644.50м х 34.31м х 644.49м х34.30м.

-Ділянка № 2 власник ОСОБА_2 (1/3 частки) площею 2.2107 га з межами 644.49м х 34.30м х 644.49м х 34.31м.

-Ділянка № 3 власник ОСОБА_3 (1/3 частки) площею 2.2107 га з межами 644.49м х 34.30м х 644.49м х 34.30м.

Враховуючи викладене, суд оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділ в натурі (на місцевості) частки із земельних ділянок, які є спільною частковою власністю, знайшло своє підтвердження, а тому позов підлягає задоволенню.

На підставі вищевказаного, керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 77- 81, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділ в натурі (на місцевості) частки із земельних ділянок, які є спільною частковою власністю - задовольнити повністю.

Виділити у власність ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 2.2108 га з межами 644.50м х 34.31м х 644.49м х 34.30м зазначену у Схемі розподілу як земельна ділянка № НОМЕР_1 за схемою поділу земельної ділянки площею 6.6322га кадастровий номер 4821785000:05:000:0299 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Веселинівської селищної ради Вознесенського району (Ставківської сільської ради Веселинівського району) Миколаївської області.

Виділити у власність ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , земельну ділянку площею 2.2107 га з межами 644.49м х 34.30м х 644.49м х 34.31м зазначену у Схемі розподілу як земельна ділянка № НОМЕР_2 за схемою поділу земельної ділянки площею 6.6322га кадастровий номер 4821785000:05:000:0299 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Веселинівської селищної ради Вознесенського району (Ставківської сільської ради Веселинівського району) Миколаївської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23 липня 2026 року.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області А.О. Тустановський