Рішення від 21 липня 2026 р. у справі №149/4111/24 — Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/4111/24

Провадження №2/149/46/26

Номер рядка звіту 9

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2026 м.Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Олійника І. В.,

за участі секретаря Янюк А. Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмільнику заяву представника позивача за первісним позовом – Костюка С. М. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку, припинення права спільної часткової власності, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ в натурі частки співвласників,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області перебувала вищевказана цивільна справа.

Рішенням суду від 15.07.2026 первісний позов задоволено повністю, зустрічний позов – частково.

16.07.2026 представник ОСОБА_3 подав заяву про ухвалення додаткового рішення та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4593,42 грн сплаченого судового збору, 25672,32 грн витрат за проведення експертизи, 5000 грн витрат на правничу допомогу.

У судове засідання сторони та їх представники не з`явилися. Про дату, час та місце проведення засідання повідомлено належним чином.

Представник ОСОБА_3 подав заяву про проведення засідання у його відсутність.

Згідно з ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку про часткове задоволення заяви представника ОСОБА_3 , враховуючи наступне.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

Стосовно витрат на правничу допомогу

Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представник ОСОБА_3 надав: договір від 26.11.2024; ордер; квитанцію про оплату 5000 грн; акт приймання – передачі наданих послуг.

Наданими доказами підтверджено обґрунтованість, співмірність та розумність понесених витрат, їх обсяг. Інша сторона не заявляла клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Оскільки первісний позов задоволено повністю, а тому з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Стосовно витрат за проведення експертизи

Згідно з ч. 2, ч. 3 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За первісною позовною заявою та зустрічною позовною заявою сторонами заявлено по дві майнові вимоги. ОСОБА_1 сплачено судовий збір у загальному розмірі 4630,15 грн, ОСОБА_2 - 5969 грн. Первісний позов задоволено повністю, а зустрічний частково (одну вимогу). Враховуючи це, на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 підлягає стягненню 4630,15 грн, а з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 – 1331,20 грн.

Згідно з ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

У відповідності до ч. 10 ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню – 3298,95 грн (4630,15-1331,20).

Також ОСОБА_1 понесла витрати за проведення експертизи у розмірі 25372,32 грн. Проте, враховуючи значення вирішення даної справи для обох сторін, необхідність призначення експертизи, повне задоволення первісного позову, часткове зустрічного, а також, що рішенням суду обом сторонам виділені їх частки у житловому будинку, оскільки у ьцому випадку вимогу пропорційності розподілу судових витрат точно визначити неможливо, суд доходить висновку про розподіл цих витрат між сторонами порівну.

Вказане відповідає правовим висновкам Верховного Суду про те, що якщо вимогу пропорційності розподілу судових витрат при частковому задоволенні позову точно визначити неможливо, то судові витрати розподіляються між сторонами порівну. Вказаний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 610/1905/18, від 01 березня 2023 року у справі № 332/81/21, від 27 березня 2024 року у справі № 127/7331/21.

Отже, витрати на проведення експертизи слід покласти на сторін порівну. Оскільки ОСОБА_1 вже понесла такі витрати, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню половина розміру витрат за проведення експертизи, тобто 12836,16 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 133, 137 139, 141, 246, 270 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Заяву представника ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору - 3298,95 грн, витрати на правничу допомогу - 5000 грн, половину витрат за проведення експертизи - 12836,16 грн.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст складено 23.07.2026.

Суддя Ігор ОЛІЙНИК