Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №137/849/26 — Літинський районний суд Вінницької області

ПОСТАНОВА

Справа № 137/849/26

22 липня 2026 р. 3/137/360/26

Суддя Літинського районного суду Вінницької області Гопкін П.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з даних адміністративного матеріалу - не працюючого, паспорт № НОМЕР_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

31.05.2026 о 10 год 40 хв на 347 км. автодороги М-30 «Стрий – Ізварине», водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volvo FH 500, д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричепом Magyar, д.н.з. НОМЕР_3 , у стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан наркотичного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку в КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. академіка О.І. Ющенка», висновок медичного огляду № 0435 - результат позитивний (канабіноїди).

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 (а) ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння.

13.07.2026 о 09 год 19 хв захисник ОСОБА_1 – адвокат Оверчук Ю.О. надіслала на електронну адресу суду клопотання, яким просила забезпечити її участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції на 09 год 30 хв 13.07.2026 із посиланням на положення ст. 195 КАС України (а.с. 23-25).Також захисником подано письмові пояснення сторони захисту по суті справи датоване 01.10.2026 (а.с. 26-34). Письомовими поясненнями сторона захисту просила врахувати її правову позицію та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. На обґрунтування зазначала, що огляд на стан наркотичного сп`яніння проведено з порушенням вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції, оскільки позитивний результат швидкого тесту ІХА не був підтверджений обов`язковим лабораторним дослідженням, у зв`язку з чим висновок медичного огляду є недійсним. Також захист посилався на неознайомлення особи з результатами огляду, відсутність доказів належної кваліфікації медичного працівника, невідсторонення водія від керування транспортним засобом, а також на недопустимість і неналежність відеозапису як доказу. Крім того, сторона захисту вказувала на недоведеність вини поза розумним сумнівом та просила закрити провадження у справі.

Постановою Літинського районного суду Вінницької області від 13.07.2026 у задоволенні клопотання захисника про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції було відмовлено та відкладено розгляд справи. Також мотивовано відмову у зв`язку з тим, що клопотання подано з порушенням встановленого строку, а також звернуто увагу на невідповідність дати письмових пояснень сторони захисту (а.с. 35).

У судове засідання, призначене на 11 год. 00 хв. 22.07.2026, захисник ОСОБА_1 – адвокат Оверчук Ю.О. не з`явилася. Станом на час початку судового засідання будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи, витребування доказів чи інших заяв до суду не подала та не надіслала. Про причини своєї неявки суд не повідомила.

В судове засідання 22.07.2026 ОСОБА_1 повторно не з`явився, хоча кожного разу повідомлявся про час, дату та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не надав (а.с. 12,37 ).

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Зокрема, у Рішенні від 03.04.2008 в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи вимоги ст. 277, ч. 2 ст. 268 КУпАП і те, що ОСОБА_1 був обізнаний про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення і про те, що справа буде розглянута Літинським районним судом Вінницької області, вважаю за можливе розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 та його захисника.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, що винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні, передбаченому ч.1 ст. 130 КУпАП повністю підтверджується наступними доказами.

Так, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 680253 від 31.05.2026 (а.с. 2), зафіксовано обставини, які стали підставою для притягнення до адміністративної відповідальності та фіксацію події правопорушення, зокрема те, що 31.05.2026 о 10 год 40 хв на 347 км. автодороги М-30 «Стрий – Ізварине», водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volvo FH 500, д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричепом Magyar, д.н.з. НОМЕР_3 , у стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан наркотичного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку в КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. академіка О.І. Ющенка», висновок медичного огляду № 0435 - результат позитивний (канабіноїди).

Рапорт працівника патрульної поліції підтверджує обставини виявлення у водія ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння під час зупинки транспортного засобу 31.05.2026. У рапорті зазначено підставу для зупинки автомобіля, описано виявлені поліцейськими зовнішні ознаки наркотичного сп`яніння (виражене тремтіння пальців рук, розширені зіниці, що не реагують на світло, неприродна блідість), факт згоди водія на проходження медичного огляду, а також результати такого огляду, відповідно до яких у водія виявлено канабіноїди (висновок № 0435).

Висновком щодо результатів медичного огляду № 0435 від 31.05.2026, складеним лікарем КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної Ради» ОСОБА_2 (а.с. 22), за результатами медичного огляду ОСОБА_1 встановлено стан наркотичного сп`яніння: результат дослідження на алкоголь – 0,00‰, аналіз сечі швидким тестом на наркотичні речовини – позитивний на канабіноїди.

На відеозаписах, що містяться на компакт-диску, долученому до матеріалів справи (а.с. 7), зафіксовано обставини виявлення адміністративного правопорушення. Зокрема, на відеозаписі «export-9593t» підтверджується факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. На 05:33 хв. інспектор повідомляє ОСОБА_1 про наявність у нього ознак наркотичного сп`яніння, а на 05:46 хв. останній висловлює згоду пройти медичний огляд за умови, що працівники поліції доставлять його назад. На відеозаписі «export-dijr7» на 03:12 хв. зафіксовано проведення ОСОБА_1 тестування та повідомлення йому про виявлені ознаки сп`яніння. На 03:41 хв. ОСОБА_1 повідомляє, що стосовно нього в суді вже перебуває інше провадження за ч. 1 ст. 130 КУпАП, пов`язане з подією у м. Києві. На відеозаписі «export-qgb7v» з 40:10 хв. зафіксовано проведення медичного огляду ОСОБА_1 у закладі охорони здоров`я, а на 58:36 хв. лікар повідомляє, що за результатами двох проведених тестів виявлено канабіноїди (коноплю).

Доводи захисту викладені у письмових поясненнях оцінюються критично та відхиляються з таких підстав.

Посилання захисту на те, що висновок медичного огляду № 0435 є недопустимим доказом через відсутність лабораторного підтвердження результату швидкого тесту, вважаю безпідставними. Із матеріалів справи вбачається, що медичний огляд ОСОБА_1 проведено у спеціалізованому закладі охорони здоров`я уповноваженим медичним працівником, за результатами якого складено висновок за формою, передбаченою Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Вказаний висновок є чинним, не скасований, недійсним у встановленому законом порядку не визнавався та є належним і допустимим доказом у справі.

Посилання захисту на відсутність лабораторного підтвердження результатів швидкого тесту саме по собі не є безумовною підставою для неврахування висновку медичного огляду, оскільки суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів. При цьому стороною захисту не заявлялося клопотань та не надано інших доказів, які б спростовували викладені у висновку медичного огляду обставини чи свідчили про його недостовірність.

Самі лише посилання сторони захисту на можливі порушення порядку проведення медичного огляду без надання належних і допустимих доказів на їх підтвердження не можуть бути достатньою підставою для відхилення офіційного медичного документа та інших узгоджених між собою доказів у справі.

Крім того, відеозапис проведення медичного огляду свідчить, що ОСОБА_1 добровільно пройшов огляд, не заперечував порядок його проведення, не висловлював зауважень щодо дій медичного працівника, а після оголошення результату не заявляв про незгоду з ним та не вимагав проведення додаткового чи повторного дослідження.

Доводи захисту щодо відсутності доказів проходження лікарем тематичного удосконалення є припущеннями та жодними доказами не підтверджені. Наявність чи відсутність відповідних документів у матеріалах справи сама по собі не свідчить про незаконність проведеного медичного огляду чи недійсність складеного висновку.

Посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_1 не був ознайомлений із висновком медичного огляду, також не спростовує встановлених судом обставин та не свідчить про недопустимість висновку як доказу. Окрім того, це спростовується дослідженим відеоматеріалом.

Не заслуговують на увагу і доводи про те, що працівниками поліції не було відсторонено ОСОБА_1 від керування транспортним засобом. Навіть у разі допущення порушень порядку оформлення матеріалів справи такі обставини самі по собі не спростовують факту перебування особи у стані наркотичного сп`яніння, встановленого медичним оглядом, та не впливають на наявність у його діях складу адміністративного правопорушення.

Твердження захисту про недопустимість відеозаписів також відхиляються, оскільки відеозаписи досліджені безпосередньо, їх зміст узгоджується з іншими доказами у справі, а будь-яких даних, які б свідчили про їх монтаж, зміну чи фальсифікацію, матеріали справи не містять.

Інші доводи сторони захисту зводяться до власної оцінки наявних доказів та незгоди з ними, однак не спростовують встановлених судом фактичних обставин і не дають підстав для висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Також вважаю за необхідне зазначити, що при усій видимій нетерпимості суспільства до водіїв у нетверезому стані розвернулась майже юридична кампанія по покроковому роз`ясненню, як уникнути відповідальності за керування автотранспортом у нетверезому стані. Відшукуються будь-які «дірки» в і так застарілому, непродуманому, явно «популістському» законодавстві про притягнення до адміністративної відповідальності за керування в нетверезому стані. Усі можливості недомовки, неточності законодавства про адміністративну відповідальність, проблеми з доказуванням у справах про адміністративні правопорушення, використовуються адвокатами та особами, які притягуються до відповідальності за керування в нетверезому стані для уникнення такої відповідальності. Таким чином приходжу до висновку, що стороною захисту вживаються заходи спрямовані не на захист від неправомірного притягнення до відповідальності, а на уникнення ОСОБА_1 відповідальності (що прямо не заборонено законом).

Досліджені докази є належними, допустимими, взаємоузгодженими та достатніми для висновку про доведеність вини ОСОБА_1 поза розумним сумнівом, а відтак підстави для закриття провадження у справі відсутні.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, розмір судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на викладене вище, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. 283, ст. 284 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави Україна судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя: Гопкін П. В.