Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №635/1957/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа №635/1957/25 Головуючий 1 інстанції: Савченко Д.М.

Провадження №33/818/752/26 Доповідач: Люшня А.І.

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року Харківський апеляційний суд у складі: головуючого судді Люшні А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкові справу за апеляційною скаргою особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Харківського районного суду Харківської області від 05 грудня 2025 року,-

УСТАНОВИВ:

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Також стягнено з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 грн.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду та встановлені судом першої інстанції обставини

Судом встановлено, що 13 березня 2025 року о 19-58 год. ОСОБА_1 в с.Прелесне Харківського району Харківської області по вул.Набережна, 1 керував транспортним засобом «Audi A2», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; порушення мови; порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер Алкотест 6820» та в закладі охорони здоров`я КНП ХОР «ОКНЛ» відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі особа яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що справу про адміністративне правопорушення розглянуто за його відсутності. Вказав, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження руху транспортного засобу «Audi А2», д.н.з. НОМЕР_1 та факту керування ним вказаним автомобілем. Зазначив, що працівники поліції не мали законних підстав для зупинки транспортного засобу; не відсторонили його від керування автомобілем; тимчасово не затримали транспортний засїб; не залучали свідків. Вважає, що не мав ознак алкогольного сп`яніння.

Також просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що судом першої інстанції належним чином про дату, час та місце розгляду справи не повідомлявся. Вказав, що є військовослужбовцем, бере участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації, у зв`язку з чим не має постійного доступу до комп`ютерної техніки та інтернету.

Твердження особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, а тому, дотримуючись конституційних гарантій забезпечення кожній особі доступу до правосуддя та права на оскарження судового рішення (п.8 ч.І ст. 129 Конституції України), строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню.

Позиції учасників апеляційного провадження

Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду, в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, а тому апеляційний розгляд відбувся за його відсутності.

Мотиви суду апеляційної інстанції

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи, відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Згідно вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об`єктивного та всебічного розгляду справи.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Встановивши винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на докази, а саме дані:

-протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №839986 від 13 березня 2025 року за ч.1 ст.130 КУпАП;

-направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

-письмових пояснень ОСОБА_1 , наданих під час складання протоколу про адміністративне правопорушення;

-відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції.

Доводи апеляційної скарги особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 про відсутність доказів на підтвердження руху транспортного засобу «Audi A2», д.н.з. НОМЕР_1 та факту керування ним вказаним автомобілем спростовуються наданими відеозаписами, якими чітко зафіксованорух транспортного засобу та зупинка автомобіля за кермом якого перебував ОСОБА_1 (відеозапис «Фрагмент відео №2.mp4»).

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про зворотне розцінюються як спосіб захисту та намагання уникнути адміністративної відповідальності.

Відповідно до п.п.2, 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Зазначеними нормами закону встановлено, що поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України, керуючись вищенаведеним переліком ознак алкогольного сп`яніння, самостійно визначає наявність чи відсутність підстав у особи для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

З матеріалів справи, зокрема з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається,що поліцейським у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; порушення мови; порушення координації рухів (а.с.1).

Вирішення наявності чи відсутності вищевказаних ознак відноситься до виключної компетенції поліцейського, який керуючись загальносуспільними нормами зовнішнього вигляду особи, яка не перебуває в алкогольному сп`янінні, на власний розсуд визначає наявність чи відсутність ознак такого сп`яніння.

Отже, доводи апеляційної скарги особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 про відсутність у нього ознак алкогольного сп`яніння носять суб`єктивний характер.

Посилання в апеляційній скарзі на відсутність законних підстав для зупинки транспортного засобу «Audi A2», д.н.з. НОМЕР_1 , суперечать даним відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, з яких вбачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений поліцейськими на підставі п.1 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» через порушення п.2.3в Правил дорожнього руху України, а саме правил користування ременями безпеки (а.с.4).

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про не відсторонення його від керування транспортним засобом «Audi A2», д.н.з. НОМЕР_1 , суперечать даним письмових пояснень ОСОБА_1 від 13 березня 2025 року (а.с.2).

Посилання в апеляційній скарзі на не затримання працівниками поліції транспортного засобу не свідчать про невинуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

До того ж, положеннями ст.265-2 КУпАП не передбачено тимчасове затримання транспортних засобів працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про порушення процедури оформлення протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП внаслідок не залучення свідків – безпідставні.

Апеляційний суд зазначає, що виходячи з приписів ч.2 ст.266 КУпАП якщо під час проведення огляду особи поліцейський застосовує технічний засіб відеозапису, залучення двох свідків не є обов`язковим і саме за таких обставин здійснювалася процедура фіксування цього адміністративного правопорушення.

З моменту вчинення ОСОБА_1 у адміністративного правопорушення та по теперішній час, останній не звертався зі скаргами щодо незаконності дій поліцейських. Тобто незаконність дій інспекторів не встановлена будь-яким судовим рішенням або висновком компетентного органу.

Розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не може розглядатися як самостійна підстава для скасування рішення суду.

За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.

Доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, і матеріали справи їх не містять.

Порушень норм КУпАП під час складання протоколу, які потягли б безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.

Наведене вище свідчить, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення про порушення ОСОБА_1 у п.2.5 Правил дорожнього руху України та притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, не підлягає.

Керуючись ст.294 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 задовольнити та поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови Харківського районного суду Харківської області від 05 грудня 2025 року.

Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Харківського районного суду Харківської області від 05 грудня 2025 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий А.І. Люшня