Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №344/6184/26 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 344/6184/26

Провадження № 33/4808/443/26

Категорія ст. 122-4 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Ковалюк І. П.

Суддя-доповідач Повзло

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року м. Івано-Франківськ

Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В.

розглянувши апеляційну скаргу адвоката Петрички Олександра Євгеновича, що діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 червня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 ,

визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік,

стягнуто судовий збір,

ВСТАНОВИВ:

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 вчинила залишення водієм транспортного засобу місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вона причетна, за наступних обставин.

Так, 23 березня 2026 року близько 19 год. 10 хв. в м. Івано-Франківську, по вул. Мазепи, 114, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Opel» н.з. НОМЕР_1 , не була уважна, не стежила за дорожньою обстановкою в результаті чого допустила зіткнення з перешкодою, а саме металевим стовпчиком, який огороджує тротуар від проїзної частин . Внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження, а металевий стовпчик зламаний. Після чого не зупинилася та залишила місце дорожньо-транспортної пригоди. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.10 а Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Адвокат Петричка О.Є. в апеляційній скарзі просить скасувати постанову судді суду першої інстанції, провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_2 .

Вважає рішення суду першої інстанції необґрунтованим та такою, що прийняте з порушенням норм процесуального права.

Зазначає, що всупереч заявленому клопотанню суд першої інстанції провів судове засідання за його відсутності та відсутності ОСОБА_1 , що позбавило можливості брати участь у дослідженні доказів, ставити запитання свідкам, надавати пояснення, заявляти клопотання та заперечення, тобто реалізувати гарантоване законом право на захист.

Вказує, що ОСОБА_1 свою винну у інкримінованому адміністративному правопорушенні не визнає та зазначила, що за кермом була не вона, а її близька людина.

До початку апеляційного розгляду від адвоката Петрички О.Є. надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги без його участі.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з`явилася, належним чином повідомлена про час та місце апеляційного розгляду, клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не подавала, не поступало і заяв про зміну місця проживання чи про перебування в іншому місці з поважних причин.

Так, особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

За таких обставин, відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, а також з метою реалізації права на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку, вважаю за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутність ОСОБА_1 таїї адвоката Петрички О.Є.

Перевіривши матеріали справи, вирішуючи апеляційну скаргу по суті вважаю, що її необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, крім іншого є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Вважаю, що суддею суду першої інстанції при прийнятті рішення за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП цих вимог закону дотримано належним чином.

Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.

Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.

Твердження апелянта про те, що всупереч заявленому клопотанню суд першої інстанції провів судове засідання за його відсутності та відсутності ОСОБА_1 , що позбавило можливості реалізувати гарантоване законом право на захист не є слушним, оскільки, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 та її адвокат приймали участь в попередніх судових засіданнях де надали пояснення по справі. Вказане свідчить, що ОСОБА_1 та її адвокат мали об`єктивну можливість реалізувати свої права, надавши пояснення, а тому вважаю, що у даному випадку не порушено право ОСОБА_1 на захист.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 23 березня 2026 року серії ЕПР1 №622565 (а.с. 1) 23 березня 2026 року близько 19 год. 10 хв. в м. Івано-Франківську, по вул. Мазепи, 114, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Opel» н.з. НОМЕР_1 , не була уважна, не стежила за дорожньою обстановкою в результаті чого допустила зіткнення з перешкодою, а саме металевим стовпчиком, який огороджує тротуар від проїзної частин . Внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження, а металевий стовпчик зламаний. Після чого не зупинилася та залишила місце дорожньо-транспортної пригоди. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.10 а Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вважаю, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою – інспектором 1В1Р УПП бат. УПП в Івано-Франківській області лейтенантом поліції Кокерчуком Р.О. з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП підписаний ним та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Під час апеляційного розгляду не здобуто підстав вважати, що цей протокол складено з порушенням ст. 256 КУпАП, ОСОБА_1 власноручним підписом у відповідній графі протоколу підтвердила, що їй роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, від дачі пояснень відмовилась.

Також звертаю увагу, що власноручний підпис підтверджує волевиявлення особи, дійсність документу та свідчить про відповідальність за його зміст.

З план-схеми дорожньо-транспортної пригоди в м. Івано-Франківську, по вул. Мазепи, 114 о 19:10 год. 23 березня 2026 року (а.с. 2) вбачається ділянка дороги, на якій сталась дорожньо-транспортна пригода, дорожня обстановка, розташування транспортного засобу марки «Opel Corsa » н.з. НОМЕР_1 та його пошкодження, що підписана ОСОБА_1 , яка підтвердили правильність даних внесених до схеми місця ДТП та факт пошкоджень, отриманих внаслідок ДТП.

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_3 (а.с. 3) вбачається, що того дня він на власному автомобілі рухався в сторону с. Крихівців. Перед ним рухався автомобіль «Opel» н.з. НОМЕР_1 , який в районі центральної міської лікарні здійснив наїзд на тротуар та зачепив залізний стовпчик, а потім дальше продовжив рух та в районі світлофора біля міського озера ледь не зачепила припарковане авто, а після виїхала на зустрічну смугу. Потім в районі фізкультурного технікуму, на пішохідному переході, здійснила наїзд на бордюр та стовпчик та ледь не збила пішоходів на тротуарі. Після чого він зупинив її власним авто та викликав поліцію. Водійка припаркувала авто та вибігла з нього з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Була одягнена в шкіряну куртку, чорні лосини, сорочка в клітинку. В автомобілі була одна, за кермом. На прохання дочекатися поліції поводила себе агресивно та пробувала втікати з місця події.

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_4 (а.с. 4) вбачається, що він йшов по тротуару в районі зупинки громадського транспорту по вул. Мазепи з боку фізкультурного техніку. Раптом почув голосний звук від удару чогось важкого. Він відскочивши і побачив, що автомобіль «Opel» н.з. НОМЕР_1 боковою частиною заїхав в бордюр та парканець біля зупинки, не зупиняючись вона продовжила рух з уже пробитим колесом. Водій автомобіля «BMW», що їхав по ззаду неї, не розгубився, обігнав її та своїм автомобілем перекрив їй рух. Він почав голосно розпитувати як вона почувається, а потім сказав, що вона п`яна. Після чого водій «Opel» виїхала на зустрічну смуга та спробувала їхати далі. Через кілька десятків метрів припаркувала машину та вийшла і продовжила рух. Він та водій «BMW», наздогнали та зупинили її. Він одразу почав дзвонити в поліцію. Декілька хвилин вони стояли біля неї, поки не приїхала поліція.

На відеозаписах, які містяться на компакт-дисках в матеріалах справи (а.с. 5), безсторонньо зафіксовано деякі обставини події, зокрема: зафіксовано як екіпаж патрульної поліції приїхавши на виклик і на місці події взяли пояснення у свідків. ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції дискотувала. Працівники поліції роз`яснив ОСОБА_1 її права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Далі ОСОБА_1 було повідомлено про складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення на в подальшому зафіксовано процес складання процесуальних документів. На момент приїзду працівників поліції ОСОБА_1 перебувала на місці події сама, але пізніше після телефонних дзвінків приїхали невідомий чоловік та жінка, які також спілкувались з працівниками поліції. Далі працівники поліції оголосили зміст складених документів, ОСОБА_1 від отримання копії протоколу та підпису особа відмовилася.

Досліджені судом відеозаписи досить інформативні, позбавлені упередження і суб`єктивного ставлення, є послідовними, мають безсторонній характер, містять у хронологічній послідовності відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

Твердження апелянта про те, що ОСОБА_1 свою винну у інкримінованому адміністративному правопорушенні не визнає та зазначила, що за кермом була не вона, а її близька людина не є слушним, оскільки факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 підтверджено сукупністю матеріалів справи, зокрема показаннями свідків, які вказали що транспортним засобом «Opel» н.з. НОМЕР_1 керувала саме ОСОБА_1 .

Також під час апеляційного розгляду не встановлено обставин, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції та свідків у результатах розгляду справи або притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Стаття 122-4 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Відповідно до п. 2.10 а ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, в частині визнання винуватим за ст. 122-4 КУпАП апелянтом не надано.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, встановлено, що висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими доказами, що узгоджуються між собою, та яким суддя дав належний аналіз і оцінив їх у сукупності, в тому числі на предмет того, чи вони отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, є належними та допустимими.

Вважаю, що враховуючи характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого адміністративного правопорушення, яке є грубим, а також відсутність критичного ставлення винної до вчиненого, для попередження вчинення правопорушень в майбутньому, суд першої інстанції правильно наклав саме таке адміністративне стягнення на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

За результатами апеляційного розгляду, оцінивши встановлені обставини, проаналізувавши ухвалене судове рішення, врахувавши норми права, що підлягали застосуванню, доходжу висновку, що сукупність доказів, наявних у матеріалах розглянутих справ, свідчать про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції і закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, як про це наголошено в апеляційній скарзі.

Виходячи з наведеного, вважаю висновки суду першої інстанції про визнання ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП законними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на належних і допустимих у розумінні ст. 251 КУпАП доказах.

З огляду на наведене, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді залишити без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Петрички Олександра Євгеновича, що діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – без задоволення.

Постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 червня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Повзло