Вирок від 22 липня 2026 р. у справі №188/84/25 — Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/84/25

Провадження № 1-кп/188/186/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року с-ще Петропавлівка

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

кримінальне провадження №12025046380000001

обвинувачений:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився смт. Петропавлівка, Дніпропетровської області, громадянин України, освіта середня технічна, пенсіонер, на утриманні малолітніх дітей не має, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий

у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.1 ст. 125 КК України

за участю:

прокурор ОСОБА_4

обвинувачений ОСОБА_3

захисник ОСОБА_5

в режимі відео конференції

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 25.12.2024 близько 11 години 00 хвилин, перебуваючи на дорозі навпроти домоволодіння,

яке розташоване за адресою:

АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих особистих

неприязних відносин, керуючись раптово виниклим умислом, спрямованим на

заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , переслідуючи мету заподіяння

шкоди останньому, реалізуючи свій умисел, діючи умисно, усвідомлюючи

протиправний характер своїх протиправних дій, наніс ОСОБА_6 за

допомогою дерев`яної палиці не менше 7 ударів в різні частини тіла, від яких

потерпілий ОСОБА_6 , намагаючись уникнути отримання тілесних

ушкоджень, закривався руками.

В результаті нанесених ОСОБА_3 ударів потерпілий ОСОБА_6

отримав тілесні ушкодження у вигляді синців задньої поверхні лівого

передпліччя в проекції середньої третини, на передній поверхні лівого

променево-зап`ясного суглобу, на задній поверхні лівого передпліччя у верхній

третині з розповсюдженням на розгинаючу поверхню лівого ліктьового

суглобу, на тильній поверхні п`ятого пальця правої кисті, на передньо-

внутрішній поверхні правого передпліччя в проекції нижньої та верхньої

третини, на задній поверхні лівого стегна в проекції середньої третини

з розповсюдженням на нижню третину, в лівій підколінній ямці та на передньо-

зовнішній поверхні лівої гомілки в середній третині, які за своїм характером

відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, кваліфікований за ч.1 ст.125 КК України, як спричинення умисного легкого тілесного ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 розкаявся у скоєному, вину визнав у повному обсязі та показав, що перед потерпілим вибачився. Все в обвинувальному акті зазначено правильно, це відбулось у встановлений час біля будинку.

Потерпілий надав в судове засідання заяву про розгляд справи у його відсутність, від підтримання обвинувачення не відмовився, цивільний позов не заявлено.

Суд враховуючи думку прокурора, бажання обвинуваченого, захисника керуючись ч.3 ст.349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Суд з`ясував, обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а також роз`яснив обвинуваченому, що він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Вина обвинуваченого підтверджується його показами.

Вислухавши обвинуваченого, суд вважає вину обвинуваченого у пред`явленому обвинуваченні повністю доведенною.

Кваліфікація дій ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України є вірною.

Обставина що пом`якшує покарання ОСОБА_3 , відповідно ст.66 КК України, це щире каяття .

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно ст.67 КК України, судом не визнані.

Суд не знайшов підстав для застосування ст.69 КК України.

Обираючи вид та міру покарання, суд бере до уваги, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, працює, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває.

При призначенні покарання суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 850 грн., яке буде справедливим і достатнім для виправлення засудженого.

Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Речові докази та процесуальні витрати по справі відсутні

На підставі викладеного, керуючись ст.100, 368, 370, 371, 373,374 392-395 КПК України суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України і призначити покарання у виді штрафу в розмірі 850 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 850 грн.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1