Рішення від 22 липня 2026 р. у справі №204/4828/26 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Суд: Чечелівський районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 22 липня 2026 р.

Справа: №204/4828/26

Суддя: Самсонова В. В.

Справа № 204/4828/26

Провадження № 2/204/3629/26 р.

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді Самсонової В.В.

за участю секретаря Зайченко О.В.

за участю позивача ОСОБА_1

за участю представника позивача в режимі відеоконференції ОСОБА_2

за участю представника відповідача ОСОБА_3

за участю представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2026 року позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 24 995,00 копійок. В обґрунтування своїх позовних вимог вказала на те, що з червня 2025 року дитина проживає з ним і перебуває на його повному утриманні. У період з 02.06.2025 року по 31.03.2026 року батько поніс додаткові витрати, зумовлені лікуванням дитини від алергічного риніту, офтальмологічним обстеженням, придбанням ортокератологічних лінз, візитами до ортопеда та стоматолога, а також оплатою занять у школі спортивного танцю, що загалом склало 49 990 гривень.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала подану позовну заяву.

Представники відповідача у судовому засіданні зазначили про часткове визнання позовних вимог, заперечуючи проти задоволення вимог у частині стягнення коштів на оплату занять у секції «Шторм», оскільки із наданих позивачем матеріалів неможливо встановити цільове призначення перерахованих грошових коштів.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Суд встановив, що сторони є батьками малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 32).

Рішенням від 02 вересня 2025 року Чечелівським районним судом міста Дніпра у справі №204/8174/24 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , зареєстрований 27 червня 2014 року у Дніпровському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 285, в якому є малолітня дитина - розірвано.

Рішенням від 25 грудня 2025 року Чечелівським районним судом міста Дніпра у справі №204/7243/25 припинено стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначених судовим наказом Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 24 грудня 2024 року у цивільній справі № 204/12515/24, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_8 ; стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень щомісяця, який підлягає індексації відповідно до закону, починаючи стягнення з 06 липня 2025 року та до досягнення дитиною повноліття. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.

ОСОБА_6 є пацієнтом Дитячої офтальмології м. Дніпра.

Так, матеріалами справи підтверджено, що позивач несе витрати на дитину, купівля спеціалізованих алерговакцин препаратів, діагностичні обстеження, вибір та виготовлення жорстких індивідуальних нічних лінз (ОК-лінз) для корекції міопії/гіперметропії, консультація фахівця та прицільна рентгенографія в ТОВ «Джей ЕМ СІ», хірургічне та терапевтичне лікування зубів у ТОВ МЦ «Кідс Клінік» на загальну суму 43000,00 грн., що підтверджується рецептами лікаря та фіскальними чеками.

Крім того, позивач вказує, що витрачає кошти на оплату спортивного танцю «ШТОРМ» на загальну суму 6900,00 грн.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Частиною 2 ст. 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Одним із різновидів аліментних зобов`язань між батьками і дітьми є зобов`язання батьків брати участь у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України).

Так, відповідно до статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Тлумачення відповідних норм закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні.

Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, необхідно враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.

Наявність додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать, наприклад, про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки медико-соціальної експертної комісії, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров`я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо).

Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).

Вказаний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 320/383/19 (провадження № 61-18284св19) та 09.09.2019 у справі № 344/5315/18 (провадження № 61-6722св19).

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У справі встановлено, що у позивача, з яким проживає донька, наявні проблеми зі здоров`ям, що об`єктивно ускладнює самостійне покриття ним усіх позапланових медичних потреб дитини та підтверджує необхідність рівного розподілу додаткового фінансового навантаження між обома батьками.

Позивач довів належними та допустимими доказами (медичними висновками, рецептами, актами наданих послуг та фіскальними чеками) наявність понесених ним витрат на лікування дитини. Крім того, стороною відповідача не заперечувалися понесені витрати на лікування дитини та визнано вимоги в цій частині.

За таких обставин, вимоги в частині компенсації медичних витрат підлягають задоволенню у розмірі 1/2 від доведеної суми (43 090,00 грн / 2), що становить 21 545,00 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення витрат на оплату школи спортивного танцю «Шторм» у розмірі 6 900,00 грн (частка відповідача — 3 450,00 грн), суд зазначає, що відвідування занять танців, є різновидом дозвілля дитини та не відносяться до особливих обставин, передбачених статтею 185 СК України, ці витрати є витратами, які компенсуються за рахунок сплачених аліментів. При цьому суд виходив з того, що такі додаткові витрати не були викликані особливими обставинами або особливою схильністю дитини до занять танцями, музикою та вивченням іноземних мов. Позивачем не доведено, що такі витрати не покриваються за рахунок аліментів, які сплачував відповідач на утримання доньки.

Саме пособі відвідування зазначених занять, не може вважатись розвитком особливих здібностей дитини та відповідно бути особливими обставинами в розумінні статті 185 СК України. Понесення таких витрат є добровільним волевиявленням одного із батьків, позивачкою не доведено погодження з відповідачем необхідності відвідування дочкою таких занять, а саме відповідач таку домовленість заперечує.

Крім того, надані позивачем платіжні інструкції свідчать про переказ коштів на приватний картковий рахунок фізичної особи без підтвердження призначення платежу як офіційної оплати послуг закладу освіти чи спорту, суд вважає вимога про стягнення компенсації за даний вид витрат у розмірі 3 450 гривень необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст.133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

На підставі ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь держави судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 180-182, 183, 191 СК України, ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 128, 141, 223, 229, 247, 258-259, 263-265, 273, 280-284, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 21 545,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави судовий збір в сумі 1331 грн. 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання (вказано в позові): АДРЕСА_1 .

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя В.В. Самсонова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua