Вирок від 20 липня 2026 р. у справі №202/7153/26 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

202/7153/26

1-кп/202/1717/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні та без виклику учасників кримінального провадження до суду обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026047210000241 від 13.07.2026, у відношенні:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Дніпропетровськ Дніпропетровської обл., громадянин України, що має середню спеціальну освіту, не одружений, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей, непрацездатних осіб не має, не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:

- 27.05.2024 засуджений Індустріальним районним судом міста Дніпропетровська за ч.1 ст.190 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 51000 гривень;

- 20.01.2025 засуджений Індустріальним районним судом міста Дніпропетровська за ч.1 ст.126 КК України до покарання у вигляді громадський робіт строком на 100 годин. На підставі ч.1 ст.71, ч.3 ст.72 КК України, з урахуванням не відбутого покарання за минулим вироком, остаточно призначено покарання у виді 100 годин громадських робіт та штрафу в розмірі 51000 гривень.

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення-проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

17.07.2026 до Індустріального районного суду міста Дніпра надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 13.07.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026047210000241 у відношенні ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, із клопотанням прокурора Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 в порядку ст.302 КПК України про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні та без виклику учасників кримінального провадження до суду.

До обвинувального акту додані:

- письмова заява ОСОБА_3 , складена в присутності захисника ОСОБА_5 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному провадженні;

- письмова заява потерпілої ОСОБА_6 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному провадженні;

- матеріали досудового розслідування.

ОСОБА_3 не затримувався.

Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини другої статті 381 КПК України.

Судом встановлено, що 11.07.2026 приблизно о 10 годині 00 хвилин, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на відкритій ділянці місцевості біля будинку № 108 по проспекту Слобожанський міста Дніпра Дніпропетровської області, де знаходилась ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Під час спілкування, між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, виник словесний конфлікт, у ході якого у ОСОБА_3 виник умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_6 .

Реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 , перебуваючи у положенні стоячи, обличчям до обличчя відносно ОСОБА_6 на відстані витягнутої руки, взявшись правою рукою за ланцюжок, що висів у ОСОБА_6 на шиї, декілька разів смикнув за нього, потягнувши на себе, внаслідок чого ОСОБА_6 , втративши рівновагу, впала.

В результаті вищезазначених протиправних дій ОСОБА_3 , відповідно до висновку експерта № 2532е від 14.07.2026, ОСОБА_6 спричинені тілесні ушкодження у вигляді 6-ти саден на задній поверхні шиї у нижній третині з переходом на праву бічну поверхню та частково в надплічну ділянку, що за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки.

Викладені судом обставини, встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками судового провадження, під час досудового розслідування ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності.

Потерпіла ОСОБА_6 згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та з розглядом обвинувального акту за її відсутності.

Обвинувачений та потерпіла ознайомлені з обмеженням права на апеляційне оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин суд не досліджував, відповідно до вимог ч. 2 ст. 382 КПК України.

Це узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ рекомендації №6 R (87) 18 Комітету Міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України, як спричинення умисних легких тілесних ушкоджень.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків, особу обвинуваченого, який має середню спеціальну освіту, не одружений, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей, непрацездатних осіб не має, не працевлаштований, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, задовільно характеризується за місцем мешкання, вину визнав, щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею кримінальних правопорушень, ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків, особи обвинуваченого, обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді громадських робіт строком 150 годин, оскільки саме таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_3 засуджений вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20.01.2025 за ч. 1 ст.126 КК України до покарання у вигляді громадський робіт строком на 100 годин. На підставі ч.1 ст.71, ч.3 ст.72 КК України, з урахуванням не відбутого покарання за минулим вироком, остаточно призначено покарання у виді 100 годин громадських робіт та штрафу в розмірі 51000 гривень. Покарання не відбув.

Відповідно до ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Статтею 72 КК України встановлено, що основні покарання у виді штрафу при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, до даного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20.01.2025 року та призначити ОСОБА_3 за сукупністю вироків остаточне покарання у виді громадських робіт на строк 150 годин та штрафу в розмірі 51000 гривень. На підставі ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 51000 грн виконувати самостійно.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 під час досудового розслідування даного кримінального провадження не обирався і підстави для його обрання відсутні.

Цивільний позов не заявлений. Судові витрати та речові докази відсутні.

Керуючись статтями 100, 124, 368, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд –

УХВАЛИВ :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 110 (сто десять) годин.

На підставі ст. 71 КК України, до даного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20.01.2025, та призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді громадських робіт на строк 150 (сто п`ятдесят) годин, та штрафу в розмірі 51000 грн.

На підставі ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу у розмірі 51000 грн. належить виконувати самостійно.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд міста Дніпра протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя