Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №127/4632/25 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткова)

15 липня 2026 року

м. Київ

справа № 127/4632/25

провадження № 61-9532св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Луспеника Д. Д.,

суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,Коломієць Г. В., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

третя особа - приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Остапенко Юлія Вікторівна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст рішень судів

У лютому 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (далі - ТОВ «Брайт Інвестмент») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Остапенко Ю. В., про визнання договору дарування недійсним, скасування державної реєстрації та відновлення права власності.

Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 01 травня 2025 року у задоволенні позову ТОВ «Брайт Інвестмент» відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 03 липня 2025 року апеляційну скаргу ТОВ «Брайт Інвестмент» залишено без задоволення, а заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 01 травня 2025 року - без змін.

У липні 2025 року ТОВ «Брайт Інвестмент» із застосуванням засобів поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу на заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 01 травня 2025 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 03 липня 2025 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити у цій справі нове судове рішення про задоволення його позовних вимог в повному обсязі.

Крім того, у цій касаційній скарзі ТОВ «Брайт Інвестмент» виклало попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на правову допомогу у суді касаційної інстанції, в якому зазначило про те, що розмір таких витрат складає 50 000,00 грн.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 травня 2026 року касаційну скаргу ТОВ «Брайт Інвестмент» задоволено. Заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 01 травня 2025 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 03 липня 2025 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким позов ТОВ «Брайт Інвестмент» задоволено. Визнано недійсним договір дарування 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , який укладений 08 жовтня 2024 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Остапенко Ю. В., зареєстрований в реєстрі за № 2235. Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , номер РНОНМ 2711274205020, індексний номер рішення: 75447533 від 08 жовтня 2024 року, номер відомостей про речове право: 57018251, припинивши право власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , номер РНОНМ 2711274205020. Відновлено становище, яке існувало до порушення, шляхом відновлення права власності за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 , номер РНОНМ 2711274205020. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Брайт Інвестмент» судові витрати у вигляді судового збору у загальному розмірі 40 878,00 грн, тобто по 20 439,00 грн з кожного.

Короткий зміст заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, позиції інших учасників справи

У травні 2026 року ТОВ «Брайт Інвестмент» через систему «Електронний суд» подало до Верховного Суду заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій просить суд:

- визнати поважними причини пропуску та поновити йому строк для подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу;

- стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на його користь понесені витрати на професійну правничу допомогу з урахуванням частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у розмірі 21 000,00 грн.

Заяву обґрунтовано тим, що 06 травня 2026 року Верховний Суд у цій цивільній справі № 127/4632/25 виніс постанову, якою задовольнив касаційну скаргу ТОВ «Брайт Інвестмент», скасував оскаржувані судові рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалив нове судове рішення про задоволення вимог його позову. У цій касаційній скарзі ТОВ «Брайт Інвестмент» на виконання вимог частини першої статті 134, частини першої статті 137 ЦПК України повідомляло суд, що попередній орієнтовний розрахунок судових витрат (витрат на правову допомогу), які воно очікує понести в зв`язку із розглядом справи, складає 50 000,00 грн, а також заначило, що докази понесених витрат будуть надані відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України. Відповідно до статей 133, 134, 137 ЦПК України та доданих до цієї заяви доказів остаточний розмір витрат ТОВ «Брайт Інвестмент» на професійну правничу допомогу адвоката у цій справі складає 21 000,00 грн. Отже, такі витрати у повному обсязі підлягають стягненню із відповідачів на користь ТОВ «Брайт Інвестмент» у судовому порядку.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу заявником додано до заяви (копії): договору про надання правової (правничої) допомоги від 01 травня 2023 року № 01/05-23; додатку від 01 травня 2023 року № 1 до вказаного договору про надання правової (правничої) допомоги; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 10 червня 2016 року серії ДП № 3080, виданого на ім`я Чміль Ю. В.; ордера на надання правової (правничої) допомоги від 18 липня 2025 року серії АЕ № 1240121 адвокатом Чміль Ю. В. для ТОВ «Брайт Інвестмент»; акта про надання правової допомоги від 22 травня 2026 року № 22 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 01 травня 2023 року № 01/05-23.

Вказана заява надіслана позивачем засобами поштового зв`язку відповідачам та третій особі.

Станом на момент розгляду справи Верховним Судом заяв чи заперечень проти заяви ТОВ «Брайт Інвестмент» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу не надійшло.

Рух заяви у Верховному Суді

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу Верховного Суду від 27 травня 2026 року заяву ТОВ «Брайт Інвестмент» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.

Листом судді Верховного Суду Гулейкова І. Ю. від 09 червня 2026 року із Вінницького міського суду Вінницької областібуло витребувано матеріали справи № 127/4632/25 для розгляду вказаної заяви ТОВ «Брайт Інвестмент».

У червні 2026 року матеріали справи № 127/4632/25 надійшли до Верховного Суду.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу Верховного Суду від 16 червня 2026 року справу№ 127/4632/25 та заяву ТОВ «Брайт Інвестмент» розподілено для розгляду судді-доповідачу Гулейкову І. Ю., судді, які входять до складу колегії: Коломієць Г. В., Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д., Черняк Ю. В.

Щодо клопотання заявника про поновлення строку на подання заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу

У своїй заяві ТОВ «Брайт Інвестмент» зазначає, що постанову Верховного Суду від 06 травня 2026 року у цій справі було отримано через підсистему «Електронний суд» 22 травня 2026 року.

Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Велика Палата Верховного Суду в додатковій постанові від 19 лютого 2020 року

у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зауважила, що приписи частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку

з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються

в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.

Оскільки у своїй касаційній скарзі ТОВ «Брайт Інвестмент» виклало попередній (орієнтовний) розмір витрат на правову допомогу; постанова Верховного Суду від 06 травня 2026 року дійсно отримана заявником лише 22 травня 2026 року; заява про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу подана ТОВ «Брайт Інвестмент» до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» 26 травня 2026 року, тобто в межах розумного строку з дня ухвалення вказаного судового рішення, то визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України п`ятиденний строк для подання ТОВ «Брайт Інвестмент» доказів витрат на правову допомогу підлягає поновленню, а його клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу прийняттю до розгляду.

Позиція Верховного Суду

Вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані сторонами докази, перевіривши доводи заяви ТОВ «Брайт Інвестмент» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення цієї заяви із таких підстав.

Правове обґрунтування

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з підпунктом «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції вирішує питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу).

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

Згідно з пунктом 4 статті 1, частинами третьою та п`ятою статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Отже, домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких належить розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) (щодо справедливої сатисфакції) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) також зауважила, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9,00 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000,00 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72) (пункт 5.43 постанови).

З урахуванням наведеного вище, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення між ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та висновки за результатами розгляду заяви

Аналіз матеріалів справи, яка переглядається, свідчить про те, що інтереси позивача ТОВ «Брайт Інвестмент» у справі № 127/4632/25 представляла зокрема адвокат Чміль Ю. В., яка діяла на підставі: договору про надання правової (правничої) допомоги від 01 травня 2023 року № 01/05-23; додатку від 01 травня 2023 року № 1 до вказаного договору про надання правової (правничої) допомоги; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 10 червня 2016 року серії ДП № 3080, виданого на ім`я Чміль Ю. В.; ордера на надання правової (правничої) допомоги від 18 липня 2025 року серії АЕ № 1240121 адвокатом Чміль Ю. В. у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду для ТОВ «Брайт Інвестмент»; акта про надання правової допомоги від 22 травня 2026 року № 22 до договору пронадання правової (правничої) допомоги від 01 травня 2023 року № 01/05-23.

Згідно з підпунктом 1.1 договору про надання правової (правничої) допомоги від 01 травня 2023 року № 01/05-23 (далі - Договір), укладеного між Адвокатським Бюро «Юлії Чміль» в особі керуючого бюро Чміль Ю. В. та ТОВ «Брайт Інвестмент» в особі директора Кириченко О. М., бюро приймає доручення клієнта та бере на себе зобов`язання надати клієнту правову (правничу) допомогу щодо:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань;

- складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру; складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства);

- представництва та захисту інтересів Клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах всіх форм та у всіх інстанціях під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури, органах Державної фіскальної служби України та усіх інших правоохоронних органах, органах Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України тощо з будь-яких питань.

Відповідно до пункту 2 Договору, клієнт надає бюро такі повноваження: бути представником клієнта у судових органах України будь-якої ланки з усіма необхідними для того повноваженнями, які надано законом позивачеві, відповідачу, третій особі, заявнику, зацікавленій особі, потерпілому, підозрюваному, обвинуваченому, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, з питань, пов`язаних із захистом прав, утому числі право: пред`явити від імені клієнта та у його інтересах відповідний позов (позови); брати участь у судових засіданнях; заявляти клопотання та відводи; давати усні та письмові пояснення у судах, які розглядають справу клієнта; повністю або частково відмовлятися від позовних вимог; визнавати повністю або частково позови; змінювати підстави або предмет позовів; зменшувати або збільшувати предмет та/або вартість позовних вимог; укладати мирові угоди; передавати справу на розгляд третейського суду; оскаржувати рішення (ухвали, постанови) суду та користуватись іншими процесуальними правами, що передбачені законом; отримувати рішення (ухвали, постанови) суду (їх завірені у встановленому порядку копії); подавати виконавчі документи до стягнення; отримувати, підписувати та подавати від імені клієнта та у його інтересах усі необхідні документи (серед іншого, але не виключно, заяви, заперечення, замовлення, клопотання, скарги, у тому числі апеляційну та касаційну, доповнення до них, додаткові документи тощо; представляти інтереси клієнта усіма законними способами у судових органах та перед іншими органами, діяльність яких пов`язана із вирішенням питань, передбачених договором; ознайомлюватися з матеріалами справи, з матеріалами виконавчого провадження - при зверненні виконавчого документа до виконання; отримувати належне клієнтові майно та грошові суми; робити виписки та копії з документів, що є в матеріалах справи, та порушувати питання про їх засвідчення у встановленому для того порядку; заявляти відводи у випадках, передбачених чинним законодавством України; брати участь у судових засіданнях та у дослідженні доказів, замовляти проведення експертизи ; наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникнуть у ході судового процесу, яка це дозволяється процесуальним законодавством, та при здійсненні виконавчого провадження; заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників процесу та/або виконавчого провадження; оскаржувати рішення суду до касаційної інстанції; апелювати до вищої судової інстанції; оскаржувати дії чи бездіяльність посадових осіб (у тому числі виконавчих органів) у встановленому законодавством позасудовому порядку та користуватися при цьому усіма правами, передбаченими чинним законодавством, сплачувати державне мито, обов`язкові збори та інші необхідні платежі, користуватися іншими правами, передбаченими Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами; вчиняти всі інші дії, передбачені чинним законодавством України для таких уповноважень та які, на думку бюро, будуть доцільними для правильного і ефективного виконання зобов`язань, передбачених цим договором.

Згідно з підпунктом 2.2 Договору безпосереднє представництво інтересів клієнта від імені бюро за цим договором здійснює адвокат Чміль Ю. В. Бюро може залучати до виконання укладених ним договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. При цьому зобов`язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.

Відповідно до підпункту 3.1 Договору вартість наданих юридичних послуг бюро визначає самостійно після одержання від клієнта замовлення на надання юридичної допомоги, відповідно до тарифів, у вказаних в додатку №1 до договору, та виставляє клієнту відповідний рахунок.

Згідно з підпунктом 3.2 оплата за цим договором здійснюється не пізніше 30-ти днів з моменту отримання клієнтом рахунку від бюро. Такий рахунок за вибором адвоката може бути надіслано поштовою кореспонденцією та/або електронним листом на електронну поштову скриньку клієнта. Рахунок вважається отриманим клієнтом з моменту його надходження до поштового відділення, яке обслуговує адресу місця проживання (реєстрації) клієнта та/або з моменту надходження електронного листа на електронну поштову скриньку клієнта.

Відповідно до підпункту 3.5 Договору за результатами надання юридичної допомоги співробітником (адвокатом) бюро складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатом юридичної допомоги і її вартість. Акт надсилається клієнту бюро факсимільним зв`язком або поштою. На письмову вимогу клієнта, бюро може надавати акти про надання юридичної допомоги, в яких буде вказано перелік наданої юридичної допомоги із ідентифікацією.

Згідно з пунктом 1 актапро надання правової допомоги від 22 травня 2026 року № 22 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 01 травня 2023 року № 01/05-23 (далі - Акт про надання правової допомоги), складеного та підписаного між Адвокатським Бюро «Юлії Чміль» в особі керуючого бюро Чміль Ю. В. та ТОВ «Брайт Інвестмент» в особі директора Кириченко О. М., бюро відповідно до договору про надання правової (правничої) допомоги від 01 травня 2023 року № 01/05-23 надало клієнту юридичні послуги у справі № 127/4632/25, з розгляду касаційної скарги ТОВ «Брайт Інвестмент» на заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 01 травня 2025 року у складі судді Воробйова В. В. та постанову Вінницького апеляційного суду від 03 липня 2025 року, що розглядалась Верховним Судом, а клієнт прийняв надані послуги.

Відповідно до пункту 2 акта про надання правової допомоги, вартість послуг за період, вказаний в пункті 1 цього акта, ґрунтується на тарифах, погоджених сторонами в Додатку № 1 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 01 травня 2023 року та становить суму в розмірі 21 000,00 грн, яка включає в себе: ознайомлення з матеріалами справи за наданим Клієнтом пакетом документа, аналіз наданих документів, ознайомлення з судовою практикою та визначення перспективи справи (4 год. ) - 6 000,00 грн; складання позову - перша інстанція (3 год.) - 4 000,00 грн; складання апеляційної скарги (3 год.) - 5 000,00 грн; складання касаційної скарги (3 год.) - 6 000,00 грн.

Згідно з пунктом 3 акта про надання правової допомоги жодних претензій щодо якості, повноти, строках та обсягу послуг клієнт до адвоката не має.

Надавши комплексну оцінку наявним у матеріалах справи доказам щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу, понесених у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, враховуючи остаточне рішення суду у цій справі щодо задоволення позовних у вимог ТОВ «Брайт Інвестмент» в повному обсязі, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для сторони; часом, який міг бути витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); відсутністю заперечень сторони відповідача щодо заявлених позивачем витрат, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення заяви ТОВ «Брайт Інвестмент» та стягнення з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на його користь 21 000,00 грн на відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, тобто по 10 500 грн з кожного.

Витрати на професійну правничу допомогу в межа вказаної суми є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом позивачу обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Керуючись статтями 137, 141, 270, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогузадовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 21 000 (двадцять одна тисяча) гривень, тобто по 10 500 (десять тисяч п`ятсот) гривень з кожного.

Додаткова постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийД. Д. Луспеник

Судді:І. Ю. Гулейков

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк