Рішення від 15 липня 2026 р. у справі №207/8085/25 — Південний районний суд міста Кам’янського

№ 207/8085/25

№ 2/207/921/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року м.Кам`янське

Південний районний суд м.Кам`янського у складі:

головуючого судді: Притуляка С.А.

за участю секретаря судового засідання Ткаченко К.К..

позивача - ОСОБА_1

свідків - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам?янське Кам?янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідачів - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , визначивши третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам?янське Кам?янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства щодо малолітньої дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить: визнати ОСОБА_1 батьком неповнолітнього ОСОБА_6 ; виключити із актового запису №06 від 07.06.2025р. про народження ОСОБА_6 відомості про ОСОБА_4 , як батька дитини; зобов`язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам?янське Кам?янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) внести зміни до актового запису №06 від 07.06.2025р. про народження ОСОБА_6 , а саме прізвище дитини « ОСОБА_6 » замінити на « ОСОБА_6 », по батькові дитини « ОСОБА_6 » змінити на « ОСОБА_6 », запис про батька « ОСОБА_4 » змінити на « ОСОБА_1 ».

Позовні вимоги мотивовані тим, що батьком малолітньої дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є саме позивач, а ОСОБА_4 , який записаний в актовому записі про народження дитини зазначений батьком лише тому, що на момент народження дитини перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 . Позивач на момент народження дитини проживав з ОСОБА_5 як чоловік та дружина і про існування зареєстрованого шлюбу не знав. Вони жили як сім`я, вели спільний побут, планували одружитися, жити разом та виховувати дитину. Про попередній шлюб ОСОБА_5 позивач дізнався, коли вони пішли реєструвати народження дитини, а тому відразу відмовились від реєстрації народження, щоб не зазначати ОСОБА_4 як батька дитини. ОСОБА_5 пообіцяла розірвати шлюб та подала відповідний позов, який був повернутий судом, про що позивач також не знав, оскільки перебував на заробітках. На початку жовтня 2023 року ОСОБА_5 (мати дитини) залишила дитину батькам позивача, як вона зазначила, на кілька днів, однак, за дитиною потім не повернулася та повідомила, що подальша доля дитини її не цікавить, вона не бажає займатися її вихованням і планує влаштовувати власне життя самостійно, без позивача та дитини. За дитиною ОСОБА_5 так і не повернулася і наразі утриманням та вихованням дитини займається позивач та його батьки. Позивач звернувся за вирішенням питання щодо оформлення свідоцтва про народження дитини до Органу опіки та піклування КМР, на підставі листа якого 02.06.2025р. було зареєстровано народження дитини, зроблено відповідний актовий запис, однак батьком дитини зазначений ОСОБА_4 , оскільки перебував в зареєстрованому шлюбі з матір`ю дитини на момент її народження. Наказом Служби у справах дітей від 26.06.2025р. дитину тимчасово влаштовано в сім`ю ОСОБА_2 (матері позивача). В подальшому позивач звернувся до медико-генетичного центру ТОВ «Мама Папа» з наданням біоматеріалу на дослідження та отримано результати аналізу ДНК його та дитини, згідно яких ймовірність батьківства позивача відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складає 99,99%. Як стало відомо позивачу з ЄДРСР, заочним рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 15.04.2025р. шлюб між відповідачами розірвано. Дитини з моменту народження проживає разом з позивачем, він, як батько, постійно піклується про ОСОБА_11 , займається його вихованням і утриманням, жодних сумнівів у кровному спорідненні та родинному зв`язку між ними не було і не могло бути, однак, підтвердити своєї батьківство юридично позивач може лише в судовому порядку. У зв`язку з чим, позивач просить поновити йому строк позовної давності на звернення до суду із даним позовом та задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідачі в судові засідання не з`являлися, про причини неявки не повідомлялися, про дату і час розгляду справи повідомлялися належним чином.

Представники третіх осіб у судові засідання не з`явилися, надавши заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, а також додатково пояснивши, виникає дуже багато складнощів через те, що юридично він не вважається батьком, а мати дитини не відомо де, зокрема це і звернення до лікарів в разі необхідності, і влаштування до навчального закладу тощо. Позивач хоче повноцінно виховувати свого сина.

Допитана в якості свідка ОСОБА_2 , яка є матір`ю позивача, в судовому засіданні пояснила, що її син перебував у фактично шлюбних стосунках з ОСОБА_5 , від яких у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народилися дитина - ОСОБА_11 . Вони жили неподалік від автовокзалу в квартирі ОСОБА_5 . Приблизно у вересні 2023 року немовля привезли до неї, попросивши доглянути з ним кілька днів, дитина була на штучному годуванні, тому вона погодилася. Однак, за спливом певного часу ОСОБА_5 так і не повернулася за дитиною, а в телефонному режимі повідомила, що такого наміру не має. Свідок просила її повернутися, запропонувала жити разом, обіцяла працевлаштувати та допомагати, однак, ОСОБА_5 так з тих пір і по момент розгляду справи не приїхала, дитиною не цікавиться, не допомагає, подарунків або інших знаків уваги дитині, навіть на дні народження не робить. Свідок беззаперечно вважає ОСОБА_11 своїм рідним онуком, сином свого сина та виховує його відповідно цьому.

Допитана в якості свідка ОСОБА_3 , яка є сусідкою родини позивача, в судовому засіданні пояснила, що живе в одному під`їзді з ними та давно знає цю родину. Утриманням та вихованням дитини з самого моменту народження займається позивач та його батьки, гуляють з нею, купують все необхідне та навіть більше, видно, що дитину люблять.

Оскільки відповідачі про розгляд справи повідомлялися належним чином, відзив на позовну заяву не подали та не повідомили причини його неподання, а також те, що позивач не заперечував щодо розгляду справи в порядку заочного провадження, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст.ст. 280-282 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, судом встановлено наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_3 у м.Кам`янське Дніпропетровської області народився ОСОБА_6 , про що 07.06.2025р. Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам?янське Кам?янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зроблено відповідний актовий запис №06. Батьками дитини зазначені: ОСОБА_4 - батько та ОСОБА_5 - мати, що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 .

Як вбачається з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України від 07.06. 2025 року №00051668442, відомості про батька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , записані відповідно до статті 133 Сімейного кодексу України.

Згідно наказу Служби у справах дітей Кам`янської міської ради №104 від 26.06.2025р. «Про тимчасове влаштування малолітнього ОСОБА_6 », ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою захисту прав малолітньої дитини, тимчасово влаштовано в сім`ю ОСОБА_2 , яка є матір`ю позивача, що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1 серія НОМЕР_2 від 05.10.1994 року та свідоцтвом про шлюб ОСОБА_12 (після укладання шлюбу ОСОБА_12 ) серія НОМЕР_3 від 08.12.2012р.

Згідно висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження для подання до суду №49599 від 21.08.2025р., складеного ТОВ «Мама Папа», ймовірність того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є біологічним батьком дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках проведеного дослідження складає 99,9999999%.

Допитані в судовому засіданні свідки також підтвердили, що батьком дитини є позивач.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 Сімейного кодексу України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Згідно із ст.7 Конвенції про права дитини, дитина, наскільки це можливо, має право знати своїх батьків.

За змістом статті 121 СК України, права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до ст.125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.

Статтею 128 СК України передбачено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст. 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч.1 ст. 135 СК України.

Відповідно до ст.135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Законодавством визначено перелік осіб, які вправі звернутися з позовом про визнання батьківства. Зокрема, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Відповідно до ст.133 СК України, якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини.

Згідно пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні. У таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК, приймаються до судового розгляду, зокрема, у разі смерті матері, а також за неможливості встановити місце її проживання запис про неї та про батька дитини вчинено за заявою родичів, інших осіб або уповноваженого представника закладу охорони здоров`я, в якому народилася дитина (ч. 1 ст. 135 СК ).

Особа, котра вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала в шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до останнього, якщо того записано батьком, позов про визнання свого батьківства. Згідно зі ст. 129 СК зазначена особа може звернутися з такими вимогами у межах строку позовної давності (один рік), перебіг якого починається з дня, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство. У тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини (п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).

Як встановлено судом, відомості про батьків ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесені відповідно до ст.133 СК України, у зв`язку з перебуванням відповідачів у зареєстрованому шлюбі. Заява про реєстрацію народження відповідачами не подавалася, мати цим питанням взагалі не займалася. Ініціативу щодо реєстрації народження проявив позивач, звернувшись до Органу опіки та піклування і лише після чого відповідна реєстрація була проведена.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач має право звертатися до суду із даним позовом, оскільки інші способи захисту його прав відсутні.

Також суд, з метою забезпечення найкращих інтересів дитини та їх захисту, а також з урахуванням всіх встановлених судом обставин, які передували зверненню позивача до суду, вважає за необхідне поновити позивачеві пропущений строк позовної давності, передбачений ч.2 ст.129 СК України.

Сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може гуртуватися на припущеннях. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №591/6441/14-ц (провадження №61-6030св18) зазначено, що: «щодо предмету доказування у даній категорії справи, то СК України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи».

Отже, підставою для висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути результат судово-генетичної експертизи.

Судово-медичні експертизи і дослідження з використанням ДНК-аналізу проводяться відповідно до Правил проведення судово-медичних експертиз у відділеннях судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи і виконуються лікарями та судово-медичними експертами-імунологами. При проведенні експертних досліджень керуються Методичними рекомендаціями «Використання ДНК аналізу у судово-медичних експертизах речових доказів та експертизах спірного батьківства (материнства, підміни дітей), розробленими фахівцями Національної бюро судово-медичної експертизи МОЗ України».

Згідно із п. 3 Методичних рекомендацій батьківство вважається доведеним, якщо його ймовірність складає не менше 99,99%.

Верховний суд у постановах від 23.10.2019, справа № 382/2559/15-ц, та від 19.09.2018 справа № 761/10732/16-ц, дійшов висновку про те, що тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична експертиза) станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини (точність позитивного результату ДНК-аналізу (тобто підтвердження батьківства) складає 99,999999 %). Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорювання кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти російської федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

За приписами ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За результатами розгляду справи та дослідження доказів суд приходить до висновку, що позивачем належним чином та поза розумним сумнівом підтверджено те, що саме він є біологічним батьком дитини - ОСОБА_6 .

Відповідно до роз`яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2008 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за нормою ст.ст. 213, 215 ЦПК України, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Згідно з п.п.20 п.1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Відповідно до пункту 2.16.4. зазначених Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

З огляду на наведене, позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ст.141 ЦПК України, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідачів.

Враховуючи наведене,на підставі ст. ст. 121, 125, 128, 130, 134, 135 СК України, ст.ст. 4, 5, 77, 81, 141, 263-265, 273, 274-279, 280-283 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам?янське Кам?янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_4 , батьком неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Виключити із актового запису №06 від 07.06.2025р., внесеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам?янське Кам?янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про народження ОСОБА_6 відомості про ОСОБА_4 , як батька дитини.

Зобов`язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам?янське Кам?янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) внести зміни до актового запису №06 від 07.06.2025р. про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме прізвище дитини « ОСОБА_6 » замінити на « ОСОБА_6 », по батькові дитини « ОСОБА_6 » змінити на « ОСОБА_6 », запис про батька « ОСОБА_4 » змінити на « ОСОБА_1 ».

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 605,60 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 605,60 грн.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Дніпровського апеляційного суду через Південний районний суд міста Кам`янського шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5ст.265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .

Відповідач 1: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_2 .

Відповідач 2: ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 .

Суддя С.А. Притуляк