Вирок від 21 липня 2026 р. у справі №208/13043/25 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Суд: Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Державна зрада

Дата: 21 липня 2026 р.

Справа: №208/13043/25

Суддя: МАШКІНА Н. В.

Справа № 208/13043/25

(1-кп/199/761/26)

ВИРОК

іменем України

22.07.2026 року м.Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

суддів – ОСОБА_2 ,ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_4 ,

прокурора – ОСОБА_5 ,

захисника – ОСОБА_6 ,

обвинуваченого – ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025050000000878 від 08.09.2025р року, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполя Донецької області, громадянина України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване та фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 30.09.2020 вироком Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки, на підставі ст.ст. 75, 76 ККУ звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

- 08.10.2020 вироком Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу в розмірі 1020 гривень;

- 10.03.2021 вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області за ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України остаточно призначено покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі строком на 2 роки 2 місяці,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч.7 ст. 111-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

З 19.02.2014 представниками Російської Федерації (далі - рф) розпочато збройне вторгнення збройних сил рф (далі - зс рф), яке керівники рф назвали переміщенням військових підрозділів у межах звичайної ротації сил Чорноморського флоту, які у взаємодії з військовослужбовцями Чорноморського флоту РФ та іншими підрозділами зс рф здійснили блокування й захоплення адміністративних будівель і ключових об`єктів військової та цивільної інфраструктури України, забезпечили військову окупацію території АРК і м. Севастополя. 18.03.2014 рф оголосила про офіційне включення Криму до її території.

Одночасно з цим протягом березня та на початку квітня 2014 року під безпосереднім керівництвом та контролем представників влади та зс рф представники іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд і груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих рф, взяли під контроль будівлі, у яких були розташовані органи місцевої влади та місцеві органи виконавчої влади України, військові об`єкти України в окремих районах Донецької та Луганської областей України. 07.04.2014 в м. Донецьку створено терористичну організацію «Донецька народна республіка» (далі - «днр»), а 27.04.2014 в м. Луганську - терористичну організацію «Луганська народна республіка» (далі - «лнр»), у складі яких утворені незаконні збройні формування, які досі функціонують. Внаслідок військових дій у період із травня по серпень 2014 року сили оборони України звільнили частину раніше окупованих територій Донецької та Луганської областей.

Надалі, 24.02.2022, президент рф оголосив початок так званої спеціальної військової операції. Після цього близько четвертої години ранку того ж дня зс рф, інші збройні формування рф та підконтрольні їм угруповання іррегулярних незаконних збройних формувань розпочали широкомасштабне військове вторгнення на територію України, увійшовши з боку рф, Республіки Білорусь та тимчасово окупованої території України, що супроводжувалось завданням ракетно-артилерійських ударів та бомбардувань авіацією об`єктів по всій території України. З того моменту сили оборони України здійснюють збройну відсіч вздовж всієї лінії фронту.

24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022 затвердженого Законом України № 2102 – IX від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб на всій території України, який у подальшому неодноразово продовжувався, та діє і на теперішній час.

20 квітня 2025 року у громадянина України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник злочинний умисел, спрямований на вчинення державної зради, тобто діяння, умисно вчиненого громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану.

Того ж дня ОСОБА_7 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 та керуючись корисливим мотивом добровільно, уклав контракт про проходження військової служби у ЗС РФ строком 1 рік та отримав перше військове звання «рядовий».

Після укладання контракту про проходження військової служби ОСОБА_7 був призначений на посаду старшого стрільця 2 роти 98 полку ЗС РФ.

27 квітня 2025 року ОСОБА_7 було переміщено на військовий полігон ЗС РФ в районі АДРЕСА_2 , де останній отримав військову форму одягу зразка ЗС РФ, автоматичну вогнепальну зброю АК-74 та боєкомплект до нього.

З 27 квітня 2025 року по 01 травня 2025 року ОСОБА_7 пройшов первинну військову підготовку – вогневу підготовку, перша медичну допомогу, тактичну підготовку.

01 травня 2025 року ОСОБА_7 переміщено на місце дислокації НОМЕР_3 полку ЗС РФ у АДРЕСА_1 .

До посадових обов`язків ОСОБА_7 входило виконання господарських нарядів на роботи, несення караульної служби на території дислокації полку.

07 травня 2025 року ОСОБА_7 призначено на посаду стрільця 3 роти НОМЕР_3 полку ЗС РФ.

21 травня 2025 року ОСОБА_7 призначено на посаду розвідника окремої розвідувальної роти НОМЕР_4 мотострілецької бригади (в/ч НОМЕР_5 ) ЗС РФ.

З 21 травня 2025 року по 12 червня 2025 року ОСОБА_7 перебуваючи за місцем тимчасової дислокації окремої розвідувальної роти НОМЕР_4 мотострілецької бригади (в/ч НОМЕР_5 ) ЗС РФ у АДРЕСА_1 пройшов додаткову військову підготовку.

13 червня 2025 року ОСОБА_7 переміщено на бойові позиції в районі АДРЕСА_3 .

До посадових обов`язків ОСОБА_7 входила евакуація загиблих військовослужбовців ЗС РФ у тил.

25 червня 2025 року ОСОБА_7 переміщено на територію тимчасового місця дислокації ремонтної роти НОМЕР_4 мотострілецької бригади (в/ч НОМЕР_5 ) ЗС РФ у АДРЕСА_1 .

До посадових обов`язків ОСОБА_7 входила підготовка легкового транспорту до штурмових дій.

21 серпня 2025 року ОСОБА_7 переведено на посаду стрільця 6 роти НОМЕР_6 батальйону НОМЕР_4 мотострілецької бригади (в/ч НОМЕР_5 ) ЗС РФ.

22 серпня 2025 року ОСОБА_7 переміщено на тимчасове місце дислокації роти у АДРЕСА_3 .

З 23 серпня 2025 року по 03 вересня 2025 року ОСОБА_7 приймав безпосередню участь у бойових діях проти Сил оборони України у Покровському районі Донецької області.

03 вересня 2025 року ОСОБА_7 , беручи участь у бойових діях проти Збройних Сил України на боці ворога – Російської Федерації, виконуючи від невстановлених в ході досудового розслідування осіб наказ на штурм бойових позицій в с. Золотий Колодязь Шахівської сільської громади Покровського району Донецької області та в ході бойового зіткнення був затриманий військовослужбовцями Збройних Сил України, внаслідок чого його злочинну діяльність було припинено.

Під час проходження військової служби у вказаному збройному формуванні країни-агресора ОСОБА_7 отримував грошове забезпечення, відповідно до штатного розпису за його посадою, що складало приблизно 213 000 рублів РФ на місяць.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_7 , які виразились у державній зраді, тобто діяння, умисно вчиненого громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України: переході на бік ворога в період збройного конфлікту, вчиненого в умовах воєнного стану, кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України (в редакції Закону України № 2113-ІХ від 03.03.2022).

Крім того,з 20 квітня 2025 року громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, добровільно, за власною ініціативою, перебуваючи на тимчасово окупованій території Донецької області, приймав участь в незаконному збройному формуванні, створеному на тимчасово окупованій території України, з метою допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

Так 20 квітня 2025 року ОСОБА_7 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 та керуючись корисливим мотивом добровільно, уклав контракт про проходження військової служби у ЗС РФ строком 1 рік та отримав перше військове звання «рядовий».

01 травня 2025 року ОСОБА_7 переміщено на місце дислокації НОМЕР_3 полку ЗС РФ у АДРЕСА_1 .

07 травня 2025 року ОСОБА_7 призначено на посаду стрільця 3 роти НОМЕР_3 полку ЗС РФ.

13 червня 2025 року ОСОБА_7 переміщено на бойові позиції в районі АДРЕСА_3 .

До посадових обов`язків ОСОБА_7 входила евакуація загиблих військовослужбовців ЗС РФ у тил.

До посадових обов`язків ОСОБА_7 входила підготовка легкового транспорту до штурмових дій.

22 серпня 2025 року ОСОБА_7 переміщено на тимчасове місце дислокації роти у АДРЕСА_3 .

03 вересня 2025 року ОСОБА_7 ,беручи участь у бойових діях проти Збройних Сил України на боці ворога – Російської Федерації, виконуючи від невстановлених в ході досудового розслідування осіб наказ на штурм бойових позицій в с. Золотий Колодязь Шахівської сільської громади Покровського району Донецької області та в ході бойового зіткнення був затриманий військовослужбовцями Збройних Сил України, внаслідок чого його злочинну діяльність було припинено.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_7 , які виразились у колабораційній діяльності, тобто у добровільній участі громадянина України в незаконних збройних формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, та в збройних формуваннях держави-агресора, кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав та пояснив, що на момент окупації м. Маріуполя в 2022 році він відбував покарання за вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 10.03.2021, був звільнений з місць позбавлення волі окупаційною владою в 2024 році. Після чого, він вчинив інше кримінальне правопорушення вже на тимчасово окупованій території, тому з метою уникнення кримінальної відповідальності він звернувся до військового комісаріату зс рф, де уклав контракт на проходження військової служби на боці ворога. Так, він проходив військову службу в незаконних збройних формуваннях, створених на тимчасово окупованій території України, та в збройних формуваннях РФ за обставин, зазначених в обвинувальному акті. За військову службу він отримував грошове забезпечення в розмірі 220 000 рублів. В подальшому він був переміщений для несення служби на Покровському напрямку Донецької області, де його взяли в полон. Щиро каявся у вчиненому.

Окрім показань обвинуваченого в судовому засіданні, його вина підтверджується такими дослідженими в ході судового розгляду доказами в обсязі, визначеному відповідно до вимог ч.2 ст. 349 КПК України з урахуванням думки учасників судового розгляду.

З протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.09.2025 року вбачається, що свідок ОСОБА_8 серед наданих для впізнання фотознімків чотирьох чоловіків на фото під № 1 впізнав ОСОБА_7 , якого 03.09.2025 року в с.Золотий Колодязь Шахівської громади Покровського району Донецької області ним було взято в полон.

Згідно з протоколом огляду Інтернет ресурсу від 10.09.2025 за участю свідка ОСОБА_8 було оглянуто Інтернет ресурс «Google maps». Свідок показав на карті, де саме він 03.09.2025 року затримав стрільця 6 роти НОМЕР_6 батальйону НОМЕР_4 мотострілецької бригати в/ч НОМЕР_5 ЗС РФ ОСОБА_7 .

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 12.09.2025 за участю захисника ОСОБА_9 підозрюваний ОСОБА_7 показав на відкритій Google карті місце несення ним військової служби у рядах збройних сил російської федерації у період з 20.04.2025 року до 03.09.2025 року, дав покази щодо деталей проходження ним військової служби та відтворив обставини потрапляння ним у полон.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, суд вважає, що вищевказані докази, які покладені в основу даного обвинувального вироку, є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності та їх взаємозв`язку – достатніми для прийняття законного та обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні повністю доведена вина ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111 КК України, що виразилося у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України: переході на бік ворога в період збройного конфлікту, вчиненого в умовах воєнного стану; ч. 7 ст. 111-1 КК України, що виразилося у колабораційній діяльності, тобто у добровільній участі громадянина України в незаконних збройних формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, та в збройних формуваннях держави-агресора.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд керується вимогами статей 65-67 КК України і виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Так, при призначені обвинуваченому покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відносяться до особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, характеризуються прямим умислом.

Розглядаючи питання про особу винного, суд враховує, що ОСОБА_7 раніше судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_7 за ч. 7 ст. 111-1 КК України є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів можливе лише шляхом призначення йому основного покарання у виді позбавлення волі з призначенням додаткових покарань в межах санкцій статей КК України, за якими він засуджується. При цьому, остаточно призначити покарання за сукупністю кримінальних правопорушень слід на підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув`язнення, може пом`якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.

Вирішуючи питання щодо можливості зарахування строку перебування обвинуваченого ОСОБА_7 в таборі для військовополонених у строк покарання у виді позбавлення волі, суд виходить з того, що у відношенні ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не обирався.

При цьому, установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, як це передбачено ч. 1 ст. 4 Закону України «Про попереднє ув`язнення», є: слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. В окремих випадках, що визначаються потребою в проведенні слідчих дій, ці особи можуть перебувати в ізоляторах тимчасового тримання.

Таким чином, оскільки у відношенні ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не обирався і останній не утримується в системі державних органів попереднього ув`язнення, визначених ст. 4 Закону України «Про попереднє ув`язнення», відповідно не має підстав для зарахування строку перебування обвинуваченого в таборі для військовополонених у строк покарання у виді позбавлення волі, а початок строку відбування покарання ОСОБА_7 у виді позбавлення волі слід рахувати з моменту його затримання на виконання даного вироку.

Керуючись ст. 369, 371-374, ч. 15 ст. 615 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 111 КК України у виді позбавлення волі строком на п`ятнадцять років з конфіскацією всього майна, що є його власністю;

- за ч. 7 ст. 111-1 КК України у виді позбавлення волі строком на дванадцять років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності, а також пов`язані зі службовою діяльністю у збройних силах України або інших, передбачених законом України, військових формуваннях, строком на десять років та з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити обвинуваченому ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі строком на п`ятнадцять років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності, а також пов`язані зі службовою діяльністю у збройних силах України або інших, передбачених законом України, військових формуваннях, строком на десять років та з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

Початок строк покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_7 рахувати з моменту його затримання в порядку звернення вироку до виконання.

На вирок може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.

Судді:

________________ _________________ _____________

ОСОБА_2 ОСОБА_1 ОСОБА_3

Оригінал: reyestr.court.gov.ua