Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №591/4248/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №591/4248/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Ковтун О. М.

Номер провадження 33/816/1296/26 Суддя-доповідач Янголь Є. В.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Янголь Є.В., за участю секретаря судового засідання Кравченко Д.І., захисника Клострейх О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Клострейх Олени Володимирівни на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 03.06.2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 03.06.2026 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік та стягнуто судовий збір на користь держави в сумі 665,60 грн за те, що він 12.04.2026 о 05-48 год у м. Суми по вул. Героїв Крут, 11 керував т/з Volvo V50, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням захисник ОСОБА_2 , подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову Зарічного районного суду м. Суми від 03.06.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та ухвалити нову постанову, якою провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що огляд ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем, на стан алкогольного сп`яніння проведений з істотним порушенням Порядку №32 та вимог ст.266-1 КУпАП, відтак додані до протоколу докази слід визнати недопустимими, як такі, що отримані з порушенням встановленого законом порядку. Стверджує, що дії ОСОБА_1 повинні були бути кваліфіковані за спеціальною нормою – ч.3 ст.172-20 КУпАП, оскільки на день складання протоколу, він здійснював обов`язки військової частини.

Вказує, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був безпідставно зупинений працівниками поліції.

Звертає увагу, що ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд у медичному закладі шляхом вручення письмового направлення, що виключає підстави притягнення останнього до адміністративної відповідальності.

Зазначає, що під час проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер 6820», працівниками поліції не було здійснено відбір повітря навколишнього середовища, що свідчить про грубе порушення порядку проведення огляду.

Також зважаючи на те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, захисник просить не призначати йому покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

У судовому засіданні захисник Клострейх О.В. скаргу підтримала із мотивів, зазначених у ній.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 про розгляд скарги був повідомлений належним чином, в судове засідання не з`явився, що не перешкоджає розгляду скарги.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Так, у відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Перевіряючи законність оскаржуваного судового рішення в межах поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що розглядаючи вказану справу, суддя суду першої інстанції дотримався вимог вищезазначеного закону та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Так, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що факт вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення, суддею суду першої інстанції було встановлено з врахуванням наявних у матеріалах справи доказів доданих до протоколу, а саме роздруківки показників газоаналізатора «Drager Alcotest» №2525 від 12.04.2026 з результатом 1,46 проміле, акту огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального приладу – газоаналізатора «Drager Alcotest», проба якого була позитивною, кількісний показник склав 1,46 проміле та відеозапису, який було долучено працівниками поліції до складених матеріалів.

Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку і обставин, за яких можливо було б дійти висновку про їх неналежність чи недопустимість, апеляційним судом не встановлено.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими з наступних підстав.

Щодо порушення порядку проведення огляду

Твердження апелянта про те, що огляд ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем, на стан алкогольного сп`яніння проведений з істотним порушенням Порядку № 32 та вимог ст.266-1 КУпАП є безпідставним.

Апеляційний суд звертає увагу, що спростування вказаних заперечень сторони захисту щодо особливої процедури проходження огляду ОСОБА_1 , як військовослужбовця, суд першої інстанції детально виклав у своєму рішенні. З викладеними у постанові висновками суду першої інстанції погоджується й апеляційний суд.

Відповідно до ст. 15 КУпАП військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. При порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту - військовослужбовцями строкової служби, а також вчиненні ними військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б цього Кодексу, штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується.

З аналізу вказаної статті вбачається, що при порушенні правил дорожнього руху не застосовується штраф як адміністративне стягнення лише до військовослужбовців, які проходять службу на посаді водіїв транспортних засобів Збройних Сил України. Інші військовослужбовці, які керують транспортними засобами, при порушенні правил дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Доводи апелянта про те, що його огляд на стан алкогольного сп`яніння мав проводитися за спеціальним порядком, передбаченим ст. 266-1 КУпАП є необґрунтованими і такими, що ґрунтуються на суб`єктивному сприйнятті законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Даною нормою законодавства визначено чіткий перелік обставин, за яких огляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного сп`яніння проводиться особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, зокрема якщо є підстави вважати, що військовослужбовці у стані алкогольного сп`яніння: перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.

Керування військовослужбовцем транспортним засобом на дорогах загального користування з ознаками алкогольного сп`яніння до таких підстав не належить.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

З протоколу про адміністративне правопорушення та доданого відеозапису, вбачається, що транспортний засіб, під керуванням ОСОБА_1 був зупинений у АДРЕСА_2 , тобто поза межами території будь-якої військової частини. Доказів того, що у вказаний протоколі день та час, останній виконував обов`язки військової служби, суду не надано.

Згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Даний порядок визначає процедуру огляду осіб, які керують транспортним засобом, водночас положення ст. 266-1 КУпАП передбачають порядок огляду військовослужбовців, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, або перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.

При цьому статус водія є спеціальною нормою для військовослужбовців і тому при проведенні огляду водія, який є військовослужбовцем, таку процедуру проводять працівники поліції. Таким чином, під час процедури огляду на стан сп`яніння водія представники військової служби правопорядку не повинні залучатися та вчинене ОСОБА_1 правопорушення не повинно бути кваліфіковане за ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Отже, доводи апелянта з цього приводу є безпідставними.

Зважаючи на це, апеляційний суд вважає, що протокол та додані до нього докази, у тому числі й відеозаписи є належними та допустимими доказами, які отримані у встановлений законом порядок.

Щодо безпідставної зупинки

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» підставою для зупинки працівником поліції транспортного засобу є зокрема порушення водієм Правила дорожнього руху.

Підставою для зупинки поліцейським транспортного засобу може бути не тільки безпосереднє порушення водієм ПДР, а й наявність у поліцейського достатніх підстав вважати, що водій вчинив або має намір вчинити правопорушення.

З наявного в матеріалах справи відеозапису вдається встановити, що автомобіль ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції у зв`язку зі створенням ним та іншим автомобілем аварійної ситуації на дорозі.

Вказаний відеозапис події свідчить про те, що зупинка працівниками поліції автомобіля була пов`язана виключно з метою врегулювання зазначеної ситуації, тобто працівники поліції не діяли свавільно, а здійснювали свої службові обов`язки у межах передбачених законом повноважень.

Окрім того, згідно приписів п. 1, 4 ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про Національну поліцію» поліцейські можуть застосовувати превентивні заходи, в тому числі перевіряти документи та зупиняти т/з, враховуючи дію в країні воєнного стану.

Апеляційний суд також зазначає, що з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, не згода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння, і такий обов`язок не впливає на причину зупинки. Так, неправомірна зупинка працівниками поліції транспортного засобу, за певних обставин, може бути підставою для притягнення таких працівників до відповідальності. Проте, якщо при цьому з`ясувалось, що водій може перебувати в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, то факт необізнаності про причину зупинки його працівниками поліції, не звільняє водія від обов`язку виконання вимог п. 2.5 ПДР України.

Отже, доводи, наведені в апеляційній скарзі щодо безпідставної зупинки працівниками поліції транспортного засобу апеляційний суд не бере до уваги, оскільки наявність підстав для зупинки чи їх відсутність не мають суттєвого значення для встановлення в діях ОСОБА_1 події й складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Щодо невручення письмового направлення

Довід апелянта про те, що ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд у медичному закладі шляхом вручення письмового направлення апеляційний суд відхиляє з огляду на наступне.

Водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і ПДР, зокрема передбачений указаним Законом обов`язок виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів. Одним із таких розпоряджень поліцейського є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння.

Відповідно до ч.2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

За змістом ч.6 ст. 266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан наркотичного сп`яніння, оформлення результатів такого огляду, регулюються Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735 та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103. Приписи Інструкції №1452/735 та Порядку №1103 застосовуються у системному зв`язку як між собою, так і з приписами інших нормативних актів.

Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, встановлена Додатком 1 до п. 8 розділу ІІ Інструкції № 1452/735.

Відповідно до змісту затвердженої форми направлення, воно адресується закладу охорони здоров`я, в який направляється водій для проходження огляду. Також формою направлення не передбачено його вручення водію відносно якого воно складене чи ознайомлення водія зі змістом направлення.

Підставою для складання зазначеного направлення є згода водія пройти огляд у закладі охорони здоров`я, у зв`язку з його відмовою від огляду на місці зупинки чи незгоди з результатами проведеного огляду на місці зупинки транспортного засобу.

Вищезгаданими нормами не встановлено, що для належної пропозиції особі пройти огляд в закладі охорони здоров`я передбачено вручення письмового направлення, оскільки зазначене направлення не підлягає врученню особі відносно якої воно складене. Направлення є офіційним процесуальним документом, який надається поліцейським уповноваженій особі закладу охорони здоров`я (лікарю) у разі, якщо особа погоджується на проходження огляду в медичному закладі.

У даному випадку ОСОБА_1 , після проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу погодився з його результатами (файл clip_0, час на відео 05:50:55).

Зважаючи на це, у працівників поліції були відсутні підстави для пропозиції проїхати до медичного закладу для повторного проведення такого огляду, а тому й обов`язок щодо складання відповідного направлення на проходження огляду в закладі охорони здоров`я.

Щодо інших доводів

Довід апелянта про те, що перед проведенням огляду на стан алкогольного сп`яніння не проводився контрольний забір повітря, не заслуговує на увагу. Суд першої інстанції вже надав належну оцінку зазначеним запереченням в оскаржуваній постанові з якою погоджується й апеляційний суд.

Відповідно до технічних характеристик газоаналізатора Драгер, прилад розпочинає свою роботу з контрольного забору повітря, що здійснюється даним приладом автоматично. Без такого контрольного забору використання приладу буде неможливим.

Як вбачається із відеозапису, перед проходженням огляду на екрані приладу з`явилася відмітка, що прилад готовий до використання, зважаючи на це поліцейські передали його водію для продування (файл clip_0, час на відео 05:50:18).

Варто також зазначити, що захисником було подано письмове клопотання про виклик поліцейського Корінь В.Г.

Апеляційний суд не вбачає підстав для виклику зазначеної особи, оскільки захисником не обґрунтовано необхідність його виклику, а саме які обставини він може підтвердити чи спростувати, для усунення яких протирічь та надання яких роз`яснень потрібно його викликати. Крім того, він є працівником поліції й певною мірою зацікавлений у результатах розгляду справи, а обставини, які він може повідомити, зафіксовані на відеозаписі з нагрудних камер працівників поліції. У зв`язку з цим та з метою запобіганню порушенню розумних строків розгляду справи виклик зазначеного свідка не є доцільним.

Крім того, було розглянуте клопотання захисника про залучення для участі у справі в якості сторони обвинувачення прокурора Сумської прокуратури у задоволенні якого апеляційним судом було відмовлено зважаючи на те, що відповідно до ст. ст. 7, 287 КУпАП участь прокурора у категорії справ за ст. 130 КУпАП не передбачена.

Клопотання захисника про накладення адміністративного стягнення без позбавлення права керування транспортними засобами також не підлягає задоволенню, оскільки санкція ст. 130 КУпАП передбачає безальтернативне позбавлення права керування транспортними засобами безвідносно до того, чи є особа військовослужбовцем. Чинний КУпАП не передбачає можливості звільнення від цього покарання.

Інших доводів, за яких можливо було б дійти висновку про безпідставність складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення та незаконність притягнення останнього до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, захисником не наведено і під час апеляційного перегляду даної справи таких обставин не встановлено.

Апеляційний суд, переглянувши справу в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП було встановлено суддею суду першої інстанції відповідно до ст. 245 КУпАП, тобто за результатом повного, всебічно та об`єктивно розгляду справи, з врахуванням належних та допустимих доказів, з наданням їм правової оцінки, і обставин, за яких справа підлягала б закриттю за відсутністю в діях останнього складу вказаного адміністративного правопорушення, не встановлено.

Під час розгляду справи не було встановлено неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення статей 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,

п о с т а н о в и в:

Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 03.06.2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника Клострейх О.В. на цю постанову – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного суду Є. В. Янголь