Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №522/5744/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1204/26

Номер справи місцевого суду: 522/5744/26

Головуючий у першій інстанції Переверзева Л. І.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді Сєвєрової Є.С.,

за участю секретаря Малюти Ю.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 12 травня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 124 КУпАП

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №629463, 01.04.2026 о 15-й годині 20 хвилин в м. Одесі, по вул. Європейська 26, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Renault Megane д.н.з. НОМЕР_1 , при перестроюванні не надав перевагу в русі автомобілю Hyundai Sonata д.н.з. НОМЕР_2 , що рухався у попутному напрямку по тій смузі, на яку ОСОБА_2 мав намір перестроїтись та скоїв з ним зіткнення. При ДТП автомобілі отримали механічну ушкодження, чим порушив вимоги п. 10.3. ПДР України - інші порушення ПДР, порушення правил перестроювання, за що відповідальність передбачена статтею 124 КУпАП.

Постановою судді Приморського районного суду м. Одеси від 12.05.2026 закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Не погодившись з наведеною постановою суду, 21.05.2026 ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на її незаконність, просить суд скасувати постанову Приморського районного суду м. Одеси від 12.05.2026та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції статті.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції порушив принципи повноти, всебічності та об`єктивності розгляду адміністративної справи, передбачені ст. 245 КУпАП, оскільки взяв до уваги виключно пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, фактично визнавши його версію події єдино вірною. ОСОБА_1 під оформлення матеріалів на місці ДТП були надані письмові пояснення, які були долучені до матеріалів справи, однак такі не були досліджені та належним чином оцінені судом першої інстанції. Суд першої інстанції, ухвалюючи спірне рішення по справі, не врахував очевидних фізичних закономірностей, які виникають при зіткненні транспортних засобів, що рухаються – автомобілі не є стаціонарними об`єктами, тому внаслідок зіткнення на швидкості вони закономірно отримують механічний імпульс і здійснюють переміщення у просторі. ОСОБА_2 розпочав маневр, не переконавшись у безпеці своїх дій, не надав перевагу в русі транспортному засобу, що рухається в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має перестроїтись, тому між діями ОСОБА_2 та настанням наслідків ДТП з механічними пошкодженнями ТЗ існує прямий причинно-наслідковий зв`язок, що є обов`язковою умовою для кваліфікації ст. 124 КУпАП, який було упущено через недостатнє дослідження спірної ситуації судом першої інстанції.

В судовому засіданні, призначеному на 30.06.2026, апелянт ОСОБА_1 та його представник Коюда М.А. підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, просили її задовольнити в повному обсязі. Особа, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 просив апеляційний суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскільки не вважає себе винним у скоєнні ДТП.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.

Розглядаючи вимоги апеляційної скарги по суті суд апеляційної інстанції вважає викладений у постанові суду першої інстанції висновок про невинуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, таким, що відповідає фактичним обставинам справи.

Статтею 62 Конституції України встановлено презумпцію невинуватості. Обов`язок встановлення всіх обставин умовного правопорушення та доведення вини особи покладається на сторону обвинувачення. Всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен обвинувачений у вчиненні правопорушення вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Згідно ст. 251 КУпАП саме на співробітників поліції, як на осіб, що в силу ст. 255 КУпАП уповноважені на складання протоколів про адміністративні правопорушення, покладено імперативний обов`язок щодо збирання доказів, які в силу системного аналізу вимог статей 251 та 256 КУпАП мають бути додані до протоколу та/або посилання, на які повинні міститися в самому протоколі.

Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначаються, зокрема суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, а також інші відомості, необхідні для вирішення справи.

При цьому суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актів, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, що інкримінуються особі.

З матеріалів справи вбачається, що уповноваженим органом поліції до суду був скерований протокол про адміністративне правопорушення, за змістом якого ОСОБА_2 інкримінується порушення п. 10.3 Правил дорожнього руху України.

Згідно з пунктом 10.3 Правил дорожнього руху України, під час перестроювання водій зобов`язаний дати дорогу транспортним засобам, які рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.

З письмових пояснень ОСОБА_2 (а.с. 4) вбачається, що останній 01.04.2026 о 15-й годині 20 хвилин керував транспортним засобом Renault Megane, д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Європейська, 26 в бік вул. Грецької. Зупинився в крайній правій смузі, та хотів здійснити маневр перестроювання в ліву смугу, проте сталось ДТП з транспортним засобом Hyundai Sonata д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .

В суді першої інстанції ОСОБА_2 зазначив, що свою провину не визнає, та пояснив суду наступне. Дійсно, він 01.04.2026 о 15-й годині 20 хвилин рухався вулицею Європейська 26 у крайній правій смузі та мав намір перестроїтись у ліву смугу для подальшого паркування. Перед початком перестроювання, він побачив у дзеркалі заднього виду автомобіль, що рухався у лівій смузі. Коли він побачив зазначений автомобіль, то він не змінюючи смуги руху, зупинився, щоб надати перевагу автомобілю, який рухався ліворуч та не створювати перешкоду у русі, коли другий автомобіль спричинив зіткнення у передню ліву частину його автомобіля.

Вказані обставини об`єктивно підтверджуються дослідженим матеріалами справи, а саме з яких слідує, що транспортний засіб Renault Megane, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 перебував у своїй смузі руху, здійснив повну зупинку транспортного засобу з метою надання переваги автомобілю, який рухався ліворуч, для подальшого паркування.

З письмових пояснень ОСОБА_1 , наданих на місці дорожньо-транспортної пригоди (а.с.3) вбачається, що останній 01.04.2026 о 15-й годині 25 хвилин керував транспортним засобом Hyundai Sonata, д.н.з. НОМЕР_2 у центральній смузі прямо, водій на транспортному засобі Renault Megane, д.н.з. НОМЕР_1 , з крайньої правої смуги мав намір перестроїтись на смугу, по якій здійнював рух ОСОБА_1 , та запаркуватись, проте здійснив зіткнення своїм переднім бампером у правий бік автомобіля Hyundai Sonata д.н.з. НОМЕР_2 .

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилався на те, що 01.04.2026 о 15:20 ОСОБА_1 , керуючи технічно справним автомобілем Hyundai Sonata д.н.з. НОМЕР_3 , рухався прямо по вул. Європейській у м. Одесі по крайній лівій смузі руху з вул. Ніни Строкатої у напрямку вул. Грецької. Під час руху він раптово побачив безпосередньо перед своїм транспортним засобом Renault Megan, який почав виконувати маневр перестроювання з крайньої правої смути вліво з увімкненим лівим сигналом повороту - без попередньої переконаності в безпеці цього маневру. У цей момент сталося зіткнення.

Проте розташування транспортних засобів після пригоди, виходячи з долучених доказів, якими зафіксовані події, свідчить про те, що ОСОБА_2 залишився в своїй смузі руху, що відповідає його поясненням про повну зупинку для того, щоб пропустити транспортний засіб ОСОБА_1 , та навпаки зміну смуги руху ОСОБА_1 , який опинився в смузі руху ОСОБА_2 .

При цьому версія ОСОБА_1 про те, що таке пояснюється силою зіткнення транспортних засобів, є неспроможною, оскільки, виходячи з характеру пошкоджень, розташування деталей пошкодженого автомобіля в смузі руху ОСОБА_2 та характеру пошкоджень транспортних засобів вбачається про зіткнення саме в смузі руху останнього.

З метою перевірки доводів апеляційної скарги у цій частині, апеляційним судом було задоволено клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів, та зроблено запит до Комунального підприємства «Центр інтегрованої системи відеоспостереження та відеоаналітики міста Одеси» (Центр – «077»), в якому просили надати відеозаписи з камер відеоспостереження у період з 15:00 до 15:40 01.04.2026 за адресою: м. Одеса, вул. Європейська, 26.

12.06.2026 до Одеського апеляційного суду надійшов лист від начальника Комунальної установи «Центр інтегрованої системи відеоспостереження та відеоаналітики міста Одеси» (Центр – «077»), згідно якого останній повідомляє, що надати відеозаписи камер зовнішнього відеоспостереження комунальної установи «Центр інтегрованої системи відеоспостереження та відеоаналітики міста Одеси («Центр-«077»»)», що розташовані на розі вулиць Європейська- Грецька у напрямку вулиці Ніни Строкатої (Буніна) та на розі вулиць Європейська - Ніни Строкатої (Буніна) у напрямку вулиці Грецька у період з 15:00 до 15:40, 01.04.2026, не надається можливим, через закінчення гарантійного терміну зберігання відеозапису в Системі. Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги в цій частині не знайшли свого підтвердження.

Таким чином, з наведеного у сукупності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 порушення п.10.3 ПДР, а також доказів існування причинного зв`язку між його діями та настанням дорожньо-транспортної пригоди за участі водія ОСОБА_1 .

Під час апеляційного перегляду не було надано доказів, які б спростували висновки суду першої інстанції про невинуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до правових позицій, викладених в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (зі змінами та доповненнями), звернуто увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності. При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП.

При розгляді справи судом порушень вищезазначених положень, а також вимог ст.ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив відсутність в діях ОСОБА_2 порушень вимог ПДР України, які б знаходились у причинно-наслідковому зв`язку із настанням ДТП.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді про закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.

Враховуючи вищенаведене суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без зміни.

Керуючись ст.ст. 7, 294 КУпАП, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 12 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя

Одеського апеляційного суду Є.С. Сєвєрова