Вирок від 21 липня 2026 р. у справі №728/1710/26 — Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 728/1710/26

Номер провадження 1-кп/728/141/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2026 року місто Бахмач

Бахмацький районний суд у складі

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участі

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмачі кримінальне провадження, відомості про яке 02.07.2026 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12026275500000060, по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Матіївка Бахмацького району Чернігівської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , освіта професійна, непрацюючого, неодруженого, утримання дітей/недієздатних осіб не здійснюючого, інвалідом не являється, засудженого вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 14.07.2025 за частиною першою статті 301-1, статтею 59-1 Кримінального кодексу України, з призначенням покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з навчанням та вихованням дітей, або займатися діяльністю, пов`язаною з роботою з дітьми, на строк 2 (два) роки,

у ймовірному вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 389 Кримінального кодексу України (далі також – КК України), –

а також за участі сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про таке.

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

1. Вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 14.07.2025 обвинуваченого ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 301-1 КК України та призначено йому покарання у вигляді 2 (двох) років пробаційного нагляду з позбавленням права обіймати посади, пов`язані в навчанням та вихованням дітей, або займатися діяльністю, пов`язаною з роботою з дітьми, на строк 2 (два) роки та, відповідно до статті 59-1 КК України, покладено такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконати заходи, передбачені пробаційною програмою “Формування життєвих навичок”.

Положеннями статті 59-1 КК України визначено, що покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.

На засудженого до пробаційного нагляду судом покладаються обов`язки, серед іншого, – періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Положеннями частини четвертої статті 49-1 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі також – КВК України) закріплено обов`язок виконання засудженим до покарання у виді пробаційного нагляду визначених законом та покладених судом обов`язків.

Відповідно до частини третьої статті 49-3 КВК України ухиленням від відбування покарання у виді пробаційного нагляду є систематичне невиконання засудженим обов`язків, передбачених статтею 49-1 цього Кодексу, або вчинення адміністративних правопорушень, зникнення з місця проживання, створення умисних перешкод для функціонування електронного засобу контролю та нагляду. Систематичним вважається невиконання без поважних причин три і більше разів обов`язків, передбачених статтею 49-1 цього Кодексу, покладених на особу рішенням суду, або вчинення трьох і більше адміністративних правопорушень.

Вищезгаданий вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області надійшов на виконання до Ніжинського районного сектору № 3 філії Державної установи “Центр пробації” в Чернігівській області 03.09.2025, у зв`язку з чим обвинуваченого ОСОБА_3 поставлено на облік та 09.09.2025 останньому доведено обов`язки засуджених до покарання у виді пробаційного нагляду, передбачені статтею 49-1 КВК України, і наслідки ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, передбачені статтею 49-3 КВК України, у тому числі, можливість притягнення його до кримінальної відповідальності відповідно до положень статті 389 КК України у разі ухилення від відбування такого виду покарання, про що в останнього відібрано підписку.

Постановою провідного інспектора Ніжинського районного сектору № 3 філії Державної установи “Центр пробації” в Чернігівській області від 09.09.2025 ОСОБА_3 встановлено дні явки для реєстрації: 1-й та 3-й вівторок кожного місяця, з якою останній був ознайомлений та засвідчив це своїм підписом.

Водночас ОСОБА_3 , будучи належним чином ознайомленим із порядком та умовами відбування покарання у виді пробаційного нагляду, попередженим про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування такого покарання та достовірно знаючи про покладені на нього вироком суду й вимогами статті 49-1 КВК України обов`язки, зокрема про обов`язок з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації у перший та третій вівторок кожного місяця, діючи умисно, з метою ухилення від відбування призначеного покарання, систематично не виконував зазначені обов`язки.

Так, 02.12.2025 ОСОБА_3 без поважних причин не з`явився у встановлений день на реєстрацію до Ніжинського районного сектору № 3 філії Державної установи “Центр пробації” в Чернігівській області, у зв`язку з чим 16.12.2025 йому під підпис було винесено письмове попередження про притягнення кримінальної відповідальності за частиною третьою статті 389 КК України.

Незважаючи на винесене попередження та усвідомлюючи негативні правові наслідки подальшого невиконання покладених на нього обов`язків, 20.01.2026 ОСОБА_3 повторно без поважних причин не з`явився у встановлений день на реєстрацію до Ніжинського районного сектору № 3 філії Державної установи “Центр пробації” в Чернігівській області, у зв`язку з чим 03.02.2026 йому повторно під підпис було винесено письмове попередження про притягнення до кримінальної відповідальності за частиною третьою статті 389 КК України.

Однак, незважаючи на неодноразові письмові попередження, ОСОБА_3 продовжив умисно ухилятися від відбування покарання у виді пробаційного нагляду та 05.05.2026, 09.05.2026 і 16.06.2026 без поважних причин знову не з`явився у встановлені дні на реєстрацію до Ніжинського районного сектору № 3 філії Державної установи “Центр пробації” в Чернігівській області.

Таким чином, ОСОБА_3 , будучи належним чином ознайомленим з порядком та умовами відбування покарання, умисно та систематично не виконував покладені на нього вироком суду та статті 49-1 КВК України обов`язки, чим ухилився від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

ІІ. Позиція обвинуваченого.

2. Обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення у повному обсязі та, будучи допитаним під час проведення судового засідання, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті.

Так, обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що йому було відомо про його засудження вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області за частиною першою статті 301-1 КК України з призначенням основного покарання у виді пробаційного нагляду, який виконується Ніжинським районним сектором № 3 філії Державної установи “Центр пробації” в Чернігівській області.

Зокрема, він був належним чином ознайомлений з визначеними органом пробації днями реєстрації в порядку виконання згаданого вироку суду, а також декілька разів попереджений про можливість притягнення до кримінальної відповідальності, за неявку без поважних причин у визначені дні реєстрації.

Вказував, що фактично проживає в селі, на певній територіальній віддаленості від місцезнаходження органу пробації, у зв`язку з чим вимушений користуватися транспортними послугами місцевих перевізників, щоб дістатися до Ніжинського районного сектору № 3 філії Державної установи “Центр пробації” в Чернігівській області.

При цьому, він офіційно не працевлаштований, має лише випадковий тимчасовий підробіток і не в змозі постійно оплачувати вартість подорожей до місцезнаходження органу пробації та повернення у с. Матіївка, Ніжинського району Чернігівської області.

Розуміє, що відсутність стабільного доходу не є достатньо поважною причиною для неявок на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, жалкує про вчинене та обіцяє виправити свою поведінку і просить його суворо не карати.

ІІІ. Оцінка Суду.

3. Судом згідно із статтею 381 Кримінального процесуального кодексу України (далі також – КПК України) визнано за необхідне призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликано для участі в такому розгляді учасників кримінального провадження.

4. З`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, відповідно до частини третьої статті 349 КПК України Суд, вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, оскільки про таке не заперечують всі учасники судового провадження, які пояснили, що правильно розуміють зміст цих обставин, така їх позиція є добровільною, вони розуміють, що будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

5. Встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження викладені у формулюванні обвинувачення, визнаного Судом доведеним (див. пункти 1).

6. Враховуючи показання обвинуваченого, співвіднісши їх з фактичними обставинами справи, приймаючи до уваги те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, Суд знаходить, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за частиною третьою статті 389 КК України, як ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

7. Вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєному доведена у повному обсязі.

ІV. Призначення покарання.

8. На думку прокурора за вчинення інкримінованого діяння необхідним є призначення покарання у виді обмеження волі, а також, з урахуванням необхідності призначення покарання за сукупністю вироків, такий же вид покарання слід обрати для обвинуваченого призначаючи остаточне покарання.

9. Сторона захисту погодилася і запропонованим видом покарання, однак наголосила на можливості звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.

10. Встановленою Судом обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до статті 66 КК України є щире каяття.

10.1. При цьому, Судом враховується, що щире каяття проявилося в критичній оцінці ним свого діяння шляхом визнання вини, запевнення, що він більше подібного не вчинить і бажає виправитись.

11. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до статті 67 КК України не встановлено.

12. Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , Суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, бере до уваги, що санкція частини третьої статті 389 КК України передбачає виключний вид покарання – обмеження волі, та відповідно до статті 65 КК України враховує:

12.1. класифікацію кримінального правопорушення і те, що згідно із статтею 12 КК України інкриміноване діяння відноситься до проступків;

12.2. наслідки та обставини вчиненого злочину (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності);

12.3. особу винного – його вік, матеріальний та сімейний стан, стан здоров`я;

12.4. наявність постійного місця проживання та характеристики, яка не містить позитивної інформації;

12.5. наявність обставини, яка пом`якшує покарання, та відсутність таких, що його обтяжують;

12.6. те, що він має судимість;

12.7. його посткримінальну поведінку, а саме: беззастережне визнання ним своєї вини; надання зізнавальних показань; подання клопотання про дослідження доказів під час судового розгляду в порядку, передбаченому частиною третьою статті 349 КПК України.

13. У зв`язку із чим, Суд доходить висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді обмеження волі, однак не у максимальній межі санкції інкримінованої частини статті.

14. Відповідно, підстав для обрання більш м`яких або тяжких покарань Суд не знаходить.

15. Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 , після постановлення вироку Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області від 14.07.2025 у справі № 740/1149/25, до повного відбуття призначеного покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, а тому необхідно призначити остаточне покарання за сукупністю вироків на підставі статті 71 КК України.

16. При цьому Суд вважає за можливе керуватись принципом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком з урахуванням вимог пункту 5 частини першої статті 72 КК України.

17. Щодо можливості звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, то Суд враховує, що обов`язки, передбачені частиною другою статті 59-1 КК України, є тотожними обов`язкам, визначеним у частині першій та пункті 2 частини третьої статті 76 КК України, які суд покладає на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, а обов`язки, передбачені частиною третьої статті 59-1 КК України (за винятком пункту 1), кореспондуються з тими, які визначені в пунктах 3-6 частини третьої статті 76 КК України

18. Фактично, у такому випадку йде мова про повторне покладення на обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язків, які вже були покладені на нього вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 14.07.2025 у справі № 740/1149/25 та не виявилися дієвими, а також не забезпечили виправлення обвинуваченого, оскільки він умисно ухилився від їх виконання, що й стало підставою для пред`явлення йому нового обвинувачення.

19. За таких обставин Суд не знаходить достатніх підстав для можливості застосування положень статті 75 КК України у цій справі.

VІ. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку.

20. Цивільний позов по справі не заявлявся.

21. Речові докази та процесуальні витрати по справі відсутні.

22. Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його обрання Суд не вбачає.

З цих підстав, керуючись статтями 368, 370-371, 373-374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, Суд, –

У Х В А Л И В :

1. ОСОБА_3 визнати винуватим за частиною третьою статті 389 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

2. На підставі частини першої статті 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком приєднати частину невідбутого покарання за попереднім вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 14.07.2025 у справі № 740/1149/25 та, з урахуванням положень пункту 5 частини першої статті 72 КК України, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з навчанням та вихованням дітей, або займатися діяльністю, пов`язаною з роботою з дітьми, на строк у 2 (два) роки.

3. Строк відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з дня приведення вироку до виконання.

4. Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирати.

На вирок можуть бути подані апеляції до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 Кримінального процесуального кодексу України.

Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя

Бахмацького районного суду ОСОБА_1