Вирок від 22 липня 2026 р. у справі №576/1386/26 — Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 576/1386/26

Провадження № 1-кп/576/288/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року м. Глухів

Глухівський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участі:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

представника потерпілого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глухові кримінальне провадження № 12026200620000393 від 15.05.2026 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Годунівка Глухівського району Сумської області, громадянки України, пенсіонерки, зареєстрована: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України,-

ВСТАНОВИВ :

Навесні 2022 року, більш точний час та дату не встановлено, ОСОБА_4 , у порушення вимог ч.1 ст. 81, ч.2 ст. 95, ч. 1 ст. 96, ч. 1 ст. 116, ч. 3 ст. 125, ст. 126, ч. 1 ст. 152, ч. 1 ст. 153 Земельного Кодексу України, ч.1 ст. 376 Цивільного Кодексу України, ч. 5 ст. 26, п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», п. 5 «Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт», затверджених Постановою КМУ від 13.04.2011 № 466, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, самовільно, без належного оформлення права власності, права користування чи оренди на землю, та їх державної реєстрації, а також відповідних документів, які дають право виконувати будівельні роботи, самостійно здійснила самовільне будівництво капітальної споруди (гаражного приміщення) на самовільно зайнятій земельній ділянці комунальної форми власності, в межах території, яка не відведена, не сформована та не має кадастрового номеру, належній територіальній громаді м. Глухів Шосткинського району Сумської області, площею 0,00397818 га, розташованої поряд із житловим будинком за адресою: АДРЕСА_3 .

Збудоване у 2022 році гаражне приміщенням ОСОБА_4 з моменту завершення будівництва по теперішній час використовує для власних господарських потреб.

Таким чином, умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 3 ст. 197-1 КК України, а саме як: самовільне будівництво будівлі на самовільно зайнятій земельній ділянці, що завдало значної шкоди власнику.

23 липня 2026 року у м. Глухові Сумської області між представником потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченою ОСОБА_4 була укладена угода про примирення. Відповідно до даної угоди ОСОБА_4 зобов`язалась беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, а саме як самовільне будівництво будівлі на самовільно зайнятій земельній ділянці, що завдало значної шкоди власнику.

Зазначивши в угоді всі необхідні відомості, що визначені ст. 472 КПК України, сторони угоди погодились на призначення ОСОБА_4 покарання за ч. 3 ст. 197-1 КК України у вигляді одного року пробаційного нагляду, поклавши обов`язки відповідно до ч. 2 ст. 59-1 КК України.

У судовому засіданні прокурор зазначила, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги норм КПК України та КК України, просила угоду про примирення затвердити та призначити обвинуваченій узгоджене в угоді покарання.

Обвинувачена ОСОБА_4 свою провину у пред`явленому їй обвинуваченні за ч. 3 ст. 197-1 КК України визнала повністю, дала згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди. Просила затвердити угоду про примирення та призначити узгоджене покарання.

Представник потерпілого ОСОБА_5 просив затвердити угоду про примирення та призначити узгоджене сторонами покарання.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197- 1 КК України, яке згідно ст. 12 КК України є кримінальним проступком. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачена цілком розуміє права, визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом. Укладення угоди сторонами є добровільним, відповідає фактичним матеріалам справи, умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Встановлено також обставини, які, згідно з вимогами ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_4 а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, заслухавши думку прокурора, обвинуваченої та представника потерпілого, які просили затвердити угоду про примирення, перевіривши угоду про примирення, яка відповідає вимогам ч. 3 ст. 469, ст. 471 КПК України, з`ясувавши в обвинуваченої, що вона розуміє викладені в ч. 5 ст. 474 КПК України її права, обставини, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України; характер обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винною; вид покарання та переконавшись, що укладення даної угоди сторонами є добровільним, суд вважає за необхідне затвердити угоду про примирення із застосуванням покарання за вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 197-1 КК України, обумовленого та запропонованого суду сторонами угоди, а саме покарання у вигляді одного року пробаційного нагляду, поклавши обов`язки відповідно до ч. 2 ст. 59-1 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено, речові докази відсутні.

Витрати на залучення експертів відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 373, ст. 374, 474, 475 КПК України суд,

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про примирення від 23 липня 2026 року, укладену міжпредставником потерпілого ОСОБА_5 та обвинуваченою ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України та призначити їй узгоджене сторонами угоди покарання у вигляді одного року пробаційного нагляду із покладанням на засуджену обов`язків, передбачених ч. 2 ст. 59-1 Кримінального кодексу України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок на підставі угоди може бути оскаржений у порядку, передбаченому КПК України, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1