Рішення від 20 липня 2026 р. у справі №552/1240/26 — Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/1240/26

Провадження № 2/552/1692/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.07.2026 року Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді Кузіної Ж.В.

секретар судового засідання Гасанова Т.С.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавської міської територіальної громади в особі Полтавської міської ради, третя особа ОСОБА_2 про виділ в натурі частки житлового будинку,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до відповідача Полтавської міської територіальної громади в особі Полтавської міської ради про виділ в натурі частки житлового будинку посилаючись на те, що вона є власником частини житлового будинку , який розташований на неприватизованій земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 . Попередні власники розпочали процес виділу нерухомого майна в окрему одиницю, проте остаточного рішення прийнято не було. Просила виділити належну їй на праві власності 1/2 частку житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в натурі в самостійний об`єкт (одиницю) нерухомого майна. Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на 1/2 частку житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом припинення права у Державному реєстрі речових прав, номер запису про право власності 63373838. Визнати право власності за ОСОБА_1 на житловий будинок розташованого на неприватизованій земельній ділянці, що перебуває у її фактичному користуванні, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що в цілому складається з: житловий будинок літ. А-1, загальною площею 57 кв.м., житловою площею 31,2 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами: сарай літ. В, гараж літ. в, сарай літ. Г, сарай літ. г, навіс літ. Г l , навіс літ. Г2, вбиральня літ. Д, огорожа №1, огорожа №2, колодязь №3 (1/3 частина).

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 23 лютого 2026 року відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 14 квітня 2026 року закрито підготовче провадження та справа призначена до розгляду. Залучено як третю особу на стороні відповідача ОСОБА_2 .

У судовому засідання позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги та просила задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав суду відзив щодо не визнання позовних вимог посилаючись на те, що не є належним відповідачем, оскільки не є співвласником житлових будинків в АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 . Позивач не вжив заходів досудового врегулювання спору, не надає відповідних доказів звернення та не звернулася до співвласника ОСОБА_2 з питанням виділу, не надав письмову відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, надала суду заяву про розгляд справи в її відсутність та повідомила, що оскільки її будинок має окрему адресу ( АДРЕСА_2 ) та виділений в одиницю, вона не заперечує щодо задоволення позовних вимог.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та правовідносини сторін, приймаючи до уваги відсутність підстав, передбачених ст.223 ЦПК України для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що в судове засідання не з`явились.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши докази по справі, дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист своїх цивільних прав та інтересів у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом установлено, що згідно договору дарування від 04 лютого 2026 року, який посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Якименко О.В., позивач ОСОБА_1 є власником частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами , загальною площею 57 м2, житловою площею 31,2 м2, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , який розташований на неприватизованій земельній ділянці, що знаходиться за вищезазначеною адресою та перебуває у фактичному користування його власників.

Власником нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2 є ОСОБА_2 .

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Звертаючись до суду із позовом, позивач вказує на ту обставину, що є власником нерухомого майна, належна їй частина житлового будинку має окреме подвір`я та може бути виділена.

Разом з тим, статтею 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов`язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

Статтею 364 ЦК України, на яку посилаються позивачі на обґрунтування своїх позовних вимог, передбачено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації. Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Поняття поділу майна, що є у спільній частковій власності, передбачено статтею 367 ЦК України, яка передбачає, що майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року у справі N 501/2148/17 зроблено висновок, що поняття "поділ" та "виділ" не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.

Після поділу майна, що є у спільній частковій власності (в порядку статтею 367 ЦК України), так і після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України (у разі, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам) право спільної часткової власності припиняється, кожному із співвласників має бути визначена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України.

Звертаючись до суду з даним позовом та обираючи на власний розсуд спосіб захисту свого права, позивач просить здійснити виділ частки.

Визначення технічної можливості поділу, об`єднання об`єкта (об`єктів) нерухомого майна або виділу частки з об`єкта нерухомого майна проводиться відповідно до пунктів 144-162 Порядку проведення технічної інвентаризації, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 488.

У пункті 148 зазначеного вище Порядку передбачено, що визначення технічної можливості поділу об`єкта (об`єктів) нерухомого майна, в яких оформлено право власності на земельні ділянки (у разі спільної власності на земельну ділянку), розглядаються лише після визначення можливості поділу такої земельної ділянки відповідно до законодавства. Земельна ділянка, яка буде віднесена до кожного новоутвореного самостійного об`єкта, повинна мати самостійний виїзд на вулицю (провулок, площу тощо) завширшки не менше 3,5 метра або можливість організації спільного заїзду. Для догляду за будівлями і проведення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш вступної конструкції стіни треба приймати не менше 1 метра. Не допускається, щоб земельна ділянка або її частини належали одночасно до двох (або більше) новоутворених самостійних об`єктів.

Позивачем на надано суду доказів , що спірний об`єкт нерухомого майна відповідає зазначеним вимогам.

Натомість, як встановлено дослідженими в справі доказами право власності та/чи користування (оренди) на земельну ділянку в АДРЕСА_1 не оформлено, правовстановлюючі документи відсутні, також відсутні дані щодо її меж та конфігурації, відповідно, не визначено можливість поділу такої земельної ділянки відповідно до законодавства.

Позивач у встановленому законом порядку до уповноваженого органу з питання отримання земельної ділянки у власність чи у користування не зверталася.

Встановивши дані обставини, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 заявлені безпідставно та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10,12,76-81, 259, 263-265,268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Полтавської міської територіальної громади в особі Полтавської міської ради про виділ в натурі частки житлового будинку відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

відповідач Полтавська міська територіальна громада в особі Полтавської міської ради, місцезнаходження м. Полтава, вул. Соборності, 36, код ЄДРПОУ 24388285.

третя особа ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2

Повний текст судового рішення виготовлений 23 липня 2026 року.

Головуючий суддя Ж.В.Кузіна