Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №357/10128/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/10128/26

3/357/3290/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.07.2026 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гавенко О.Л. розглянувши матеріали, що надійшли з Національної поліції України Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі батальйону № 1, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , учасника бойових дій, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП судом не встановлено,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

У С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №677832, 28.05.2026, 28.05.2026 о 15 год. 00 хв. траса М-05 Київ-Одеса 78 км водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці очей які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість шкіри обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у найближчому медичному закладі водій відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , не з`явився. Захисником повідомлено суд, що ОСОБА_1 проходить військову службу у лавах Збройних Сил України та на час розгляду справи виконує бойові (службові) завдання, у зв`язку з чим не має можливості особисто брати участь у судовому засіданні. На підтвердження зазначених обставин захисником надано відповідні документи, зокрема копії документів, що підтверджують проходження військової служби, а також копію посвідчення учасника бойових дій. Разом із тим адвокат Сова В.А., який здійснює захист інтересів ОСОБА_1 на підставі належним чином оформлених повноважень, брав участь у судовому засіданні, підтримав подане клопотання про закриття провадження у справі та не наполягав на обов`язковій участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, враховуючи участь захисника у судовому засіданні, належне повідомлення особи про дату, час та місце судового розгляду, а також необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, керуючись ст. 268 КУпАП, практикою Європейського суду з прав людини у справах «Пономарьов проти України»,«Смірнов проти України» та пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .

В судовому засіданні захисник, адвокат Сова В.А., підтримав подане клопотання про закриття провадження у справі та просив суд задовольнити його у повному обсязі. В обґрунтування заявленого клопотання зазначив, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не підтверджується належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами. Наголосив, що зупинка транспортного засобу була здійснена працівниками поліції за відсутності передбачених ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» законних підстав, у зв`язку з чим усі подальші процесуальні дії, пов`язані з проведенням огляду на стан сп`яніння та оформленням адміністративних матеріалів, не можуть вважатися такими, що здійснені з дотриманням вимог закону.Крім того, захисник звернув увагу суду на те, що ОСОБА_1 не перебував у стані наркотичного сп`яніння та не відмовлявся від проходження медичного огляду. За його твердженням, ОСОБА_1 одразу висловив готовність пройти відповідний огляд у закладі охорони здоров`я, однак під час спілкування із працівником поліції, яке не було зафіксовано засобами безперервної відеофіксації, останній повідомив, що проходження огляду триватиме близько трьох годин, та фактично порадив пройти його самостійно пізніше, у зв`язку з чим ОСОБА_1 погодився не проходити огляд у запропонованому порядку. На думку сторони захисту, саме такі дії працівників поліції стали підставою для подальшого складання протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП. Також адвокат зазначив, що під час оформлення матеріалів справи працівниками поліції були допущені істотні порушення вимог ст.266 КУпАП, оскільки після виявлення у ОСОБА_1 нібито ознак наркотичного сп`яніння його не було відсторонено від керування транспортним засобом, а відеофіксація процесу проведення огляду здійснювалася не безперервно, що суперечить вимогам закону та Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, які мають функції фото- і відеозапису. За таких обставин, на думку захисника, відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП огляд є недійсним, а отримані докази не можуть бути покладені в основу притягнення особи до адміністративної відповідальності. Окремо захисник зазначив, що вже після складання протоколу ОСОБА_1 добровільно пройшов медичний огляд, за результатами якого будь-яких психіатричних чи наркологічних протипоказань, у тому числі пов`язаних із вживанням психоактивних речовин, не встановлено, що, на його переконання, підтверджує відсутність у останнього стану наркотичного сп`яніння та спростовує доводи працівників поліції. На підтвердження своєї правової позиції захисник також послався на практику Верховного Суду, Київського апеляційного суду та Європейського суду з прав людини, відповідно до якої докази, отримані з істотним порушенням вимог закону або внаслідок неправомірних дій працівників правоохоронних органів, не можуть бути покладені в основу рішення про притягнення особи до відповідальності, а всі сумніви щодо доведеності вини особи підлягають тлумаченню на її користь. З огляду на викладене просив закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи клопотання сторони захисту, оцінивши наявні у справі докази відповідно до вимог ст.252 КУпАП за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №677832, карту обліку адміністративного правопорушення, акт огляду на стан наркотичного сп`яніння, направлення на медичний огляд, письмове зобов`язання ОСОБА_1 , рапорт працівника поліції, відеозаписи з нагрудних відеореєстраторів та інші матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання належних доказів.

Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України, лише законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями, та відповідальність за них. Органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).

Наведене вказує на необхідність застосування при розгляді справи принципів кримінального судочинства. При оцінці доказів та вирішенні питань про доведеність вини у вчиненні адміністративного правопорушення суд застосовує відповідні положення кримінального процесуального законодавства, оскільки адміністративне правопорушення за своєю юридичною природою фактично є обвинуваченням.

Ч.1ст.130 КУпАП України передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому порядку. Суб`єктом правопорушення є водій транспортного засобу.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, права і свободи громадян, власність, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, що визначають його як правопорушення і є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Згідно з п. 1.1 розд. 1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2006 № 1306 (далі - ПДР України), ці Правила встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти щодо дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритих територіях тощо) повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення водія або тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі (п. 1.10 ПДР).

Об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортним засобом особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або у відмові водія від проходження огляду у встановленому порядку.

П. 2.5ПДР зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу адміністративного впливу інакше як на підставах та в порядку, встановлених законом. При цьому адміністративна відповідальність можлива лише за умови доведення вини особи належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, які у своїй сукупності беззаперечно підтверджують наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Відповідно до ст.280 КУпАП суд при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також перевірити належність та допустимість усіх доказів, наданих сторонами.

Щодо доводів клопотання захисника. Перевіряючи доводи клопотання захисника Сова В.А. про закриття провадження у справі, суд виходить із того, що відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне, всебічне та об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, а відповідно до ст.280 КУпАП при розгляді справи суд зобов`язаний встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також дати оцінку всім наявним доказам у їх сукупності. У поданому клопотанні захисник просив закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, посилаючись на незаконність зупинки транспортного засобу, відсутність належних підстав для проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння, недотримання працівниками поліції вимог ст.266 КУпАП, порушення порядку здійснення відеофіксації, фактичне схиляння ОСОБА_1 до відмови від проходження медичного огляду, а також на результати самостійно пройденого медичного огляду, які не підтвердили перебування останнього у стані наркотичного сп`яніння.

Щодо законності зупинки транспортного засобу. Так, відповідно до ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право зупиняти транспортні засоби виключно у випадках, прямо визначених законом. Разом із тим ні протокол про адміністративне правопорушення, ні рапорт працівника поліції, ні досліджені судом відеозаписи не містять будь-яких відомостей про те, яка саме законна підстава існувала для зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 . На відеозаписах також не зафіксовано фактів порушення останнім Правил дорожнього руху або інших обставин, які відповідно до вимог ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» могли б бути підставою для його зупинки. Оскільки матеріали справи не містять жодного доказу існування підстав, визначених ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», вимога поліцейського про проходження огляду є похідною від незаконної зупинки транспортного засобу, що ставить під сумнів законність усіх подальших процесуальних дій.

Щодо ознак наркотичного сп`яніння. Як убачається із протоколу про адміністративне правопорушення, працівники поліції вказали, що у ОСОБА_1 були наявні ознаки наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці очей, які не реагують на світло, тремтіння пальців рук та неприродна блідість шкіри обличчя. Однак суд зазначає, що наведені ознаки мають оціночний характер та самі по собі не є безумовним підтвердженням перебування особи у стані наркотичного сп`яніння. Будь-яких інших об`єктивних доказів, які б підтверджували, що виявлені поліцейськими ознаки були наслідком саме вживання наркотичних засобів, матеріали справи не містять. Отже, наведені працівниками поліції ознаки не можуть беззаперечно свідчити про перебування особи у стані наркотичного сп`яніння. При цьому жодних інших об`єктивних даних, зокрема результатів медичного огляду, висновку лікаря-нарколога чи інших доказів, які б підтверджували причинний зв`язок між виявленими ознаками та перебуванням особи саме у стані наркотичного сп`яніння, матеріали справи не містять.

Щодо відмови від проходження огляду.

Із дослідженого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 заперечував факт вживання наркотичних речовин та висловлював згоду пройти відповідний медичний огляд.Лише після спілкування із працівником поліції, який повідомив йому, що проходження огляду займе близько трьох годин та запропонував пройти його самостійно пізніше, ОСОБА_1 фактично погодився не проходити огляд у порядку, запропонованому поліцейськими. За таких обставин суд не може дійти беззаперечного висновку, що відмова від проходження огляду була добровільним та усвідомленим волевиявленням особи.

Щодо порушення вимог ч.2 ст.266 КУпАП.

Відповідно до зазначеної норми під час проведення огляду поліцейський зобов`язаний застосовувати технічні засоби відеозапису, а матеріали такого відеозапису є обов`язковими доказами. Як убачається із дослідженого судом відеозапису clip-0, у проміжок часу з 15:08:22 до 15:15:00 працівник поліції відійшов від свого колеги, у якого була ввімкнена нагрудна бодікамера, та продовжив спілкування із ОСОБА_1 поза межами безперервної відеофіксації. Саме у проміжок часу з 15:08:22 до 15:15:00, коли спілкування відбувалося поза межами відеофіксації, вирішувалося питання щодо проходження огляду. Саме після цієї розмови ОСОБА_1 змінив свою поведінку та не поїхав до медичного закладу. За таких обставин суд не може виключити можливість впливу працівника поліції на волевиявлення водія, а відсутність безперервної відеофіксації позбавляє суд можливості об`єктивно перевірити зміст цієї розмови. На переконання суду, такі дії працівників поліції свідчать про недотримання вимог ч.2 ст.266 КУпАП щодо безперервної відеофіксації процесу проведення огляду та ставлять під сумнів законність отриманих доказів. Крім того, відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи, проведений із порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. За таких обставин суд позбавлений можливості перевірити дотримання працівниками поліції процедури, визначеної ст.266 КУпАП, а також добровільність волевиявлення особи щодо відмови від проходження огляду.

Щодо відсторонення від керування ранспортним засобом.

Суд звертає увагу, що після встановлення нібито ознак наркотичного сп`яніння працівники поліції не відсторонили ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, хоча саме такий обов`язок передбачений ст.266 КУпАП. Така поведінка працівників поліції не узгоджується з їх твердженням про перебування водія у стані наркотичного сп`яніння та ставить під сумнів достовірність викладених у протоколі обставин.

Щодо самостійно пройденого медичного огляду.

Судом також враховано, що після складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не ухилявся від встановлення свого фактичного стану, а вже наступного дня 29.05.2026 о 10 год. 00 хв. самостійно звернувся до спеціалізованого медичного закладу та пройшов відповідний медичний огляд.

Суд бере до уваги, що подія мала місце 28.05.2026 о 15 год. 00 хв., тобто у другій половині робочого дня. Враховуючи час виникнення події, проходження ОСОБА_1 медичного огляду вже наступного дня зранку свідчить про його намір підтвердити відсутність стану наркотичного сп`яніння, а не про прагнення ухилитися від такого огляду.Згідно з довідкою №207 від 29.05.2026 психіатричні, у тому числі спричинені вживанням психоактивних речовин, протипоказання для виконання обов`язків водія у ОСОБА_1 відсутні.Хоча зазначена довідка не є результатом огляду, проведеного у порядку, визначеному ст.266 КУпАП, вона є належним письмовим доказом, який відповідно до вимог ст.251, 252 КУпАП підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами. Вказаний документ підтверджує відсутність у ОСОБА_1 психіатричних чи наркологічних протипоказань, пов`язаних із вживанням психоактивних речовин, що узгоджується з його позицією щодо відсутності факту перебування у стані наркотичного сп`яніння та спростовує доводи сторони обвинувачення.

Отже, судом не встановлено належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які б у своїй сукупності, поза розумним сумнівом, підтверджували факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду саме у порядку, визначеному законом, або факт його перебування у стані наркотичного сп`яніння. Натомість встановлені під час судового розгляду порушення порядку зупинки транспортного засобу, проведення огляду та фіксації відповідних процесуальних дій виключають можливість визнання зібраних доказів достатніми для притягнення особи до адміністративної відповідальності та породжують обґрунтовані сумніви щодо доведеності її вини. Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України такі сумніви тлумачиться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходам впливу інакше як на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є лише ті фактичні дані, які отримані у передбаченому законом порядку, а згідно зі ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Верховний Суд у своїх постановах (зокрема від 24.01.2019 у справі №127/18803/17, від 15.04.2021 у справі №522/1168/20) наголошує, що порушення процедури проведення огляду та відсутність належної відеофіксації виключають можливість визнання доказів допустимими та достатніми для встановлення стану сп`яніння.

Європейський суд з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд включає вимогу відсутності свавільних дій з боку органів державної влади.

Суд також враховує, що обов`язок зі збирання доказів у справах про адміністративні правопорушення покладається на осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Держава не може перекладати обов`язок доведення невинуватості на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки це суперечить принципу презумпції невинуватості, закріпленому у ст. 62 Конституції України.

Судовий розгляд має здійснюватися з дотриманням принципів верховенства права, законності, змагальності сторін, рівності учасників процесу та презумпції невинуватості, а також забезпечення доведеності вини.

Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за умови доведення наявності в її діях складу правопорушення на підставі повної, всебічної та об`єктивної оцінки всіх доказів у справі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши кожний доказ окремо та у їх сукупності, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Встановлені судом порушення порядку зупинки транспортного засобу, проведення огляду на стан сп`яніння, безперервності відеофіксації та оформлення матеріалів справи не дають можливості визнати надані докази такими, що беззаперечно підтверджують вину особи. У зв`язку з цим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 7, 251, 247, 280, 283, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності та потерпілим, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

СуддяО.Л. ГАВЕНКО