Вирок від 22 липня 2026 р. у справі №161/15257/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/15257/26

Провадження № 1-кп/161/1356/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 23 липня 2026 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря

судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026035580000401 від 11.07.2026, про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м.Олександрія Кіровоградської області, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , громадянин України, освіта вища, військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 , одружений, має на утриманні малолітню дитину із інвалідністю, несудимий,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В

Обвинувачений ОСОБА_3 10.07.2026 близько 16:00, перебуваючи у під`їзді багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та керуючись метою заподіяння фізичного болю іншій особі, під час словесного конфлікту, який раптово виник на ґрунті особистих неприязних відносин із ОСОБА_5 , умисно наніс останньому один удар кулаком лівої руки в ділянку нижньої щелепи. Внаслідок удару потерпілий ОСОБА_5 не втримався на ногах та впав на підлогу, отримавши тілесні ушкодження у вигляді синця в ділянці кута та гілки нижньої щелепи справа, синця в ділянці лівого колінного суглоба, саден у ділянці правого ліктьового та правого колінного суглобів, а також синця в ділянці першого пальця правої стопи, які згідно з висновком судово-медичної експертизи №419 від 15.07.2026 за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_3 інкримінується нанесення умисного легкого тілесного ушкодження, тобто вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в інкримінованому йому кримінальному проступку, передбаченому ч.1 ст.125 КК України, визнав повністю та не оспорюючи фактичних обставин, місця та часу події, про які зазначено в обвинувальному акті, показав, що в ході словесного конфлікту, дійсно наніс удар ОСОБА_5 . У вчиненому щиро розкаявся.

Допитаний безпосередньо в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 підтвердив факт нанесення обвинуваченим ОСОБА_3 тілесних ушкоджень. Не наполягав на призначенні суворого покарання.

Суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, з`ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 своїми умисними діями, які виразилися в нанесенні умисного легкого тілесного ушкодження, вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.125 КК України.

Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального проступку, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.

У відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії кримінального проступку, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, оскільки такі обставини встановлені в ході судового розгляду.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , у відповідності до ст.67 КК України, відсутні, оскільки такі відсутні в обвинувальному акті.

Обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість, несудимий, є військовослужбовцем, одружений, на його утриманні перебуває малолітня дитина із інвалідністю, виключно позитивно характеризується, на обліку в нарколога чи психіатра не перебуває.

На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального проступку, дані про особу обвинуваченого, позицію сторони обвинувачення та потерпілого щодо виду і міри покарання, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч.2 ст.50 КК України, обираючи серед альтернативних видів покарань, передбачених санкцією закону, за яким визнав ОСОБА_3 винуватим, вважає за необхідне призначити останньому покарання у виді штрафу в розмірі, визначеному у санкції статті, оскільки таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення як ним, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.

Підстави для призначення покарання у виді виправних робіт відсутні, з огляду на вимоги ч.2 ст.57 КК України, а призначення обвинуваченому покарання у виді громадських робіт суд вважає недоцільним, з огляду на його вид служби.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 40 (сорок) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у грошовому еквіваленті становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений учасниками судового провадження до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий