Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про позбавлення батьківських прав
Дата: 21 липня 2026 р.
Справа: №521/4046/26
Суддя: Гуревський В. К.
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
14 липня 2026 року
м. Одеса
Справа № 521/4046/26
Провадження № 2/521/4364/26
Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого - судді Гуревського В.К.
за секретаря - Турава Н.М.,
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1
Відповідач - ОСОБА_2 .
Третя особа - Виконавчий комітет Кам`янецької селищної ради
Кропивницького району Кіровоградської області
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи: Виконавчого комітету Кам`янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області про позбавлення батьківських прав, -
в с т а н о в и в :
До Хаджибейського районного суду міста Одеси 19 березня 2026 року звернулась з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Виконавчий комітет Кам`янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, в якому просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 1331,20 гривень, посилаючись на таке.
Позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі з 18.09.2012-13.08.2015 року. Від шлюбу народився син ОСОБА_3 . Після розірвання шлюбу відповідач не надавав матеріальної підтримки сину, у зв`язку із чим позивач звернулась до суду з позовною заявою про стягнення аліментів, проте рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 23.02.2016 року відповідач не виконує, у зв`язку із чим у відповідача утворилась заборгованість по стягненню аліментів у розмірі 145214,47 гривень. Відповідач жодним чином не піклується про сину, не допомагає та не приймає участь у його вихованні, що стало підставою для звернення до суду з позовною заявою про позбавлення його батьківських прав
Орган опіки та піклування Кам`янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області 24.06.2026 року надав до суду висновок органу опіки та піклування, затверджений рішенням виконавчого комітету селищної ради від 26.05.2026 №133, відповідно до якого органом опіки та піклування Кам`янецької селищної ради вирішено за доцільне позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У судовому засіданні 14.07.2026 року ОСОБА_3 підтримав позовні вимоги ОСОБА_1 та просив позбавити батьківських прав ОСОБА_2 .
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні просила задовольнити позовну заяву у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився повторно, про дату, час і місце судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку, поважних причин неявки в судове засідання суду не представив, відзиву на позов не подавав. Суд у зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 280 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивача та представника позивача, ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, що не з`явився, у порядку заочного розгляду справи.
Представник третьої особи Виконавчого комітету Кам`янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області Щербина Валерій Станіславович направив до суду висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та заяву про розгляд справи за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, показання свідків, думку дитини та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно з частинами сьомою, восьмою статті 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний і моральний розвиток, створювати належні умови для розвитку її здібностей, поважати гідність дитини та готувати її до самостійного життя. Невиконання або ухилення від виконання батьківських обов`язків тягне відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 141 Сімейного кодексу України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу або проживання батьків окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від виконання обов`язків щодо дитини.
Згідно зі статтями 150, 157, 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток дитини, забезпечувати її утримання до досягнення повноліття, а той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України мати або батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини.
Пунктом 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що ухилення від виконання батьківських обов`язків має місце, коли батьки не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечують необхідного догляду, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального розвитку, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для здобуття освіти. Такі дії можуть бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків та свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом сімейно-правової відповідальності та допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків неможливо, а застосування такого заходу відповідає найкращим інтересам дитини.
Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 19 Сімейного кодексу України під час розгляду судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 18.09.2012-13.08.2015 року. Від шлюбу народився син ОСОБА_3 . Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 23.02.2016 року з відповідача стягнуто аліменти на утримання дитини, яке відповідач не виконує, у зв`язку із чим у відповідача утворилась заборгованість по стягненню аліментів у розмірі 145214,47 гривень (а. с. 29).
Після припинення шлюбних відносин відповідач проживає окремо від дитини та фактично самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків. З матеріалів справи вбачається, що він не бере участі у вихованні сина, не цікавиться його здоров`ям, навчанням, розвитком та повсякденним життям, не підтримує з ним постійного спілкування, не виявляє ініціативи щодо особистих зустрічей, а також не забезпечує належного матеріального утримання дитини, що підтвердив син ОСОБА_3 при його опитуванні у судовому засіданні 14.07.2026 року.
Зазначені обставини також знайшли своє підтвердження під час судового розгляду.
Суд критично оцінює бездіяльність відповідача, оскільки матеріалами справи не підтверджено існування будь-яких об`єктивних обставин, які б унеможливлювали виконання ним батьківських обов`язків. Навпаки, зібрані у справі докази свідчать про свідоме та тривале самоусунення відповідача від участі у вихованні дитини, відсутність належної турботи про її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також відсутність реального прагнення підтримувати сімейні зв`язки з сином.
Крім того, суд бере до уваги висновок органу опіки та піклування, затверджений рішенням виконавчого комітету селищної ради від 26.05.2026 №133, відповідно до якого органом опіки та піклування Кам`янецької селищної ради вирішено за доцільне позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зазначений висновок відповідає встановленим судом обставинам та узгоджується з іншими дослідженими доказами.
За таких обставин суд доходить висновку, що відповідач свідомо та протягом тривалого часу ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, а тому наявні передбачені пунктом 2 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України підстави для позбавлення його батьківських прав. Такий захід є необхідним, обґрунтованим та відповідає найкращим інтересам дитини.
Суд також роз`яснює, що відповідно до частини другої статті 166 Сімейного кодексу України позбавлення батьківських прав не звільняє відповідача від обов`язку утримувати дитину, а згідно зі статтею 169 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, має право звернутися до суду з позовом про їх поновлення.
Враховуючи, що позовні вимоги про позбавлення батьківських прав підлягають задоволенню, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 13, 141, 263, 265, 267, 268, 272, 280 - 284, 354, 355 ЦПК України, СУД, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; місце проживання як ВПО: АДРЕСА_3 ).
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; місце проживання як ВПО: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 1331,20 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.
Після набрання рішенням суду законної сили його копію направити до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційному суду скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
СУДДЯ В.К.Гуревський
Рішення суду в повному обсязі складено 22 липня 2026 року.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua