Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №672/263/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 672/263/26

Провадження № 33/820/334/26

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Барчук В.М., з участю секретаря судового засідання Яхієвої М.А., захисника Сіренка М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому апеляційну скаргу захисника Сіренка Максима Юрійовича на постанову Городоцького районного суду Хмельницької області від 23 березня 2026 року,-

в с т а н о в и в:

Постановою Городоцького районного суду Хмельницької області від 23 березня 2026 року

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , працюючого в агрофірмі «Контінентал»

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить - 17000 грн (сімнадцять тисяч грн), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі – 665 грн 60 коп.

За постановою суду, ОСОБА_1 21.02.2026, близько 22 год. 25 хв. керував транспортним засобом Renault Megane, д/н НОМЕР_1 , поблизу будинку №2 по вул. Проскурівській у селищі Сатанів, Хмельницького району, Хмельницької області, в стані алкогольного сп`яніння.

Такими діями ОСОБА_1 порушив п.2.9 а ПДР України, та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник Сіренко М.Ю. в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просить скасувати постанову Городоцького районного суду Хмельницької області від 23 березня 2026 року та закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Вказує, що постанова суду є незаконною. Судом першої інстанції допущено спрощений підхід до розгляду справи, не надано правової оцінки доказам, наданим поліцейськими.

В порушення ст. 266 КУпАП працівниками поліції не було відсторонено ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, що є порушенням процедури проведення огляду водія на стан сп`яніння та оформлення його результатів.

Відеозапис події не є безперервним.

В матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на те, що ОСОБА_1 був водієм, оскільки автомобілем він не керував, зокрема в стані алкогольного сп`яніння, автомобіль був припаркований.

Перебування в транспортному засобі чи поряд з нерухомим транспортним засобом не доводить факту керування транспортним засобом.

Працівниками поліції не надано суду беззаперечних доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.30 КУпАП. Вина ОСОБА_1 ґрунтується на припущеннях.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, у судове засідання апеляційного суду не з`явився, що не перешкоджає розгляду справи у його відсутності.

Заслухавши пояснення захисника Сіренка М.Ю., дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при наведених у постанові обставинах, відповідає матеріалам справи, ґрунтується на наявних у ній доказах.

Згідно вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст.280 КУпАП).

Судом першої інстанції зазначені вимоги закону дотримані.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 21.02.2026 серії ЕПР1 № 597848 ОСОБА_1 21.02.2026, близько 22 год. 25 хв. керував транспортним засобом Renault Megane, д/н НОМЕР_1 , поблизу будинку №2 по вул. Проскурівській у селищі Сатанів, Хмельницького району, Хмельницької області, в стані алкогольного сп`яніння.

Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки за допомогою приладу Газоаналізатора Алкотест 6810, результат тесту №361 – 0,86 проміле. Водій ОСОБА_1 з результатами тесту погодився, від подальшого проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі відмовився.

Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 21.02.2026 серії ЕПР1 № 597848, у якому викладені обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, протокол підписаний останнім.

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зазначені виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння – різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву обличчя, тремтіння пальців рук, результат огляду позитивний – 0,86 проміле. ОСОБА_1 з результатом огляду погодився, про що в акті міститься його підпис;

- роздруківкою приладу Драгер Алкотест 6810, тест №361 - результат 0,86 проміле, роздруківка тесту підписана ОСОБА_1 ;

- направленням на медичний огляд водія транспортного засобу до КНП «Городоцька МБЛ» з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, відповідно до якого огляд не проводився;

- відеозаписом події, з якого видно, що ОСОБА_1 у вказані у протоколі про адміністративне правопорушення час і місці керував транспортним засобом Renault Megane, д/н НОМЕР_1 . Був зупинений працівниками поліції. У зв`язку з виявленням у ОСОБА_2 ознак алкогольного сп`янінні, працівником поліції йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу Драгер Алкотест 6810. ОСОБА_2 повідомив, що вживав алкоголь, а саме пів літри пива, пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння, результат огляду позитивний - 0,86 проміле. З результатом огляду ОСОБА_2 погодився. На пропозицію працівника поліції пройти огляд в закладі охорони здоров`я, ОСОБА_2 відмовився.

ОСОБА_2 працівником поліції були роз`ясненні його права, передбачені ст.268 КУпАП, 63 Конституції України, та були складені матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 .

Будь-яких порушень працівниками поліції при виконанні вимог ст.266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 р. № 1452/735, при проведенні огляду ОСОБА_2 на встановлення факту перебування його в стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом, апеляційним судом не встановлено.

Суд першої інстанції дав належну оцінку наявним в матеріалах справи та дослідженим судом доказам відповідно до ст.252 КУпАП, які є належними та допустимими доказами, та прийшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

З урахуванням викладеного безпідставними є доводли апеляційної скарги захисника Сіренка М.Ю. про те, що працівниками поліції не надано суду беззаперечних доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.30 КУпАП та що вина ОСОБА_1 ґрунтується на припущеннях.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що матеріали справи не містять доказів підтвердження факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , зокрема в стані алкогольного сп`яніння, спростовується відеозаписом події з якого видно, що у вказані у протоколі про адміністративне правопорушення час та місці ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Megane, д/н НОМЕР_1 та був зупинений працівниками поліції. Пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням приладу Драгер Алкотест 6810, результат огляду позитивний - 0,86 проміле. З результатом огляду ОСОБА_2 погодився.

Наданий відеозапис є безперервним, повністю відтворює обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення. На відеозаписі чітко зафіксовано увесь перебіг події, які підтверджують обставини справи, а саме: факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, виявлення у водія ознак алкогольного сп`яніння, пропозиція пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, у закладі охорони здоров`я, процедура та результати огляду.

Відеозапис події є належним і допустимим доказом та узгоджується з іншими наявними в матеріалах справи доказами, у тому й числі і з протоколом про адміністративне правопорушення від 21.02.2026 серії ЕПР1 № 597848.

Об`єктивних даних, які б вказували би на відсутність складу правопорушення в діях ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

Посилання захисника на те, що матеріали справи та відеозапис не містить відомостей щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом, не впливають на законність постанови суду та не спростовують висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Тож, апеляційний суд не вбачає у діях суду першої інстанції ознак упередженості, необ`єктивності та формальності підходу до розгляду цієї справи, доказів на підтвердження зворотного апелянтом не надано, тому апеляційний суд не погоджується з наведеними вище доводами апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не в повній мірі врахував вимоги та положення ст.ст.251, 252 КУпАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України, визначив вид стягнення і його розмір у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, відповідно до вимог статті 33 КУпАП.

Постанова суду є законною і підстав для її скасування не має.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Постанову Городоцького районного суду Хмельницької області від 23 березня 2026 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Сіренка М.Ю. - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду Володимир БАРЧУК