Суд: Бережанський районний суд Тернопільської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Булінг (цькування) учасника освітнього процесу
Дата: 20 липня 2026 р.
Справа: №593/728/26
Суддя: Музика Я. М.
Справа № 593/728/26
Провадження № 3/593/384/2026
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"21" липня 2026 р. м.Бережани
Суддя Бережанського районного суду Тернопільської області Музика Я.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділу поліції №1 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.173-4 КУпАП – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, українку, не працюючу, проживаючу по АДРЕСА_1 ,
ВСТАНОВИВ :
Із матеріалів справи та протоколу серії ВАД №783968 від 05.05.2026 року вбачається, що стосовно ОСОБА_1 , яка є мамою малолітньої ОСОБА_2 складено адміністративний протокол за ч.3 ст.173-4 КУпАП. Оскільки 24.04.2026 року близько 14 год. 00 хв. у приміщенні Бережанського ліцею №1 учениця 7-а класу ОСОБА_2 , вчинила булінг відносно своєї однокласниці ОСОБА_3 , що виразилося у систематичному вчиненні словесних образ, приниженні честі та гідності, внаслідок чого потерпіла зазнала моральних страждань.
У судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини не визнала, суду пояснила, що в її дочки ОСОБА_2 24.04.2026 року близько 14 год. 00 хв. у приміщенні Бережанського ліцею №1, була звичайна суперечка із однокласницею ОСОБА_3 , проте булінгу її дочка щодо ОСОБА_3 не вчиняла.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно статті 251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Диспозицією ч.1 ст.173-4 КУпАП встановлена відповідність за булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого.
Частиною 3 ст. 173-4 КУпАП встановлюється відповідальність батьків за діяння, передбачене частиною 1статті 173-4 КУпАП, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років.
Відповідно до п. 3-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про освіту» булінг (цькування) діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого. Типовими ознаками булінгу (цькування) є: систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
У п. 4 розділу І Порядку реагування на випадки булінгу (цькування), який затверджений наказом МОН України від 28 грудня 2019 року № 1646 «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти» вказано, що ознаками булінгу (цькування) є систематичне вчинення учасниками освітнього процесу діянь стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, а саме: умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в отриманні освітніх послуг, примушування до праці та інші правопорушення економічного характеру; словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи; будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, зокрема принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська, образи, жарти, погрози, поширення образливих чуток; будь-яка форма не бажаної фізичної поведінки, зокрема ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, завдання ударів; інші правопорушення насильницького характеру.
Тобто, систематичність (повторюваність) діяння одна з типових ознак булінгу, яка в переважній більшості випадків слугує ключовою відмінністю від конфлікту між учасниками освітнього процесу, прояву невихованості чи недисциплінованості.
Водночас, з аналізу протоколу про адміністративне правопорушення ВАД №783968 від 05.05.2026р. слідує, що у протоколі суть правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-4 КУпАП, викладена без конкретизації об`єктивних ознак складу цього правопорушення, зокрема, в протоколі не зазначено чи мало діяння вчинене ОСОБА_2 систематичний характер, з конкретизацією кожного випадку, місця та часу його вчинення.
Також, в протоколі не зазначено внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному чи фізичному здоров`ю потерпілої ОСОБА_3 .
Систематичність (повторюваність) діяння одна з типових ознак булінгу, яка в переважній більшості випадків слугує ключовою відмінністю від конфлікту між учасниками освітнього процесу, прояву невихованості чи недисциплінованості.
Із досліджених матеріалів справи не вбачається, що 24.04.2026 року близько 14 год. 00 хв. у приміщенні Бережанського ліцею №1 мав місце конфлікт який систематичний в цькуванні, приниженні, яке визначається поняттям «булінг». Додатково варто зазначити, що не кожен конфлікт є булінгом. Цькування - це тривалі, повторювальні дії, а одинична конфліктна ситуація між учасниками таким не вважається.
Враховуючи наведене, закриваю справу за відсутністю події і складу інкримінованого правопорушення, з причин відсутності систематичності (повторюваності).
Відповідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Всебічно, повно та об`єктивному дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, враховуючи ст.62 Конституції України, вважаю, що вина ОСОБА_2 ч.1 ст.173-4 КУпАП і відповідно її мами ОСОБА_1 за ч.3 ст.173-4 КУпАП, - не доведена наданими в справі доказами.
Отже згідно п.1ст.247 КУпАП провадження в цій справі підлягає закриттю в зв`язку відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 173-4, 245, 247, 251КУпАП, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.173-4 КУпАП - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП - за відсутності в її діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32- 1 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до апеляційного суду Тернопільської області через Бережанський районний суд Тернопільської області.
Суддя Бережанського районного
суду Тернопільської області Я.М. Музика
Оригінал: reyestr.court.gov.ua