Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №334/1640/26 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 22.07.2026

Справа № 334/1640/26

Провадження № 3/334/663/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Телегуз С.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. ст.124, 122-4 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

27.02.2026 року до суду надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. ст.124, 122-4 КУпАП.

Відповідно до протоколів про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №595957, ЕПР1 №595936, складених 19.02.2026 року поліцейським 2 взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Запорізькій області рядовим поліції Яркіною К.Є., 19.02.2026 року близько 13:50 год. в м.Запоріжжя, Дніпровський район, по вул. Металургів, 14, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ГАЗ 2752 д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на припаркований автомобіль - Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, постраждалих немає, чим порушив вимоги п. 13.1 ПДР України - водії незалежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозяться, зобов`язані дотримуватися безпечної дистанції. Місце пригоди залишив.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину не визнав, надав суду додаткові письмові пояснення, в яких зазначив, що 19.02.2026 року о 16:44:07 поліцейським 2 взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Запорізькій області рядовим поліції Яркіною К.Є. на нього ( ОСОБА_1 ) було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 595936 за ст.124 КУпАП, відповідно до якого 19.02.2026 року о 13:50 год в м. Запоріжжя, вул. Металургів, 14, він, керуючи транспортним засобом ГАЗ 2752 д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на припаркований автомобіль - Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_2 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив п.13.1. ПДР України - водії незалежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозяться, зобов`язані дотримуватися безпечної дистанції.

Під час ознайомлення з матеріалами справи в суді ним була отримана схема дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до якої автомобіль Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_2 припаркований по вул. Незалежної України вздовж узбіччя паралельно на відстані 30 см. до бордюру, при цьому удар прийшовся в праву задню частину автомобіля, а також фотографії пошкоджень вказаного транспортного засобу, на яких видне пошкодження бамперу (вм`ятина) ззаду праворуч та подряпини навколо.

В свою чергу приблизно в даний час він, керуючи транспортним засобом ГАЗ 2752 д.н.з. НОМЕР_1 дійсно здійснював рух по вул. Незалежної України в напрямку пр. Металургів. Автомобіль Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_2 добре бачив та запам`ятав, оскільки він був припаркований з порушенням правил дорожнього руху на зустрічній смузі руху, тобто прямо по напрямку його руху. При цьому автомобіль Volkswagen Golf був припарковано таким чином, що полоса руху для проїзду його автомобіля була майже перекрита і для проїзду він вимушений був об`їжджати вказаний транспортний засіб по зустрічній полосі руху.

При цьому маневр об`їзду він чітко контролював у праве дзеркало і виключає можливість скоєння зіткнення з вказаним транспортним засобом.

Таким чином схема дорожньо-транспортної пригоди не відповідає обставинам дорожнього руху.

Крім того, надані йому фотографії свідчать про наявність вм`ятини на транспортному засобі Volkswagen Golf, що на його думку неможливо, виходячи з характеру його руху, та розташування припаркованого транспортного засобу відповідно до схеми ДТП. Більш того, його автомобіль ГА32753 д.н.з. НОМЕР_1 не містив жодних більш-менш свіжих подряпин, та був доданий працівникам поліції для огляду.

При цьому працівники поліції зазначили, що відеозапису наїзду на припаркований транспортний засіб у них не має, але є свідчення одного свідка, який на припаркованому далі автомобілі бачив, що в цей час він проїзджав поруч, що власне він і не заперечує.

Тобто на його думку, наїзд на вказаний транспортний засіб з урахуванням всіх даних доказів, наданих водієм Volkswagen Golf він здійснити не міг, і його фактично призначили винним у скоєнні даної дорожньо-транспортної пригоди, якщо вона в цей час і за вказаних обставин в принципі мала місце.

Отже, враховуючи очевидну суперечність висновків протоколу та схеми дорожньо-транспортної пригоди тим слідам, які залишилися на автомобілях Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_2 та ГАЗ 2752 д.н.з. НОМЕР_1 , виникла об`єктивна необхідність в призначенні судової ІНЖЕНЕРНО-ТРАНСПОРТНОЇ (авто технічної) експертизи за спеціальністю 10.4 - транспортно- трасологічні дослідження, проведення якої доручити експертам Запорізького НДЕКЦ МВС України (69068, вул. Аваліані 19-А, Запоріжжя).

Тому 12.03.2026 року подав письмове клопотання про призначення по справі автотехнічної експертизи, проведення якої прохав доручити експертам Запорізького НДЕКЦ МВС України за адресою: 69068, м. Запоріжжя, вул. Аваліані, 19-а.

Постановою суду від 12.03.2026 року, клопотання ОСОБА_1 судом було задоволено, по справі було призначено судову інженерно-транспортну експертизу за експертною спеціальністю 10.4 - транспортно- трасологічні дослідження, проведення якої доручено експертам Запорізького НДЕКЦ МВС України за адресою: 69068, м. Запоріжжя, вул. Аваліані, 19-а.

На вирішення експертів поставлено наступні запитання:

1. Яким було взаємне розташування транспортних засобів - автомобілів Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_2 та ГА32753 д.н.з. НОМЕР_1 під час їх зіткнення?

2. Чи залишені сліди на автомобілі Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_2 , ходовими частинами чи кузовом автомобіля ГАЗ 2752 д.н.з. НОМЕР_1 ?

3. Який механізм контактування транспортних засобів - автомобілів Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_2 та ГАЗ 2752 д.н.з. НОМЕР_1 ?

4. Який механізм утворення слідів на автомобілі Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_2 (удар, ковзання тощо) і чи можливий такий механізм утворення слідів при розташуванні автомобіля Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_2 , як зазначено на схемі дорожньо - транспортної пригоди?

18.06.2026 до суду надійшов висновок експерта від 17.06.2026 № СЕ-19/108-26/5842-ІТ за результатами інженерно-транспортної експертизи, згідно висновку якого: механізм утворення пошкоджень на автомобілі Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_2 , при його розташуванні на проїзній частині, зафіксованому на схему пригоди, не виключається при контакті автомобілів, за умови руху автомобіля ГАЗ 2752 д.н.з. НОМЕР_1 заднім ходом, в момент первинного контакту з автомобілем Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_2 , та послідуючим рухом автомобіля ГАЗ 2752 д.н.з. НОМЕР_1 в зворотному напрямку.

22.07.2026 року в судовому засіданні ОСОБА_1 прохав закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю його вини у вчиненні правопорушення.

Вивчивши матеріали справи, вважаю, що провадження по справі підлягає закриттю, виходячи з наступного.

Диспозиція ст.124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - та тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно п.3 ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

Згідно п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю - у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

Суд звертає увагу, що на сьогодні не існує єдиної судової позиції з приводу того, чи потрібно визнавати винною особу у вчиненні адміністративного правопорушення у разі закриття справи у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Наприклад, у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією» №223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року визначено, що вказівка законодавця у п.7 ст.247 КУпАП «на момент розгляду справи» означає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, якщо на початок розгляду справи закінчилися строки, встановлені ст.38 КУпАП. Водночас розгляд справи про адміністративне правопорушення та його закінчення не обтяжений строками, визначеними ст.38 КУпАП, а передбачений ст.277 КУпАП, що є гарантією всебічного, об`єктивного та повного з`ясування всіх обставин, які мають значення для вирішення справи. При цьому, якщо на момент розгляду справи в суді закінчилися строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, то суд у разі заперечення особою своєї вини чи наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, спочатку в повному обсязі досліджує всі обставини справи, встановлює, чи містить діяння ознаки та склад адміністративного корупційного правопорушення, чи належить особа до суб`єктів цього правопорушення, чи винна вона в його вчиненні, та лише після цього закриває провадження у справі.

У подальшому 07.11.2017 року Науково-консультативна рада при Вищому адміністративному суді України на відміну від Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ прийняла Висновок «Щодо встановлення вини особи під час закриття провадження про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності», в якому зазначено, що п.7 ч.1 ст.247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення. Окрім того, логічне тлумачення абз.1 ст.247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів це єдина необхідна підстава для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню у процесі розгляду справи про адміністративне правопорушення (ст.280 КУпАП), у тому числі вини особи у його вчиненні. Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями. Прийняття двох таких взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно ст.284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини. Таким чином, зроблено висновок, що під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст.38 КУпАП, вина особи не встановлюється.

Згідно роз`яснень наданих Верховним судом у Постанові від 11.07.2018 року у справі №308/8763/15-а - провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП. При цьому, наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.

Як зазначив Верховний суд, логічне тлумачення абз.1 ст.247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у тому числі й вини особи у його вчиненні.

Таким чином, Верховний суд прийшов висновку, що при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.

При цьому, ВП ВС в Постанові від 02.02.2023 року у справі №735/1121/20 розглянула питання тлумачення змісту ч.2 ст.49 КК України (звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності), та зауважила, що раніше застосований підхід не відповідає точному змісту кримінально-правової норми та дійсній волі законодавця, і відступила від правового висновку. Так зазначила, що друге речення ч.2 ст.49 КК України не містить прямої вказівки щодо строків давності, на які необхідно орієнтуватися після відновлення їх перебігу. Недостатня визначеність формулювання ч.2 ст.49 КК України зумовлює суперечливе розуміння змісту правової норми і викликає питання як саме розглядати наведені в третьому реченні загальні строки: 1) як такі, що беззастережно застосовуються замість передбачених у ч.1 ст.49 КК України диференційованих строків у всіх випадках ухилення особи від досудового розслідування або суду й наступного з`явлення її із зізнанням чи затримання; 2) як альтернативні, тобто такі, що не виключають застосування диференційованих строків і замінюють їх лише в окремих випадках.

На переконання ВП ВС реалізація принципу гуманізму під час тлумачення та застосування конкретного положення закону про кримінальну відповідальність здійснюється за правилом: якщо відповідне положення містить елемент невизначеності й вона не може бути усунута з урахуванням інших конкретних чи загальних положень, таке положення має застосовуватися за найбільш сприятливим для особи варіантом з усіх можливих.

З урахуванням вищезазначеного на даний час немає сформованої правової позиції Верховного Суду про необхідність суду визнання винуватим або без встановлення вини особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

Враховуючи наявність вищевказаної юридичної невизначеності, суддя звертає увагу на те, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні; відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якість закону»; якщо в національному законодавстві допущено неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, то національні органи мають застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід, тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

З адміністративних протоколів та матеріалів, долучених до них, вбачається, що порушення вчинено 19.02.2026 року, протоколи про адміністративне правопорушення складено в той же день.

За таких обставин, на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчився строк для накладення адміністративного стягнення, передбачений ст.38 КУпАП - не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а тому провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.

При цьому, суддя керується принципом застосування найбільш сприятливого закону, у зв`язку з чим провадження у справі слід закрити без підтвердження чи спростування вини ОСОБА_1 у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст.38 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 7, 38, 124, 247, 268, 283-285, 277, 287, 291 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно протоколів про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №595936, ЕПР1 №595957 від 19.02.2026 року за ст.124, 122-4 КУпАП – закрити, на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду.

Суддя: С.М. Телегуз