Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №522/5688/25-Е — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/3600/26

Справа № 522/5688/25-Е

Головуючий у першій інстанції Шенцева О. П.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – Таварткіладзе О.М.,

суддів: Вадовської Л.М., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря судового засідання: Чередник К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , на ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 02 грудня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав.

Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси від 01 травня 2025 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 02 грудня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав - залишено без розгляду.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 02 грудня 2025 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що представником Позивача було подано через підсистему “Електронний Суд” заяву про надання можливості Представнику Позивача брати участь в судовому засіданні призначеному на 21.05.2025 року о 15 годині 15 хвилин та наступні судові засідання по справі №522/5688/25-Е в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Відповідно до ухвали суду від 08.05.2025 року Клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Крюкової М.В. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав – задоволено. Провести судове засідання по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав, призначене на 21.05.2025 року о 15 годині 15 хвилин та наступні судові засідання в режимі відеоконференції. Проте, варто зазначити, що Представник Позивача неодноразово очікувала на відеоконференцію, була онлайн, проте суд не направив запрошення на відеоконференцію, так і не вийшов на зв`язок (скріншот додається). Отже, відсутність належного врахування заяви Представника Позивача про можливість участі в судовому засіданні через відеоконференцію порушує принцип рівності сторін та права на справедливий суд, некоректне зазначення відсутності позивача та його представника на засіданні, незважаючи на надану заяву про участь у процесі через технічні засоби порушує право на ефективний доступ до правосуддя.

Будучи в розумінні ст.ст. 128, 130 ЦПК України належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи на 23.06.2026 року о 14:00 годину ОСОБА_3 , представник Органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради не з`явилися, причини неявки не повідомили, про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не клопотали, заяв про відкладення розгляду справи не подавали.

Присутня в судовому засіданні в режимі відеоконференції представник ОСОБА_1 адвокат Крюкова Марина Володимирівна не заперечувала проти розгляду за фактичної явки учасників справи в судове засідання.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до висновків Верховного Суду по справі №361/8331/18 - якщо учасники процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті, оскільки основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи розумні строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, усвідомленість учасників справи, які не з`явились до суду, обізнаність про розгляд справи, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Відповідно до ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч.1 п.6 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 п.4 ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Постановляючи оскаржувану ухвалу про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем допущено безпідставні неявки в судові засідання, а саме 30 вересня 2025 року, 02 грудня 2025 року, а також зважаючи на те, що позивач є безпосередньою особою, яка має бути заінтересована в належному розгляді справи, так як мав намір захистити свої права.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Так, згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно з ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справу.

Отже, умовами залишення позовної заяви без розгляду у випадку повторної неявки в судове засідання позивача є: повторна, тобто друга поспіль неявка позивача в судове засідання; повідомлення позивача про судове засідання належним чином; відсутність поважних причин неявки позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем про причини його неявки в судове засідання; нез`явлення в судове засідання позивача перешкоджає вирішенню спору; від позивача не надходила заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

При застосуванні норми п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд апеляційної інстанції відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України також застосовує правові висновки щодо її змісту, які були висловлені у постанові Верховного Суду від 30.06.2022 у справі № 461/1190/21, про те, що умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача.

При цьому, повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності / неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто, процесуальний закон не вказує на необхідність врахуванням судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яке бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, правове значення у цьому випадку має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 10.02.2022 у справі № 756/16448/18 та від 20.06.2022 у справі № 607/2015/17.

Як вбачається з матеріалів справи, у березні 2025 року до ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав.

Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси від 01 травня 2025 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 21.05.2025 року о 15 год. 15 хв.

07 травня 2025 року представник ОСОБА_1 адвокат Крюкова Марина Володимирівна через підсистему «Електронний Суд» звернулася до суду із заявою про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якій просила надати можливість брати участь у судовому засіданні призначеному на 21.05.2025 року о 15 год. 15 хв. та подальших судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

22 травня 2025 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про розгляд справи без участі.

Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси від 08 травня 2025 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Крюкової М.В. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав – задоволено. Постановлено провести судове засідання по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав, призначене на 21.05.2025 року о 15 годині 15 хвилин та наступні судові засідання в режимі відеоконференції.

21 травня 2025 року представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Крюковою М.В. подано до суду заяву про проведення даного судового засідання без її участі, а усі подальші судові засідання проводити за її участю в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

21 травня 2025 року згідно довідки секретаря судового засідання, судове засідання не відбулось, у зв`язку з поданою представником позивача заяву про розгляду справи без участі, представник третьої особи подав заяву про проведення судового засідання згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК. Суд оголосив перерву у зв`язку з неявкою відповідача на 10 липня 2025 року.

10 липня 2025 року представником ОСОБА_1 подано клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.

10 липня 2025 року згідно довідки секретаря судового засідання,судове засідання не відбулось за клопотанням про відкладення та перенесено на 30.09.2025 року.

30 вересня 2025 року згідно з довідкою секретаря судового засідання, у зв`язку з технічною неможливістю проведення судового засідання за допомогою підсистеми ВКЗ судове засідання було відкладено на 02.12.2025 року.

02 грудня 2025 року, згідно з довідкою секретаря судового засідання, в судове засідання позивач не з`явився; про місце, дату та час сповіщались належним чином та завчасно, причини неявки суду не пояснили, жодних заяв та клопотань від жодного із учасників не надходило.

02 грудня 2025 року до суду від представника третьої особи Гаврилюка А.А. надійшла заява про проведення судового засідання згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України. Також вказав, що до органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації ОМР представник позивача та відповідача для отримання висновку не звертався. Враховуючи повторну неявку представника позивача в судове засідання, просив залишити без розгляду.

02 грудня 2025 року Приморським районним судом м. Одеси постановлено ухвалу про залишення позову без розгляду, у зв`язку з повторною неявкою позивача у судові засідання призначені на 30 вересня 2025 року, 02 грудня 2025 року.

Проте, з аналізу матеріалів справи встановлено, що 07 травня 2025 року представник ОСОБА_1 адвокат Крюкова Марина Володимирівна через підсистему «Електронний Суд» звернулася до суду із заявою про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якій просила надати їй можливість брати участь у судовому засіданні призначеному на 21.05.2025 року о 15 год. 15 хв. та подальших судових засіданнях в режимі відеоконференції, та ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси від 08 травня 2025 року вказане клопотання було задоволено, а згідно довідки секретаря судового засідання від 30 вересня 2025 року, судове засідання не відбулось у зв`язку з технічною неможливістю проведення судового засідання за допомогою підсистеми ВКЗ, судове засідання було відкладено на 02.12.2025 року.

Згідно зі статтею 43 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судових засіданнях, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи та заперечення.

Частинами 1-2 статті 212 ЦПК України передбачено право учасників справи брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду за умови наявності в суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.

Учасник справи, його представник подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

У постанові Касаційного цивільного суду від 09 серпня 2023 року у справі № 161/10117/21 (провадження № 61-3239св22) зроблено висновок, що при призначенні усного слухання справи суд зобов`язаний забезпечити право учасників справи брати участь в судових засіданнях, що є елементом гласності і відкритості судового процесу як однією із основних засад судочинства; складовою забезпечення цього права є участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; оскільки участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції є правом учасників справи, у задоволенні відповідної заяви учасника справи суд може відмовити лише у випадках передбачених законом, тобто за відсутності у суді відповідної технічної можливості або коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою, а під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), таке право учасника справи є безумовним, у тому числі з використанням власних технічних засобів.

Таким чином, суд першої інстанції не забезпечив право позивача на участь у судовому засідання в режимі відеоконференції, яке було задоволено судом, але у зв`язку з технічною неможливістю судове засідання 30 вересня 2025 року не було проведено.

Тобто у довідці секретаря судового засідання не зазначено, що технічна неможливість проведення судового засідання 30.09.2025 о 15-30 год. в режимі віждеоконференцзв`язку виникла саме у ініціатора її проведення позам межами приміщення суду – зокрема у представника позивача ОСОБА_1 адвоката Крюкової М.В.

Не наведено таких обставини і судом в оскарженій ухвалі про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду.

Крім того, в довідці від 02.12.2025 року секретарем судового засідання не зазначено про технічну неможливість проведення судового засідання з причин їх виникнення (існування) у представника позивача ОСОБА_1 адвоката Крюкової М.В., якій суд у травні 2025 року задовольнив клопотання про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференцзв`язку поза межами суду.

Не зазначено цих обставин у судом в оскаржуваній ухвалі про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду.

За встановлених обставин справи, повторність неявки позивача, що є обов`язковим еэлементом для застосування положень п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України відсутня.

Отже, суд першої інстанції не забезпечив заявнику можливість взяти участь у судових засіданнях по справі, що є порушенням права на доступ до правосуддя та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вказане порушення суду створило перешкоди заявнику належним чином користуватися передбаченими нормами ЦПК України процесуальними правами і призвело до порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства.

Тому колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про повторну неявку позивача без поважних причин є передчасним. Подання представником позивача клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції свідчить про намір брати участь у розгляді справи та реалізувати надані процесуальні права, а не про втрату інтересу до розгляду справи чи недобросовісне користування процесуальними правами.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України, оскільки ухвала, що перешкоджає подальшому провадженню, постановлена з невідповідністю висновків, викладених в ухвалі суду, обставинам справи, та з порушенням норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 379, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 02 грудня 2025 року – скасувати.

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав, направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено: 20.07.2026 року.

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді: Л.М. Вадовська

С.О. Погорєлова