Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №163/1343/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 163/1343/26 Провадження №33/802/723/26 Головуючий у 1 інстанції:Шеремета С. А.

Доповідач: Клок О. М.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2026 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., за участю секретаря судового засідання – Тарновської О.В., захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Любчича В.С., розглянувши подану ним апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 04 червня 2026 року,

В С Т А Н О В И В

Вказаною постановою судді ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто із ОСОБА_1 у дохід держави 655 грн 60 коп судового збору.

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 17 травня 2026 року о 13 год 08 хв, на вул. Богдана Хмельницького у м. Любомль, Ковельського району, Волинської області керував транспортним засобом марки «Пежо» д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі – ПДР).

Не погоджуючись із постановою судді першої інстанції, захисник Любчич В.С. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить її скасувати, як незаконну та необґрунтовану. Стверджує, що згода останнього із результатом огляду на місці зупинки транспортного засобу, обумовлена виключно його стресовим станом, а результат 0,24 %о, у межах можливої похибки вимірювань. Окрім того, ОСОБА_1 в самостійному порядку звернувся для проходження відповідного огляду у медичний заклад, результат якого – 0, 00 %о.

Покликаючись на викладене, просить постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 04 червня 2026 року скасувати, а провадження по даній справі стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Дослідивши матеріали даної справи, оцінивши доводи апеляційної скарги захисника, заслухавши його пояснення, доходжу такого висновку.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Даних вимог закону при винесенні постанови місцевим судом дотримано не було.

Висновок щодо наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, обґрунтований судом з покликанням на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 668261 від 17 травня 2026 року, актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, роздруківкою чеку спеціального технічного приладу «DRAGERALCOTEST 6820» із результатом – 0, 24 %о, відеозаписами з бодікамер поліцейських.

Вимогами ст. 1 КУпАП передбачено, що завданнями Кодексу України про адміністративні правопорушення є в тому числі і охорона прав і свобод громадян.

Приписами ч. 1 ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 7 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України N 1452/735 від 09 листопада 2015 року установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Захисник, у поданій ним апеляційній скарзі, зазначає про наявність можливої похибки спеціального технічного засобу «DRAGERALCOTEST 6820», яка становить ± 0,04 %о, згідно його технічних характеристик.

Роздруківкою чеку спеціального технічного приладу «DRAGERALCOTEST 6820», що застосовувався для тестування ОСОБА_1 , його результат склав – 0, 24 %о. Отже, ураховуючи допустиму похибку, такий результат, у межах установленої та допустимої законом норми.

Зважаючи на особливості та можливість допустимих похибок приладу під час проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, беззаперечних підстав для висновку про керування ОСОБА_1 транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, апеляційний суд не вбачає, так як результат огляду складає допустиму межу. Підтвердженням такого висновку, є також наявний у матеріалах справи консультативний висновок спеціаліста № 261 від 17 травня 2026, у якому значиться про відсутність у нього ознак алкогольного сп`яніння та зафіксовано установлений діагноз – тверезий.

Таким чином, належних та допустимих доказів, які б вказували на те, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а ПДР, а відтак вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керував транспортним засобом, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, матеріали справи не містять.

Положення ст. 7 КпАП України передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За таких обставин, постанова судді першої інстанції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не може вважатись законною та обґрунтованою, тому її слід скасувати, а провадження по справі щодо нього закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу захисника Любчича В.С., подану в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 04 червня 2026 року стосовно нього скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п. 1 ст.247 КУпАП України за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: