Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №156/1577/25 — Волинський апеляційний суд

Справа № 156/1577/25 Провадження №33/802/713/26 Головуючий у 1 інстанції:Комзюк Н. Н.

Доповідач: Подолюк В. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2026 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., розглянувши апеляційну скаргу особи, щодо якої складено протокол – ОСОБА_1 на постанову судді Іваничівського районного суду Волинської області від 16 червня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою судді ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, особи з інвалідністю ІІІ групи, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1(один) рік.

Також з ОСОБА_1 в дохід держави стягнуто 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. судового збору.

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 19.12.2025 о 18:07 у селищі Іваничі по вул. Грушевського, 39, керував транспортним засобом Ford Sierra, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп?яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіряного покриву обличчя, нечітке мовлення. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись із таким рішення суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вважає його необґрунтованим та незаконним, оскільки воно винесене з грубим порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, що потягло за собою неповне з`ясування судом фактичних обставин справи та постановленням на його думку незаконного рішення. Вказує, що матеріали справи не доводять його вини у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а будь яких доказів, які б вказували на протилежне матеріали справи не містять. Зазначає, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять безперервної відеофіксації події, яка мала місце 19.12.2025 року, внаслідок чого на них невідображено цілий відрізок часу його спілкування з працівниками поліції, де він виявив бажання пройти огляд у медичному закладі.

З огляду на вищевикладене просить оскаржуване судове рішення в даній справі скасувати, а провадження закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 та його захисник Бик О.В. будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце розгляду справи телефонограмою (а.с.51) в судове засідання на 16 год. 20 хв. 22 липня 2026 року не з`явились, і при цьому жодних заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до апеляційного суду не подавали.

Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги положення ст.268 КУпАП, апеляційний суд вважає, що справу можливо розглядати у відсутності ОСОБА_1 та його захисника Бика О.В.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, доходжу висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

За положеннями статтей 245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, Пленум Верховного Суду України в абз.3, 5 п.24 своєї постанови №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснив, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Судом вжито всіх заходів, передбачених КУпАП для з`ясування питання, зокрема про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому вищевказаний висновок суду є правильним і повністю відповідає вимогам ст.280 КУпАП.

ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, об`єктивна сторона якого, відповідно до диспозиції цієї норми закону, серед іншого, полягає у діях особи, яка керує транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, спрямованих на ухилення від проходження у встановленому законом порядку огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення, за обставин зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими місцевим судом доказами. Так, його вина у вчиненні цього адміністративного проступку повністю доводиться:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №545351 від 19 грудня 2025 року, за змістом якого ОСОБА_1 19.12.2025 о 18:07 у селищі Іваничі по вул. Грушевського, 39, керував транспортним засобом Ford Sierra, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп?яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіряного покриву обличчя, нечітке мовлення. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Від надання пояснень по суті порушення та ознайомлення зі змістом протоколу і отримання його копії ОСОБА_1 також відмовився (а.с.1);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому, окрім іншого, зазначені виявлені працівниками поліції ознаки стану сп`яніння у ОСОБА_1 . З акта огляду також вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідного огляду (а.с.3);

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Зі змісту направлення слідує, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду у медичному закладі (а.с.4);

- рапортом інспектора з РПП СПД №2 (с-ще Іваничі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області лейтенанта поліції Мойсеєва В. від 19.12.2025 року, з якого вбачається, що до ОСОБА_1 під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, був застосований захід забезпечення провадження у вищевказаній справі, а саме було застосоване відсторонення від керування транспортним засобом (а.с.5);

- зобов`язанням до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №545351 від 19.12.2025 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 було відсторонено від керування транспортним засобом Ford Sierra, д.н.з. НОМЕР_1 протягом 24 годин (а.с. 6);

- довідкою інспектора з РПП СПД №2 (с-ще Іваничі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області лейтенанта поліції Мойсеєва В., з якої зокрема вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримав посвідчення водія серії НОМЕР_2 (а.с.7).

Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення доводиться і відеозаписами наданими працівниками поліції, з яких окрім іншого вбачається, що ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки Ford Sierra, д.н.з. НОМЕР_1 та був зупинений працівниками поліції. В подальшому в ході спілкування з водієм ОСОБА_1 , працівником поліції було виявлено у нього ознаки алкогольного сп`яніння, що ОСОБА_1 і не заперечував та на запитання працівника поліції чи вживав ОСОБА_1 алкогольні напої останній відповідає «тільки що». В подальшому на неодноразові пропозиції працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння, ОСОБА_1 відмовився. Разом з тим, з відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано ознайомитись з складеними щодо нього адміністративними матеріалами, зокрема протоколом, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, однак від ознайомлення з вказаними документами та їх підпису ОСОБА_1 відмовився, на проведенні огляду на місці зупинки чи у медичному закладі не наполягав. Більше того, на пропозиції пройти огляд на стан спяніння просив не складати протокол та відпустити його, намагався вплинути на рішення поліцейських через третіх осіб.

Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме – ухиленні особи, яка керувала транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння від проходження у встановленому законом порядку огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння, оскаржувана постанова судді є законною та мотивованою, а накладене на нього безальтернативне стягнення відповідає повністю вимогам ст.ст.23, 33 КУпАП.

Згідно п.п.2,3,7 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № №1452/735, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.

Наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння були вказані поліцейським в протоколі про адміністративне правопорушення, акті огляду на стан алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіряного покриву обличчя, нечітке мовлення.

Оцінюючи твердження ОСОБА_1 про те, що матеріали справи не містять безперервної відеофіксації події від 19.12.2025 року, внаслідок чого поза увагою суду залишився відрізок часу, де він начебто виявив бажання пройти огляд у медичному закладі, то апеляційний суд вважає їх необґрунтованими з огляду на таке.

Сама по собі дискретність (неповна безперервність) відеозапису не може бути безумовною підставою для визнання його недопустимим доказом або для закриття провадження у справі, якщо наявні у матеріалах справи фрагменти відеозапису є чіткими, послідовними та в сукупності з іншими доказами дозволяють беззаперечно встановити факт вчинення правопорушення та процедуру фіксації відмови від проходження огляду.

Як убачається з відеозаписів, наданих працівниками поліції на них зафіксовано, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Ford Sierra (д.н.з. НОМЕР_1 ) та був зупинений працівниками поліції.

Під час спілкування працівником поліції у водія було виявлено явні ознаки алкогольного сп`яніння. При цьому ОСОБА_1 цей факт не заперечував, а на пряме запитання поліцейського про вживання алкоголю чітко відповів: «тільки що».

На неодноразові, чітко сформульовані пропозиції правоохоронців пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відповів відмовою.

На відео зафіксовано, що ОСОБА_1 було запропоновано ознайомитися та підписати складені щодо нього адміністративні матеріали (протокол, акт огляду з використанням спеціальних технічних засобів, направлення до медичного закладу). Проте від ознайомлення та підпису документів він відмовився, жодних зауважень чи вимог (наполягань) щодо проведення огляду на місці чи у лікарні не висловив.

Замість виконання законних вимог поліцейських, ОСОБА_1 неодноразово просив не складати відносно нього протокол, відпустити його, а також намагався вплинути на рішення працівників поліції через третіх (сторонніх) осіб.

З огляду на це, версія ОСОБА_1 про те, що на відеозаписах, які фрагментарно пошкоджені він погодився їхати до медичного закладу, повністю спростовується його власною лінією поведінки, зафіксованою на наявних відеозаписах. Фінальна стадія оформлення матеріалів (відмова від підписання направлення до закладу охорони здоров`я та намагання уникнути відповідальності без виявлення реального наміру пройти огляд) чітко вказує на відсутність у водія бажання проходити такий огляд протягом усього часу спілкування.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП в частині відмови від проходження огляду, вважається закінченим з моменту самої відмови особи на законну вимогу поліцейського. Подальша зміна позиції особи чи її усні твердження в суді, які суперечать зафіксованій на відео процесуальній поведінці, не скасовують уже вчиненого правопорушення.

Таким чином, усі доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі щодо незаконності судового рішення жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП шляхом закриття провадження у справі.

Законних підстав для скасування оскаржуваного судового рішення та закриття провадження у справі з мотивів яких просить апелянт, апеляційний суд не вбачає.

А тому, постанова судді Іваничівського районного суду Волинської області від 16 червня 2026 року підлягає залишенню без змін відповідно до п.1 ч.8 ст.294 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу особи, щодо якої складено протокол – ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Іваничівського районного суду Волинської області від 16 червня 2026 року, щодо нього, – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Копію постанови, у відповідності до ст. 295 КУпАП, протягом трьох днів надіслати особі, щодо якої її винесено.

Суддя

Волинського апеляційного суду В.А. Подолюк